Рішення

від 11.04.2011 по справі 8/5007/7/11

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

8/5007/7/11

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

————————————————————————————————————————

* 10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, '481-620

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Від "11" квітня 2011 р. Справа № 8/5007/7/11

Господарський суд Житомирської області у складі:

Головуючого судді  

                         судді Давидюка В.К.

                         судді  

за участю представників сторін

від позивача Лозовий М.В. - дов. №07/02-1Д від 07.02.11р.

від відповідача не з'явився  

Розглянув справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Асоціація дитячого харчування" (м.Дніпропетровськ)  

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Дитячий супермаркет "Малиш" (м. Житомир)

про стягнення 38892,09 грн.

Розгляд спору продовжено на підставі ст. 69 ГПК України.

Позивач звернувся до господарського суду Житомирської області з позовом про стягнення з відповідача на свою користь 38892,09 грн. заборгованості за поставлений товар згідно договору поставки від 01.01.08р.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі з підстав, зазначених в позовній заяві. Пояснив, що відповідно до укладеного між сторонами  01.01.08р. договору поставки позивач на підставі видаткових накладних, які знаходяться в матеріалах справи, поставив відповідачеві товар, за який останній розрахувався частково. Просив суд задовольнити позов.

Представник відповідача в засідання суду не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, хоча про час та місце розгляду справи повідомлявся вчасно і належним чином.

09.03.11р. на адресу суду згідно запиту надійшов витяг з ЄДРПОУ, з якого вбачається, що станом на 28.02.11р. в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України значиться юридична особа - Товариство з обмеженою відповідальністю "Дитячий супермаркет "Малиш" за адресою, вказаною в позовній заяві.

Справа розглядається за наявними в ній матеріалами у відповідності до ст. 75 ГПК України.

Суд дослідив в судовому засіданні документи, а саме: договір поставки від 01.01.08р., видаткові накладні, свідоцтва про державну реєстрацію, статут, довідки про включення до ЄДРПОУ та інші.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

01.01.08р. між сторонами був укладений договір поставки від 01.01.08р. (а.с.8-9), відповідно до умов якого позивач (постачальник) зобов'язується передати в термін, вказаний в цьому договорі, належний йому товар у власність відповідача (замовника), а відповідач зобов'язаний прийняти даний товар та оплатити його вартість на умовах даного договору (п.1.1 договору).

Згідно з п.3.1 договору, найменування, ціни, асортимент та кількість товарів узгоджуються у кожному конкретному випадку при кожному конкретному постачанні та вказуються в специфікаціях, які є невід'ємними частинами цього договору.

Відповідно до п.4.1 даного договору, оплата здійснюється на умовах відстрочки платежу 30 календарних днів.

На виконання умов даного договору, позивач поставив, а відповідач прийняв товар на загальну суму 39030,48 грн., що підтверджується видатковими накладними, які знаходяться в матеріалах справи (а.с.10-12).

Проте, відповідач свої зобов'язання щодо своєчасної оплати товару виконав частково, сплативши позивачеві 138,39 грн., про що позивач вказує в позовній заяві.

Тому, станом на день звернення з позовом до суду та на день розгляду справи в суді у відповідача існує заборгованість перед позивачем за поставлений товар в сумі 38892,09 грн. (39030,48 грн. - 138,39 грн.).

Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку (ст. 509 ЦК України).

Господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку (ст.173 Господарського кодексу України).

Відповідно до ст. 712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ч.2 ст. 712 ЦК України).

Згідно з вимогами ст. 692 ЦК України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до вимог ст.33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідач позов щодо підстав та предмету не оспорив, доказів сплати боргу суду не надав, в засідання  суду не з'явився.

Згідно зі ст.ст. 525, 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Це положення кореспондується зі ст.193 Господарського кодексу України, згідно якої суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги обгрунтовані, заявлені у відповідності до вимог чинного законодавства, підтверджуються належними доказами, які є в матеріалах справи та підлягають задоволенню.

Витрати по сплаті державного мита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу покладаються на відповідача, оскільки він спонукав позивача звернутись з позовом до суду.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 44, 49, 75, 82-85 ГПК України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1.  Позов задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Дитячий супермаркет "Малиш", 10007, м. Житомир, вул. Саєнка, 21, код ЄДРПОУ 32579479

на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Асоціація дитячого харчування", 49089, м. Дніпропетровськ, пров. Архітектурний, 5 ,  код ЄДРПОУ 30394678

- 38892,09 грн. - заборгованості за поставлений товар;

- 388,92 грн. - витрат, пов'язаних зі сплатою державного мита;

- 236,00 грн. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Рішення господарського  суду  набирає  законної  сили   після закінчення  строку  подання  апеляційної  скарги,  якщо апеляційну скаргу не було подано.  У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо  його  не  скасовано,  набирає  законної  сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя Давидюк В.К.

Дата  підписання  "13"04"2011"

Віддрукувати:  

1 - в справу

2 - позивачу

3 - відповідачу (рек. з повід. про вручення)