Рішення

від 29.03.2011 по справі 22/215-10/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

22/215-10/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

 01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16                                                   тел. 235-24-26

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"29" березня 2011 р.                                                                  Справа № 22/215-10/16

Господарський  суд  Київської  області   у  складі   судді   Христенко  О.О.  розглянув

позов      Товариства з обмеженою відповідальністю «Пегас Транс», м. Полтава

до            Приватного підприємства «Капітал-Логістик», м. Вишневе

про          стягнення 8 611,10 грн.

за участю представників сторін:

від позивача –не з'явився;

від відповідача –не з‘явився

Суть спору:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Пегас Транс», м. Полтава звернулось до господарського суду Київської області з позовною заявою (вх. № суду 5858 від 21.12.2010 р.) до Приватного підприємства «Капітал-Логістик», м. Вишневе про стягнення основного боргу в сумі 7 000,00 грн., 732,90 грн. пені, 540,20 грн. інфляційних та судові витрати.

                 Відповідно до ухвали від 23.12.2010 р. (суддя Третьякова О.О.) порушено провадження у справі № 22/215-10 та призначено її розгляд на 18.01.2011 р. о 10 год. 30 хв. В судовому засіданні 18.01.2011 р. представник позивача підтримав позовні вимоги та просить суд задовольнити позов з підстав, викладених у позовній заяві. Відповідач в судове засідання 18.01.2011 р. не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, вимоги ухвали суду не виконав. Розгляд справи відкладено на 08.02.2011 р. на 11 год. 45 хв.  

Відповідно до протоколу розподілу справи між суддями (автоматичний розподіл справ) від 07.02.2011 р. справу № 22/215-10 передано до розгляду судді Христенко О.О. Ухвалою від 07.02.2011 р. справу прийнято до провадження суддею Христенко О.О. та присвоєно їй № 22/215-10/16.   

Позивач через канцелярію суду (вх. № суду 2862 від 28.02.2011 р.) надав заяву від 19.02.2011 р. про розгляд справи № 22/215-10/16 без участі представника позивача за наявними матеріалами справи.

Відповідач свого представника в судові засідання 18.01.2011 р., 22.02.2011 р. та 29.03.2011 р. не направив, про причини неявки суд не повідомив, відзив та витребувані документи суду не надав, хоча про час і місце розгляду справи був повідомлений належним чином ухвалами від 23.12.2010 р., від 18.01.2011 р., від 07.02.2011 р., від 22.02.2011 р. та від 15.03.2011 р.

Згідно ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, справа розглядається без участі представника відповідача, за наявними у матеріалах справи документами, оскільки останній був належним чином повідомлений про місце і час судового засідання ухвалою суду від 23.12.2010 р. про порушення провадження (у справі є повідомлення про вручення, згідно якого 11.01.2011 р. відповідачем була отримана ухвала суду, про що свідчить підпис на повідомленні), ухвалою від 18.01.2011 р. (відповідно до повідомлення про вручення, зазначена ухвала отримана відповідачем 24.01.2011 р., про що свідчить підпис на повідомленні), ухвалою суду від 07.02.2011 р.(відповідно до повідомлення про вручення, зазначена ухвала отримана відповідачем 17.02.2011 р., про що свідчить підпис на повідомленні), ухвалою від 22.02.2011 р. та від 15.03.2011 р., які направлялися за місцезнаходженням відповідача, зазначеним у витязі з єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців № 570603 від 17.01.2011 р.

        Таким чином відповідач вважається належним чином повідомленим про час та місце судового засідання. Неявка в судове засідання представника відповідача не перешкоджає розгляду спору по суті.    

Розглянувши матеріали справи, проаналізувавши представлені докази в їх сукупності, господарський суд          

встановив:

Між ПП «Капітал-Логістик»(„Замовник”, надалі - відповідач) та ТОВ «Пегас Транс»(„Перевізник”, надалі - позивач) укладено Договір-заявку від 15.12.2009 р. на вантажні перевезення, згідно якого позивач зобов'язувався здійснити перевезення вантажу на замовлення відповідача.

Згідно умов Договору-заявки на вантажні перевезення від 15.12.2009 р. відповідачем визначено маршрут –Квідзин (Польща) –м. Львів –м. Київ, дату завантаження –16.12.2009 р., адресу завантаження: Польща, Квідзин, місце розвантаження: м. Київ, вид  вантажу –папір, вартість перевезення –9 200,00 грн., форма оплати –банківський переказ 7 днів після отримання оригіналів документів.  

Позивач свої зобов‘язання щодо перевезення вантажу виконав, що підтверджується міжнародною товаротранспортною накладною CMR № 048499 від 22.12.2009 р. та актом № 495 від 23.12.2009 р. приймання-здавання виконаних робіт, який підписаний позивачем та відповідачем та засвідчений відбитками печаток сторін. У акті приймання-здачі № 495 від 23.12.2009 р. зазначено, що вартість наданих транспортних послуг складає 9 200,00 грн.

Позивачем був виставлений відповідачу рахунок № 495 від 23.12.2009 р. на оплату 9 200,00 грн. за надані транспортні послуги.  

Оригінали документів щодо перевезення вантажу були направлені відповідачу та отримані ним 04.01.2010 р., що підтверджується підписом представника відповідача на повідомленні про вручення рекомендованого відправлення.

Позивач направляв відповідачу претензію вих. № 28 від 01.03.2010 р., в якій просив сплатити за надані транспортні послуги (копія претензії та докази отримання відповідачем в матеріалах справи).

Відповідно до ст. 909 Цивільного кодексу України, за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням транспортної накладної (коносамента або іншого документа, встановленого транспортними кодексами (статутами)).

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. Одностороння  відмова  від  зобов'язання  або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).

Відповідач частково розрахувався за надані позивачем транспортні послуги, що підтверджується платіжними дорученнями № 1378 від 15.02.2010 р. на суму 1 200,00 грн. та № 1438 від 23.03.2010 р. на суму 1 000,00 грн. У призначенні платежу зазначено: «плата за транспортні послуги згідно рахунку № 495 від 23.12.2009 р.».

Таким чином заборгованість відповідача перед позивачем за надані транспортні послуги на дату прийняття рішення становить 7 000,00 грн.

        Доказів оплати на час вирішення спору відповідачем до суду не подано. Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Тобто, обов‘язок доказування та заперечування покладається на сторони. Відповідач у судові засідання не з'явився, відзиву або доказів оплати отриманого товару суду не надав. Отже, факт порушення відповідачем договірних зобов'язань судом встановлений та по суті не оспорений відповідачем.

Таким чином, позовні вимоги про стягнення з відповідача 7 000,00 грн. заборгованості за надані транспортні послуги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача 732,90 грн. пені нарахованої за період з 12.02.2010 р. по 10.07.2010 р. на підставі Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов‘язань».

Згідно ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

      Відповідно до ст. 1 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Згідно ч. 1 ст. 547 ЦК України, правочин щодо забезпечення виконання зобов‘язання вчиняється у письмові формі.  

У Договорі-заявці від 15.12.2009 р., укладеному між сторонами, не передбачено такої відповідальності замовника, як сплата пені за прострочення оплати за транспортні послуги та не встановлений її розмір за згодою сторін. Тому позовні вимоги в частині стягнення з відповідача 732,90 грн. пені задоволенню не підлягають.

Відповідно до ст. 625 ЦК України позивач просить стягнути з відповідача інфляційні в сумі 540,20 грн. за лютий-березень та серпень-жовтень 2010 р.

Згідно ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов‘язання, на вимогу кредитора зобов‘язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Судом зроблено перерахунок інфляційних і вірним є нарахування інфляційних в сумі 518,00 грн.

Проаналізувавши вищезазначені норми чинного законодавства та всебічно розглянувши матеріали справи, господарський суд дійшов висновку про правомірність заявлених позовних вимог, а тому позов підлягає частковому задоволенню в розмірі: 7 000,00 грн. основної заборгованості, 518,00 грн. інфляційних.

      Витрати по сплаті державного мита відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відповідно до ст. 44 Господарського процесуального кодексу України судом покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

 На підставі викладеного та керуючись ст. 124 Конституції України, ст.ст. 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

вирішив:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Приватного підприємства «Капітал-Логістик»(08132, Київська обл., м. Вишневе, вул. Чорновола, 51А, ідент. код 34028846, р/р 2600401067871 в ПЛФ ВАТ “Кредобанк”, МФО 325365) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Пегас Транс»(36021, м. Полтава, вул. Освітянська, 6, кв. 12, ідент. код 33377065, р/р 26006054525433 в ГРУ “Приватбанк” у м. Полтаві, МФО 331401) 7 000 (сім тисяч) грн. 00 коп. основної заборгованості, 518 (п'ятсот вісімнадцять) грн. 00 коп. інфляційних, 92 (дев'яносто дві) грн. 69 коп. державного мита та 214 (двісті чотирнадцять) грн. 46 коп. за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

        3.   Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

        4.   В решті позову відмовити.

Рішення вступає в законну силу після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення і підписання, і може бути оскаржено в апеляційному або касаційному порядку.

             Суддя                                                                          Христенко О. О.