4/219-10
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
"04" квітня 2011 р. Справа № 4/219-10
Господарський суд Київської області у складі судді Щоткіна О.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовом Відкритого акціонерного товариства «Укртелеком»в особі філії «Дирекція первинної мережі»Регіонального центру технічної експлуатації транспортної телекомунікаційної мережі №4, м. Київ
до 1. Військової частини А0820, м. Васильків
2. Міністерства оборони України, м. Київ
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача –Командування Повітряних Сил Збройних України –військова частина А-0215
про стягнення 36516,86 грн.
за участю представників:
від позивача –Петруня В.І.
від відповідача –1 – Коваленко С.Г.
від відповідача –2 - не з'явився;
від третьої особи - не з'явився;
Обставини справи:
В провадженні господарського суду Київської області перебуває справа № 4/219-10 за позовом Відкритого акціонерного товариства «Укртелеком»в особі філії «Дирекція первинної мережі»Регіонального центру технічної експлуатації транспортної телекомунікаційної мережі №4 до Військової частини А0820, Міністерства оборони України, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача –Командування Повітряних Сил Збройних України –військова частина А-0215 про стягнення 36516,86 грн., які складаються з 29207,53 грн. суми основного боргу, 3946,21 пені, 2685, 15 грн. інфляційних втрат та 677,97 грн. 3% річних.
В обґрунтування заявлених позовних вимог, позивач посилається на порушення відповідачем умов договору оренди нерухомого майна № 1907-33 від 12.12.2007 року (договір) щодо сплати орендних платежів.
Ухвалою господарського суду Київської області від 27.12.2010р. було порушено провадження у даній справі, розгляд призначено на 31.01.2010р.
У письмових поясненнях на позов, відповідач зазначає, що грошові кошти на погашення заборгованості перед позивачем відсутні,оскільки військова частина як суб'єкт господарської діяльності за своїми зобов'язаннями відповідає коштами, що надходять на її рахунок по відповідних статтях кошторису, а у разі їх недостатності, відповідальність за зобов'язаннями військової частини несе Міністерство оборони України.
Враховуючи вищевикладене, на підставі ухвали суду від 21.02.2011р. в порядку статті 24 Господарського процесуального кодексу України Міністерство оборони України було виключено зі складу третіх осіб та залучено до участі у справі в якості відповідача-2.
04.04.2011р. представником позивача було подано заяву про уточнення позовних вимог, відповідно до якої останній просить стягнути заборгованість у розмірі 36516, 86 грн. з обох відповідачів.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення присутніх в судовому засіданні представників, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, суд
встановив:
12 грудня 2007 року між відкритим акціонерним товариством «Укртелеком»в особі філії «Дирекція первинної мережі»Регіонального центру технічної експлуатації транспортної телекомунікаційної мережі №4 (орендодавець) та Військовою частиною А-0820 (орендар) було укладено договір оренди, відповідно до умов якого орендодавець передає, а орендар бере у строкове платне користування частину приміщення ЛАЦ-1 (майно), розташоване в м. Києві в будинку № 54а, корпус 3, кімната № 209 по бульвару Тараса Шевченка, корпус1 загальною площею 1 м2 –спеціалізованого технологічного приміщення для розміщення обладнання зв'язку.
Відповідно до п. 3.1 договору визначено, що орендна плата встановлюється за домовленістю сторін на підставі внутрішніх нормативних актів і перераховується орендарем в безготівковому порядку на розрахунковий рахунок орендодавця не пізніше 20 числа місяця, що настає за розрахунковим.
Орендна плата за базовий місяць оренди майна, у відповідності до фіксованого розміру місячної орендної плати становить 623,86 250 грн.97 коп. з ПДВ (20%) за 1м2 спеціалізованих технологічних приміщень.
Проте, відповідач-1 в порушення своїх договірних зобов'язань вчасно та в повному обсязі не здійснював розрахунки за орендними платежами, у зв'язку з чим за останнім утворилась заборгованість в розмірі 29207,53 грн.
Відповідно до ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом (зокрема з господарського договору), в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від вчинення певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Відповідно до ч. 1 ст.759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.
Згідно ч.ч. 1, 5. ст.762 ЦК України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором. Ця плата вноситься щомісячно якщо інше не встановлено договором.
Відповідно до ч. 6 статті 283 Господарського кодексу України до відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
У своїх письмових заперечень на позов, відповідач-1 зазначає, що оскільки військова частина, як суб'єкт господарської діяльності, за своїми зобов'язаннями відповідає коштами, що надходять на її рахунок по відповідних статтях кошторису, а у разі їх недостатності, відповідальність за зобов'язаннями військової частини несе Міністерство оборони України.
Крім того, в уточненні позовних вимог, позивач просить стягнути заборгованість з оплати орендних платежів солідарно з відповідачів.
Оскільки відповідач-1 своїх зобов'язань за договором в повному обсязі не виконав, доказів сплати орендної плати суду не надав, а тому суд вважає за можливе задовольнити суму основного боргу та стягнути з відповідачів солідарно 29207,53 грн.
Крім стягнення основної заборгованості, позивач просив суд стягнути суму, на яку збільшилась заборгованість з урахуванням індексу інфляції, у розмірі 2685,15 грн. та три проценти річних у розмірі 677,97 грн.
Згідно з ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Суд, здійснивши власний розрахунок інфляційних втрат та 3% річних, встановив, що заявлені позивачем до стягнення суми інфляційних втрат в розмірі 2685,15 грн. та три проценти річних у розмірі 677,97 грн. підлягають задоволенню в повному обсязі.
Також позивач просить стягнути пеню у розмірі 3946,21 грн.
Відповідно до ст. 230 ГК України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми, яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання, або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Згідно ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Пунктом 6 ст. 231 Господарського кодексу України встановлено, що штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за весь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.
Відповідно до п. 6 ст. 232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язань припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Відповідно до ст. 1 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Статтею 3 вказаного закону встановлено, що розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня.
Суд, здійснивши власний розрахунок пені, з урахуванням вищезазначених норм законодавства, встановив, що розрахунок заявленої позивачем до стягнення пені в розмірі 3946,21 грн. є арифметично вірним, а тому дана сума неустойки підлягає задоволенню в повному обсязі.
Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
З огляду на викладене та враховуючи, що борг перед позивачем на час прийняття рішення не погашений, його розмір підтверджується наявними матеріалами справи доказами, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідачів заборгованості в сумі 36516,86 грн. є доведеними, обґрунтованими, відповідачем не спростованими, а тому підлягають задоволенню.
Керуючись ст. 124 Конституції України, ст.ст. 43, 33, 44, 49, 75, 77, 121, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд
ВИРІШИВ:
1. Позовні вимоги задовольнити повністю.
2. Стягнути солідарно з Військової частини А0820 (08603, Київська обл., м. Васильків, вул.. Декабристів, 40, код ЄДРПОУ 24981824) та Міністерства оборони України (01021, м. Київ, вул.. Грушевського, 30/1) на користь Відкритого акціонерного товариства «Укртелеком»в особі філії «Дирекція первинної мережі»Регіонального центру технічної експлуатації транспортної телекомунікаційної мережі №4 (01030, м. Київ, бульвар Тараса Шевченка, 18, код ЄДРПОУ 16479714) 29207 (двадцять дев'ять тисяч двісті сім) грн. 53 коп. суми основного боргу, 3946 (три тисячі дев'ятсот сорок шість) грн. 21 коп., 2685 (дві тисячі шістсот вісімдесят п'ять) грн. 15 коп. інфляційних втрат та 677 (шістсот сімдесят сім) грн. 97 коп. 3% річних, 365 (триста шістдесят п'ять) грн.. 20 коп. державного мита, 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
3. Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.
Суддя О.В. Щоткін
Дата підписання повного тексту рішення: 14.04.2011р.
Суд | Господарський суд Київської області |
Дата ухвалення рішення | 04.04.2011 |
Оприлюднено | 21.04.2011 |
Номер документу | 14953333 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Київської області
Щоткін О.В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні