Рішення

від 14.04.2011 по справі 5010/352/2011-19/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

5010/352/2011-19/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

14 квітня 2011 р.   Справа № 5010/352/2011-19/15   

Господарський суд Івано-Франківської області у складі  судді  Максимів Т. В.   , при секретарі судового засідання Конашенко О. В., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом:  Товариства з обмеженою відповідальністю "Галка Івано-Франківськ", вул. Бельведерська, 14, м.Івано-Франківськ,76000

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгова мережа "Фаворит"

юридична адреса: вул. Промислова, 29, м.Івано-Франківськ,76000

фактична адреса: вул.Івасюка,62, м.Івано-Франківськ, 76000

про стягнення заборгованості в сумі 54389,58 грн. згідно договору поставки №0106/08А від 27.12.07,     

за участю представників сторін:

від позивача:  представник Трачук А. О., (довіреність № б/н  від 26.10.10. )

від відповідача: не з"явилися,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Галка Івано-Франківськ" звернулось в суд із позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Торгова мережа "Фаворит"    про  стягнення заборгованості в сумі 54389,58 грн. згідно договору поставки №0106/08А від 27.12.07. Позивач обґрунтував позовні вимоги невиконанням відповідачем  зобов"язань щодо оплати поставленого товару.  

Представник  позивача в судовому засіданні подав заяву  вх.№3275/2011-свх про зменшення  позовних вимог, в якій  просить стягнути з відповідача   41563,99 грн.-основної заборгованості, 4281,11грн. - інфляційних нарахувань та 1169,33 грн. - 3% річних.

Враховуючи закріплений ст. 129 Конституції України принцип диспозитивності учасників судового процесу, зокрема, диспозитивний характер прав позивача, який визначений ст.22 ГПК України  щодо права позивача до прийняття рішення у справі  збільшити розмір позовних вимог, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог, суд розглядає позов згідно поданої позивачем заяви.

Представник відповідача в судове засідання не з"явився, своїм правом на участь у судовому розгляді не скористався, причин нез"явлення суду не повідомив, хоча належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи ухвалою суду від 05.04.11, що підтверджується поштовим повідомленням про вручення  , яке вручено 08.04.11.

Відповідно до ч. 3 ст. 22 ГПК України сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходи до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

За таких обставин, згідно ст. 75 ГПК України, суд,  враховуючи те, що відповідач належним чином  повідомлений   про час і місце розгляду справи, вважає за можливе розглянути справу без участі представника відповідача за наявними в ній матеріалами, запобігаючи одночасно безпідставному затягуванню розгляду спору та сприяючи своєчасному поновленню порушеного права.

На день розгляду справи в судове засідання 14.04.11 письмових заяв та клопотань від учасників судового процесу про відкладення розгляду справи до суду не надходило.

Розглянувши  матеріали справи,  подані учасниками процесу та зібрані судом із  врахуванням вимог Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод  стосовно розгляду справи упродовж розумного строку, всебічно і повно  з"ясувавши  всі обставини, на яких  ґрунтуються  вимоги, давши оцінку доказам, які мають значення для справи, суд вважає за правильне взяти до уваги наступне.

27.12.07 між сторонами даного спору укладено договір поставки товару    №0106/08А, згідно якого позивач (постачальник) зобов”язався систематично поставляти і передавати у власність (повне господарське відання) покупцю товар, а відповідач (покупець) прийняти та своєчасно здійснювати його оплату.      

Відповідно до п.6.1. договору  розрахунки по договору здійснюються в національній валюті України шляхом перерахування грошових коштів на р/р постачальника. Оплата покупцем за поставлений товар здійснюється щоденно, з відтермінуванням платежу на 19 календарних днів.

         Згідно ст. 173 ГК України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених ГК України, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші тощо), а інший суб'єкт ( управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

До виконання господарських  договорів  застосовуються  відповідні  положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

У відповідності до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України,  зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

          Згідно з ст.ст. 525, 526 ЦК  України, одностороння відмова від зобов"язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом; зобов"язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Приписами ст.530 ЦК України передбачено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо  строк  (термін)  виконання  боржником  обов'язку  не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст.629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

На виконання умов договору позивач в період з грудня 2009 року по грудень 2010 року  поставляв відповідачу  товар, що підтверджується накладними, копії яких долучені до матеріалів справи (а.с.31-47).

З метою досудового врегулювання спору позивачем  направлялись відповідачу претензії - вимоги №389 від 14.11.08 та  №51 від 02.02.11  щодо  погашення боргу, копії яких знаходяться в  матеріалах  справи (а.с.10-11). Дані вимоги станом на 14.04.11 залишено відповідачем без відповіді та задоволення.

Таким чином, внаслідок неналежного виконання відповідачем зобов"язань по договору поставки №0106/08А від 27.12.07,  враховуючи   часткову оплату поставленого товару, заборгованість відповідача перед позивачем становить  41563,99 грн.

          Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

          Згідно пункту 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

          Згідно з п. 2 ст. 614 ЦК України відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання. Відповідач заперечень проти позову та доказів належного виконання своїх зобов'язань не надав, доводи позивача не спростував.

        Судом встановлено факт порушення відповідачем свого зобов'язання, щодо оплати поставленого товару, тому вимоги позивача про  стягнення 41563,99 грн. боргу обґрунтовані та  підлягають задоволенню.  

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив  виконання грошового зобов"язання на вимогу кредитора зобов"язаний сплатити суму боргу з урахуванням  встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 % річних, якщо інший розмір процентів не встановлений договором.

Отже, вимоги щодо стягнення інфляційних збитків в розмірі 4281,11 грн. та річних в розмірі 1169,33 грн. за  період прострочення обґрунтовані та підлягають задоволенню.  

     Відповідно до ст.33 ГПК кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона  посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

       Оскільки спір виник внаслідок неправильних дій відповідача, на нього відповідно до приписів, встановлених ст. 49 ГПК України, слід покласти витрати, понесені позивачем в зв"язку з розглядом справи.

На підставі вищевикладеного, у відповідності до ст. 124 Конституції України,                        ст.ст. 525, 526, 530, 610, 612, 614, 625 Цивільного Кодексу України, ст.173 ГК України, керуючись ст.ст. 22, 33, 49, 75  ст. 82  - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

позов товариства з обмеженою відповідальністю "Галка Івано-Франківськ" до товариства з обмеженою відповідальністю "Торгова мережа "Фаворит" про стягнення заборгованості в сумі 47014,43 грн. згідно договору поставки №0106/08А від 27.12.07 задовольнити.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю “Торгова мережа “Фаворит”,                             76000, м. Івано-Франківськ, вул. Промислова, 29, фактична адреса: вул.Івасюка,62, м.Івано-Франківськ, 76000(код 31524633) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Галка Івано-Франківськ", вул. Бельведерська, 14, м.Івано-Франківськ,76000 (код 30107431) -41563,99 (сорок одну тисячу п"ятсот шістдесят три гривні дев"яносто дев"ять копійок) - основної заборгованості, 4281,11(чотири тисячі двісті вісімдесят одну гривню одинадцять копійок) - інфляційних втрат, 1169,33 (одну тисячу сто шістдесят дев"ять гривень тридцять три копійки) - 3% річних,  а також 470,14 (чотириста сімдесят гривень чотирнадцять копійок)  витрат по сплаті  державного мита та  236 (двісті  тридцять шість гривень) витрат з інформаційно-технічного забезпечення.

Наказ видати позивачу після набрання  рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя                                                                           Максимів Т. В.

Повне рішення складено 19.04.11

Виготовлено в КП "Документообіг  госп. судів"