Постанова

від 06.03.2008 по справі 14776-2006а

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

14776-2006А

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 313

ПОСТАНОВА

Іменем України

06.03.2008Справа №2-24/14776-2006А

За адміністративним позовом – ТОВ «Науково-дослідницьке об'єднання «Марікультура» (АР Крим, м.Феодосія, с. Берегове,  вул. Приморська, 1)   

До відповідача - Державної податкової інспекції у м.Феодосії (АР Крим, м.Феодосія. вул. Кримська,82-в)

про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень

Суддя Г.Г.Колосова

При секретарі Капустіної І.М.

За участю представників:

Від позивача – Євсєєв О.І., директор, протокол загальних зборів, паспорт.  

Від відповідача – Котов А.П., нач.юр.відділу, дов. у справі, Крекотинь Г.М., гол. держ.подат.інспектор-ревізор, дов. у справі.

Обставини справи:  

Позивач  звернувся з позовом до суду про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень від 16.03.2006р. № 000755\1640\23-1\\2\2, № 000757\1640\23-1\1\2, № 000756\1640\23-2\3\2,  якими позивачу донарахований податок на прибуток та застосовані фінансові санкції.

Позивач  позовні вимоги підтримує у повному обсязі.

Відповідач позовні вимоги не визнає, просить у позові відмовити за мотивами, викладеними у запереченні на позов, у доповненнях до заперечень позову та у судових засіданнях. (том 1 а.с. 65-67, 74-77, 147)

Ухвалою  від 12.02.2007р. господарський суд АР Крим  провадження у справі зупинив в зв'язку із необхідністю отримання відповіді на запит з Адлерської філії Акціонерно-комерційного банку «Югбанк» шляхом надання доручення про виконання процесуальних дій  Арбітражному суду Краснодарського краю Російської Федерації.

Після надіслання  Арбітражним судом Краснодарського краю РФ відповіді з необхідними документами, ухвалою ГС АР Крим  від 02.11.2007р. провадження у справі поновлено.

Згідно з п. 6 Закону України “Про внесення змін до Кодексу адміністративного судочинства України” № 2953-ІV від 06.10.2005р., що набрав чинність 01.11.2005р., до початку  діяльності окружних та апеляційних адміністративних судів адміністративні справи, підвідомчі господарським судам відповідно до Господарського процесуального кодексу України 1991р. (1798-12), вирішують у першій та апеляційній інстанціях відповідні місцеві та апеляційні господарські суди за правилами Кодексу адміністративного судочинства України.  

Відповідно до ст. 41 Кодексу Адміністративного судочинства України суд під час судового розгляду адміністративної справи здійснює повне  фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, заслухавши представників сторін, суд,

                                                            встановив:

            Товариство з обмеженою відповідальністю «Науково-дослідницьке об'єднання  «Марікультура» (далі ТОВ «НДО «Марікультура») зареєстровано як суб'єкт підприємницької діяльності - юридична особа  рішенням виконкому Феодосійської міської ради 15.07.2003р. та взяте на облік платника податків у ДПІ в м. Феодосії, яка стала правонаступником Феодосійської МДПІ на підставі наказу ДПА в АР Крим.

В період з 18.10.2005 року по 04.11.2005 року Феодосійською МДПІ була проведена   планова документальна перевірка фінансово-господарської діяльності ТОВ «Науково-  дослідницьке об'єднання  „Марікультура" за період з 25.07.2003р. по 30.06.2005р.

        Висновки цієї перевірки викладені в акті перевірки №3404/23-1/32511393 від 09.11.2005р., на підставі якого податковим повідомленням-рішенням Феодосійської МДПІ від 11.11.2005р. № 000230/5816/23-1/2/0 ТОВ «НДО „Марікультура" було визначено податкове зобов'язання зі сплати податку на прибуток в сумі 25050,00грн. та застосовані штрафні санкції в сумі 12835,00 грн., усього 37885грн.

Не погодившись з податковим повідомленням-рішенням Феодосійської МДПІ від 11.11.2005р. № 000230/5816/23-1/2/0 ТОВ НДО „Марікультура" оскаржило його в апеляційному порядку до начальника Феодосійської МДПІ та ДПА в АР Крим.

Рішенням ДПА в АР Крим від 06.03.2006р. №464/10/25-007 зазначене податкове повідомлення-рішення було скасоване в частині донарахування 775,00грн. податку на прибуток та застосування штрафних санкцій у розмірі 387,50грн. (за 1 півріччя 2005 року), але й донараховано 4710грн. податку на прибуток та застосовані 2355,00грн. штрафних санкцій з податку на прибуток (за 2003р.)

На підставі оскарження Феодосійська МДПІ 16.03.2006р. винесла податкові повідомлення-рішення за № 000755/1640/23-1/2/2, № 000757/1640/23-1/1/2 та № 000756/1640/23-1/3/2,  з вимогами про визнання  нечинними  яких позивач  звернувся  до  суду.

Підставою для донарахування спірними податковими повідомленнями-рішеннями податку на прибуток  та застосування штрафних санкцій стало не включення  в ході перевірки до складу валового доходу сум внесків до статутного фонду позивача, здійснених його засновниками.

Згідно акту перевірки ТОВ НДО «Марікультура», в порушення п.п.4.1.6 ст.4 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств", не відобразило в складі валового доходу суми внесків до статутного фонду Підприємства, отримані від його засновників, чим припустило заниження валового доходу в таких сумах :

-          в 2003 році - на суму 94528грн., які отримало від засновника Корольова В.Г.;

-          в 1півріччі 2004р. - на суму 55017грн., які отримало від засновника Шенявського Д.Є.;

-в  1 півріччі 2005р.- на суму 5050грн., які отримало від засновника Шенявського Д.Є.

Відповідачем зроблений висновок про те, що сума 94528,00грн., яка поступила до статутного фонду позивача в 2003 році, та 55017,00грн., яка поступила до статутного фонду позивача в червні 2004року не є інвестиціями до статутного фонду Позивача, тому що розмір зареєстрованого статутного фонду на той момент складав 18500,00грн.

Крім того, відповідач  вважає, що ці суми є фінансовою допомогою, тому підлягають включенню до складу валового доходу. Однак, яка саме це допомога, поворотна чи  безповоротна, відповідач не вказує.

Висновок про заниження податку в першому півріччі 2005 року визнаний ДПА в АР Крим помилковим, а донараховані у зв'язку з цим суми зобов'язань скасовані.

         Доводи відповідача суд до уваги не приймає, а позовні вимоги вважає такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав.

        Згідно з пунктом 4.3 Статуту ТОВ НДО „Марікультура", зареєстрованого Феодосійською міською радою 15 липня 2003 року за №04055759200040216, статутний фонд товариства створюється за рахунок коштів та майна засновників і складає 18500 грн.

          Засновниками ТОВ НДО „Марікультура" є Корольов В.Г. (частка у статутному фонді - 45% або 8325 грн.), Шенявський Д.Є. (частка у статутному фонді - 45% або 8325 грн.), Євсєєв О.І. (частка у статутному фонді -10% або 1850 грн.).

         Згідно Акту перевірки від 9 листопада 2005 року №3404/23-1/32511393 встановлено, що на валютний рахунок товариства у листопаді 2003 року надійшли кошти від засновників на загальну суму 600000 руб Російської Федерації, еквівалентні по курсу НБУ 107478 грн., у тому числі від гр. Шенявського Д.Є. - 53685 грн. на придбання акцій товариства (частка у статутному фонді - 45%), гр. Корольова В.Г. - 53793 грн. на збільшення статутного капіталу товариства (частка у статутному фонді - 45%).

          Згідно з прибутковим касовим ордером від 5 червня 2003 року №1001 засновниками внесено до статутного фонду 5550 грн., сума невнесеного статутного фонду складала 12950 грн.

          В Акті перевірки зазначено, що сума коштів, яка надійшла у IV кварталі 2003 року від засновників перевищує розмір статутного фонду на 94528 грн.

          В червні 2004 року на валютний рахунок товариства надійшли кошти від засновників у загальній сумі 300000 руб Російської Федерації, еквівалентні по курсу НБУ 55017 грн., у тому числі від гр.Шенявського Д.Є. -150000 руб, та від гр. Корольова В.Г. - 150000 руб. на придбання акцій товариства.

        У квітні 2005року засновником Шенявським Д.Є. через приходну касу банка внесено 1000 доларів США з призначенням платежу - „Інвестиція для поповнення статутного фонду для подальших перерахувань", які були конвертовані банком у гривні (5050 грн.) і переведені на рахунок товариства.            

        Згідно п.4.1 ст.4 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств"  із змінами та доповненнями № 283/97-ВР від 22.05.1997р. (далі – Закон № 283), валовим доходом визначається  загальна  сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах як на території України, її континентальному шельфі, виключній (морській) економічній зоні, так і за її межами.

          Тобто, зі змісту цієї норми Закону № 283 вбачається, що доходом може бути лише результат діяльності не засновників товариства, а власне самого платника податку, який вступає в господарські стосунки з іншими особами  від свого імені та приймає на себе права та обов'язки, наслідком чого є отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах.

Підпункт 4.1.6 п.4.1 ст.4 Закону № 283 встановлює обов'язок платника податку відобразити у валовому доході відповідного податкового періоду суми отриманої протягом  цього періоду безповоротної фінансової допомоги, а також суми отриманої протягом цього періоду та не поверненої на  кінець цього періоду поворотної фінансової допомоги.

Відповідно до ст.1 Закону № 283:

Безповоротна фінансова допомога – це сума коштів, передана платнику податку згідно з договорами дарування, іншими подібними договорами, які не   передбачають відповідної компенсації чи повернення таких коштів (за винятком бюджетних дотацій і субсидій), або без укладання таких угод;

- сума безнадійної   заборгованості,    відшкодована   кредитору позичальником    після   її списання, якщо така безнадійна заборгованість була попередньо включена до складу    валових    витрат кредитора;

  - сума заборгованості платника податку перед іншою юридичною чи фізичною особою, що залишилася гнутою після закінчення строку позовної давності;

   - основна сума кредиту або депозиту, наданих платнику податку без встановлення  строків повернення    такої   основної   суми,    за винятком кредитів, наданих під безстрокові облігації, та депозитів до запитання у банківських установах, а  також  сума  процентів, нарахованих на таку основну суму, але не сплачених (списаних);

- сума процентів,  умовно нарахованих на  суму поворотної фінансової допомоги, що залишається  неповерненою    на    кінець звітного  періоду,  у розмірі облікової ставки Національного країни, розрахованої за кожний день фактичного використання такої поворотної фінансової допомоги.

         Поворотна фінансова допомога - це сума коштів, передана платнику податку у користування на визначений строк відповідно до договорів, які не передбачають нарахування процентів або надання інших видів компенсацій як плати за користування такими коштами.

        Крім того, згідно п.п. 11.3.1 п. 11.3 ст. 11 Закону № 283 датою збільшення валового доходу вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

- або дата   зарахування  коштів  від  покупця   (замовника)   на банківський рахунок платника в   оплату   товарів   (робіт, послуг), що підлягають продажу, у разі  продажу  товарів послуг) за готівку -  дата її оприбуткування в касі платника податку, а за відсутності такої  - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

- або дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг) - дата фактичного надання результатів робіт (послуг) платником податку.

Жоден з засновників позивача, які перераховували гроші до статутного фонду підприємства не купували у підприємства товарів (робіт, послуг), а підприємство не відвантажувало жодному з них товари та не надавало послуг (робіт).

Крім того, позивач не укладав із жодним з своїх засновників угод (договорів) про надання поворотної чи безповоротної допомоги. Проте, згідно «Узагальнюючого податкового роз'яснення  підпункту  4.1.6   ст.4   Закону  України   „Про   оподаткування   прибутку підприємств", затвердженого наказом ДПА України №26 від 24.01.2003року,  наявність договору про надання поворотної фінансової допомоги є обов'язковою складовою порядку отримання такої допомоги. При чому така угода укладається безпосередньо з платником.

        В обгрунтування своїх заперечень відповідач також посилається на норми Закону України „Про господарські товариства", Господарського кодексу України та Закону України „Про режим іноземного інвестування" та вважає, що віднесення внесків, сплачених засновниками товариства до статутного фонду можливе лише в

розмірі зареєстрованого у встановленому порядку статутного фонду, а все інше – це фінансова допомога.

 Вказані доводи суд до уваги не приймає.

          Згідно статті 15 Закону України № 283 ставки податку на прибуток, пільги щодо податку, об'єкт оподаткування, порядок обчислення оподатковуваного прибутку, строки і порядок сплати та зарахування податку до бюджетів можуть встановлюватися та змінюватися  лише шляхом внесення змін до цього Закону.

          Віднесення ж сум до складу валового доходу, або не внесення цих сум складу валового доходу є складовою частиною обчислення оподатковуваного прибутку.

         Нормами чинного законодавства передбачено, що до реєстрації товариства, його статутний фонд повинен бути вже частково сформований, 30% статутного фонду (згідно Закону України „Про господарські товариства"), а згідно ст.144 Цивільного кодексу України - 50% статутного фонду повинно бути внесено засновниками до реєстрації юридичної особи.

          Відповідно до ст.7 Закону України „Про господарські товариства", зміни, які сталися в установчих  документах товариства підлягають державній реєстрації за тими ж правилами, що встановлені для  державної реєстрації товариства.

          Тобто, при підвищенні розміру статутного фонду товариства, мінімум 30% від нового його розміру (а за Цивільним кодексом -50%), встановленого органом управління товариства, повинно бути внесено засновниками до реєстрації зміни.

         Суть такої операції - це придбання в обмін на гроші, або майно, які передаються у власність підприємства, права управління цим підприємством, права на отримання прибутку від діяльності за участі засновника підприємства, та права на отримання частини підприємства у разі виходу з кола засновників, або у разі ліквідації товариства. При цьому, частка, яка  має бути видана засновнику у разі виходу з товариства, або ліквідації товариства, може бути і від внесеної ним суми, а може бути і меншою відносно внесеної суми, в залежності від результативності  діяльності  товариства, яка напряму залежить від   ефективності   керування   цим засновником діяльністю товариства), що є нічим іншим, як інвестиція.

          Призначення платежів у банківських документах, якими перераховані грошові кошти свідчить про те, що ці гроші перераховані на придбання корпоративних товариства.

         Згідно Закону № 283 корпоративні права – це право власності на статутний фонд (капітал) юридичної особи або його частку (пай), включаючи права на управління, отримання  відповідної частки прибутку такої юридичної особи, а також активів у разі її ліквідації відповідно до чинного законодавства, незалежно від того, чи створена така юридична особа у формі   господарського   товариства, підприємства, заснованого на власності однієї юридичної або фізичної особи,  або в інших організаційно-правових формах.

    Інвестиція - господарська операція, яка передбачає придбання основних фондів нематеріальних активів, корпоративних прав та цінних паперів в обмін на кошти або майно. Інвестиції поділяються на капітальні, фінансові та реінвестиції.

    Під фінансовою інвестицією слід розуміти господарську операцію, яка передбачає придбання корпоративних прав, цінних паперів, деривативів та інших фінансових інструментів. Фінансові інвестиції поділяються на прямі та портфельні.

Пряма інвестиція  - господарська операція,  яка передбачає внесення коштів або майна до статутного фонду юридичної особи в обмін на корпоративні права, емітовані такою юридичною особою.

 Тому суд вважає, що внесення засновником коштів до статутного фонду підприємства - це пряма інвестиція, яка згідно п.п. 4.2 ст.4 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств" не включається до складу валового доходу.           

З урахуванням викладеного, суд вважає, що позовні вимоги позивача щодо визнання нечинними податкових повідомлень-рішень Феодосійської МДПІ від 16.03.2006 року №000755/1640/23-1/2/2, №000757/1640/23-1/1/2, №000756/1640/23-1/3/2 підлягають задоволенню.  

Судові витрати, понесені позивачем, підлягають стягненню на його користь у розмірі 3 грн. 40 коп. з Державного бюджету України на підставі ч. 1 ст. 94 КАС України.  

У судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини  постанови.

Постанова складена у повному обсязі  11.03.2008р.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. ч.1 ст. 94, 98, 160-163 КАС України, суд, -   

                                                          ПОСТАНОВИВ:

   Позов задовольнити.

            Визнати нечинними податкові повідомлення-рішення ДПІ в Феодосійської   МДПІ   від 16.03.2006 року №000755/1640/23-1/2/2, №000757/1640/23-1/1/2, №000756/1640/23-1/3/2.  

Стягнути з Державного бюджету України на користь ТОВ «Науково-дослідницьке  об'єднання «Марікультура» (АР Крим, м.Феодосія, с. Берегове,  вул. Приморська, 1, ЄДРПОУ 32511393)  3грн.40 коп. судових витрат.

   У разі неподання  заяви про апеляційне оскарження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення (у разі складання  постанови у повному обсязі, відповідно до ст. 160 КАСУ -  з дня складення у повному обсязі).

   Якщо після подачі заяви  про апеляційне оскарження , апеляційна скарга не подана, постанова вступає в законну силу  через 20 днів після подання заяви про апеляційне  оскарження.  

    Постанова може бути оскаржена в порядку і строки передбачені ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим                                        Колосова Г.Г.