Рішення

від 14.04.2011 по справі 16/5007/39/11

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

16/5007/39/11

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

————————————————————————————————————————

* 10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, '481-620

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Від "14" квітня 2011 р. Справа № 16/5007/39/11

Господарський суд Житомирської області у складі:  

                         судді Гансецького В.П.

за участю представників сторін:

від позивачів: не з'явилися

від відповідача: не з'явився

прокурор: Алексеєв С.М. - посв. № 99

   Розглянув у відкритому судовому засіданні в м.Житомирі справу за позовом Житомирського міжрайонного природоохоронного прокурора в інтересах держави в особі Житомирської обласної державної адміністрації (м.Житомир) та Володарськ-Волинської районної державної адміністрації (смт.Володарськ-Волинський Житомирської області)  

     до Приватного підприємства "Мінер" (смт.Нова Борова Володарськ-Волинського району Житомирської області)

        про розірвання договору оренди землі від 14.06.2004р.

Прокурор звернувся з позовом в інтересах держави про припинення шляхом розірвання укладеного між Володарськ-Волинською районною державною адміністрацією та приватним підприємством "Мінер" договору оренди землі від 14.06.04р., згідно якого відповідачу передано в оренду на 15 років 2,6957 га землі для розробки Валентинівського родовища габро (ділянка "Південна").

Прокурор в судовому засіданні позов підтримав у повному обсязі згідно поданої позовної заяви.

Перший позивач - Житомирська обласна державна адміністрація свого представника в судове засідання не направив, про причини неявки суд не повідомив, хоча про час та місце розгляду справи повідомлений своєчасно та належним чином.

Другий позивач - Володарськ-Волинська районна державна адміністрація клопотанням за № 561/05 -10 від 08.04.11р. просив розглядати справу без участі його представника.

Відповідач відзиву на позов не подав, свого представника в судове засідання не направив, про причини неявки суд не повідомив.

Відповідно до ст.75 ГПК України, справа розглядалась за наявними в ній матеріалами.

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з матеріалів справи, 14 червня 2004 року на підставі розпорядження голови облдержадміністрації від 04.06.04р. № 167 між Володарськ-Волинською районною державною адміністрацію та Приватним підприємством "Мінер"  укладено договір оренди землі (а.с.8 -10).

Відповідно до п.1 договору, орендодавець (позивач) надає, а орендар (відповідач) приймає в строкове платне користування земельну ділянку сільськогосподарського призначення, яка знаходиться на території Добринської сільської ради.

Згідно з п.2 договору, в оренду передається земельна ділянка загальною площею 2,6957 га, у тому числі пасовища 2,0004 га та кам'янисті місця - 0,6953 га.

Факт передачі відповідачу зазначеної земельної ділянки підтверджується актом приймання - передачі об'єкта оренди від 15.06.04р. (а.с.12 на звороті).

Пунктом 8 договору сторони погодили, що договір укладено на 15 років.

Згідно ст.13 Закону України "Про оренду землі" від 06.10.98р. № 161-XIV, договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Відповідно до п.15 договору, земельна ділянка передається в оренду для розробки Валентинівського родовища габро, право на видобування якого відповідач мав відповідно до спеціального дозволу на користування надрами № 2072 від 21.12.99р.

Пунктом 16 договору передбачено, що цільове призначення земельної ділянки: землі промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення.

Згідно з п.1 ст.19 Земельного кодексу України, землі України за основним цільовим призначенням поділяються на такі категорії, зокрема, як землі промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення.

Відповідно до ст.20 Земельного Кодексу України, віднесення земель до тієї чи іншої категорії здійснюється на підставі рішень органів державної влади та органів місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень. Зміна цільового призначення земель провадиться органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування, які приймають рішення про передачу цих земель у власність або надання у користування, вилучення (викуп) земель і затверджують проекти землеустрою або приймають рішення про створення об'єктів природоохоронного та історико - культурного призначення.

Відповідно до ч.2 ст.116 Земельного кодексу України, набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Згідно з ч.1 ст.93 Земельного кодексу України та ст.1 Закону України "Про оренду землі", право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.

Відповідно до ч.1 ст.2 Закону України “Про оренду землі”, відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, цим Законом, Цивільним кодексом України, іншими законами України, постановами, виданими Кабінетом Міністрів України, у випадках, передбачених цим Законом, а також договором оренди землі.

Відповідно до ст.18 Кодексу України "Про надра", надання земельних ділянок для потреб, пов'язаних з користуванням надрами, провадиться в порядку, встановленому земельним законодавством України. Земельні ділянки для користування надрами, крім випадків, передбачених статтею 23 цього Кодексу, надаються користувачам надр після одержання ними спеціальних дозволів на користування надрами чи гірничих відводів. Місцеві Ради народних депутатів при наданні земельної ділянки для розробки родовищ корисних копалин місцевого значення одночасно надають у користування і надра.

Відповідно до ч.4 ст.66 Земельного кодексу України, надання   земельних   ділянок  для  потреб,  пов'язаних  з користуванням надрами, проводиться після оформлення в установленому порядку прав користування надрами і відновлення земель згідно із затвердженим проектом рекультивації на раніше відпрацьованих площах у встановлені строки.

Згідно даних позивача, маючи спеціальний дозвіл на користування надрами, відповідач неодноразово порушував умови дозволу, у зв'язку з чим наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України № 446 від 08.10.10р. дозвіл відповідача анульований (а.с.38-40).

Відповідно до ст.ст.96 Земельного кодексу України, землекористувач зобов'язаний забезпечувати використання землі за цільовим призначенням, додержуватись вимог законодавства про охорону довкілля, інше.

Відсутність дозволу на користування надрами тягне за собою припинення прав користування земельної ділянки, оскільки підстав для використання за цільовим призначенням земельної ділянки у землекористувача немає.

Таким чином, відповідач не має законних підстав для використання земельної ділянки за цільовим призначенням, а саме: видобування габро, оскільки спеціальний дозвіл на користування надрами в нього відсутній.

Матеріали справи також свідчать, що управлінням Держземінспекції проведено перевірку дотримання вимог земельного законодавства Приватним підприємством "Мінер", за наслідками якої складено Акт від 14.03.11р. (а.с.34).

В результаті перевірки встановлено, що земельна ділянка, орендована на підставі оспорюваного договору оренди землі від 14.06.04р. використовується орендарем не за цільовим призначенням, а саме ПП "Мінер" не працює на земельній ділянці більше трьох років і на даний час кар'єр залитий водою, а також відповідач має заборгованість по сплаті втрат сільськогосподарського виробництва в сумі 36413,00 грн.

Статтею 207 Земельного кодексу України визначено обов'язок землекористувача відшкодувати втрати сільськогосподарського виробництва внаслідок вилучення земель із сільгоспобороту на інші цілі.

В порушення вимог Закону відповідач втрати сільськогосподарського виробництва не сплатив, чим завдає збитки органам місцевого самоврядування.

Згідно зі ст.611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору.

Згідно п.38 договору оренди, дія договору припиняється шляхом його розірвання, зокрема, за рішенням суду на вимогу однієї із сторін внаслідок невиконання другою стороною обов'язків, передбачених договором, та внаслідок випадкового знищення, пошкодження орендованої земельної ділянки, яке істотно перешкоджає її використанню, а також з інших підстав, визначених законом.

Частиною 3 ст.31 Закону України  "Про оренду землі" встановлено, що договір оренди землі може бути розірваний  за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір може бути достроково розірваний за рішенням суду в порядку встановленому  законом.

Згідно з ч.1 ст.188 ГК України, зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором.

Відповідно до частин 1 та 2 ст.651 ЦК України, зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Згідно ст.629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Таким чином, матеріали справи свідчать, що відповідач порушив свої, визначені законодавством та оспорюваним договором, зобов'язання, що є підставою для розірвання даного договору.

Відповідач позов не оспорив, будь-яких заперечень щодо позовних вимог не подав.

Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно ст.ст. 525, 526 ЦК України  зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Враховуючи викладене, господарський суд вважає позовні вимоги обгрунтованими, заявленими відповідно до вимог чинного законодавства і укладеного договору та такими, що підлягають задоволенню - договір оренди землі від 14.06.04р., укладений між Володарськ-Волинською районною державною адміністрацією та Приватним підприємством "Мінер" щодо передачі в оренду 2,6957 га землі для розробки Валентинівського родовища габро (ділянка "Південна") припиняється шляхом його розірвання в судовому порядку.

Судові витрати по сплаті державного мита та на оплату інформаційно - технічного забезпечення судового процесу покладаються на відповідача, оскільки саме ним порушення, що стали підставою для подачі даного позову.

Керуючись ст.ст.49,82-85 ГПК України, господарський суд,-

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Припинити шляхом розірвання договір оренди землі від 14.06.04р., укладений між Володарськ-Волинською районною державною адміністрацією та Приватним підприємством "Мінер" щодо передачі в оренду 2,6957 га земли для розробки Валентинівського родовища габро (ділянка "Південна").

3. Стягнути з Приватного підприємства "Мінер", 12114, смт.Нова Борова Володарськ-Волинського району Житомирської області, вул.Пушкіна 1-а, ідентифікаційний код 22049633:

- в доход Державного бюджету України (п/р 31118095700002 ГУДКУ у Житомирській області, ЄДРПОУ 22062319, МФО 811039, код 22090200, отримувач УДК в м.Житомирі) - 85,00грн. державного мита;

- в доход Державного бюджету України (п/р 31217264700002 у ГУДКУ у Житомирській області, МФО 811039, ЄДРПОУ 22062319, отримувач УДК у м.Житомирі) - 236,00 грн. за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів з дня його оголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

                                                       Повне рішення складено та підписано 15.04.11р.

                     Суддя     Гансецький В.П.

Друк:: 6 прим.

1 - у справу,

2-4 - сторонам (рек. з повідомл. про вруч.),

5,6 - прокурору.