Постанова

від 01.04.2011 по справі 2а/0370/600/11

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

  

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 квітня 2011 року    

Справа № 2а/0370/600/11

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Каленюк Ж.В.,

при секретарі Ковальчуку С.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку адміністративну справу за позовом Володимир-Волинської об'єднаної державної податкової інспекції до Товариства з обмеженою відповідальністю "Пан Продукт +" про стягнення податкового боргу у сумі          1 871 грн. 93 коп.,  

ВСТАНОВИВ:

Володимир-Волинська об’єднана державна податкова інспекція (далі – Володимир-Волинська ОДПІ, позивач) звернулася з адміністративним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Пан Продукт +" (далі – ТзОВ "Пан Продукт +", підприємство, відповідач) про стягнення податкового боргу  у сумі 1 871 грн. 93 коп. з рахунків у банках, обслуговуючих платника податків.

Позовні вимоги з урахуванням додаткових пояснень та заяви про уточнення позовних вимог (а.с.27-29) обґрунтовані тим, що відповідач зареєстрований суб’єктом господарювання, взятий на облік як платник податків у Володимир-Волинській ОДПІ та зобов’язаний подавати податкові декларації та сплачувати належні суми податків і зборів (обов’язкових платежів) у встановлені законом терміни. За відповідачем рахується податковий борг з  податку на прибуток підприємств у сумі 340 грн. 00 коп., що виник у зв’язку із несплатою штрафних санкцій, нарахованих за неподання податкової звітності, про що винесено податкове повідомлення-рішення від 14 грудня 201 року № 0001321504/0. Крім того, у зв’язку із несвоєчасною сплатою орендної плати за землю державної та комунальної власності до місцевих бюджетів семи сільських рад Володимир-Волинського району підприємству нараховано пеню у сумі 1 531 грн. 93 коп. за період з листопада 2010 року по лютий 2011 року.

Володимир-Волинською ОДПІ вживалися заходи з метою погашення податкового боргу, передбачені ст.6 Закону України “Про порядок погашення податкових зобов’язань  платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”, а саме: направлялися податкові вимоги від 06 липня та 06 серпня 2010 року  № 1/42 та № 2/45 відповідно, 10 вересня 2010 року прийнято рішення № 10080/24-008/9 про стягнення коштів та продаж активів платника податків в рахунок погашення його податкового боргу. Вказані заходи не спричинили погашення податкового боргу відповідачем. Відповідно до пп.20.1.18 п.20.1 ст.20, пп.95.3 ст.95 Податкового кодексу України (ПК України) органи податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини; таке стягнення здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби. Позивач просить стягнути податковий борг у сумі 1 871 грн. 93 коп. з рахунків у банках, обслуговуючих ТзОВ "Пан Продукт +".

Позивач у судове засідання не прибув; у письмовому клопотанні просив розгляд справи здійснювати за відсутності його представника, позовні вимоги підтримує з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог (а.с.34).

Представник відповідача в судове засідання не прибув повторно, хоча відповідач належним чином був повідомлений про дату, час і місце судового розгляду, що підтверджується повідомленнями про вручення поштового відправлення (а.с.26, 58), причини неприбуття представника до суду не повідомив, клопотання про розгляд справи за його відсутності не заявив. Оскільки ч.4 ст.128 Кодексу адміністративного судочинства України (КАС України) передбачено, що у разі повторного неприбуття в судове засідання відповідача, який не є суб’єктом владних повноважень, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин або без повідомлення ним про причини неприбуття  розгляд справи не відкладається і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, тому справу розглянуто та вирішено за відсутності представника відповідача на підставі наявних у ній доказів.

Дослідивши письмові докази, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що ТзОВ “Пан Продукт +” зареєстроване як юридична особа, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію серії А00 № 724605 (а.с.4), перебуває на обліку як платник податків у Володимир-Волинській ОДПІ та має рахунки в банківських установах, про що видано довідку  від 08 лютого 2011 року №1405/29-011 (а.с.8).

Згідно із п.п.2, 3 ч.1 ст.9 Закону України від  25 червня 1991 року N 1251-XII “Про систему оподаткування” (зі змінами і доповненнями, у редакції чинній на час виникнення правовідносин, далі – Закон №2151-ХІІ) платники податків і зборів (обов'язкових платежів) зобов'язані подавати до державних податкових органів та інших державних органів відповідно до законів декларації, бухгалтерську звітність та інші документи і відомості, пов'язані з обчисленням і сплатою податків і зборів (обов'язкових платежів); сплачувати належні суми податків і зборів (обов'язкових платежів) у встановлені законами терміни.

Відповідач не виконав цих вимог законодавства: за відповідачем рахується податковий борг з орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності у сумі 1 531 грн. 93 коп. та з податку на прибуток підприємств у сумі 340 грн. 00 коп., всього у сумі 1 891 грн. 93 коп.,  про що свідчить довідка від 09 лютого 2011 року № 1525/24-025 (а.с.22).

Податковий борг з орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної  власності виник внаслідок несплати пені, нарахованої за несвоєчасну сплату відповідачем узгоджених сум податкових зобов’язань, визначених ним в податкових деклараціях з орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності на 2010 рік по наступних сільських радах Володимир-Волинського району: Бубнівської, Зарічанської, Зорянської, Зимнівської, Ласківської, Льотничівської, Оваднівської.  

Відповідно до п.1.4 Закону України від 21 грудня 2000 року № 2181-ІІІ «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (чинного на час виникнення правовідносин, далі – Закон № 2181-ІІІ) пеня - це плата у вигляді процентів, нарахованих на суму податкового боргу (без урахування пені), що справляється з платника податків у зв'язку з несвоєчасним погашенням податкового зобов'язання.

Так згідно з пп.16.1.1, пп.16.1.4 п.16.1 ст.16 Закону № 2181-ІІІ  після закінчення встановлених строків погашення узгодженого податкового зобов'язання на суму податкового боргу нараховується пеня; пеня нараховується на суму податкового боргу (включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності) із розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на день виникнення такого податкового боргу або на день його (його частини) погашення, залежно від того, яка з величин таких ставок є більшою, за кожний календарний день прострочення у його сплаті.

Як вбачається з облікових карток за вказаними платежами (а.с.35-57), підприємству нараховано  пеню на загальну суму 1 531 грн. 91 коп. за період з 31 жовтня 2010 року по 09 лютого 2011 року на підставі показників податкових декларацій з орендної плати на 2010 рік.

Крім того, судом встановлено, що за відповідачем рахується податковий борг з податку на прибуток підприємств у сумі 340 грн. 00 коп., що виник у зв’язку із несплатою штрафних санкцій, нарахованих згідно з податковим повідомленням-рішенням від 14 грудня 2010 року № 0001321504/0 (а.с.11) на підставі акта від 07 грудня 2010 року №984/15-35041957 про результати невиїзної документальної перевірки своєчасності подання податкової звітності (а.с.9). Цією перевіркою було встановлено, що підприємство не подало податкові декларації за перше півріччя та дев’ять місяців 2010 року.

Згідно з п.17.1.1  п.17.1 ст.17 Закону № 2181-ІІІ платник податків, що не подає податкову декларацію у строки, визначені законодавством, сплачує штраф у розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за кожне таке неподання або її затримку. Таким чином, відповідачу нараховано штрафні санкції за неподання податкових декларацій за два податкові періоди, всього у сумі 340 грн. 00 коп. (17 грн. х 10 х 2).

Про отримання відповідачем вказаного податкового повідомлення-рішення свідчить копія повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с.12). Відповідач не оскаржив рішення у встановленому порядку та на момент звернення позивача до суду про стягнення податкового боргу дане рішення є чинним.

Відповідно до пп.5.2.1 п.5.2 ст.5 Закону № 2181-ІІІ податкове зобов'язання платника податків, нараховане контролюючим органом відповідно до пп.4.2 та 4.3 ст. цього Закону (у тому числі якщо платник податків не подає у встановлені строки податкову декларацію), вважається узгодженим у день отримання платником податків податкового повідомлення, за винятком випадків  апеляційне узгодження податкового зобов'язання.

Пунктом 1.3 ст.1 Закону № 2181-ІІІ визначено, що податковий борг (недоїмка) - податкове зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов'язання.

Позивач вживав заходи з метою погашення податкового боргу та  відповідно до п.6.2 ст.6 Закону №2181-ІІІ відповідачу було надіслано першу податкову вимогу від 06 липня 2010 року № 1/42 (а.с.13) та другу податкову вимогу від 06 серпня 2010 року № 2/45 (а.с.14), а 10 вересня 2010 року прийнято рішення № 10080/24-008/9 про стягнення коштів та продаж інших активів платника податків в рахунок погашення його податкового боргу (а.с.16), яке розміщено на дошці оголошень на підставі акта №4 від 14 вересня 2010 року (а.с.18). Вказані заходи не спричинили погашення відповідачем податкового боргу, загальний розмір якого станом на 09 лютого 2011 року становить 1 871 грн. 93 коп.  

З 01 січня 2011 року набрав чинності ПК України, відповідно до пп.14.1.39, 14.1.175 п.4.1 ст.14 якого податковий борг – це сума грошового зобов’язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на сум такого грошового зобов’язання; грошове зобов’язання платника податків – сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов’язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Статтею 38 ПК України встановлено, що виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк.

Згідно із пп.20.1.18 п.20.1 ст.20, пп.95.3 ст.95 ПК України органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини; стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Оскільки за відповідачем рахується податковий борг, щодо наявності та розміру якого відповідачем не подано письмових заперечень, вжиті податковим органом заходи не призвели до його погашення, тому позовні вимоги про стягнення з рахунків ТзОВ «Пан Продукт +» у банках, обслуговуючих платника податків, податкового боргу в доход державного бюджету України у сумі 340,00 грн. та в доход місцевого бюджету відповідних сільських рад у сумі 1  531,93 грн. підлягають задоволенню.

Згідно з пп.8 п.1 ст.14 Закону від 03 липня 1992 року № 2535-XII “Про плату за землю” (чинного до 01 січня 2011 року, далі – Закон № 2535-XII ) плата за землю (земельний податок, а також орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності),  податок на прибуток підприємств належать до загальнодержавних податків. Порядок зарахування загальнодержавних податків і зборів (обов'язкових платежів) до Державного бюджету України, бюджету Автономної Республіки Крим, місцевих бюджетів і державних цільових фондів відповідно до ч.3 ст.14 вказаного Закону визначається згідно з законами України.

Відповідно до ст.20  Закону № 2535-XII платежі за землю зараховуються до відповідних місцевих бюджетів у порядку, визначеному Бюджетним кодексом України для плати за землю. З 01 січня 2011 року згідно  з п.290.1 ст.290 ПК України плата за землю зараховується до відповідних місцевих бюджетів у порядку, визначеному Бюджетним кодексом України для плати за землю.

Таким чином, податковий борг з орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності плати підлягає стягненню до відповідних місцевих бюджетів, а  з податку на прибуток - до Державного бюджету України.

Керуючись ч. 3 ст.160, ст.ст.162, 163 КАС України, ст.ст. 20, 38, 290 ПК України, на підставі Закону України "Про систему оподаткування", Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", “Про плату за землю”, суд   

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Стягнути з рахунків Товариства з обмеженою відповідальністю "Пан Продукт +" (ідентифікаційний код 35041957) податковий борг з податку на прибуток підприємств у сумі 340 грн. 00 коп. (триста сорок грн. 00 коп.) в доход Державного бюджету України та податковий борг із земельного податку у сумі 1 531 грн. 93 коп. (одна тисяча п’ятсот тридцять одна грн. 93 коп.), із них:

128 грн. 76 коп. (сто двадцять вісім грн. 76 коп.) в доход місцевого бюджету Бубнівської сільської ради;

323 грн. 21 коп. (триста двадцять три грн. 21 коп.) в доход місцевого бюджету Зарічанської сільської ради;

203 грн. 17 коп. (двісті три грн. 17 коп.) в доход місцевого бюджету Зорянської сільської ради;

203 грн. 33 коп. (двісті три грн. 33 коп.) в доход місцевого бюджету Зимнівської сільської ради;

97 грн. 29 коп. (дев'яносто сім грн. 29 коп.) в доход місцевого бюджету Ласківської сільської ради;

273 грн. 41 коп. (двісті сімдесят три грн. 41 коп.) в доход місцевого бюджету Льотничівської сільської ради;

302 грн. 76 коп. (триста дві грн. 76 коп.) в доход місцевого бюджету Оваднівської сільської ради.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого ст.186 КАС України, якщо таку апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.  

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга на постанову  подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови, яка буде складена у повному обсязі 06 квітня 2011 року. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду.

Суддя                                                                                           Ж.В.Каленюк