Рішення

від 21.02.2008 по справі 13/318

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

13/318

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел.230-31-34

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

справа №  13/318

21.02.08

За позовом:          ТОВ „Курс”;

До:                    Акціонерної судноплавної компанії „Укррічфлот”;

Третя особа з самостійними вимогами на

предмет спору:          ПП „Курс –комерц”;

Про:                     стягнення 56 495,79 грн.

Суддя  Мандриченко О.В.

Представники

Від позивача:          Кирилл О.Л., директор, протокол №3 від 30.11.2001 р.;

Від відповідача:            Гаврилюк В.М., представник, довіреність №23-03/94 від 05.11.2007 р.;

Від третьої особи:          Уланівський С.Є., представник, довіреність б/н від 30.01.2008 р.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.09.2007 р. (суддя Євдокимов О.В.) порушено провадження у справі №13/318, справа призначена слуханням на 17.10.2007 р.

Розпорядженням Заступника Голови Господарського суду міста Києва від 26.10.2007 р. справа №13/318 передана для розгляду судді Мандриченку О.В.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.10.2007 р. слухання справи призначене на 21.11.2007 р.

Справа, в порядку статті 77 ГПК України, була відкладена слуханням: з 21.11.2007 р. до 17.12.2007 р., з 17.12.2007 р. до 31.01.2008 р., з 31.01.2008 р. до 21.02.2008 р., про що господарським судом винесені відповідні ухвали від 21.11.2007 р., від 17.12.2007 р. та від 31.01.2008 р.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.11.2007 р. строк вирішення спору у даній справі був продовжений на невизначений термін.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 31.01.2008 р. прийнята позовна заява Приватного підприємства „Курс –комерц” до Акціонерної судноплавної компанії „Укррічфлот” про стягнення 40 000,00 грн. для взаємного розгляду зі спором у даній справі.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач у поданій до господарського суду позовній заяві просить стягнути з відповідача 40 000,00 грн. заборгованості, 16 495,79 грн. штрафних санкцій, 564,96 грн. витрат по сплаті держмита та 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу з мотивів, вказаних у позовній заяві.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, просить позов задовольнити у повному обсязі.

Третя особа з самостійними вимогами на предмет спору –Приватне підприємство „Курс – комерц”, у поданій до господарського суду позовній заяві просить стягнути з відповідача 40 000,00 грн. заборгованості, 400,00 грн. витрат по сплаті держмита та 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу з мотивів, вказаних у позовній заяві.

Відповідач у наданому відзиві на позов третьої особи з самостійними вимогами на предмет спору позовні вимоги останньої визнає у повному обсязі, вважаючи їх законними, обгрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Розглянувши документи і матеріали, додані до позовної заяви, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі обставини справи, оцінивши докази, які мають значення для вирішення спору, господарський суд,—

В С Т А Н О В И В:

Відповідно до накладної №15 від 24.10.2006 р. ПП „Курс –комерц” поставило відповідачеві продукцію на загальну суму 90 000,00 грн.

Факт одержання продукції відповідачем підтверджується довіреністю останнього на отримання товарно-матеріальних цінностей серії ЯМТ №627782 від 24.10.2006 р.

Згідно з частиною 1 статті 202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Частиною 2 статті 205 Цивільного кодексу України передбачено, що правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

Як визначено частиною 1 статті 181 Господарського кодексу України, господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається  укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Вищезазначені документи свідчать про те, що між сторонами була укладена угода.

Відповідач не виконав свої зобов'язання за угодою, поставлену ПП „Курс –комерц” продукцію оплатив частково, тим самим заборгувавши останньому 40 000,00 грн. Наявна заборгованість визнана відповідачем у повному обсязі у наданому господарському суду відзиві на позов.

Як визначено абзацом 1 пункту 1 статті 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарюванні та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до абзацу 2 пункту 1 статті 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Як визначено пунктом 2 статті 193 Господарського кодексу України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим кодексом, іншими законами або договором.

Згідно зі статтями 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 2 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

ПП „Курс –комерц” на адресу відповідача була направлена вимога про погашення заборгованості, що підтверджується поштовою квитанцією №5133 від 30.01.2008 р., яка залишена відповідачем без задоволення.

Позивачем вдруге була надана відповідачеві вимога про погашення заборгованості, яка отримана відповідачем 06.02.2008 р., про свідчить вхідний номер та штамп підприємства відповідача на зазначеній вимозі.

Вина відповідача повністю підтверджена дослідженими доказами та матеріалами справи.

Таким чином, враховуючи, що відповідач позовні вимоги визнав, а наявні у справі матеріали свідчать про обгрунтованість та безспірність вимог третьої особи з самостійними вимогами на предмет спору, позовні вимоги останньої підлягають задоволенню за рахунок відповідача у повному обсязі.

Як визначено статтею 26 ГПК України, треті особи, які заявляють самостійні вимоги на предмет спору, можуть вступити у справу до прийняття рішення господарським судом, подавши позов до однієї або двох сторін.

Про прийняття позовної заяви та вступ третьої особи у справу господарський суд виносить ухвалу.

Треті особи, які заявляють самостійні вимоги на предмет спору, користуються усіма правами і несуть усі обов'язки позивача.

Позовні вимоги позивача не підлягають задоволенню, виходячи з наведеного нижче.

Як визначено статтею 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень.

Статтею 34 ГПК України передбачено, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Позивач обґрунтовує свої позовні вимоги невиконанням відповідачем зобов'язань за договором поставки б/н від 31.01.2006 р., укладеним між позивачем та відповідачем, за умовами якого позивач зобов'язався здійснити проектні роботи, поставку, монтаж, провести пусконалагоджувальні роботи, пред'явити Регістру судноплавства та передати у власність відповідача 6 комплектів обладнання суднової навігаційної радіолокаційної станції згідно зі специфікацією (додаток №1) до договору.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач зазначає про те, що поставив, а відповідач отримав продукцію згідно з накладною №15 від 24.10.2006 р. та довіреністю відповідача на отримання товарно-матеріальних цінностей серії ЯМТ №627782 від 24.10.2006 р.

Слід зазначити про те, що накладна №15 від 24.10.2006 р. свідчить про те, що не позивач, а саме третя особа з самостійними вимогами на предмет спору –ПП „Курс –комерц”, поставила позивачеві продукцію на загальну суму 90 000,00 грн. Довіреність відповідача на отримання товарно-матеріальних цінностей серії ЯМТ №627782 від 24.10.2006 р. свідчить про те, що відповідач отримав продукцію саме за накладною №15 від 24.10.2006 р., згідно з якою саме ПП „Курс- комерц” поставило продукцію відповідачеві.

Таким чином, позивачем не доведено, що останнім поставлена відповідачеві продукція, а докази, якими останній обґрунтовує свої позовні вимогами є доказами, що обґрунтовують правову позицію третьої особи з самостійними вимогами на предмет спору.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 43, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд, -

В И Р І Ш И В:

1.          Позов Приватного підприємства „Курс –комерц” задовольнити повністю.

2.          Стягнути з Акціонерної судноплавної компанії „Укррічфлот” (інд. 04071, м. Київ, вул. Нижній Вал, 51, код ЄДРПОУ 00017733) на користь Приватного підприємства „Курс –комерц” (інд. 73000, м. Херсон, вул. Червонопрапорна, 10, кв. 1, код ЄДРПОУ 34074672) 40 000 (сорок тисяч) грн. заборгованості, 400 (чотириста) грн. витрат по сплаті держмита та 118 (сто вісімнадцять) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Видати наказ.

3.          У задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю „Курс” відмовити повністю.

4.          Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

5.          Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

СуддяО.В. Мандриченко