17/026-11
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"08" квітня 2011 р. Справа № 17/026-11
За позовом Державної екологічної інспекції в Київській області
до Державного спеціалізованого комплексного підприємства „Чорнобильська пуща”
про стягнення 10 533,46грн.
Суддя Горбасенко П.В.
За участю представників:
від позивача не з'явилися;
від відповідача не з'явилися.
Обставини справи:
Державна екологічна інспекція в Київській області (далі - позивач) звернулась з позовом до Державного спеціалізованого комплексного підприємства „Чорнобильська пуща” (далі - відповідач) про стягнення 10 533,46грн.
В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на те, що інспекторами Державної екологічної інспекції в Київській області Ткачуком С.О. та Васильєвим В.П. було проведено планову перевірку дотримання вимог природоохоронного законодавства Державним спеціалізованим комплексним підприємством „Чорнобильська пуща” та встановлено, що відповідачем здійснювалася незаконна рубка дерев на території Паришівського, Корогодського, Лубянського та Денисовицького лісництв. У зв'язку з викладеним, позивач просить суд стягнути з відповідача 10 533,46грн. збитків, завданих державі, внаслідок порушення природоохоронного законодавства.
Ухвалою господарського суду Київської області від 24.03.2011р. (суддя Горбасенко П.В.) порушено провадження у справі № 17/026-11, розгляд справи призначено на 01.04.2011р.
01.04.2011р. до загального відділу господарського суду Київської області від представника відповідача надійшла телеграма (вх. № 74 від 01.04.2011р.), згідно якої останній визнав позов у повному обсязі та просив суд розглянути справу без участі представника відповідача, яка задоволена судом.
Ухвалою господарського суду Київської області 01.04.2011р. розгляд справи відкладено на 08.04.2011р.
В судове засіданні 08.04.2011р. представники сторін не з'явилися, хоча про час та місце розгляду даної справи були повідомлені належним чином.
Враховуючи, що неявка сторін в судове засідання не перешкоджає розгляду спору по суті, суд вважає за можливе здійснити розгляд справи за наявними в ній матеріалами за відсутності представників сторін.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши наявні в ній докази, оцінивши їх в сукупності, суд
встановив:
15.06.2010р. –08.07.2010р. Державною екологічною інспекцією в Київській області було проведено планову перевірку дотримання вимог природоохоронного законодавства Державним спеціалізованим комплексним підприємством „Чорнобильська пуща”.
За результатами перевірки було складено акт перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства Державним спеціалізованим комплексним підприємством „Чорнобильська пуща” від 15.06.2010 - 08.07.2010р. (а.с. 10-15), відповідно до якого встановлено, що відповідачем на території Паришівського, Когородського, Лубянського та Денисовицького лісництв здійснювалася незаконна рубка дерев без спеціального дозволу, що суперечить статтям 64 та 69 Лісового кодексу України, а також ст. 38 Закону України „Про охорону навколишнього природного середовища”. Зокрема, як вбачається з польових перелікових відомостей пнів (а.с. 16-17), позивачем виявлено факт незаконної порубки відповідачем 24 дерев, з яких: 23 сироростучих та 1 сухостійне.
10.09.2010р. Державною екологічною інспекцією в Київській області було надіслано на адресу відповідача претензію № 116 від 31.08.2010р. (а.с. 8) з пропозицією добровільно відшкодувати державі збитки, завдані незаконною рубкою дерев у сумі 10 533,46грн., яка отримана представником останнього –Доценко 20.09.2010р., що підтверджується відміткою про вручення поштового відправлення (а.с. 8 на звороті). Відповідач вимоги претензії позивача не виконав, 10 533,46грн. збитків не відшкодував.
Суд встановив, що акт перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства Державним спеціалізованим комплексним підприємством „Чорнобильська пуща” від 15.06.2010 - 08.07.2010р. відповідачем в судовому порядку оскаржено не було, скарги на дії інспектора з охорони навколишнього природного середовища під час перевірки до Державної екологічної інспекції не надходили; як вбачається зі змісту телеграми відповідача (вх. № 74 від 01.04.2011р.), останній визнав позов у повному обсязі.
Предметом позову є вимога про стягнення 10 533,46грн.
Державне управління в галузі охорони навколишнього природного середовища здійснюють Кабінет Міністрів України, Ради та їх виконавчі і розпорядчі органи, а також спеціально уповноважені на те державні органи по охороні навколишнього природного середовища і використанню природних ресурсів та інші державні органи відповідно до законодавства України; спеціально уповноваженими державними органами управління в галузі охорони навколишнього природного середовища і використання природних ресурсів у республіці є спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади з питань екології та природних ресурсів, його органи на місцях та інші державні органи, до компетенції яких законодавством України та Автономної Республіки Крим віднесено здійснення зазначених функцій, як це передбачено частинами 2, 3 статті 16 Закону України „Про охорону навколишнього природного середовища” (далі –Закон).
Згідно статті 20 Закону до компетенції спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань екології та природних ресурсів і його органів на місцях належать: державний контроль за використанням і охороною земель, надр, поверхневих і підземних вод, атмосферного повітря, лісів та іншої рослинності, тваринного світу, морського середовища та природних ресурсів територіальних вод, континентального шельфу і виключної (морської) економічної зони республіки, дотриманням заходів біологічної і генетичної безпеки щодо біологічних об'єктів навколишнього природного середовища при створенні, дослідженні та практичному використанні генетично модифікованих організмів у відкритій системі, а також за додержанням норм екологічної безпеки (підпункт б частини 1 статті 20 Закону); подання позовів про відшкодування збитків і втрат, заподіяних в результаті порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища; складання протоколів та розгляд справ про адміністративні правопорушення в галузі охорони навколишнього природного середовища і використання природних ресурсів (підпункти з, и частини 1 статті 20 Закону).
Відповідно до пункту 1 Положення „Про Державну екологічну інспекцію в Київській області” (далі –Положення), затвердженого Наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища № 55 від 19.02.2007р., державна екологічна інспекція в Київській області є спеціальним підрозділом Мінприроди, який підзвітний та підконтрольний в частині здійснення державного контролю Державній екологічній інспекції; інспекція в межах своїх повноважень забезпечує реалізацію державної політики у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення та охорони природних ресурсів, поводження з відходами (крім поводження з радіоактивними відходами), екологічної та в межах своєї компетенції радіаційної безпеки на території Київської області.
Інспекція має право обстежувати у встановленому порядку підприємства, установи і організації з метою перевірки додержання ними вимог законодавства про охорону навколишнього природного середовища, відтворення та охорону природних ресурсів; перевіряти документи на право спеціального використання природних ресурсів (ліцензії, дозволи); складати акти перевірок і протоколи про адміністративні правопорушення та розглядати справи про адміністративні правопорушення у межах повноважень, визначених законом; давати обов'язкові для виконання приписи щодо усунення виявлених порушень вимог законодавства з питань, що належать до її повноважень; уживати в установленому порядку заходів досудового врегулювання спорів та подавати позови про відшкодування втрат і збитків, завданих унаслідок порушення вимог законодавства про охорону навколишнього природного середовища (підпункти 1, 5, 6, 7, 9 пункту 5 Положення).
Згідно ст. 64 Лісового кодексу України підприємства, установи, організації і громадяни здійснюють ведення лісового господарства з урахуванням господарського призначення лісів, природних умов і зобов'язані: 1) забезпечувати посилення водоохоронних, захисних, кліматорегулюючих, санітарно-гігієнічних, оздоровчих та інших корисних властивостей лісів з метою поліпшення навколишнього природного середовища та охорони здоров'я людей; 2) забезпечувати безперервне, невиснажливе і раціональне використання лісових ресурсів для задоволення потреб виробництва і населення в деревині та іншій лісовій продукції; 3) здійснювати відтворення лісів; 4) забезпечувати підвищення продуктивності, поліпшення якісного складу лісів і збереження біотичного та іншого природного різноманіття в лісах; 5) здійснювати охорону лісів від пожеж, захист від шкідників і хвороб, незаконних рубок та інших пошкоджень; 6) раціонально використовувати лісові ділянки.
Відповідно до ст. 65 Лісового кодексу України використання лісових ресурсів може здійснюватися в порядку загального і спеціального використання.
Статтею 67 Лісового кодексу України встановлено, що у порядку спеціального використання можуть здійснюватися такі види використання лісових ресурсів: 1) заготівля деревини; 2) заготівля другорядних лісових матеріалів; 3) побічні лісові користування; 4) використання корисних властивостей лісів для культурно-оздоровчих, рекреаційних, спортивних, туристичних і освітньо-виховних цілей, потреб мисливського господарства, проведення науково-дослідних робіт. Законодавством України можуть передбачатися й інші види спеціального використання лісових ресурсів. Спеціальне використання лісових ресурсів здійснюється в межах лісових ділянок, виділених для цієї мети. Порядок та умови здійснення спеціального використання лісових ресурсів встановлюються Кабінетом Міністрів України.
Спеціальне використання лісових ресурсів на виділеній лісовій ділянці проводиться за спеціальним дозволом - лісорубний квиток або лісовий квиток, що видається безоплатно. Спеціальний дозвіл на заготівлю деревини в порядку рубок головного користування видається органом виконавчої влади з питань лісового господарства Автономної Республіки Крим, територіальними органами центрального органу виконавчої влади з питань лісового господарства. Спеціальний дозвіл на інші види спеціального використання лісових ресурсів видається власниками лісів або постійними лісокористувачами. На виділених лісових ділянках можуть використовуватися лише ті лісові ресурси і лише для цілей, що передбачені виданим спеціальним дозволом. Спеціальний дозвіл видається власниками лісів або постійними лісокористувачами у встановленому порядку також на проведення інших рубок та робіт, пов'язаних і не пов'язаних із веденням лісового господарства (ч.ч. 1, 2, 3, 4, 5 ст. 69 Лісового кодексу України).
Статтею 105 Лісового кодексу України передбачено, що порушення лісового законодавства тягне за собою дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність відповідно до закону. Відповідальність за порушення лісового законодавства несуть особи, винні у: 1) незаконному вирубуванні та пошкодженні дерев і чагарників; 2) знищенні або пошкодженні лісу внаслідок підпалу або недбалого поводження з вогнем, порушенні інших вимог пожежної безпеки в лісах; 3) знищенні або пошкодженні лісу внаслідок його забруднення хімічними та радіоактивними речовинами, виробничими і побутовими відходами, стічними водами, іншими шкідливими речовинами, підтоплення, осушення та інших видів шкідливого впливу; 4) засміченні лісів побутовими і промисловими відходами; 5) порушенні строків лісовідновлення та інших вимог щодо ведення лісового господарства, встановлених законодавством у сфері охорони, захисту, використання та відтворення лісів; 6) знищенні або пошкодженні лісових культур, сіянців або саджанців у лісових розсадниках і на плантаціях, а також природного підросту та самосіву на землях, призначених для відновлення лісу; 7) порушенні правил зберігання, транспортування та застосування засобів захисту лісу, стимуляторів росту, мінеральних добрив та інших препаратів; 8) розкорчовуванні лісових ділянок і використанні їх не за призначенням, у тому числі для спорудження жилих будинків, виробничих та інших будівель і споруд без належного дозволу; 9) самовільній заготівлі сіна та випасанні худоби на лісових ділянках; 10) порушенні правил заготівлі лісової підстилки, лікарських рослин, дикорослих плодів, горіхів, грибів, ягід тощо; 11) заготівлі лісових ресурсів способами, що негативно впливають на стан і відтворення лісів; 12) порушенні порядку заготівлі та вивезення деревини, заготівлі живиці і використання інших лісових ресурсів; 13) невнесенні плати за використання лісових ресурсів у встановлені строки; 14) знищенні та пошкодженні відмежувальних знаків у лісах; 15) введенні в дію нових і реконструйованих підприємств, споруд та інших об'єктів, не забезпечених обладнанням, що запобігає негативному впливу на стан і відтворення лісів; 16) порушенні строків повернення лісових ділянок, що перебувають у тимчасовому користуванні, або невиконанні обов'язків щодо приведення їх у стан, придатний для використання за призначенням; 17) пошкодженні сіножатей, пасовищ і ріллі на землях лісогосподарського призначення; 18) знищенні або пошкодженні лісоосушувальних канав, дренажних систем і доріг на лісових ділянках; 19) невиконанні приписів державної лісової охорони та органів виконавчої влади, які здійснюють державний контроль за додержанням законодавства у сфері охорони, захисту, використання та відтворення лісів. Законом може бути встановлено відповідальність і за інші порушення лісового законодавства.
Відповідно до статті 107 Лісового кодексу України підприємства, установи, організації і громадяни зобов'язані відшкодувати шкоду, заподіяну ними лісу внаслідок порушення лісового законодавства, у розмірах і порядку, визначених законодавством України.
Частиною 1 статті 68 Закону передбачено, що порушення законодавства України про охорону навколишнього природного середовища тягне за собою встановлену цим Законом та іншим законодавством України дисциплінарну, адміністративну, цивільну і кримінальну відповідальність.
Відповідальність за порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища несуть особи, винні у самовільному спеціальному використанні природних ресурсів; підприємства, установи, організації та громадяни зобов'язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України (пункт “з” частини 2 та частина 4 статті 68 Закону).
В частині 1 статті 69 Закону зафіксовано, що шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації, як правило, в повному обсязі без застосування норм зниження розміру стягнення та незалежно від збору за забруднення навколишнього природного середовища та погіршення якості природних ресурсів.
Відповідно до пункту 1.6 роз'яснення президії Вищого господарського суду України “Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних із застосуванням законодавства про охорону навколишнього природного середовища” № 02-5/744 від 27.06.2001р., вирішуючи спір про відшкодування шкоди, заподіяної навколишньому природному середовищу, господарському суду слід виходити з презумпції вини правопорушника (стаття 1166 Цивільного кодексу України).
Суд встановив, що відповідачем здійснено незаконну рубку (без отримання спеціального дозволу) 24 дерев, з них: 23 –сироростучих та 1 - сухостійне, що підтверджується актом перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства Державним спеціалізованим комплексним підприємством „Чорнобильська пуща” від 15.06.2010 - 08.07.2010р. (а.с. 10-15) та польовими переліковими відомостями пнів (а.с. 16-17); сума збитків, заподіяних державі порушенням законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів внаслідок незаконної рубки дерев за відсутності спеціального дозволу, згідно проведеного на підставі розрахунку позивача перерахунку суду, здійсненого у відповідності до Постанови Кабінету Міністрів України „Про затвердження такс для обчислення розміру шкоди, заподіяної лісу” № 665 від 23.07.2008р. становить 10 533,46грн.; відповідач визнав позов у повному обсязі, що підтверджується змістом телеграми відповідача (а.с. 33).
З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення 10 533,46грн. збитків, завданих відповідачем державі внаслідок порушення природоохоронного законодавства, є обґрунтованими, підтверджуються наявними в матеріалах справи доказами і відповідно підлягають задоволенню.
Приписами ч. 3 ст. 49 ГПК України передбачено, що державне мито, від сплати якого позивач звільнений, стягується з відповідача в доход бюджету пропорційно розміру задоволених вимог, якщо відповідач не звільнений від сплати державного мита. Аналогічне положення міститься в п. 6.6. Роз'яснення президії Вищого арбітражного суду України „Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України” № 02-5/78 від 04.03.1998р., яким передбачено, що у разі задоволення позову повністю або частково державне мито стягується до державного бюджету України з відповідача, якщо він не звільнений від його сплати.
Оскільки, відповідач не звільнений від сплати державного мита згідно ст. 4 Декрету Кабінету Міністрів України „Про державне мито” витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, відповідно до статей 44, 49 ГПК України, покладаються судом на відповідача.
Керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, суд
В И Р І Ш И В:
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Державного спеціалізованого комплексного підприємства „Чорнобильська пуща” (07270, Київська область, Іванківський район, м. Чорнобиль, вул. Леніна, буд. 148; код ЄДРПОУ 13731797) на розподільчий рахунок в Головному управлінні Державного казначейства України в Київській області, отримувач: Іванківська селищна рада Іванківського району Київської області, по коду бюджетної класифікації 24062100 „Грошові стягнення за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності” 10 533 (десять тисяч п'ятсот тридцять три гривні) 46 коп. збитків.
3. Стягнути з Державного спеціалізованого комплексного підприємства „Чорнобильська пуща” (07270, Київська область, Іванківський район, м. Чорнобиль, вул. Леніна, буд. 148; код ЄДРПОУ 13731797) на користь Державного бюджету України 105 (сто п'ять гривень) 33 коп. державного мита та 236 (двісті тридцять шість гривень) 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Суддя Горбасенко П.В.
Повне рішення складено: 11.04.2011р.
Суд | Господарський суд Київської області |
Дата ухвалення рішення | 08.04.2011 |
Оприлюднено | 21.04.2011 |
Номер документу | 14953111 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Київської області
Горбасенко П. В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні