Рішення

від 27.01.2011 по справі 23/009-11

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

 01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16                                                   тел. 235-24-26

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"27" січня 2011 р.                                                                  Справа № 23/009-11

Господарський суд Київської області у складі судді Зайця Д.Г., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Приватного підприємства «Академія східної культури», м. Тетіїв

до Підприємства релігійної організації «Підсобне господарство Свято-Успенської Києво-Печерської Лаври», с. Вороньків

про стягнення 36223,83 грн.

секретар судового засідання (помічник судді) Федько Т.В.

за участю представників:

від позивача: ОСОБА_1 (директор –рішення власника №3);

від відповідача: не з'явився.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Приватне підприємство «Академія східної культури»(далі - позивач) звернулося до господарського суду Київської області з позовом до Підприємства релігійної організації «Підсобне господарство Свято-Успенської Києво-Печерської Лаври» (далі - відповідач) про стягнення 36223,83 грн.

Провадження у справі порушено відповідно до ухвали господарського суду Київської області від 17 січня 2011 року та призначено справу до розгляду на 27 січня 2011 року.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем умов договору на виконання будівельних робіт за №01/07-2009 від 1 липня 2009 року, а саме, відповідач не повністю сплатив грошові кошти за виконані позивачем роботи, в результаті чого за ним утворилась заборгованість в розмірі 28096,00 грн. Додатково позивач просить стягнути з відповідача за прострочення виконання зобов’язання пеню в розмірі 7003,99 грн. та 3% річних в розмірі 1123,84 грн.

Відповідач, належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи ухвалою суду від 17 січня 2011 року, в судове засідання не з'явився, витребуваних документів не подав, у зв’язку з чим суд вважає за можливе відповідно до ст. 75 ГПК України розглянути справу без його участі за наявними в ній матеріалами.

27 січня 2011 року відповідно до ч. 2 ст. 85 ГПК України в судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд, -

ВСТАНОВИВ:

Між Приватним підприємством «Академія східної культури»(за договором –виконавець) та Підприємством релігійної організації «Підсобне господарство Свято-Успенської Києво-Печерської Лаври»(за договором –замовник) 1 липня 2009 року укладено договір на виконання будівельних робіт за №01/07-2009.

Згідно пункту 1.1 договору виконавець зобов’язується за завданням замовника якісно і вчасно на умовах договору виконати роботи, детальний перелік яких зазначений в додатках до даного договору. Замовник зобов’язується прийняти та оплатити виконані за договором роботи в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором та додатками до нього.

Вартість робіт, згідно пункту 2.1 договору, становить суму згідно додатків до договору.

У відповідності до пункту 2.2 договору оплата вартості робіт здійснюється замовником шляхом безготівкового переказу грошових коштів на поточний рахунок виконавця в строк, що зазначений у відповідних додатках.

Пунктом 3.1 договору передбачено, що строк виконання робіт за цим договором –зазначений у відповідних додатках до договору.

Згідно пункту 4.1 договору виконавець не пізніше 3 (трьох) робочих днів від дати завершення виконання робіт, складає, підписує зі свого боку і направляє замовнику акт приймання-передачі виконаних робіт. Замовник, отримавши зазначений акт від виконавця, у триденний строк здійснює приймання робіт і у разі відсутності зауважень підписує акт приймання-передачі виконаних робіт зі свого боку і направляє один примірник підписаного акту виконавцеві.

Відповідно до пункту 4.3 договору після підписання акту замовником, такий акт становить невід'ємну частину договору.

Згідно пунктів 5.2 та 5.2.2 договору замовник зобов’язаний своєчасно і повністю здійснювати оплату наданих і прийнятих робіт.

Пунктом 6.4 договору передбачено, що за порушення грошових зобов’язань, строків підписання акту приймання-передачі  виконаних робіт, винна сторона сплачує постраждалій стороні пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла у період здійснення порушення винною стороною, від суми невиконаного зобов’язання за кожний день порушення.

Згідно пункту 10.1 договору договір вступає в дію з дати його укладання сторонами і діє протягом 5 років.

Відповідно до підписаного сторонами 1 липня 2009 року додатку №1 до договору №01/07-2009 від 1 липня 2009 року замовник доручив, а виконавець прийняв на себе зобов’язання виконання робіт на території об’єкту Підприємства релігійної організації «Підсобне господарство Свято-Успенської Києво-Печерської Лаври», а саме будівельно-монтажні роботи на МТФ та будівельно-монтажні роботи по поточному ремонту зернотоку на загальну суму 108096,00 грн.

Додатком №1 до договору №01/07-2009 від 1 липня 2009 року встановлено строк виконання робіт, а саме з 1 липня 2009 року по 30 серпня 2009 року.

Відповідно до умов додатку №1 до договору №01/07-2009 від 1 липня 2009 року замовник зобов’язаний провести остаточний розрахунок з виконавцем на підставі обсягів, зазначених в акті приймання-передачі виконаних робіт, на протязі 5 (п’яти) банківських днів від дати підписання акту приймання-передачі виконаних робіт.

Факт виконання позивачем взятих на себе зобов’язань за договором підтверджується підписаним сторонами актом виконаних робіт від 31 серпня 2009 року згідно договору №01/07-2009 від 1 липня 2009 року.

Відповідач взяті на себе зобов’язання за договором №01/07-2009 від 1 липня 2009 року не виконав належним чином, а саме, частково розрахувався з позивачем за виконані останнім роботи, в результаті чого за відповідачем утворилась заборгованість в розмірі 28096,00 грн.

У відповідності до пункту 6.4 договору позивач нарахував відповідачу пеню в розмірі 7003,99 грн.

На підставі п. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, за прострочення виконання зобов’язання позивач просить суд стягнути з відповідача 3% річних в розмірі 1123,84 грн.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги.

Відповідач в судове засідання 27 січня 2011 року не з‘явився, про причини неявки суд не повідомив, хоча про день, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином в установленому законом порядку ухвалою суду від 17 січня 2011 року. Витребувані документи (п. 4 ухвали від  17 січня 2011 року) відповідач суду не надав.

Судом оглянуто оригінали документів, залучених до матеріалів справи.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.

Згідно приписів статей 525, 526 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст. 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Відповідно до ст. 854 Цивільного кодексу України якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.

Оскільки, станом на день прийняття рішення у справі, відповідач не сплатив позивачу грошові кошти за виконані позивачем роботи, зазначений факт відповідачем не спростовано, розмір заборгованості відповідає фактичним обставинам справи, тому вимога позивача про стягнення з відповідача заборгованості за виконані роботи в розмірі 28096,00 грн. підлягає задоволенню.

Частиною 1 ст. 230 Господарського кодексу України передбачено, що штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до п. 6 ст. 231 Господарського кодексу України, штрафні санкції за порушення грошових зобов’язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань»№543/965-ВР від 22.11.1996 року, платники  грошових  коштів  сплачують  на  користь одержувачів цих коштів за прострочення платежу пеню в  розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, що передбачено ст. 3 зазначеного Закону.

Однак, з долученого до матеріалів справи розрахунку пені, вбачається, що позивачем нараховано пеню у сумі 7003,99 грн. з порушенням строку, встановленого ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України. Згідно зазначеної вище норми нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Проте, згідно з вірним арифметичним розрахунком пені, зробленим судом, стягненню з відповідача підлягає 2871,95 грн. за період з 8 вересня 2009 року по 8 березня 2010 року.

У відповідності до п. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Отже, позовні вимоги позивача в частині стягнення з відповідача 3% річних у сумі 1123,84 грн. є обґрунтованими та підлягають задоволенню повністю.

Таким чином, позов підлягає частковому задоволенню.

Судові витрати відповідно до ст.ст. 44, 49 ГПК України покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись ст. 124 Конституції України, ст.ст. 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1.          Позовні вимоги задовольнити частково.

2.          Стягнути з Підприємства релігійної організації «Підсобне господарство Свято-Успенської Києво-Печерської Лаври»(08352, Київська обл., Бориспільський район, село Вороньків, вул. Українська, будинок 127-А, код 34162297) на користь Приватного підприємства «Академія східної культури»(09800, Київська обл., Тетіївський район, місто Тетіїв, вул. Леніна, будинок 21, код 32250192) –28096 (двадцять вісім тисяч дев’яносто шість) грн. 00 коп. заборгованості, 2871 (дві тисячі вісімсот сімдесят одна) грн. 95 коп. пені, 1123 (одна тисяча сто двадцять три) грн. 84 коп. 3% річних та судові витрати: 320 (триста двадцять) грн. 91 коп. державного мита та 209 (двісті дев'ять) грн. 08 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.          В іншій частині позовних вимог відмовити.

4.          Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Дане рішення господарського суду Київської області набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення і підписання та може бути оскаржено в апеляційному або касаційному порядку.

 Суддя                                                                                Заєць Д. Г.

Дата підписання рішення –28 січня 2011 року