Рішення

від 24.03.2011 по справі 19/013-11

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

19/013-11     

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16                                                              тел. 235-24-26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"24" березня 2011 р.                                                                          Справа № 19/013-11     

За позовом Приватного підприємства «Айснет», м. Вінниця;

до                 Товариства з обмеженою відповідальністю «До речі», с. Петропавлівська

                    Борщагівка Києво-Святошинського району;     

про              стягнення 6362,82 грн.

                                                                                                               Суддя   Т.П. Карпечкін

Представники:

від позивача –Бородін Д.О. (дов. № 4-10 від 04.01.2010 р.);

від відповідача – не з'явився.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

        Приватне підприємство «Айснет»(надалі –позивач) звернулось до господарського суду Київської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «До речі»(надалі –відповідач) про стягнення  6362,82 грн.

        Позовні   вимоги  обґрунтовані  тим,  що відповідач не розрахувався за отриманий на підставі Договору поставки № Д-00024/10 від 01.03.2010 р. товар, в результаті чого виникла заборгованість у загальній сумі 6362,82 грн.  

        Ухвалою від 17.02.2011 р. суд порушив провадження у справі № 19/013-11 та призначив її розгляд на 15.03.2011 р.

        Ухвалою від 15.03.2011 р. розгляд справи було відкладено, у зв'язку з неявкою в судове засідання повноважного представника відповідача та неподанням витребуваних судом документів.

        Присутній у судовому засіданні 24.03.2011 р. представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

        Представник відповідача у засідання суду вдруге не з'явився, відзив на позов відповідач не надав і не надіслав, ухвалу про порушення провадження у справі від 17.02.2011 р. та ухвалу від 15.03.2011 р. не виконав.

        Відповідач належним чином повідомлений про призначення справи до розгляду в засіданні господарського суду, про час і місце його проведення. Ухвали суду від 17.02.2011 р. та від 15.03.2011 р. надсилались за адресою, що зазначена в позовній заяві та яке підтверджується Витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 15.03.2011 р.

        Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві. (роз'яснення президії Вищого арбітражного суду України від 18.09.1997 № 02-5/289 із змінами «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України»).

        Крім того, в інформаційному листі Вищого господарського суду України від 14.08.2007  № 01-8/675 «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2007 року» (пункт 15) зазначено, що відповідно до пункту 2 частини другої статті 54 Господарського процесуального кодексу України позовна заява повинна містити, зокрема, місцезнаходження сторін (для юридичних осіб).

        Згідно із статтею 93 Цивільного кодексу України місцезнаходженням юридичної особи є адреса органу або особи, які відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступають від її імені.

        У пункті 11 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2007 № 01-8/123 «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році» зазначено, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

        Водночас законодавство України, в тому числі Господарський процесуальний кодекс України, не зобов'язує сторону у справі, зокрема позивача, з'ясовувати фактичне місцезнаходження іншої сторони (сторін) у справі (якщо воно не співпадає з її місцезнаходженням, визначеним згідно із згаданою статтею 93 Цивільного кодексу України) та зазначати таке фактичне місцезнаходження в позовній заяві чи інших процесуальних документах.

        В разі коли фактичне місцезнаходження юридичної особи - учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно з законом, і дана особа своєчасно не довела про це до відома господарського суду, інших учасників процесу, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю юридичну особу.

        Слід також зазначити, що вищезгаданий інформаційний лист відправляє до пункту 4 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 02.06.2006 № 01-8/1228 «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році» (із змінами від 08.04.2008 р.), в якому зазначається, що  примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками «адресат вибув», «адресат відсутній»і т. п., з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.

        Про поважні причини неявки в судове засідання повноважного представника відповідача суд не повідомлений. Клопотань  про відкладення розгляду справи від відповідача не надходило.

На підставі ст. 69 ГПК України, господарський суд обмежений двохмісячним строком вирішення спору, а тому вважає, що, у відповідності до ст. 75 ГПК України, справа може бути розглянута за наявними в ній матеріалами без участі представника відповідача, яких достатньо для винесення рішення по суті.

        Відповідно до вимог ч. 2 ст. 82 Господарського процесуального кодексу України, рішення прийнято господарським судом за результатами оцінки доказів, поданих позивачем, а також доказів, які були витребувані господарським судом, у нарадчій кімнаті.

        Згідно ст. 85 ГПК України, в засіданні суду була оголошена вступна та резолютивна частини рішення.

        Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, суд, -

ВСТАНОВИВ:

        Між позивачем (за договором –постачальник) та відповідачем (за договором –покупець) 01.03.2010 р. було укладено Договір поставки № Д-00024/10, за умовами якого постачальник зобов'язується передати у власність покупця товар, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити товар на умовах даного договору. Моментом виконання постачальником своїх зобов'язань по даному договору є передача товару покупцю. Дата передачі товару відповідає даті, зазначеній у накладній (п.п. 1.1., 6.3. договору).  

        Крім того, відповідачем було видано Генеральні доручення №1 та № 2 від 01 січня 2010 року зі строком дії до 01 січня 2011 року, в яких зазначено підрозділи, матеріально-відповідальних осіб та зразок печатки (штампу), якою матеріально відповідальна особа, що буде приймати матеріальні цінності, завіряє на накладній свій підпис про одержання цінностей у відповідності з накладними.

        На виконання умов договору, позивач за видатковими накладними № ХХ-35069                         від 18.03.2010 р., № ХХ-35070 від 18.03.2010 р., № ХХ-35071 від 18.03.2010 р.,                        № ХХ-35164 від 28.03.2010 р., № ХХ-908422 від 07.04.2010 р., № ХХ-35389                            від 22.04.2010 р., № ХХ-35400 від 23.04.2010 р., № ХХ-35529 від 12.05.2010 р.,                № ХЦ-37041 від 18.05.2010 р., № ХХ-35575 від 19.05.2010 р., № ХХ-35617                                від 27.05.2010 р., № ХХ-35618 від 27.05.2010 р., копії яких залучені до матеріалів справи, поставив відповідачеві товар на загальну суму 6362,82 грн.               

        Відповідно до п. 5.1. договору, покупець здійснює оплату поставленого товару протягом 21 календарного дня з моменту поставки товару шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок постачальника.

        Відповідач взяті на себе зобов'язання не виконав та за одержаний товар у визначений договором строк не розрахувався.

        Згідно ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

        Відповідно до статті 174 Господарського кодексу України, однією з підстав виникнення господарських зобов'язань є господарський договір та інші угоди, передбачені законом, а також угоди, не передбачені законом, але такі, які йому не суперечать.         

        В силу приписів ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкт господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.

        У відповідності зі статтею 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки)  товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

        До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

        Відповідно до статі 692 Цивільного кодексу України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

        Згідно зі ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

        Статтею 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).         

        На день розгляду справи відповідачем не надано доказів сплати заборгованості за одержаний товар у сумі 6362,82 грн. Претензію позивача № 01/10 від 13.12.2010 р. відповідач залишив без відповіді та задоволення.

        Таким чином, позовні вимоги підтверджені належними доказами, наявними в матеріалах справи, а тому підлягають задоволенню в повному обсязі.

        Судові витрати, відповідно до ст. 49 ГПК України, покладаються на відповідача.

        Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

В И Р І Ш И В:

        1.  Позов задовольнити повністю.

        2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «До речі»(08130, Київська область,  с. Петропавлівська Борщагівка, вул. Шкільна, 19; код ЄДРПОУ 30472904) на користь Приватного підприємства «Айснет»(21019, м. Вінниця, вул. Примпакова, 72,    код ЄДРПОУ 30247811) 6362 (шість тисяч триста шістдесят дві) грн. 82 коп. –основного боргу, 102 (сто дві) грн. –державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. –витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

        3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

        Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя                                                                                                                   Т.П. Карпечкін

Рішення підписано: 31.03.2011 р.