Рішення

від 06.04.2011 по справі 16/5007/25/11

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

16/5007/25/11

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

————————————————————————————————————————

* 10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, '481-620

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Від "06" квітня 2011 р. Справа № 16/5007/25/11

Господарський суд Житомирської області у складі:  

                         судді Гансецького В.П.  

за участю представників сторін:

від позивача: Гарькуша І.В. - дов. від 25.02.11р.     

від відповідача: не з'явився         

   Розглянув у відкритому судовому засіданні в м.Житомирі справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Глобал Оушен Лінк" (м.Одеса)  

      до Приватного підприємства "Авангард-Кор" (м.Коростишів Житомирської області)

      про стягнення 37256,16 грн.

Позивач звернувся з позовом про стягнення на свою користь з відповідача 32480,16 грн., з яких 28150,49 грн. основного боргу за надані послуги згідно договору № 131/10 від 22.03.10р. на транспортне експедиційне обслуговування, 2263,77 грн. пені, 489,46 грн. 3% річних та 1576,44 грн. інфляційних нарахувань. Позивач також просив стягнути з відповідача відшкодування понесених збитків у вигляді оплати послуг юриста в сумі 4776,00 грн.

Заявою від 17.03.11р. представник позивача уточнив позовні вимоги щодо заявленої суми пені, яку просив стягнути вже як штраф в сумі 2263,77 грн. Решта позовних вимог не змінилася.

Представник позивача в судовому засіданні позов підтримав у повному обсязі з урахуванням заяви від 17.03.11р.

Відповідач відзиву на позов не подав, свого представника в судове засідання не направив, про причини неявки суд не повідомив, хоча про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Згідно з витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців станом на 25.03.11р. відповідач зареєстрований за адресою: м.Коростишів Житомирської області, вул.Червона площа 5, кв.20.

Відповідно до п.11 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2007 №01-8/123 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році" зазначено, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Отже, суд вжив всі необхідні заходи для  повідомлення відповідача своєчасно та належним чином про час і місце розгляду справи.

Проте, відповідач своїм правом на участь у судовому засіданні не скористався, а тому неявка відповідача належним чином повідомленого про дату, час та місце судового засідання не перешкоджає розгляду справи.

Відповідно до ст.75 ГПК України, справа розглядалась за наявними в ній матеріалами.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, господарський суд,-

ВСТАНОВИВ:

22 березня 2010 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Глобал Оушен Лінк" та Приватним підприємством "Авангард-Кор" укладено договір на транспортне експедиційне обслуговування № 131/10 (а.с.13-17).

Відповідно до пп.1.1 договору цей договір регулює взаємовідносини сторін при організації експедитором (позивачем) перевезень різними видами транспорту, перевалки у портах та транспортно - експедиційному обслуговуванні зовнішньоторгових вантажів клієнта (відповідача), в т.ч. у великотонажних контейнерах.

Згідно з пп.3.1 та 3.3 договору, позивач, як експедитор, зобов'язався організовувати на підставі доручення клієнта перевезення різними видами транспорту, перевалку у портах і ТЕО вантажів, а також узгоджувати з перевізниками, портами та залізничними станціями плани, маршрути перевезень та терміни подачі залізничного, автомобільного чи морського транспорту для перевезення вантажів.

Відповідно до пп.3.4 договору позивач також зобов'язався забезпечити виконання та оформлення необхідних митних, карантинних, ветеринарних, санітарних, екологічних, радіологічних та інших формальностей.

Як вбачається з матеріалів справи, представник позивача за довіреністями у період з березня по травень місяці 2010 року виконав комплекс транспортно - експедиційних послуг прибувшого в Одеський морський торгівельний порт товару, що підтверджується коносаментами MSCUCY 488755, MSCUCY 568960, MSCUCY 602496, MSCUCY 346664 (а.с.24,46,68,87).

Згідно даних позивача, ним отримано вантаж від відповідача в Одеському морському торгівельному порту, проведено за рахунок власних коштів з представником відповідача всі розрахунки за надані транспортно - експедиційні  послуги.

Факт виконання позивачем транспортно - експедиційних послуг згідно договору № 131/10 від 22.03.10р. підтверджується актами здачі - прийняття робіт, які наявні в матеріалах справи.

Матеріали справи також свідчать, що позивачем за виконані транспортно - експедиційні послуги виставлені відповідачу рахунки на загальну суму 28150,49 грн.

Відповідно до пп.5.10 договору клієнт (відповідач) повинен сплатити за рахунками пред'явленими експедитором у строк не більший ніж 3 банківських дні з часу пред'явлення рахунку.

Підпунктом 6.1 договору передбачено, що клієнт проводить передоплату узгоджених з експедитором робіт та послуг шляхом безготівкових грошових переказів відповідно виставлених рахунків.

Відповідно до пп.6.2 договору, клієнт оплачує банківські послуги та обов'язкові платежі, які пов'язані з оплатою рахунків експедитора.

Відповідач в порушення умов договору свої зобов'язання щодо оплати за надані позивачем транспортно - експедиційні послуги не виконав, внаслідок чого утворилась заборгованість перед позивачем в розмірі 28150,49 грн., що підтверджується довідками позивача від 01.03.11р. № 0218, від 17.03.11р. № 0287, актом звірки взаєморозрахунків підписаним позивачем станом на 31.12.10р. (а.с.121,141).

Відповідно до пп.7.1 договору, сторони несуть матеріальну відповідальність за невиконання чи неналежне виконання своїх обов'язків по договору.

Підпунктом 7.2 договору сторони погодили, що кожна із сторін повинна виконувати свої обов'язки належним чином, роблячи другій стороні усіляке сприяння для виконання нею своїх обов'язків.

Відповідно до пп.7.3 договору сторона, яка порушила свої обов'язки по договору, повинна без зволікання усунути ці порушення.

На підставі пп.7.8 договору клієнт несе відповідальність за збитки, заподіяні експедитору при відмові оплати чи несвоєчасній оплаті рахунків експедитора.

Згідно ст.611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені  договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Відповідно до ч.1 ст.549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Згідно ч.1 ст.614 ЦК України особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч.1 ст.624 ЦК України, якщо за  порушення зобов'язання встановлено неустойку, то вона підлягає стягненню у повному розмірі, незалежно від відшкодування збитків.

Статтею 230 ГК України встановлено, що штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Частиною 4 ст.231 ГК України передбачено, що у разі якщо розмір штрафних санкцій не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому, розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконання частини зобов'язання, або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Відповідно до пп.7.10 договору сторони встановили, що за несвоєчасну оплату виконаних робіт клієнт сплачує експедитору штраф у розмірі 0,5 % від суми неоплачених рахунків за кожний день прострочення платежу. Якщо термін перевищує 90 днів, то розмір штрафу складає 2% у добу від суми заборгованості. У випадку затримки оплати більш 20 днів, експедитор у праві припинити видачу наступних вантажів клієнту.

Частиною другою ст. 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно розрахунків позивача, розмір штрафу, 3% річних та інфляційних нарахувань,  становить, відповідно, 2263,77 грн., 489,46 грн. та 1576,44 грн.

Розрахунки штрафу, річних та інфляційних нарахувань обгрунтовані, відповідають чинному законодавству та умовам укладеного договору.

Стаття 12 Закону України “Про транспортно - експедиторську діяльність” від 01.07.04р. № 1955-IV встановлює, що клієнт зобов'язаний у порядку, передбаченому  договором транспортного експедирування, сплатити належну плату експедитору, а також відшкодувати документально підтверджені витрати,  понесені експедитором  в  інтересах  клієнта  в  цілях  виконання  договору транспортного експедирування.

Стаття 14 Закону України “Про транспортно-експедиторську діяльність”  передбачає відповідальність клієнта за невиконання  або  неналежне виконання обов'язків, які передбачені договором транспортного експедирування і цим Законом, експедитор і клієнт несуть  відповідальність  згідно  з  Цивільним кодексом України, іншими законами та договором транспортного експедирування.  

Договором транспортного експедирування може бути встановлений обов'язок експедитора організувати перевезення вантажу транспортом і  за маршрутом, вибраним експедитором або клієнтом,  укладати від свого  імені  або  від імені клієнта договір перевезення  вантажу, забезпечувати  відправку і одержання вантажу,  а  також  виконання інших зобов'язань, пов'язаних із перевезенням.  

Згідно статті 929 Цивільного кодексу України, за договором транспортного  експедирування  одна  сторона  (експедитор)  зобов'язується  за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов'язаних з перевезенням вантажу.

Згідно ст.934 ЦК України за порушення обов'язків за договором транспортного експедирування експедитор відповідає перед клієнтом відповідно до глави 51 цього Кодексу.

Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст.610 ЦК України порушенням  зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч.1 ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно зі ст.ст.525 і 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від зобов'язання не допускається.

Відповідно до ст.530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Матеріали справи свідчать, що відповідачем було порушено вимоги вищевказаних норм чинного законодавства та умов укладеного між сторонами договору від 22.03.10р.

Відповідач позов не оспорив, доказів сплати боргу не подав.

Враховуючи викладене, господарський суд вважає позовні вимоги обгрунтованими, заявленими відповідно до чинного законодавства і укладеного договору та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі - з відповідача стягується на користь позивача 28150,49 грн. основного боргу за надані послуги згідно договору № 131/10 від 22.03.10р. на транспортне експедиційне обслуговування, 2263,77 грн. штрафу, 489,46 грн. 3% річних, 1576,44 грн. інфляційних нарахувань.

Позивач просив також стягнути з відповідача відшкодування понесених збитків у вигляді оплати послуг фахівця в галузі права в сумі 4776,00 грн.

Відповідно до ч.4 п.29 листа Вищого господарського суду України від 18.03.08р. № 01-8/164 "Про деякі питання застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2007 році", якщо витрати, понесені стороною у зв'язку з реалізацією процесуальних прав у розгляді справи в господарському суді, відносяться до судових витрат, то вони відшкодовуються згідно зі статтею 49 ГПК і їх не може бути стягнуто за позовною вимогою про відшкодування збитків.

Відповідно до ст.44 ГПК України, судові витрати   складаються   з  державного  мита,  сум,  що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката, витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Тобто, заявлена позивачем сума збитків у вигляді оплати послуг фахівця в галузі права не може бути віднесена до судових витрат, оскільки ці послуги надані не адвокатом та не може бути стягнута як збитки в розумінні ст.22 ЦК України відповідно до зазначеного листа Вищого господарського суду України.

У зв'язку з цим, господарський суд відмовляє в позові в частині вимог про стягнення 4776,00 грн. збитків у вигляді оплати послуг фахівця в галузі права.

Судові витрати по сплаті державного мита та за інформаційно - технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст.49,82-85 ГПК України, господарський суд,-

ВИРІШИВ:

 1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Приватного підприємства "Авангард-Кор", 12501, м.Коростишів Житомирської області, вул.Червона площа 5, кв.20, ідентифікаційний код 33772420:

- на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Глобал Оушен Лінк", 65005, м.Одеса, вул.Середня 83-а, ідентифікаційний код 36554180 - 28150,49 грн. основного боргу за надані послуги згідно договору № 131/10 від 22.03.10р. на транспортне експедиційне обслуговування, 2263,77 грн. штрафу, 489,46 грн. 3% річних, 1576,44 грн. інфляційних нарахувань, 324,80 грн. витрат по сплаті державного мита та 205,75 грн. витрат на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу.

3. Відмовити в позові в частині вимог про стягнення 4776,00 грн. збитків у вигляді оплати послуг фахівця в галузі права.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів з дня його оголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

                                                           Повне рішення складено та підписано 07.04.11р.

                    Суддя      Гансецький В.П.

Друк:: 3 прим.     

1 - у справу,

2,3 - сторонам (рек. з повідом. про вруч.).