Рішення

від 07.04.2011 по справі 12/1529

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

12/1529

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Від "07" квітня 2011 р.                                                     Справа № 12/1529

Господарський суд Житомирської області у складі:

                          судді Сікорської Н.А.

 за участю представників сторін

від позивача Осташевська А.Ю.- дов. № 15 від 05.01.11р.

від відповідача не з'явився

від третьої особи: Ярош В.В.- дов. б/н від 03.08.10р. представник КВЖРЕП-9

прокурор: Алєксеєв С.М.- посв. № 99

розглянув справу за позовом Прокурора м.Житомира в інтересах держави в особі Житомирської  міської ради (м.Житомир) та Комунального підприємства  "Агенство з управління  майном" Житомирської міської ради (м.Житомир)

до Приватного  підприємства "Наші меблі" (м. Житомир)

про стягнення 55593,10 грн., звільнення та повернення орендованого приміщення

Позивачем пред'явлено позов про стягнення на його користь  з відповідача 55593,10грн. заборгованості, з яких: 16389,10грн. заборгованість по орендній платі за період з лютого  по квітень 2009 року та 39204,00грн. неустойка.

Прокурор та представник позивача в судовому засіданні підтримали позовні вимоги в повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві, а також письмових поясненнях від 17.02.11 № 293 (а.с.65) та від 07.04.11 № 426 (а.с. 100).

Відповідач в судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Відсутність представника відповідача, на думку суду, не перешкоджає вирішенню спору по суті.

Справа розглядається, у відповідності до ст. 75 ГПК України, за наявними у ній матеріалами.

В судових засіданнях, в порядку ст. 30 ГПК України, надали пояснення представник КВЖРЕП-9 та представник КП "Житомирське обласне  міжміське бюро технічної інвентаризації" Житомирської міської ради.

Судом оглядались матеріали  інвентаризаційної справи на орендоване підвальне приміщення, яке розташоване за адресою: м.Житомир, по вул. Київська 102.

В процесі вирішення спору, суд дійшов висновку про необхідність залучення до участі в справі в якості третьої особи на стороні позивача без самостійних вимог на предмет спору  Комунальне виробниче житлове ремонтно-експлуатаційне підприємство № 9 (10001, м. Житомир, вул. Київська,104, код 13555863), оскільке рішення суду  може вплинути на його права щодо відповідача.

Дослідивши, надані до справи документи, заслухавши пояснення учасників судового процесу, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з матеріалів справи, рішенням  виконавчого комітету  Житомирської міської ради № 196 від 15.03.07р. було  надано дозвіл на передачу в оренду терміном на два роки 11 місяців Приватному  підприємству " Наші меблі"  підвальних приміщень в будинку № 102 по вул. Київській, загальною площею 130,68 кв.м.

На виконання вищезазначеного  рішення, 13.04.07р.  між Комунальним  агенством "Агенство з управління майном  Житомирської міської ради" (орендодавець, позивач) та  Приватним підприємством "Наші меблі" (орендар, відповідач) був укладений договір оренди нерухомого майна № 208.

Відповідно до п. 1.1. Договору, орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування  підвальні  приміщення в будинку  № 102  по вул. Київській, що належить до комунальної  власності міста, під підсобне  приміщення, загальною площею 130,68 кв.м. з орендною платою, визначеною рішенням виконавчого комітету Житомирської  міської ради № 196 від 15.03.07р., у розмірі 25,00грн. за 1 кв.м. без ПДВ за базовий місяць розрахунку.

Згідно п. 2.1 Договору, вступ позивача у користування  приміщенням настає після підписання акту прийому-передачі приміщення, який підписується між балансоутримувачем та орендарем протягом 5-ти днів з моменту  укладання  договору  оренди.

17.04.07р., на підставі  акту прийому-передачі приміщення, балансоутримувач КВЖРЕП-9 передав, а позивач отримав  в платне строкове користування підвальні приміщення в будинку № 102 по вул. Київській (а.с. 7).

Рішенням   виконавчого комітету  Житомирської міської ради № 327 від 25.04.08р. внесено зміни  до п. 2.11 рішення міськвиконкому від 15.03.07р. № 196, згідно якого   площа орендованого позивачем приміщення становить 123,9 кв.м. (а.с. 57).

Відповідно до п.п. 3.1, 3.2 Договору, орендар за користування  об'єктом оренди вносить орендну плату незалежно  від наслідків господарської діяльності. Орендна плата  визначається на підставі Положення про оренду, методику розрахунку та порядку використання плати за орендну  майна комунальної власності м.Житомира, затвердженої  рішенням міської ради.

Пунктом  3.3 Договору сторони погодили, що орендна плата  по цьому договору становить 3267,00грн. без ПДВ у місяць і вноситься відповідачем згідно наданого розрахунку, не пізніше 10 числа наступного за звітним місяця з урахуванням щомісячного індексу  інфляції та податку на додану вартість.

Згідно п. 3.4 даного Договору, в день підписання  договору, орендар перераховує, як забезпечення виконання  прийнятих  зобов'язань, авансовий  платіж у розмірі 100% орендної плати, який буде  врахований  за останній місяць оренди.

Відповідно до  п. 3.8 Договору на випадок закінчення дії  даного договору, орендна плата сплачується орендарем  по день фактичного  повернення  приміщення згідно з актом прийому-передачі.

Згідно п. 6.8.  відповідач зобов'язався  вносити орендну плату своєчасно і у повному  обсязі.

Відповідно до п. 8.1 Договору  сторони погодили, що  договір діє з 13 квітня 2007 року по 13 березня 2010 року.

11.03.10р.  позивач своїм листом № 169 повідомив  відповідача про відмову  у продовженні  договору оренди нерухомого майна внаслідок закінчення  строку, на який він був укладений та повідомив, що  згідно з п.п. 3.8, 6.16 Договору, у разі припинення договору, орендар зобов'язаний повернути орендодавцю в 15-денний  термін орендоване приміщення в належному стані, не гіршому, ніж під час передачі його в оренду, що засвідчується  актом прийому-передачі. При цьому  вказав, що орендна плата сплачується орендарем по день фактичного  повернення  приміщення  згідно з актом прийому-передачі (а.с. 13).

Враховуючи, що  відповідач  після закінчення строку дії договору орендоване майно не повернув та орендну плату не сплатив, позивачем на його адресу 26.04.10р. та  20.09.10 направлені листи № 315 та 693 про сплату заборгованості у розмірі 12189,29 грн., звільнення орендованого приміщення та повернення його балансоутримувачу - КВЖРЕП № 9  за актом  прийому-передачі (а.с. 11, 12).

12.11.10  позивач направив відповідчу лист за № 856  з вимогою про оплату  в 3-денний термін заборгованості в розмірі 16389,10грн., а також звільнення та повернення орендованого приміщення.

Оскільки, відповідач розрахунки за оренду приміщення не здійснив, за ним рахується  заборгованість по орендній платі за період  з лютого по квітень 2009 року в сумі 16389,10грн. за стягненням якої  позивач звернувся до суду.

Крім того, враховуючи, що орендар не виконав, встановленого договором обов'язку щодо повернення орендованого приміщення в установлений строк, позивач заявив до стягнення з відповідача неустойку в розмірі подвійної плати за користування приміщенням за  період з 27.03.2010 по 27.09.2010  в розмірі 39204,00 грн.

Відповідач в судових засіданнях, які проводились за його участю, позовні вимоги не визнав.

У своїх письмових запереченнях (а.с. 85) вказав, що  ПП "Наші меблі"  вчасно сплачувало орендну плату до  лютого 2008 року. В подальшому підприємство не змогло користуватись підвальним приміщенням, оскільки воно розташоване під магазином, який належить іншій юридичній особі. Зазначив, що вхід  в орендоване підвальне приміщення можливий лише  з приміщення  магазину  через ліфтову  шахту.

Оскільки в лютому 2008 року власник магазину припинив його роботу, у ПП "Наші меблі" виникла перешкода у користуванні  орендованими  приміщенням, доступу до якого  фактично не було.

Пояснив, що у зв'язку з тим, що фактично  була порушена основна умова  договору оренди, а саме можливість  користування  орендованим майном, ПП "Наші меблі" і припинило сплачувати орендну плату.

Згідно пояснень представника КВЖРЕП-9, обстеженням  встановлено, що вхід до підвального приміщення обладнаний  металевим козирком та опорною металевою конструкцією, яка примикає  до тильної стіни  будівлі, де знаходиться магазин  "Меблі для дому та офісу". Вхід  в підвальне приміщення зачинений  металевими прутами, які закріплені  за допомогою електрозварки. Зазначив, що вільний диспут  до підвального приміщення відсутній.

КП "Житомирське міське бюро технічної інвентаризації"   на виконання вимог суду надало письмові пояснення (а.с. 93), згідно яких комісією з обстеження  про можливість  вільного доступу до підвального приміщення, розташованого за адресою: м.Житомир, вул. Київська,102 в м.Житомирі встановлено, що вільного доступу зі сторони  підвальних  приміщень до орендованого  підвального  приміщення немає, так як вхід до підвальних приміщень з двору закритий на двері та  металеві клітки.

На вимогу суду, комісією за участю представників позивача, відповідача та  КВЖРЕП -9 також була проведена перевірка та надано  Акт від 05.04.11, з якого вбачається, що  вільний доступ, до орендованого відповідачем приміщення, відсутній (а.с.101), а можливий лише через  підвальне приміщення, яке орендується ПП Міклушем В.П. та через приміщення  першого поверху, яке знаходиться у приватній власності.  

Оцінивши в сукупності обставини та матеріали справи, заслухавши пояснення учасників судового процесу, господарський суд приходить до висновку про часткове задоволення позову, враховуючи наступне.

Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку (ст.509 ЦК України).

У відповідності до ст.11 ЦК України, договори, зокрема, є однією з підстав виникнення цивільних прав та обов'язків.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач ґрунтує свої вимоги на неналежному виконанні   відповідачем своїх зобов'язань саме за договором оренди № 208 від 13.04.07р.

За ст.ст.6, 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно положень ст.629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч.1 ст.759 Цивільного кодексу України, за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

За договором  оренди одна сторона (орендодавець)  передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно  для здійснення господарської діяльності (283 ГК України).

Матеріалами справи підтверджено, що  відповідач  відповідно до п 1.1. Договору оренди № 208 від 13.04.07р. передав  позивачу в строкове  платне  користування підвальні приміщення, розташовані за адресою: м.Житомир, вул. Київська 102 (а.с. 7).

Згідно ч.3 ст.18 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" від 10.04.92р. №2269-XII, орендар  зобов'язаний  вносити орендну плату своєчасно і у повному обсязі.

Відповідно до ч.1 ст.762 ЦК України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

За п. 1 ст. 19 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", орендар за користування об'єктом оренди вносить орендну плату незалежно від наслідків господарської діяльності.

Відповідач, в порушення умов Договору, своєчасно розрахунки за оренду приміщення не здійснював, у зв'язку з чим йому неодноразово направлялись  листи  з вимогою  щодо погашення заборгованості та звільнення і повернення орендованого приміщення (а.с. 11-14).

Як встановлено судом, відповідач на день звернення позивача до суду заборгував позивачу за період з лютого  2009 року по квітень  2009 року 16389,10 грн. орендної плати (а.с. 8).

Факт наявної заборгованості не заперечує і відповідач, оскільки узгодив з позивачем дані, які вказані в акті  звіряння розрахунків за період  з 01.11.06 по 01.11.10 (а.с. 22).

Згідно вказаного акта звіряння, заборгованість відповідача  станом на 01.11.10 становить 12468,70 грн.

Однак, згідно умов договору, а саме п.  3.4,  в забезпечення виконання  прийнятих  зобов'язань, відповідач сплатив авансовий  платіж в сумі  3920,40 грн.  Вказані кошти  при підписанні акта звіряння були враховані як оплата, однак позивач має занести їх в рахунок оплати останнього місяця оренди, тому заборговагість  по орендній платі  становить 16389,10 (12468,70 грн. + 3920,40 грн.).

Вказана заборгованість, на дату судового засідання, не змінилася,  доказів її погашення відповідачем не надано, таким чином, суд вважає її обґрунтовано заявленою до стягнення.  

Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно зі ст.ст.525 і 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Стосовно стягнення з відповідача  неустойки за неповернення орендованого приміщення  в строк, передбачений договором,  яка нарахована за період з  27.03.10 по 27.09.10 в сумі  39204,00 грн., то суд зазначає наступне.

Згідно ст. 785 ЦК України у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі. Якщо наймач не виконує обов'язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення.

Вищевказане і передбачено п. 7.3 Договору, згідно якого, що якщо орендар, не виконує обов'язку щодо повернення орендованого  майна,  орендодавець має право  вимагати  від орендаря  сплати неустойки в розмірі подвійної плати за користування майном за час прострочення.

Відповідно до п. 8.6 договору, дія даного договору  припиняється, зокрема,  внаслідок,  закінчення строку  на який він був укладений.

Як було встановлено вище, договір  оренди № 208 від 13.04.07 припинив свою дію  з 14.03.10.

Однак, як вбачається з матеріалів справи, зокрема з пояснень представника балансоутримувача майна - КВЖРЕП-9 та пояснення  КП "Житомирське міжміське бюро технічної інвентаризації" Житомирської міської ради, а також з акта комісії (а.с.101),  відповідач не має вільного доступу до приміщення, яке було ним орендоване і, як наслідок,  невзмозі  виконати свій обов"язок щодо належного повернення  підвального приміщення.

Виходячи зі змісту ст. 785 ЦК України та  п. 7.3 договору, умовою сплати  неустойки є користування орендованим майном після припинення договору оренди.

Однак, на думку суду, відповідач позбавлений можливості користуватись підвальним приміщенням і не повернув орендоване приміщення в порядку, передбаченому  п. 6.16 договору, через обставини, які не залежали від його волі.

Відповідно до ст. 32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких грунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Ці дані встановлюються, зокрема, письмовими і речовими доказами, поясненнями представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі.

Стаття 33 ГПК вказує, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Натомість, позивач  не довів та не надав доказів користування відповідачем підвальним приміщенням як на момент звернення до суду, так і в процесі розгляду справи, та  не заперечує факт відсутності вільного доступу до приміщення.

За приписами ст. 43 ГПК України,  господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.   

Враховуючи вищевикладне, суд вважає, що вимога про стягнення неустойки за користування майном після припинення договору оренди в розмірі 39204,00грн. є безпідставною і задоволенню не підлягає.

За ст.27 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", у разі розірвання договору оренди, закінчення строку дії договору, орендар зобов'язаний повернути орендодавцеві об'єкт оренди на умовах, зазначених у договорі оренди.

За умовами договору,  у разі  його припинення орендар зобов"язаний  повернути орендодавцю в 15-денний термін орендоване  приміщення  в належному стані, не гіршому, ніж  під час передачі його в оренду, що засвідчується актом прийому-передачі (п. 6.16). Приміщення  вважаються повернутими  орендодавцю з моменту підписання акту прийому-передачі між балансоутримувачем та орендарем (п. 2.3).

З матеріалів справи вбачається, що позивач неодноразово звертався до  відповідача з пропозицією про звільнення  орендованого приміщення та  повернення його за актом приймання-передачі.

Натомість,  матеріали справи не вказують, що відповідач, незважаючи на відсутність вільного доступу до підвального приміщення, вживались заходи для виконання своїх зобов"язань за договором.

Зокрема, такими заходами, на думку суду, могли бути письмові звернення до позивача про забезпечення  відповідних умов для забезпечення виконання договору в цій частині за відсутності доступу до майна.

До того ж слід зазначити, що договором не передбачені  порядок та процедура  звільнення та повернення  приміщення, яке перебувало в оренді.

Отже вимога позивача про зобов'язання  ПП "Наші меблі"  звільнити та повернути орендоване підвальне приміщення за актом приймання-передачі підлягає задоволенню.

Враховуючи викладене, позовні вимоги підлягають задоволенню в частині стягнення 16389,10грн. заборгованості  по орендній платі та зобов'язанні відповідача звільнити та повернути орендоване приміщення.

В частині стягнення  з відповідача 39204,00грн. неустойки суд відмовляє.

Судові витрати по сплаті державного мита та за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача пропорційно розміру обґрунтовано заявлених позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 22, 33, 49, 82-85 ГПК України,  господарський суд  

ВИРІШИВ:

1. Залучити до участі в справі в якості третьої особи  без самостійних вимог на предмет спору  на стороні позивачів Комунальне виробниче житлове ремонтно-експлуатаційне підприємство № 9 (10001, м. Житомир, вул. Київська,104, код 13555863).

2.  Позов задовольнити частково.

3. Стягнути з Приватного  підприємства "Наші меблі", 10001, .Житомир, вул. Київська 102, код 32520307

на користь Комунального підприємства "Агенство з управління майном" Житомирської міської ради, 10014, м.Житомир, вул.Михайлівська 10-А, ідентифікаційний код 34788934

- 16389,10 грн. заборгованості по орендній платі

4.  Стягнути з Приватного  підприємства "Наші меблі", 10001, .Житомир, вул. Київська 102, код 32520307 в дохід Державного бюджету України

- 248,89грн. державного мита.

5. Стягнути з Приватного  підприємства "Наші меблі", 10001, .Житомир, вул. Київська 102, код 32520307 в дохід Державного бюджету України

- 91,65 грн.  витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

6. Приватному підприємству "Наші меблі",10001, м. Житомир, вул. Київська 102, код 32520307   звільнити орендоване  підвальне приміщення загальною площею 123,9 кв.м., розташоване за адресою: м. Житомир, вул. Київська 102 та повернути   його  за актом прийому-передачі балансоутримувачу - Комунальному виробничому житловому ремонтно-експлуатаційному підприємству № 9 (10001, м. Житомир, вул. Київська,104, код 13555863).

7. В решті позовних вимог відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили в порядку ст. 85 ГПК України.   

Суддя                                                                       Сікорська Н.А.  

                                                             Повне рішення складено 15  квітня 2011 року

Віддрукувати:

1 - в справу

2,3- позивачу

4- відповідачу

5- КВЖРЕП №9 (м.Житомир, вул. Київська 104)

6,7- прок.