Рішення

від 12.04.2011 по справі 23/70

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА



ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №  23/70

12.04.11

За позовом

заступника Генерального прокурора України в інтересах держави

в особі:

Кабінету Міністрів України

Державного комітету України із земельних ресурсів

до

відповідач1:

Київська міська рада

відповідач2:

Головне управління земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації)

відповідач3:

Обслуговуючий кооператив житлового кооперативу «Житлосервіс»

відповідач4:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Будівельне об’єднання»

відповідач5:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Кришталеве»

про

визнання недійсним рішення, актів на право власності та зобов’язання вчинити певні дії

Суддя  Кирилюк Т.Ю.

Представники:

Генеральної

прокуратури:         заступник начальника відділу Гнатюк М.М.  посвідчення

від позивача1

від позивача2

не з’явився

провідний спеціаліст Сьомочкіна О.С. (довіреність від 08.02.2011 року)

від відповідача1:

заступник начальника управління Фрідман О.О. (довіреність від 21.02.2011 року)

від відповідача2:

начальник відділу Басовська З.О. (довіреність від 06.04.2011 року)

від відповідача3:

не з’явився

від відповідача4:

представник Томашевська М.О. (довіреність від 17.03.2011 року)

від відповідача5:

не з’явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Заступник Генерального прокурора України в інтересах держави в особі Кабінету Міністрів України та Державного комітету України із земельних ресурсів звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом про визнання недійсним з моменту прийняття рішення Київської міської ради №352/3186 від 01.10.2007 року, про визнання недійсними державні акти на право власності на земельні ділянки серії ЯЖ №№006302, 006303 та 006304, 011920, 011921 та 011922.  Крім того, Позивачем заявлено вимоги про встановлення відсутності у Відповідача3, у Відповідача4 та у Відповідача5 права власності на спірні земельні ділянки та вимогу про визнання права власності на них держави в особі Кабінету Міністрів України.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що Відповідач1 рішенням №352/3186 від 01.10.2007 року в порушення приписів законодавства передав у власність спірні земельні ділянки особі, яка не мала на це відповідних прав.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.03.2011 року порушено провадження у справі №23/70 та призначено її до розгляду 29.03.2011 року.

Перед початком розгляду справи по суті учасників судового процесу ознайомлено з правами та обов’язками у відповідності зі статтею 22 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідачем2 у судовому засіданні надано відзив на позовну заяву, яким визначено, що спірні акти на право власності на земельні ділянки видавались та реєструвались на підставі прийнятого Відповідачем1 рішення.

Відповідачем4 через канцелярію суду надано відзив на позовну заяву, яким заперечено позовні вимоги у повному обсязі з посиланням на невизначеність меж природних заповідників, непорушності права приватної власності, спливом строку позовної давності тощо.

У задоволенні заявленого заступником Генерального прокурора клопотання про вжиття заходів щодо забезпечення позову суд відмовив з огляду на недоведеність того, що їх невжиття може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

У судовому засіданні 29.03.2011 року представником Відповідача1 заявлено клопотання про фіксування судового процесу технічними засобами, яке задоволено судом.

Відповідачем4 через канцелярію суду 29.03.2011 року надано клопотання про припинення провадження у справі відповідно до пункту 1 частини першої статті 80 Господарського процесуального кодексу України. Судом відмовлено у його задоволенні з огляду на те, що предметом судового дослідження є спір про порушене право, а не оскарження дій місцевої ради як  суб’єкта владних повноважень.

Судом задоволено клопотання Відповідача4 про витребування додаткових доказів та відповідно до статті 77 Господарського процесуального кодексу України ухвалою Господарського суду міста Києва від 29.03.2011 року розгляд справи №23/70 перенесено на 12.04.2011 року.

Генеральною прокуратурою України 08.04.2011 року через канцелярію суду надано для залучення до матеріалів справи копії кадастрових справ Д-3001, А-18140 та А-18138.

Перед початком судового засідання 12.04.2011 року Відповідачем4 через канцелярію суду надано клопотання про витребування додаткових доказів, про залучення третьої особи та про відкладення розгляду справи. Судом відмовлено у задоволенні клопотань Відповідача4, оскільки необхідні докази подані представником Генеральної прокуратури 08.04.2011 року, рішення у справі не може вплинути на права Міністерства охорони навколишнього природного середовища, відкладення розгляду справи призведе до невмотивованого подовження строку її розгляду.

У судовому засіданні 12.04.2011 року оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні у матеріалах справи докази Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Київською міською радою 01.10.2007 року прийнято рішення №352/3186 про передачу земельних ділянок обслуговуючому кооперативу житловому кооперативу «Житлосервіс». Означеним рішенням Відповідачем1 внесено зміни до Генерального плану міста Києва та схеми планування території Голосіївського району, зменшено території зелених насаджень загального користування Голосіївського району міста Києва, змінено цільове призначення 51,18 гектарів з сільськогосподарського призначення на житлову забудову та передано їх у власність Відповідачу3.

На підставі прийнятого 01.10.2007 року рішення №352/3186 Відповідач1 видав Відповідачу3 акти серії ЯЖ №№006302, 006303 та 006304 на право власності на земельні ділянки.

Відповідачем3 та обслуговуючим кооперативом житловим кооперативом «Механізатор»прийнято рішення (протокол загальних зборів від 20 лютого 2008 року) про створення товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельне об’єднання»(Відповідач4). Внеском Відповідача3 до статутного капіталу ТОВ «Будівельне об’єднання»є отримані на підставі рішення Київської міської ради від 01.10.2007 року №352/3186 земельні ділянки.

В свою чергу, ТОВ «Будівельне об’єднання»(Відповідач4) прийняв рішення про їх відчуження шляхом внесення до статутного капіталу іншого господарюючого суб’єкта –товариства з обмеженою відповідальністю «Кришталеве»(Відповідач5).

Таким чином, фактичні обставини неодноразового відчуження отриманих відповідно до статті 41 Земельного кодексу України земельних ділянок підтверджують наведені у позовній заяві доводи про створення обслуговуючого кооперативу житлового кооперативу «Житлосервіс»з метою отримання на безоплатній основі земельних ділянок без подальшого наміру поліпшувати житлові умови членів кооперативу та виконувати встановлені рішенням місцевої ради зобов’язання.

Крім того, суд погоджується з доводами представника Генеральної прокуратури про те, що Київська міська рада не мала права від імені територіальної громади безоплатно передавати спірні земельні ділянки кооперативу «Житлосервіс».

Відповідно до статті 41 Земельного кодексу України житлово-будівельним (житловим) та гаражно-будівельним кооперативам за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування земельні ділянки для житлового і гаражного будівництва передаються безоплатно у власність або надаються в оренду у розмірі, який встановлюється відповідно до затвердженої містобудівної документації.

Відповідно до статті 94 Господарського кодексу України кооперативи як добровільні об’єднання громадян з метою спільного вирішення ними економічних, соціально-побутових та інших питань можуть створюватися у різних галузях (виробничі, споживчі, житлові тощо).

Законом України «Про кооперацію»визначено, що за напрямами діяльності кооперативи поділяються на виробничі, обслуговуючі та споживчі.

Статус житлово-будівельного кооперативу, порядок його створення, організації та вступу до нього визначено Житловим кодексом України. Зокрема, статтями 133 та 137 Житлового кодексу Української РСР встановлено, що громадяни, які потребують поліпшення житлових умов, вправі вступити до житлово-будівельного кооперативу і одержати в ньому квартиру. Однією з умов вступу до житлово-будівельного кооперативу є перебування на квартирному обліку у даному населеному пункті. Житлово-будівельні кооперативи організовуються при виконавчих комітетах місцевих Рад народних депутатів, при підприємствах, установах і організаціях. Порядок організації та діяльності житлово-будівельних кооперативів установлюється законодавством Союзу РСР, Житловим кодексом УРСР, Примірним статутом житлово-будівельного кооперативу та іншими актами законодавства. Житлово-будівельний кооператив діє на основі статуту, прийнятого відповідно до Примірного статуту житлово-будівельного кооперативу загальними зборами громадян, які вступають до організовуваного кооперативу і зареєстрованого в установленого порядку. Кількість членів кооперативу повинна бути відповідною кількості квартир у будинку. Квартири, які надаються членам кооперативу повинні відповідати граничному розміру жилої площі, сумі пайового внеску та кількості членів сім’ї.

Відповідно до наявної у матеріалах справи копії статуту обслуговуючого кооперативу житлового кооперативу «Житлосервіс»його засновниками є чотири особи. Докази того, що дані особи потребували поліпшення житлових умов та перебували на квартирному обліку в матеріалах справи відсутні.

Виходячи з наведеного, суд визнає доводи представника Генеральної прокуратури про відсутність у Київської міської ради правових підстав для безоплатної передачі спірних земельних ділянок Відповідачу3 обґрунтованими.

Статті 13 та 14 Конституції України встановлюють, що земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси,  які  знаходяться  в  межах  території  України, природні ресурси її континентального шельфу,  виключної (морської) економічної зони є об'єктами права власності Українського  народу. Земля  є  основним  національним багатством,  що перебуває під особливою охороною держави. Кожний  громадянин  має  право    користуватися    природними

об'єктами права власності народу відповідно до закону. Від  імені  Українського  народу  права власника здійснюють органи державної  влади  та  органи  місцевого  самоврядування  в  межах, визначених Конституцією.

Стаття 19 Конституції України визначає, що органи державної влади та органи  місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти  лише  на  підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією  та  законами України.

Статтею 9 Земельного кодексу України до повноважень Київської міської ради віднесено розпорядження землями територіальної громади міста Києва та передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб.

Відповідно до статті 116 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень.

Статтею 10 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»встановлено, що сільські, селищні, міські ради є органами  місцевого самоврядування,  що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого  самоврядування,  визначені   Конституцією України, цим та іншими законами.

Таким чином, з правового аналізу наведених правових норм вбачається, що реалізуючи надані Конституцією та законодавством України повноваження у галузі земельних відносин Київська міська рада зобов’язана діяти виключно в інтересах її територіальної громади, не порушуючи при цьому баланс інтересів держави, територіальної громади  та окремих громадян.

Зміна цільового використання з сільськогосподарського призначення на житлову забудову спірних земельних ділянок та безоплатна передача кооперативу у власність 50,2387 гектарів (фактично - території зелених насаджень загального користування) в порядку статті 41 Земельного кодексу України з метою поліпшення житлових умов чотирьох членів цього кооперативу не можуть кваліфікуватись судом як належне виконання місцевою радою покладених на неї Конституцією і Законами повноважень. Такі дії місцевої ради не узгоджуються з наведеними вище правовими приписами та прямо порушують права та законні інтереси територіальної громади столиці України.

Виходячи з наведеного, суд встановлює, що Київська міська рада приймаючи рішення №352/3186 від 01.10.2007 року діяла всупереч інтересів територіальної громади, що є прямим порушенням вимог статті 10 Закону України «Про місцеве самоврядування».

З матеріалів справи вбачається, що на час прийняття рішення Київською міською радою №352/3186 від 01.10.2007 року, спірна територія частково знаходилась в межах першої черги Національного парку «Голосіївський», ботанічного заказника «Лісники»та рекреаційних земель.

Національний природний парк «Голосіївський»був створений Указом Президента України №794/2007 від 27 серпня 2007 року з метою збереження, відтворення та раціонального використання особливо цінних природних комплексів та об’єктів Київського Полісся, а також для поліпшення екологічного стану міста Києва, відповідно до статті 53 Закону України «Про природно-заповідний фонд України».

Ботанічний заказник «Лісники»(створено Постановою Ради міністрів УССР №223 від 25.08.1989 року) є єдиним заказником загальнодержавного значення на території міста Києва.

Відповідно до статей 60,  61 та 63 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища»ці природні території та об'єкти підлягають особливій охороні.

Національні природні парки, заказники, пам'ятки природи, заповідні урочища, ботанічні сади тощо частиною першою статті 3  Закону «Про природно-заповідний фонд України»віднесено до природно-заповідного фонду України.

Частиною третьою статті 7 Закону «Про природно-заповідний фонд України»встановлено імперативний правовий припис, яким на землях природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного або історико-культурного призначення забороняється  будь-яка діяльність, яка негативно впливає або може негативно   впливати  на  стан  природних  та  історико-культурних комплексів та об'єктів чи перешкоджає їх використанню за цільовим призначенням.

Статтею 9 цього ж Закону визначено вичерпний перелік видів використання територій та об’єктів природно-заповідного фонду, серед якого відсутня житлова забудова.

Виходячи з наведеного, суд встановлює, що приймаючи рішення №352/3186 від 01.10.2007 року в частині відведення спірної території під житлову забудову Київська міська рада порушила вимоги Законів України «Про охорону навколишнього природного середовища» та «Про природно-заповідний фонд України».

Стаття 38 Земельного кодексу України надає визначення земель житлової та громадської забудови, до яких відносяться земельні ділянки в межах населених пунктів, які  використовуються для розміщення житлової забудови, громадських будівель і споруд, інших

об'єктів загального користування.

Відповідно до висновку державної санітарно-епідеміологічної експертизи №05.03.02-07/47966 від 26.09.2007 року проектом землеустрою, на підставі якого прийнято спірне рішення місцевою радою, було передбачено відведення земельної ділянки загальною площею 50,18 гектарів обслуговуючому кооперативу житлового кооперативу «Житлосервіс»під житлову забудову, з яких 44,63 гектара знаходяться в охоронних зонах магістральних газопроводів.

Чинне на час прийняття радою спірного рішення законодавство не встановлювало заборони щодо передачі у власність юридичним чи фізичним особам земельних ділянок над підземними трубопроводами, проте містило ряд обмежень при використанні цих територій.

Статтею 73 Земельного кодексу України визначено, що уздовж наземних, надземних і підземних трубопроводів встановлюються охоронні зони.

Пунктом 11 Правил охорони магістральних трубопроводів, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України №1747 від 16.11.2002 року, встановлені обмеження щодо використання земельних ділянок охоронних зон, у тому числі і заборона спорудження житлових, громадських і дачних будинків, заборона будівництва гаражів та автостоянок, садових та дачно-садових споруд тощо.

Таким чином, переведення 44,63 гектарів (майже 90% від загальної площі) з сільськогосподарського призначення до категорії земель житлової забудови взагалі не мало правового сенсу з огляду на наявність прямої заборони житлової забудови цієї території.  

Виходячи з наведеного вище, суд встановлює, що рішення Київської міської ради №352/3186 від 01.10.2007 року прийнято з суттєвими порушеннями вимог чинного на час його прийняття законодавства України, що відповідно до частини другої статті 124 Конституції України, статті 393 Цивільного кодексу України, статті 152 Земельного кодексу України та частини десятої статті 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»має прямим правовим наслідком визнання його недійсності судом.

Встановши незаконність правової підстави набуття права, суд встановлює відсутність у Відповідача3 прав власника земельних ділянок по вулиці Бродівській у місті Києві площею 32,8478 гектарів (кадастровий номер 8 000 000 000:90:184:0017), площею 16,6590 гектарів (кадастровий номер 8 000 000 000:90:066:0006) та площею 0,6519 гектарів (кадастровий номер 8 000 000 000:90:184:0019). Відповідно, суд встановлює відсутність у Відповідача3 необхідного обсягу цивільної дієздатності (відсутність права унеможливлює його здійснення) для передачі спірних земельних ділянок до статутного капіталу Відповідача4, який в свою чергу не набув відповідно прав власника та не мав необхідного обсягу дієздатності для подальшого відчуження спірного майна шляхом його передачі до статутного капіталу Відповідача5.

Оскільки  в процесі розгляду справи доведено незаконність набуття Відповідачем3, Відповідачем4 та Відповідачем5 прав власника на земельні ділянки по вулиці Бродівській у місті Києві площею 32,8478 гектарів (кадастровий номер 8 000 000 000:90:184:0017), площею 16,6590 гектарів (кадастровий номер 8 000 000 000:90:066:0006) та площею 0,6519 гектарів (кадастровий номер 8 000 000 000:90:184:0019) суд встановлює, що позовні вимоги про визнання недійсним рішення Київської міської ради №352/3186 від 01.10.2007 року; про визнання недійсними державних актів на право власності на земельні ділянки серії ЯЖ №№006302, 006303, 006304, 011920, 011921 та 011922; та позовні вимоги про встановлення відсутності у Відповідача3, у Відповідача4 та у Відповідача5 прав власника на спірні земельні ділянки підлягають задоволенню.

Вимога про поновлення строку позовної давності задоволенню не підлягає з огляду на частину четверту статті 268 Цивільного кодексу України, оскільки на заявлені вимоги позовна давність не поширюється.

Крім того, суд відмовляє у задоволенні позовної вимоги про визнання права власності у держави в особі Кабінету міністрів України на спірні земельні ділянки, оскільки не наділений матеріальним та процесуальним правом втручатись у господарську діяльність та приймати рішення про відчуження майна від імені його власника (у даному випадку –від імені територіальної громади міста Києва).

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України з відповідачів на користь Державного бюджету України стягуються судові витрати пропорційно задоволеним вимогам.

На підставі викладеного, керуючись статтями 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1.          Позов задовольнити частково.

2.          Визнати недійсним рішення Київської міської ради від 01.10.2007 року № 352/3186 «Про передачу земельних ділянок Обслуговуючому кооперативу житловому кооперативу "Житлосервіс" для житлової забудови на вул. Бродівській у Голосіївському районі м. Києва».

3.          Визнати недійсними видані обслуговуючому кооперативу житлового кооперативу "Житлосервіс" (01011, м. Київ, вул. Рибальська, 13, ідентифікаційний код 35197561) державні акти на право власності на земельні ділянки серії ЯЖ № 006302, серії ЯЖ № 006303 та серії ЯЖ № 006304, зареєстровані 08.01.2008 року Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (01044, м. Київ, вул. Хрещатик, 32-а; ідентифікаційний код 26199097) за № 07-8-00196, 07-8-00197, 07-8-00198.

4.          Визнати недійсними видані товариству з обмеженою відповідальністю «Кришталеве»(02166, м. Київ, вул. Маршала Жукова, 26 ідентифікаційний код 37140475) державні акти на право власності на земельну ділянку серії ЯЖ № 011920, серії ЯЖ № 011921 та серії ЯЖ № 011922, зареєстровані 08.09.2010 року Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (01044, м. Київ, вул. Хрещатик, 32-а; ідентифікаційний код 26199097) за № 07-8-00412, 07-8-00411, 07-8-00409.

5.          Визнати відсутність у обслуговуючого кооперативу житлового кооперативу "Житлосервіс" (01011, м. Київ, вул. Рибальська, 13, ідентифікаційний код 35197561), товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельне об`єднання»(02166, м. Київ, вул. Маршала Жукова, 26 ідентифікаційний код 35734900), товариства з обмеженою відповідальністю «Кришталеве»(02166, м. Київ, вул. Маршала Жукова, 26 ідентифікаційний код 37140475) права власності на земельні ділянки, що розташовані за адресою: вул. Бродівська у Голосіївському районі міста Києва, площею 16, 6590 га., кадастровий номер: 8 000 000 000:90:066:0006; вул. Бродівська у Голосіївському районі міста Києва, площею 0, 6519 га., кадастровий номер: 8 000 000 000:90:184:0019; вул. Бродівська у Голосіївському районі міста Києва, площею 32, 8478 га., кадастровий номер: 8 000 000 000:90:184:0017.

6. В іншій частині позову - відмовити.

7.          Стягнути з Обслуговуючого кооперативу житлового кооперативу "Житлосервіс" (01011, м. Київ, вул. Рибальська, 13, ідентифікаційний код 35197561) в доход державного бюджету України 102 (сто дві) грн. 00 коп. - державного мита та 40 (сорок) грн. 47 коп. –витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

8. Стягнути з Товариства з обмежене відповідальністю «Будівельне об`єднання»(02166, м. Київ, вул. Маршала Жукова, 26 ідентифікаційний код 35734900) в доход державного бюджету України 102 (сто дві) грн. 00 коп. - державного мита та 40 (сорок) грн. 46 коп. –витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

9. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Кришталеве» (02166, м. Київ, вул. Маршала Жукова, 26 ідентифікаційний код 37140475) в доход державного бюджету України 102 (сто дві) грн. 00 коп. - державного мита та 40 (сорок) грн. 47 коп. –витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

10. Стягнути з Київської міської ради (01044, м. Київ, вул. Хрещатик, 36; ідентифікаційний код 22883141)  в доход державного бюджету України 102 (сто дві) грн. 00 коп. - державного мита та 40 (сорок) грн. 45 коп. – витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

11.          Стягнути з Головного управління земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (01044, м. Київ, вул. Хрещатик, 32-а; ідентифікаційний код 26199097) в доход державного бюджету України 102 (сто дві) грн. 00 коп. - державного мита та 40 (сорок) грн. 45 коп. –витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Суддя

 Т.Ю. Кирилюк

Повне рішення складено: 15.04.2011 року.