Постанова

від 28.02.2011 по справі 2а-387/11/0970

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

  

            ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

                                                              ПОСТАНОВА

                                                      ІМЕНЕМ     УКРАЇНИ

 "28" лютого 2011 р.                                              Справа № 2a-387/11/0970

 м. Івано-Франківськ  

          Суддя Івано-Франківського окружного адміністративного суду Остап’юк С.В., розглянувши у порядку скороченого провадження в приміщенні суду адміністративну справу за позовом державної податкової інспекції в Тисменицькому районі до приватного підприємства «Електросталь»про стягнення за рахунок активів відповідача заборгованість з сплати податку на додану вартість в сумі 850 гривень, -

 ВСТАНОВИВ:

          01.02.2011 року державна податкова інспекція в Тисменицькому районі звернулася до суду з адміністративним позовом до приватного підприємства «Електросталь»про стягнення за рахунок активів відповідача заборгованість з сплати податку на додану вартість в сумі 850 гривень.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач в порушення вимог підпункту 7.8 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість»не подавав декларації з податку на додану вартість в період з липня 2010 року до листопада 2010 року. Як наслідок, позивачем податковими повідомленнями-рішеннями № 0001611520/0 від 22.10.2010 року та № 0001941520/0 від 21.12.2010 року застосовані штрафні (фінансові) санкції на загальну суму 850 гривень, які відповідачем не сплачені.

          03.02.2011 року судом відповідно до пункту 4 частини 1 статті 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України винесено ухвалу про відкриття скороченого провадження по даній адміністративній справі, яку разом із копією позовної заяви та доданими до неї документів направлено відповідачу для подання заперечення або заяви про визнання позову.

08.02.2011 року відповідач, який знаходиться за адресою: індекс 77400, вулиця Івасюка, 11, місто Тисмениця, Тисменицький район, Івано-Франківська область, зазначені вище документи повернулися на адресу суду з відміткою пошти «даної організації не має».

Відповідно до частини 8 статті 35 Кодексу адміністративного судочинства вважається, що повістку вручено юридичній особі, якщо вона доставлена за адресою, внесеною до відповідного державного реєстру, або за адресою, яка зазначена її представником, і це підтверджується підписом відповідної службової особи.

Згідно із пунктом 3 частини 5 статті 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України справа повинна бути розглянута в порядку скороченого провадження не пізніше трьох днів –у разі якщо протягом семи днів з дня закінчення строку, передбаченого частиною третьою цієї статті, якщо до суду не було подано заперечення відповідача та за умови, що справа не розглядається судом за місцезнаходженням відповідача.

Враховуючи, що до суду не було подано заперечення відповідача проти заявленого позову та те, що справа не розглядається судом за місцезнаходженням відповідача, поданий Державною податковою інспекцією в Тисменицькому районі позов до приватного підприємства «Електросталь»про стягнення за рахунок активів відповідача податку на додану вартість в сумі 850 гривень підлягає розгляду в строк визначений пунктом 2 частиною 5 статті 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України.  

Суд, в порядку скороченого провадження, відповідно до вимог статті 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України розглянувши матеріали адміністративної справи, оцінивши повідомлені сторонами обставини, прийшов до висновку, що позов підставний та підлягає до задоволення.

Судом встановлено, що відповідач 06.08.2009 року, зареєстрований розпорядженням Тисменицької районної державної адміністрації, як юридична особа та 07.08.2009 року  взятий Державною податковою інспекцією в Тисменицькому районі на облік як платник податків.

Відповідно абзацу 1 пункту 1 статті 8 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»Державна податкова адміністрація України здійснює контролю за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування та сплати податків та зборів (обов’язкових платежів).

Закон України "Про систему оподаткування" (чинний на момент виникнення спірних правовідносин) визначає принципи побудови системи оподаткування в Україні, податки і збори (обов'язкові платежі) до бюджетів та до державних цільових фондів, а також права, обов'язки і відповідальність платників.

Стаття 4 Закону визначає, що платниками податків і зборів (обов'язкових платежів) є юридичні і фізичні особи, на яких згідно з законами України покладено обов'язок сплачувати податки і збори (обов'язкові платежі).

Згідно до частини 1 статті 5 Закону облік платників податків і зборів (обов’язкових платежів) здійснюється органами державної податкової служби та іншими державними органами відповідно до законодавства.

Відповідно до частини 1 статті 14 Закону до загальнодержавних податків і зборів (обов'язкові платежі) належать податок на додану вартість.

Судом встановлено, що відповідач у відповідності до свідоцтва № 210881 від 06.08.2009 року зареєстрований платником податку на додану вартість.

Закон України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" (чинний на момент виникнення спірних правовідносин) є спеціальним законом з питань оподаткування, який установлює порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), включаючи збір на обов'язкове державне пенсійне страхування та внески на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків контролюючими органами, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, та визначає процедуру оскарження дій органів стягнення.

Згідно підпункту 1.1. пункту 1 статті 1 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" платники податків –юридичні особи, їх філії, відділення, інші відокремлені підрозділи, що не мають статусу юридичної особи, на яких згідно з законами покладено обов'язок утримувати та/або сплачувати податки і збори (обов'язкові платежі), пеню та штрафні санкції.

Відповідно до пунктів 1, 2 та 3 частини 1 статті 9 Закону України "Про систему оподаткування" платники податків і зборів (обов'язкових платежів) зобов'язані вести бухгалтерський облік, складати звітність про фінансово-господарську діяльність і забезпечувати її зберігання у терміни, встановлені законами; подавати до державних податкових органів та інших державних органів відповідно до законів декларації, бухгалтерську звітність та інші документи і відомості, пов’язані з обчисленням і сплатою податків і зборів (обов'язкових платежів); сплачувати належні суми податків і зборів (обов'язкових платежів) у встановлені законами терміни.

У відповідності до підпункту 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»податкові декларації подаються за базовий податковий (звітний) період, що дорівнює календарному місяцю (у тому числі при сплаті місячних авансових внесків), - протягом 20 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Згідно підпункту 17.1.7 пункту 17.1 статті 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»платник податків, що не подає податкову декларацію у строки, визначені законодавством, сплачує штраф у розмірі десяти неоподаткованих мінімумів доходів громадян за кожне таке неподання або її затримку.

Судом встановлено, що 22.10.2010 року та 21.12.2010 року податковими інспекторами державної податкової інспекції в Тисменицькому районі проведено невиїзну документальну перевірку з питання неподання відповідачем податкової звітності у встановлені законом терміни.

Проведеною позивачем перевіркою встановлено факт неподання декларації про податок на додану вартість за період з липня 2010 року до листопада 2010 року, про що складено акти № 2101-1520/36542175 від 22.10.2010 року та № 2434 від 21.12.2010 року.

За результатами розгляду зазначених актів позивач до відповідача, відповідно до підпункту 17.1.7 пункту 17.1 статті 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»за неподання податкової декларації  у терміни встановлені законом, податковими повідомленнями-рішеннями № 0001611520/0 від 22.10.2010 року та № 0001941520/0 від 21.12.2010 року застосовані штрафні санкції в розмірі 510,00 грн. та 340,00 грн., відповідно.

Оскільки, відповідачем не була порушена процедура апеляційного узгодження податкових зобов’язань визначених позивачем податковим повідомленням форми «Р»за          № 0001611520/0 від 22.10.2010 року та «Р»за № 0001941520/0 від 21.12.2010 року то суд приходить до висновку, що у відповідності до підпункту 5.2.1 пункту 5.2 статті 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»дані податкові зобов’язання відповідача, є узгодженими, а на відповідача покладено обов’язок здійснити сплату таких зобов’язань у передбачений Законом строк.

Однак, на момент звернення позивача до суду вказані податкові зобов’язання відповідачем не виконані.

Згідно підпункту 5.4.1 пункту 5.4. Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" узгоджена сума податкового зобов'язання, не сплачена платником податків у строки, визначені цією статтею, визнається сумою податкового боргу платника податків.

Враховуючи вищевикладене, суд зазначає, що сума узгоджених податкових зобов'язань в загальному розмірі 850,00 гривень, є податковим боргом відповідача, який ним не сплачено.

За таких обставин суд приходить до висновку, що відповідач зобов'язаний погасити суму податкового боргу. Наявність такого обов'язку у відповідача є визначальною для вирішення вказаного спору, крім того, даний обов'язок забезпечується Конституцією України, стаття 67 якої передбачає, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Підпункт 3.1.1 пункт 3.1 статті 3 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" встановлює, що активи платника податків можуть бути примусово стягнені в рахунок погашення його податкового боргу виключно за рішенням суду.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає вимоги позивача обґрунтованими, а позов таким, що підлягає до задоволення.

          Відповідно до частини 4 статті 94 КАС України у справах, в яких позивачем є суб’єкт владних повноважень, а відповідачем –фізична чи юридична особа, судові витрати, здійсненні позивачем, з відповідача не стягуються.

На підставі статті 124 Конституції України, керуючись статтями 158-163, 167, 258 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

                                             ПОСТАНОВИВ:

          Позов задовольнити повністю.

          Стягнути з приватного підприємства «Електросталь», індекс 77400, вулиця Івасюка, 11, місто Тисмениця, Тисменицький район, Івано-Франківська область, ідентифікаційний номер 36542175 в дохід державного бюджету податковий борг в розмірі – 850 (вісімсот п’ятдесят) гривень 00 копійок. 

Відповідно до частини 9 статті 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України постанова, прийнята у скороченому провадженні, крім випадків її оскарження в апеляційному порядку, є остаточною.

           Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку. Відповідно до статті 186 КАС України, апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом десяти днів з дня її складення.

          Відповідно до частини 10 статті 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України у разі оскарження в апеляційному порядку постанови, прийнятої у скороченому провадженні, ухвала суду апеляційної інстанції по такій справі є остаточною і оскарженню не підлягає.

          Суддя                                                   (підпис)                                            Остап’юк С.В.

           Постанова складена 28.02.2011 року о 09:00 год.