Постанова

від 25.03.2008 по справі 3/5а (5/812-13/128а)

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

3/5А (5/812-13/128А)

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25.03.08                                                                                           Справа№ 3/5А (5/812-13/128А)

Суддя    Н. Березяк   при секретарі І. Сеник розглянула матеріали справи  

за позовом  АТЗТ Міжрегіональна Академія управління персоналом, м. Київ

до  відповідача : ДПІ у Шевченківському районі м. Львова

Про  визнання незаконними дій

За участю представників:

Від позивача: Телішевський І.Д. –представник

Від відповідача: Кондрат Н.В. - представник

          Представникам сторін роз'яснено права та обов‘язки, передбачені ст.ст.49,51 КАС України.

Суть спору : До господарського суду Львівської області подано позов АТЗТ Міжрегіональної Академії управління персоналом до ДПІ у Шевченківському районі м. Львова про визнання незаконними дій ДПІ.

Представник позивача в судовому засіданні позов підтримав в повному обсязі, просив задоволити позовні вимоги з підстав, викладених у позовній заяві.

Представник відповідача позов заперечив повністю, просив суд відмовити в задоволенні позовних вимог з підстав, наведених у запереченні.

В судовому засіданні 17.03.2008 р. оголошувалась перерва до 25.03.2008 р.

25.03.2008 року в судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину постанови.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши  матеріали  справи, та оцінивши  докази в їх сукупності , встановив наступне:

          02.02.2006 року податковим керуючим Сеницею О.О. проведено опис активів Львівського Інституту МАУП на загальну суму 30657,24 грн. , на які поширюється право податкової застави.

Згідно витягу про реєстрацію в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна внесено реєстраційний запис щодо податкової застави активів Львівського Інституту МАУП.

АТЗТ Міжрегіональна Академія управління персоналом не погоджується з такими діями посадових осіб ДПІ у Шевченківському районі м. Львова, що стало підставою їх оскарження в судовому порядку.

Проаналізувавши всі обставини та матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд прийшов до висновку, що позов не обґрунтований і не підлягає до задоволення.

При  прийняті  постанови,  суд  виходив  з наступного :

Як вбачається з матеріалів справи, ДПІ у Шевченківському районі м. Львова було проведено документальну перевірку  АТЗТ Міжрегіональна Академія управління персоналом з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2002 року по 30.06.2004 року, за результатами якої складено Акт № 755/23-2/25558766 від 28.09.2004 року. На підставі зазначеного Акту податковою інспекцією винесено податкове повідомлення-рішення №0005022320/0/25100 від 30.09.2004 року, яким позивачу донараховано податкове зобов'язання по податку на прибуток підприємств в сумі 234 677,94 грн., та податкове повідомлення-рішення № 0001701700/0/25004 від 30.09.2004 року, яким позивачу донараховано податкове зобов'язання по прибутковому податку в сумі 34 404,03 грн.

Не погоджуючись із зазначеними податковими повідомленнями –рішеннями, позивач оскаржив їх в апеляційному порядку. Однак, станом на час розгляду справи зазначені податкові повідомлення-рішення не скасовані і не визнані недійсними у встановленому законом порядку, в зв'язку з чим станом на 02.02.2006 року - у день проведення опису активів на які поширюється право податкової застави, згідно бази даних управління обліку та звітності ДПІ у Шевченківському районі м.Львова у Львівського інституту Міжрегіональної академії управління персоналом рахувався податковий борг на суму 271 944,91 грн.

Позивач не погоджується з діями ДПІ у Шевченківському районі м. Львова щодо опису активів на які поширюється право податкової застави та з включенням податкової застави до Державного реєстру обтяжень рухомого майна. В обґрунтування своїх  вимог позивач посилається на  рішення господарського суду Львівської області від 30 червня 2005 року у справі № 5/1109-12/177 , яким були визнані недійсними перша та друга податкові вимоги ДПІ у Шевченківському районі м. Львова з тих підстав, що податкове зобов'язання , визначене податковими повідомленнями рішеннями станом на час направлення податкових вимог не було узгоджене. Позивач  стверджує, що зазначеним судовим рішенням, встановлено факт відсутності у АТЗТ Міжрегіональна Академія управління персоналом  податкового боргу.

Доводи позивача необґрунтовані і не заслуговують на увагу суду.

Виникнення права податкової застави регулюється ст.8 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" від 21.12.2000 року № 2181 (із змінами та доповненнями).

Статтею 8 даного Закону встановлено, що з метою захисту інтересів бюджетних споживачів активи платника податків, що має податковий борг, передаються у податкову заставу. Право податкової застави виникає згідно із законом та не потребує письмового оформлення.

Згідно пункту 8.2 ст.8 Закону, право податкової застави виникає у разі: несплати у строки, встановлені цим Законом, суми податкового зобов'язання, визначеної контролюючим органом, - з дня, наступного за останнім днем граничного строку такого погашення, визначеного у податковому повідомленні.

Відповідно до п.1.10 ст. 1 Закону, податкова вимога - це письмова вимога податкового органу до платника податків погасити суму податкового боргу.

Податкові вимоги надсилаються: а) перша податкова вимога - не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання. Перша податкова вимога містить повідомлення про факт узгодження податкового зобов'язання та виникнення права податкової застави на активи платника податків, обов'язок погасити суму податкового боргу та можливі наслідки непогашення його у строк; б) друга податкова вимога - не раніше тридцятого календарного дня від дня направлення (вручення) першої податкової вимоги, у разі непогашення платником податків суми податкового боргу у встановлені строки. Друга податкова вимога додатково до відомостей, викладених у першій податковій вимозі, може містити повідомлення про дату та час проведення опису активів платника податків, що перебувають у податковій заставі, а також про дату та час проведення публічних торгів з їх продажу (п.п.6.2.3 п.6.2 ст.6 Закону).

Отже, податкова вимога є повідомлення про обов'язок сплатити, суму податкового боргу платника податку, який виник з моменту узгодження податкового зобов'язання.

Як вбачається з обставин справи, Господарський суд Львівської області рішенням від 30.06.2005 року у справі № 5/1109-12/177 визнав недійсною першу податкову вимогу від 07.04.2005 року № 1/445 та другу податкову вимогу від 14.05.2005 року № 2/616. Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 18.10.2005 року у справі № 5/1109-12/177, рішення господарського суду Львівської області від 30.06.2005 року  залишено без змін.

Однак, слід зазначити, що визнання недійсною податкової вимоги, ніяким чином не відображається на обов'язку погашення платником податків податкового боргу, визначеного податковим повідомленням-рішенням , яке не відкликане і не визнане недійсним у встановленому законом порядку. Окрім того, слід звернути увагу на те, що звільнення з податкової застави активів платника податків передбачено п.п.8.7.1 п.8.1ст.8 Закону України № 2181. Зокрема дана норма Закону передбачає такі випадки звільнення з податкової застави: а) отримання податковим органом копії платіжного документа, завіреного обслуговуючим банком, що засвідчує факт перерахування до бюджету повної суми податкового зобов'язання, а у разі виникнення права податкової застави у зв'язку із неподанням або несвоєчасним поданням податкової декларації - з дня отримання такої податкової декларації контролюючим органом (за умови відсутності порушень платником податків вимог, визначених абзацом другим підпункту 8.2.1 пункту 8.2 цієї статті); б) визнання податкового боргу безнадійним, у тому числі внаслідок ліквідації платника податків як юридичної особи або зняття фізичної особи з реєстрації як суб'єкта підприємницької діяльності чи у зв'язку з недостатністю майна особи, оголошеної банкрутом; в) отримання податковим органом довідки про смерть фізичної особи - платника податків або про визнання її померлою чи безвісно відсутньою згідно із законодавством, за винятком випадків, коли активи такої фізичної особи переходять за правом спадщини у власність інших осіб; г) закінчення строків позовної давності щодо такого податкового боргу; д) отримання податковим органом договору поруки на повну суму податкового боргу платника податків або інших видів його забезпечення, передбачених податковим законодавством; є) прийняття рішення про арешт активів платника податків - на строк дії такого арешту; є) отримання платником податків рішення відповідного органу про скасування раніше прийнятих рішень щодо нарахування суми податкового зобов'язання або його частини (пені та штрафних санкцій) внаслідок проведення процедури адміністративного або судового оскарження; ж) прийняття податковим органом рішення про розстрочення, відстрочення суми податкових зобов'язань (крім податкового боргу) або досягнення податкового компромісу у разі коли умови, визначені в рішенні про розстрочення, відстрочення або податковий компроміс, передбачають зупинення права податкової застави; з) прийняття окремого рішення судом у межах процедур, визначених законодавством з питань банкрутства.

Таким чином, підставою для звільнення активів підприємства з-під податкової застави та її виключення з державного реєстру застав рухомого або нерухомого майна є відповідний документ, що засвідчує закінчення будь-якої з наведених подій. Оскільки, жодна з подій не виконана, то в ДПІ у Шевченківському районі м. Львова відсутні підставі для звільнення активів підприємства з-під податкової застави та її виключення з державного реєстру застав рухомого майна.

Що стосується посилання позивача на рішення господарського суду Львівської області від 30.06.2005 року у справі № 5/1109-12/177, то воно стосується податкових вимог та порядку їх направлення позивачу, і не може бути беззаперечним доказом відсутності у АТЗТ Міжрегіональна Академія управління персоналом податкового боргу станом на день розгляду справи.  

Відповідно до ст. 71 КАС України кожна Сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно з положеннями ст.70 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування. Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Відповідно до положень ст.72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Однак, слід звернути увагу, що дії ДПІ у Шевченківському районі м. Львова щодо реєстрації податкової застави не були предметом дослідження у справі № 5/1109-12/177 від 30.06.2005 року. Не встановлено у зазначеному рішенні суду і тих обставин, що подана повторна скаргу на податкові повідомлення-рішення є задоволеною на користь платника. Таким чином, оскільки підставою виникнення податкових зобов'язань є податкові повідомлення-рішення, а не податкові вимоги, то рішення суду про визнання недійсними податкових вимог не є доказом відсутності податкового зобов'язання у позивача. Визнання недійсними податкових вимог відповідно до п.п.8.7.1 п.8.1ст.8 Закону України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” від 21.12.2000 року № 2181 (із змінами та доповненнями) не є підставою звільнення активів платника податків з податкової застави.

          Враховуючи те, що встановлення законом перед органами державної податкової служби завдань (статті 2, 8 - 10 Закону України „Про державну податкову службу в Україні”) та закріплення повноважень (компетенції) для їх вирішення (ст. 11 Закону) за відсутності встановленого законом порядку реалізації повноважень не може бути перешкодою для виконання покладених завдань.

Як вбачається з акту опису активів, на які поширюється право податкової застави (а.с.17), то податковим керуючим в список було включено комп'ютер, ксерокс, пенал скляний до меблів та учнівські столи. Реєстрація податкової застави на зазначені активи ніяким чином не перешкоджає позивачу використовувати ці  активи  у своїй діяльності.  

Крім того, слід зазначити, що відповідно до п.1 ч.1 ст.17 КАС України  компетенція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

У той же час, позивач звернувся з позовом про :

- визнати незаконними дії ДПІ в Шевченківському районі м. Львова щодо опису активів Львівського Інституту МАУП, на які поширюється право податкової застави, та включення податкової застави до Державного реєстру обтяжень нерухомого майна.

- зобов'язати ДПІ у Шевченківському районі м. Львова звільнити активи Львівського Інституту МАУП з податкової застави та виключити таку податкову заставу з Державного реєстру обтяжень рухомого майна.

- зобов'язати ДПІ у Шевченківському районі м. Львова припинити протиправне зарахування поточних податкових платежів, сплачених Львівським Інститутом МАУП відповідно до поданих податкових декларацій, на погашення неіснуючого податкового боргу.

- зобов'язати ДПІ у Шевченківському районі м. Львова привести свій облік податкових зобов'язань Львівського Інституту МАУП у відповідність з рішенням господарського суду Львівської області від 30.06.2005 року у справі за № 5/1109-12/177.

Положеннями ст.17 КАС України судам не надані повноваження зобов'язувати  суб'єктів владних повноважень діяти не у спосіб і не в порядку, передбаченому Законом.

Згідно зі ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Однак, позивач не довів у встановленому порядку належними доказами ті обставини, які згідно із законом були б підставою для задоволення позовних вимог.

З огляду на викладене, суд  прийшов до висновку, що позовні вимоги не підлягають до задоволення.

На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 21, 69, 70, 71,160-163, 167 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. В задоволені позову відмовити.

2. Постанову може бути оскаржено в порядку, визначеному главою 1 розділу ІV КАС України.  

Повний текст Постанови виготовлений та підписаний, в порядку, визначеному ч.3 ст.160 КАС України, 28.03.2008р.

Суддя                                                                                                       Березяк Н.Є.