Рішення

від 31.03.2011 по справі 22/218-10/9-11

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

22/218-10/9-11

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

 01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16                                                   тел. 235-24-26

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"31" березня 2011 р.                                                                  Справа № 22/218-10/9-11

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16,  тел.230-31-77

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

№ 22/218-10/9-11                                                                                              31.03.2011 р.

За позовом Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації “КРИВОРІЖГАЗ”

До Дочірнього підприємства “Агролайт”

Про стягнення 2005,98 грн.

                                                                                                     Суддя  Сокуренко Л.В.                                                                                                                                                   

Представники:

від позивача: Лихина М.М. (дов. б/н від 10.01.2011 р.)

від відповідача: не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

       В провадженні господарського суду Київської області знаходиться справа  № 22/218-10/9-11 за позовом Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації “КРИВОРІЖГАЗ” до Дочірнього підприємства “Агролайт” про стягнення 2005,98 грн.

       Ухвалою господарського суду Київської області від 25.01.2011 р. (суддя О.О.Третьякова) розгляд справи № 22/218-10 відкладено на 17.02.2011 р.

       Відповідно до протоколу розподілу справи між суддями (автоматичний розподіл справ) від 16.02.2011р. справу № 22/218-10  передано до розгляду судді Сокуренко Л.В.

       Ухвалою суду від 18.02.2011 року справу № 22/218-10/9-11 прийнято до свого провадження суддею Сокуренко Л.В. та призначено розгляд на 15.03.2011 р.

       15.03.2011 року в судове засідання представник відповідача не з'явився, вимоги ухвали суду від 18.02.2011 року не виконав, про причини неявки в судове засідання не повідомив, у зв'язку з чим ухвалою суду від 15.03.2011 р. розгляд справи відкладено 31.03.2011 р.; зобов'язано позивача направити на адресу відповідача копію позовної заяви з додатками, згідно довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб –підприємців (докази направлення надати в судове засідання);  документи, що підтверджують суму заборгованості, а саме : 1) копії банківських виписок з рахунків Позивача за період з 27 лютого 2008 року по 17 лютого 2011 року, що містять інформацію про сплату Відповідачем грошових коштів Позивачу згідно Договору №239-0 від 27 лютого 2008 року; 2) довідки з банківських установ в яких відкриті поточні рахунки Позивача, що містять інформацію про загальний розмір коштів сплачених Відповідачем  згідно Договору №239-0 від 27 лютого 2008 року; зобов'язано відповідача подати оригінали (для огляду) та належним чином засвідчені копії (для залучення до матеріалів справи) документів, на підставі яких діє відповідач (установчий договір, статут, положення), Свідоцтва про державну реєстрацію, витяг з Єдиного державного реєстру  юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців про включення  відповідача до ЄДР на дату винесення ухвали; подати письмовий відзив на позов з документальним та правовим обґрунтуванням його висновків, оригінали (для огляду) та належним чином засвідчені копії (для залучення до матеріалів справи) документів, що їх підтверджують; подати інші докази стосовно заявлених вимог, письмову інформацію про свої реєстраційні (банківські) рахунки із зазначенням повних банківських реквізитів.

       31.03.2011 року в судове засідання представник відповідача вдруге не з'явився, вимоги ухвали суду від 18.02.2011 року не виконав, про причини неявки в судове засідання не повідомив; представник позивача надав заяву про часткову відмову від позову.

      Враховуючи те, що згідно ст. 22 Господарського процесуального кодексу України позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених ст.5 цього Кодексу, в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розміру позовних вимог, суд прийняв вказану заяву позивача до розгляду.

Відповідно до Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2010 р. № 01-08/140 «Про деякі питання запобігання зловживанню процесуальними правами у господарському судочинстві»у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представника однієї із сторін, справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.          

Відповідно до частини 1 статті 93 Цивільного кодексу України місцезнаходження юридичної особи визначається місцем її державної реєстрації, якщо інше не встановлено законом.

До повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками "адресат вибув", "адресат відсутній" і т. п., з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій (п. 4 Інформаційного листа Вищого господарського суду України 02.06.2006 № 01-8/1228 «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році»).

Враховуючи те, що ухвали суду були направлені за адресою, яка вказана у позовній заяві та Довідці ЄДРПОУ, але відповідач жодного разу не з'явився на виклик суду та не направив своїх уповноважених представників, суд дійшов висновку, що відповідач про розгляд справи повідомлений належним чином.

Відповідно до п. Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2010 р. № 01-08/140 «Про деякі питання запобігання зловживанню процесуальними правами у господарському судочинстві»особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві.

Аналогічні положення також зазначені в підпункті 3.6 пункту 3 роз'яснення Вищого арбітражного суду України від 18.09.1997 № 02-5/289 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України" (з подальшими змінами).

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що відповідач був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи.

Оскільки, справа № 22/218-10/9-11 вже відкладалась у зв'язку з неявкою відповідача, а відповідач про розгляд справи був належним чином повідомлений та надіслав відзив, в якому просить суд розглянути справу без його участі, відповідно до ст. 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши документи, додані до позовної заяви, дослідивши докази, які містяться в матеріалах справи та заслухавши представника позивача господарський суд Київської області,-

ВСТАНОВИВ:

27.02.08 р. між Відкритим акціонерним товариством по газопостачанню та газифікації “КРИВОРІЖГАЗ” (позивачем) та Дочірнім підприємством “Агролайт” (відповідачем) укладено договір про надання послуг з технічного обслуговування систем газопостачання підприємств та організацій № 239-О (договір).

Відповідно до п. 1.1 договору відповідач доручає, а позивач приймає на себе виконання робіт з планового технічного обслуговування систем газопостачання в терміни, передбачені Правилами безпеки систем газопостачання України.

За роботи проводиться передплата за 5 днів до початку наступного кварталу на підставі виставлених рахунків (п. 5.4 договору).

Згідно з п. 5.5 договору фактично виконані обсяги робіт оформлюються Актом здачі-приймання робіт (п. 5.5 договору).

За ствердженням позивача, він належним чином виконав свої зобов'язання та надав послуги по обслуговуванню систем газопостачання в повному обсязі, що підтверджується належним чином оформленими актами здачі-приймання виконаних робіт за 2008-2010 рр. (копії долучені до матеріалів справи).

За ствердженням позивача, станом на день звернення до суду основна заборгованість відповідача складала 1240, 74 грн.

Водночас, в судове засідання 31.03.2011 р. представник позивача надав суду заяву, зі змісту якої вбачається, що відповідач оплатив отримані послуги на суму 707,53 грн., у зв'язку з чим позивач просить суд припинити провадження  в цій частині (707,53 грн.) у зв'язку з відмовою позивача.

Відповідно до частини 4, 5 ст. 22 ГПК України позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу, в цій частині, відмовитися від позову або зменшити розмір позовних вимог. Відповідач має право визнати позов повністю або частково.

Відповідно до ст. 78 ГПК України відмова позивача від позову викладається в адресованій господарському суду письмовій заяві, що долучається до справи. До прийняття відмови позивача від позову господарський суд роз'яснює сторонам наслідки відповідної процесуальної дії, перевіряє, чи є повноваження на вчинення цієї дії у представника сторони.

Про прийняття відмови позивача від позову господарський суд виносить ухвалу, якою одночасно припиняє провадження у справі.

Частиною 6 ст. 22 ГПК України передбачено, що господарський суд не приймає відмови від позову, якщо така дія суперечить законодавству або порушує чиї-небудь права і охоронювані законом інтереси.   

Згідно п. 4 ч. 1 ст. 80 ГПК України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо позивач відмовився від позову і відмову прийнято господарським судом.

Відповідно до ч. 3 ст. 80 ГПК України, у випадках припинення провадження у справі повторне звернення до господарського суду зі спору між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав не допускається.  

Дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення сторін, суд дійшов висновку, що відмова позивача від позову в частині стягнення 707,53 грн. є обґрунтованою, не суперечить законодавству та не порушує чиїх-небудь прав і охоронюваних законом інтересів.

Перевіривши повноваження особи, яка підписала заяву про відмову від частини позовних вимог, суд приймає таку відмову.

Враховуючи те, що позивач відмовився частково від своїх позовних вимог на підставі   п. 4 ч. 1 ст. 80 ГПК України, провадження у справі в частині позову щодо стягнення із відповідача 707,53 грн. підлягає припиненню.

Враховуючи часткову проплату відповідача, основна заборгованість Дочірнього підприємства “Агролайт” станом на 31.03.2011 р. складає 533,21 грн.

Рішення суду є законним  тоді,  коли  суд,  виконавши  всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини,  вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин. Обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, які мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і   правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.

Згідно з статтею 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ч. 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами для виникнення прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Статтею 901 ЦК  України передбачено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором (ч. 1 ст. 901 ЦК України).  

Відповідно до ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Згідно зі статтею 173 ГК України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до вимог ст.ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідач в судові засідання жодного разу не з'явився, доказів розірвання договору або визнання його недійсним не надіслав; доказів проти існування боргу перед позивачем або інших заперечень щодо позовних вимог також не надав та не надіслав.

За таких обставин, позовні вимоги про стягнення з відповідача суми основного боргу підлягають задоволенню частково у сумі 533,21  грн.

Частиною 2 ст. 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних з простроченням суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові; отже, інфляційні нарахування на суму боргу та проценти річних входять до складу грошового зобов'язання (постанова Вищого господарського суду України від 16.05.2006 у справі №10/557-26/155).

Оскільки відповідач прострочив термін виконання свого зобов'язання, то позивач нарахував інфляційні збитки у сумі –596,00 грн. та 3% річних у сумі –169,24 грн. за період з 29.10.09 р. по 06.12.10 р.

Після перевірки рахунку господарським судом розміру інфляційних збитків та 3% річних нарахованих позивачем, судом встановлено, що розрахунок здійснений арифметично вірно, а тому вимога стягнути вказані суми підлягає задоволенню.  

На підставі ст.49 ГПК України суми,  які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інші витрати, пов'язані з розглядом справи покладаються при частковому задоволенні позову –на  обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, враховуючи те, що позовні вимоги задоволені в сторону Позивача, то судові витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне обслуговування судового процесу покладаються на Відповідача в повному розмірі.   

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст.33, 44, 49, 82-84  ГПК України, ст.ст.526, 225 ЦК України, ст.ст.173, 193 ГК України, господарський суд Київської області -  

В И Р І Ш И В:

1.      Позов задовольнити частково.

2.  Стягнути з Дочірнього підприємства «Агролайт»(09000, Київська область, Свирський район, м. Сквира, вул. Леніна,19, кв. 13, код ЄДРПОУ 34010320) на користь Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Криворіжгаз»(50051, м. Кривий Ріг, проспект Металургів,1, код ЄДРПОУ 03341397) з будь якого рахунку, виявленого державним виконавцем, основний борг в сумі 533 (п'ятсот тридцять три) грн. 21 коп., 596 (п'ятсот дев'яносто шість) грн. 00 коп. інфляційних збитків, 169 (сто шістдесят дев'ять) грн. 24 коп. –3 % річних та судові витрати: державне мито в сумі 102 (сто дві) грн. 00 коп., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп.

    Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

3. Провадження у справі № 22/218-10/9-11 в частині стягнення 707,53 грн. основної заборгованості припинити.

Дане рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення та підписання, і може бути оскаржено в апеляційному або касаційному порядку.

Суддя                                                                                                      Л.В. Сокуренко

        Рішення суду підписане 04.04.2011 р.

   Суддя                                                                                         Сокуренко Л. В.