21/017-11
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Р І Ш Е Н Н Я
"28" березня 2011 р. Справа № 21/017-11
Господарський суд Київської області у складі судді Яреми В.А., розглянувши матеріали справи
з
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Хим-Агросервіс-Д», м. Київ
до Відкритого акціонерного товариства «Райагрохім», Київська обл., м. Яготин
про стягнення 19 255,66 гривень
за участю представників:
від позивача: Магур Н.І. (довіреність №1-Д від 10.01.2011р.)
від відповідача: не з'явився
ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
Товариство з обмеженою відповідальністю «Хим-Агросервіс-Д» (далі-ТОВ «Хим-Агросервіс-Д»/позивач) звернулось до господарського суду Київської області з позовом до Відкритого акціонерного товариства «Райагрохім»(далі-ВАТ «Райагрохім»/відповідач) про стягнення 19 285,72 грн., з яких: 12 500,00 грн. заборгованості за договором про надання зворотної фінансової позики №ДПФ-24 від 06.03.2008р., 1 508,20 грн. пені, 1 0478,97 грн. 3% річних та 4 228,55 грн. інфляційних втрат.
Відповідач не скористався правом, наданим ст. 59 Господарського процесуального кодексу України, та відзив на позовну заяву не надав.
Ухвалою господарського суду Київської області від 01.03.2011р. порушено провадження у справі №21/017-11 та призначено її до розгляду на 14.03.2011р.
Ухвалою господарського суду Київської області від 14.03.2010р. розгляд даної справи відкладено на 28.03.2011р.
В судовому засіданні 28.03.2011р. представником позивача подано суду уточнений розрахунок позовних вимог, відповідно до якого позивач зменшив розмір заявленої до стягнення пені до 1 478,14 грн. Решта позовних вимог залишилась без змін. Зазначені уточнення судом прийняті.
В судові засідання 14.03.2011р. та 28.03.2011р. представник відповідача не з'явився, витребувані судом документи не надав, про причини неявки суд не повідомив, хоча про час та місце розгляду даної справи був повідомлений належним чином.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши наявні в ній докази, оцінивши їх в сукупності та заслухавши пояснення представника позивача, суд
ВСТАНОВИВ:
06.03.2008р. між ТОВ «Хим-Агросервіс-Д»(далі-позикодавець) та ВАТ «Райагрохім»(далі-позичальник) укладено договір про надання зворотної фінансової позики №ДФП-24 (далі-Договір).
Пунктами 1.1, 1.2, 3.1, 5.1, 6.1 та 7.1 Договору передбачено, що позикодавець зобов'язується надати позичальнику безвідсоткову зворотну фінансову позику, а останній зобов'язується використовувати її за цільовим призначенням і повернути у визначений цим Договором строк.
Позика надається на зворотній основі.
Сума позики за даним Договором становить 12 500,00 грн.
Строк повернення позики позичальником встановлюється до 07.04.2008р.
Позика повертається шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок позикодавця.
Договір набуває чинності з моменту його підписання і є дійсним до моменту його остаточного виконання.
Судом встановлено, що позивач свої обов'язки за Договором в частині надання зворотної фінансової позики виконав належним чином, що підтверджується наявною в матеріалах справи копією платіжного доручення №142 від 06.03.2008р. про перерахуванні відповідачу 12 500,00 грн. за Договором.
Про належне виконання позивачем своїх зобов'язань за Договором свідчить також відсутність з боку відповідача претензій та повідомлень про порушення першим умов Договору.
Втім, відповідач свої обов'язки за Договором в частині своєчасного повернення наданої позики належним чином не виконав, внаслідок чого за ним утворилось 12 500,00 грн. заборгованості.
Факт неповернення відповідачем отриманої за Договором позики підтверджується наявною в матеріалах справи довідкою №70/2-21/76 від 11.03.2011р., яка підписана заступником головного бухгалтера ПАТ КБ «Хрещатик»та скріплена відбитком печатки банківської установи.
З метою досудового врегулювання даного спору, 25.08.2009р. позивачем направлено відповідачу лист №88, відповідно до якого позивач інформував останнього про наявність заборгованості за Договором, та вимагав її погашення.
На зазначений лист відповідач не відповів, суму отриманої позики за Договором не повернув.
Наявність 12 500,00 грн. заборгованості відповідача за Договором підтверджується довідкою №44 від 14.03.2011р., яка підписана директором і головним бухгалтером ТОВ «Хим-Агросервіс-Д»та скріплена відбитком печатки Товариства, а також підписами та відбитками печаток сторін на акті звірки взаєморозрахунків станом на 01.10.2010р. Зазначені документи містяться в матеріалах справи.
Предметом позову є, зокрема, вимога позивача про стягнення з відповідача 12 500,00 грн. неповернутої позики за Договором.
Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.
Оскільки відповідачем не надано суду ані відзиву на позовну заяву, ані будь-яких інших доказів, що впливають на вирішення даного спору по суті, суд у відповідності до ст. 75 ГПК України, здійснював розгляд даної справи за наявними у ній матеріалами.
Дослідивши матеріали справи та подані докази, заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив, що заявлена позовна вимога підлягає задоволенню виходячи з наступного.
Відповідно до ч. 2 п. 1 ст. 175 Господарського кодексу України майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ст. 173 ГК України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Приписами ч. 2 п. 1 ст. 193 ГК України визначено, що до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Статтями 1046, 1049 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.
Позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Пунктами 1.1 та 1.2 Договору передбачено, що позикодавець зобов'язується надати позичальнику безвідсоткову зворотну фінансову позику, а останній зобов'язується використовувати її за цільовим призначенням і повернути у визначений цим Договором строк.
Позика надається на зворотній основі.
Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Пунктом 5.1 Договору передбачено, що строк повернення позики позичальником встановлюється до 07.04.2008р.
Статтею 193 ГК України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Згідно приписів статей 525, 526 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Оскільки станом на день прийняття рішення відповідач не повернув отриману за Договором позику, зазначений факт відповідачем не спростований, розмір заборгованості відповідає фактичним обставинам справи, тому вимога позивача про стягнення з відповідача 12 500,00 грн. неповернутої позики за Договором підлягає задоволенню.
У зв'язку з неналежним виконанням відповідачем свого обов'язку за Договором в частині своєчасного повернення отриманої позики, позивач просить суд стягнути з відповідача:
- 1 478,14 грн. пені, нарахованої з 08.04.2008р. по 08.10.2008р. на 12 500,00 грн. заборгованості;
- 1 048,97 грн. 3% річних, нарахованих з 01.05.2008р. по 15.02.2011р. на 12 500,00 грн. заборгованості;
- 4 228,55 грн. інфляційних втрат, нарахованих з 01.05.2008р. по 31.01.2011р. на 12 500,00 грн. заборгованості.
Відповідно ст. 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Пунктом 8.2 Договору передбачено, що при недотримання позичальником договірних термінів повернення позики він зобов'язаний сплатити на користь позикодавця пеню у розмірі 0,5% від суми несвоєчасно виконаного зобов'язання за кожний день прострочення виконання.
Водночас, статтею 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань»встановлено, що розмір пені, встановлений за згодою сторін в договорі, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Оскільки розмір пені, обрахованої судом за вказаний позивачем період, відповідає вимогам вищезазначених норм Закону, положенням Договору, та є арифметично вірним, тому вимога позивача про стягнення з відповідача 1 478,14 грн. пені підлягає задоволенню.
Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Оскільки розмір 3% річних, обрахованих судом за вказаний позивачем період, відповідає вимогам вищезазначених норм Закону та є арифметично вірним, тому вимога позивача про стягнення з відповідача 1 048,97 грн. 3% річних підлягає задоволенню.
Водночас, оскільки арифметично вірний розмір інфляційних втрат, обрахованих судом за вказаний позивачем період з урахуванням вимог вищезазначених норм Закону, становить 4 225,00 грн., тому вимога позивача про стягнення з відповідача 4 228,55 грн. інфляційних втрат підлягає частковому задоволенню в розмірі 4 225,00 грн.
Витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, відповідно до статті 49 ГПК України, покладаються судом на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Враховуючи викладене, керуючись ст. 44, 49, 59, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, ст. ст. 525, 526, 530, 625, 1046, 1049 Цивільного кодексу України, ст. ст. 173, 175, 193, 230 Господарського кодексу України, суд
ВИРІШИВ:
1. Позовні вимоги задовольнити частково.
2. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Райагрохім»(07700, Київська обл., Яготинський р-н, м. Яготин, вул. Сільгосптехніки, 1, ідентифікаційний код за ЄДРПОУ 05489313) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Хим-Агросервіс-Д»(03039, м. Київ, пр-т Червонозоряний, 119, ідентифікаційний код за ЄДРПОУ 32822831) 12 500 (дванадцять тисяч п'ятсот) грн. 00 коп. заборгованості, 1 478 (одну тисячу чотириста сімдесят вісім) грн. 14 коп. пені, 1 048 (одну тисячу сорок вісім) грн. 97 коп. 3% річних, 4 225 (чотири тисячі двісті двадцять п'ять) грн. 00 коп. інфляційних втрат, 192 (сто дев'яносто дві) грн. 53 коп. державного мита та 235 (двісті тридцять п'ять) грн. 59 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
3. В решті позовних вимог відмовити.
4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Дане рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення та підписання, і може бути оскаржено в апеляційному або касаційному порядку.
Суддя В.А. Ярема
Повне рішення складено 30.03.2011р.
Суд | Господарський суд Київської області |
Дата ухвалення рішення | 28.03.2011 |
Оприлюднено | 20.04.2011 |
Номер документу | 14927337 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Київської області
Ярема В.А.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні