Постанова

від 26.09.2007 по справі 22/415-11/351

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

22/415-11/351

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м.Полтава, вул.Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26.09.2007                                                                                Справа №  22/415-11/351

за позовом  Полтавського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів, м.Полтава

до  Виробничого підприємства "Землевпорядник", м.Кременчук

про  стягнення 11731,82 грн.

                                                                            Суддя  Плеханова Л.Б.

Представники:

від позивача:  Фищук В.В., дов. №04-84/474  від 15.02.07р.

від відповідача:  Циба М.П., дор. №01-18/3032 від 17.09.07р.;      Коваленко А.Д., дор. №01-18/3032 від 17.09.07р.

     СУТЬ СПОРУ:  Розглядається позовна заява  про стягнення з відповідача 11731,82 грн. штрафних санкцій за нестворення одного  робочого місця для працевлаштування інваліда у  2004 році.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги.

      Представник відповідача позов не визнав з мотивів викладених у відзиві (в матеріалах  справи).

          Розглянувши матеріали справи,   заслухавши представників сторін, суд встановив :

Згідно наданого відповідачем „Звіту про зайнятість та працевлаштування інвалідів за 2005 рік” (форма 10-ПІ) позивачем встановлено, що вимоги ст.19 Закону України „Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні” відповідачем  не виконано, оскільки норматив робочих місць на підприємстві для забезпечення працевлаштування інвалідів становить 6 робочих   місць, а фактично   на підприємстві  відповідача  інваліди не працювали.

Тому позивач прохає задовольнити позовні вимоги.

Проаналізувавши матеріали справи і пояснення  сторін, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають  задоволенню,  виходячи з наступного.

Відповідно до  ст. 19 Закону України “Про  основи соціальної захищеності інвалідів в Україні”  для підприємств (об'єднань), установ і організацій незалежно від форм власності і господарювання встановлюється норматив створення робочих місць для забезпечення працевлаштування інвалідів у розмірі 4% від загальної чисельності працюючих, а якщо  працює від 15 до 25 чоловік –в кількості одного робочого місця.

Таким чином, як вбачається з "Звіту про зайнятість  та працевлаштування інвалідів за 2004 рік" (форма 10-ПІ), середньооблікова чисельність штатних працівників на підприємстві  відповідача у 2004 році складала 22 особи. Отже 4-відсотковий норматив створення робочих місць складає одне місце.

Положення по робоче місце інваліда і про  порядок працевлаштування  інвалідів, затверджене Постановою КМУ від 03.09.95р. №314, визначено, що робоче місце інваліда - це окреме робоче місце або ділянка виробничої площі на підприємстві (об"єднанні), в установі та організації незалежно від форм власності та господарювання, де створено необхідні умови для праці  інвалідів (п.1).

Робоче місце інваліда вважається створеним, якщо воно відповідає встановленим вимогам  робочого місця для інваліда відповідної  нозології, атестоване спеціальною комісією підприємства за участю представників  МСЕК, органів Держнаглядохоронпраці, громадських організацій інвалідів, і введено в дію шляхом працевлаштування на нього інваліда (п.3). Згідно п.5 Положення, підприємства розробляють заходи щодо створення  робочих місць для інвалідів, включають їх до колективного договору, інформують центри зайнятості, місцеві органи соціального захисту населення та відділення Фонду соціального захисту інвалідів про створення (пристосування) робочих місць для працевлаштування інвалідів.

Позивачем надано суду листи Кременчуцького міськрайонного центру зайнятості  та Управління праці та соціального захисту населення м.Кременчука, згідно яких відповідач не повідомляв про наявність створення робочих місць для інвалідів в 2004 році, інваліди на це підприємство не направлялись.

Відповідачем не надавались звіти про наявність вільних робочих місць (вакантних посад) за формою №3-ПН.Відповідач не надав суду доказів, які б свідчили про добросовісне виконання ним обов"язку по створенню робочих місць для інвалідів відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 03.05.95р.  №314.

Згідно п.5 Прикінцевих положень  Господарського кодексу України від 16 січня 2003р., який набув чинності 01.01.04р., положення Господарського кодексу України щодо відповідальності  за порушення, вчинені до набрання чинності відповідними положеннями Господарського кодексу України стосовно  відповідальності учасників господарських відносин, застосовуються у разі, якщо вони пом"якшують відповідальність за вказані порушення.

Відповідно до ст.250 Господарського   кодексу України, адміністративно-господарські санкції можуть бути застосовані до суб"єкта господарювання протягом шести місяців з дня виявлення порушення, але не пізніш як через один рік з дня порушення цим суб"єктом встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності, крім випадків, передбачених законом.

Відповідач вважає, що строк позовної давності щодо стягнення штрафних санкцій за непрацевлаштування інвалідів у 2004 році сплинув 01.07.2005р., а позивач звернувся із позовом до суду 30.09.2005р.

Позивач  не погоджується з думкою відповідача щодо пропущення строку позовної давності з наступних підстав.

Адміністративно-господарська санкція може бути застосована  протягом 6 місяців, але не пізніше як через один рік з дня виявлення порушення (ст.250 ГК України).

Статтею 20 Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні"  передбачено сплату підприємствами штрафних санкцій за невиконання нормативу працевлаштування інвалідів, встановленого  статтею 19 Закону. Пунктом 4 Порядку сплати підприємствами (об"єднаннями), установами і організаціями штрафних санкцій до відділень Фонду соціального захисту  інвалідів, акумуляції, обліку та використання цих коштів затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28 грудня 2001р.  №1767 визначено, що "Штрафні санкції сплачуються підприємствами самостійно не пізніше 15 квітня року, що настає за звітним". Підприємство порушило ст.20 Закону, не сплативши в добровільному порядку до 15 квітня 2005 року штрафні санкції в сумі 11731,82 грн.

6 місяців з моменту порушення Закону збігають 16 жовтня  2005 року, а Полтавське облвідділення Фонду соціального захисту інвалідів  направило Виробничому підприємству "Землеупорядник" позов 14.09.2005р., а в господарський суд Полтавської області заяву  подало 30.09.05р., тобто до закінчення  цього строку. За таких обставин позов підлягає задоволенню.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст.  69-71, 86, 94, 160-162 та п.6 р.YII "Прикінцевих та перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

                                                           ПОСТАНОВИВ :

             1.  Позов задовольнити .

2. Стягнути з Виробничого підприємства "Землевпорядник", 39608, м.Кременчук, вул.Пролетарська, 12 код 24562547, р/р 26003693 КФ АБ "Полтава-Банк", МФО 331423: на користь Полтавського обласного відділення Фонду України соціального захисту інвалідів, м.Полтава, вул.Зигіна,1, р/р 31218230500008, УДК в Полтавській області, МФО 831019, одержувач: Кременчуцьке ВДК,  код 26003119 –11731 грн. 82 коп. штрафних санкцій на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 118,00  грн.

Видати виконавчий  лист після набрання постановою законної сили.

                         Суддя                                                         Л.Б.Плеханова

            Постанова набирає законної сили в порядку, встановленому  ст.254 КАСУ та може бути оскаржена в порядку, встановленому ст.186 КАСУ.