Рішення

від 01.04.2011 по справі 21/070-10/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

21/070-10/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

 01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16                                                   тел. 235-24-26

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"01" квітня 2011 р.                                                                  Справа № 21/070-10/15

за позовом Бориспільського міжрайонного прокурора Київської області в інтересах держави в особі: 1. Київської обласної ради

             2. Державного комітету України із земельних ресурсів

             3. Державної інспекції з контролю за використанням та охороною земель у Київській області  

до: 1. Дударківської сільської ради Бориспільського району Київської області

     2. Закритого акціонерного товариства «Спільне українсько-голандське підприємство «Кребо»

      3. Виконавчого комітету Дударківської сільської ради Бориспільського району Київської області

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Державне підприємство «Центр державного земельного кадастру»Державного комітету України із земельних ресурсів в особі Бориспільського районного відділу Київської регіональної філії Державного підприємства «Центр державного земельного кадастру»  

про визнання незаконним та скасування рішення № 81 від 21.08.2001 р.

                     Суддя                                                                                      Рябцева О.О.                

за участю представників:

від прокуратури: Голинський Я.О. (посвідчення № 41 від 29.03.2011 р.)

від позивача 1: не з'явився

від позивача 2: не з'явився

від позивача 3: не з'явився

від відповідача 1: не з'явився

від відповідача 2: не з'явився

від відповідача 3: не з'явився

від третьої особи: не з'явився

Обставини справи:

Бориспільський міжрайонний прокурор Київської області в інтересах держави в особі Київської обласної ради, Державного комітету України із земельних ресурсів та Державної інспекції з контролю за використанням та охороною земель у Київській області звернувся до господарського суду Київської області з позовом до Дударківської сільської ради Бориспільського району Київської області та Закритого акціонерного товариства «Спільне українсько-голандське підприємство «Кребо», за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Державне підприємство «Центр державного земельного кадастру»Державного комітету України із земельних ресурсів в особі Бориспільського районного відділу Київської регіональної філії Державного підприємства «Центр державного земельного кадастру», про визнання незаконним та скасування рішення виконавчого комітету Дударківської сільської ради Бориспільського району Київської області № 81 від 21.08.2001р. «Про вилучення земельних ділянок із користування ДМА «Бориспіль»та передачі її у користування ЗАТ «Спільне українсько-голандське підприємство «Кребо»під розміщення об`єктів для зберігання пального, пожежних водоймищ та очисних споруд»; визнання незаконним Державного акта серії КВ №000108, виданого ЗАТ «Спільне українсько-голандське підприємство «Кребо»та скасування його державної реєстрації.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що оскаржуваним рішенням № 81 вилучено із землекористування ДМА «Бориспіль»земельну ділянку площею 0,358 га, яка розташована в адміністративних межах Дударківської сільської ради і передано її у постійне користування відповідачу 2 згідно з ст. 30 чинного на той час Земельного кодексу, проте враховуючи, що земельну ділянку ЗАТ «СП «Кребо»отримало у постійне користування для зберігання пального, пожежних водоймищ та очисних споруд, її вилучення та надання у постійне користування повинно здійснюватись за рішенням обласної ради народних депутатів, як визначено ч. 5 ст. 31 Земельного кодексу. Крім того, в ході проведеної перевірки встановлено, що 06.07.2001 р. між  ЗАТ «СП «Кребо»та ДМА «Бориспіль»договори купівлі-продажу об`єктів нерухомого майна не укладались, в зв`язку з тим, що 06.07.2001 р. між  ЗАТ «СП «Кребо»та ДМА  «Бориспіль»укладено біржові контракти, згідно з якими  ДМА «Бориспіль» продав, а  ЗАТ «СП «Кребо»придбало 25 резервуарів РГС-60, тоді як вбачається зі змісту оскаржуваного рішення, виконком при його прийнятті керувався  ст. 30 ЗК України у зв`язку з наявністю у  ЗАТ «СП «Кребо»правочинів, за якими воно придбало нерухоме майно. Прокурор вважає, що рішення № 81 прийнято з порушенням вимог ст. ст. 19, 30, 31 Земельного кодексу України в редакції 1991 року, а тому зазначене рішення та виданий на підставі нього Державний акт серії І-КБ №000108 мають бути визнані незаконними, також прокурор просить скасувати рішення та державну реєстрацію акта в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за № 405.  

Ухвалою господарського суду Київської області від 21.06.2010 р. провадження у справі № 21/070-10 припинено на підставі п.1 ч. 1 ст. 80 ГПК України.

Постановою Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 27.08.2010 р. ухвалу господарського суду Київської області від 21.06.2010 р. скасовано, матеріали справи № 21/070-10  повернуто до господарського суду Київської області для розгляду.

Ухвалою господарського суду Київської області від 17.09.2010 р. справу № 21/070-10 прийнято до провадження, їй присвоєно № 21/070-10/15.

12.11.2010 р. через загальний відділ господарського суду від ЗАТ «Спільне українсько-голандське підприємство «Кребо» надійшло клопотання про витребування доказів, в якому відповідач 2 просить суд витребувати у Дударківської сільської ради затверджений проект відведення земельної ділянки, наданої у постійне користування ЗАТ «СП «Кребо»на підставі рішення виконкому Дударківської сільради № 81 від 21.08.2001 р. згідно державного Акта на право постійного користування земельною ділянкою серії І-КВ № 000108. Зазначене клопотання судом не задоволено з підстав, зазначених в мотивувальній частині рішення.  

12.11.2010 р. через загальний відділ господарського суду від ЗАТ «Спільне українсько-голандське підприємство «Кребо»надійшла заява про застосування позовної давності, в якій відповідач 2 просить суд застосувати позовну давність до позовних вимог, строк якої сплив 25.10.2004 р., та відмовити в позові в зв`язку зі спливом позовної давності.

12.11.2010 р. через загальний відділ господарського суду від ЗАТ «Спільне українсько-голандське підприємство «Кребо»надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач 2  просить суд відмовити в позові, посилаючись на те, що прокуратурою не надано документарного підтвердження того, що надана ЗАТ «СП «Кребо»земельна ділянка знаходиться за межами населеного пункту, отже посилання на п. 5 ст. 31 ЗК України є безпідставним, а крім того, в даний час земельна ділянка знаходиться в межах населеного пункту. Відповідач 2 також зазначає, що в даному випадку розробка проекту відведення земельної ділянки могла не проводитись згідно з Порядком розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок (Постанова Кабінету Міністрів № 677), при цьому порядок надання земельних ділянок у користування, визначений статтею 19 Земельного кодексу, був дотриманий. Щодо посилання прокурора на те, що придбані за біржовими контрактами об`єкти не відносяться до нерухомості, то відповідач 2 зазначає, що на дату прийняття спірного рішення на цій земельній ділянці були наявні об`єкти нерухомості у власності ЗАТ «СП «Кредо», що підтверджується, зокрема, листом ДМА «Бориспіль»від 06.07.2001 р. № 54.12-51 та іншими документами.  Відповідач 2 посилається на те, що Земельним кодексом не передбачено, що придбання об`єктів нерухомості є єдиною чи обов`язковою умовою надання земельної ділянки в постійне користування, тому зазначена обставина не є підставою для визнання недійсними рішення про надання земельної ділянки.       

Ухвалою господарського суду Київської області від 12.11.2010 р. залучено до участі у справі в якості відповідача - Виконавчий комітет Дударківської сільської ради Бориспільського району Київської області, оскільки оскаржуване рішення від 21.08.2001р. № 81 «Про вилучення земельних ділянок із користування ДМА «Бориспіль»та передачі її у користування ЗАТ “Спільне українсько-голандське підприємство “Кребо” під розміщення об'єктів для зберігання пального, пожежних водоймищ та очисних споруд»прийнято саме виконавчим комітетом Дударківської сільської ради Бориспільського району Київської області.      

Постановою Вищого господарського суду України від 25.01.2011 р. змінено постанову  Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 27.08.2010р. у справі, виклавши пункт 1, 2, 3 її резолютивної частини в такій редакції: “1. Апеляційне подання Бориспільського міжрайонного прокурора Київської області задовольнити частково. 2. Ухвалу господарського суду Київської області від 21.06.2010р. у справі № 21/070-10 скасувати в частині позовних вимог про визнання незаконним та скасування рішення Дударківської сільської ради від 21.08.2001р. № 81  з передачею справи в цій частині позову на розгляд господарського суду Київської області. 3. В решті ухвалу залишити без змін”.

Таким чином, судом розглядаються позовні вимоги про визнання незаконним та скасування рішення виконавчого комітету Дударківської сільської ради Бориспільського району Київської області № 81 від 21.08.2001р.

15.03.2011 р. та 30.03.2011 р. через загальний відділ господарського суду від Київської обласної ради  надійшли заяви, в яких позивач 1 підтримує позовні вимоги Бориспільського міжрайонного прокурора та просить суд скасувати рішення Дударківської сільської ради від 21.08.2001 р. № 81. Також позивач 1 просить розгляд справи проводити за відсутністю представника  Київської обласної ради.     

28.03.2011 р. від Головного управління Держкомзему у Київській області до суду надійшов лист № 04-18/122 від 24.02.11 р., в якому останнє  повідомило суд, що постановою Кабінету Міністрів України від 21.06.2010 р. № 477 передбачено ліквідацію Державної інспекції з контролю за використанням та охороною земель у Київській області та її територіальних органів. До листа додано свідоцтво про державну реєстрацію юридичної особи серії А01 № 249915 зі штампом про проведення 07.12.2010 р. державної реєстрації припинення юридичної особи.

Представник позивача-2 - Державного комітету України із земельних ресурсів в судових засіданнях 26.10.2010 р. та 11.03.2011 р. підтримав позовні вимоги.

Представник прокуратури в судових засіданнях підтримав позовні вимоги з підстав,  викладених у позові.

Представник відповідача 1 в судові засідання не з`явився, про причини неявки суд не повідомив. В матеріалах справи міститься заява, яка надійшла до суду 26.05.2010 р., в якій відповідач 1 просить розглядати справу без участі його представника та зазначає, що при вирішенні спору покладається на розсуд суду.    

Представник відповідача 2 в судовому засіданні 12.11.2010 р. проти позову заперечував з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву. В судові засідання 11.03.2011 р. та 01.04.2011 р. не з`явився, про причини неявки суд не повідомив, хоча про час і місце судових засідань був повідомлений належним чином, оскільки вся кореспонденція направлялася на адресу, за якою він зареєстрований в  ЄДР юридичних осіб та фізичних осіб -  підприємців.    

Представник відповідача 3 в судові засідання не з`явився, про причини неявки суд не повідомив, хоча про час і місце судових засідань був повідомлений належним чином, що підтверджується наявними в матеріалах справи повідомленнями про вручення рекомендованих поштових відправлень.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши наявні в ній докази, оцінивши їх в сукупності та заслухавши пояснення представників сторін та прокурора, судом встановлено наступне.

Відповідно до Державного акта на право постійного користування землею, виданого 05.07.1995 р. Сеньківською сільською радою народних депутатів Бориспільського району Київської області Державному підприємству аеропорту «Бориспіль», у постійне користування аеропорту надано земельну ділянку площею 11,5 га для розміщення інженерно-технічного обладнання згідно рішення Сеньківської сільської ради народних депутатів від 26.01.1995 р. № 29, яка знаходилась в адміністративних межах Сеньківської сільської ради  Бориспільського району Київської області.

У зв`язку зі зміною адміністративно-територіального устрою в подальшому зазначену земельну ділянку віднесено до території Дударківської сільської ради Бориспільського району Київської області.

Рішенням виконавчого комітету Дударківської сільської ради Бориспільського району Київської області «Про вилучення земельних ділянок із користування ДМА «Бориспіль»та передачі її у користування ЗАТ «Спільне українсько-голандське підприємство «Кребо»під розміщення об`єктів для зберігання пального, пожежних водоймищ та очисних споруд» № 81 від 21.08.2001 р. вилучено із землекористування ДМА «Бориспіль»земельні ділянки площею 0,358 га господарських дворів та передано їх ЗАТ «Спільне українсько-голандське підприємство «Кребо»згідно з ст. 30 Земельного кодексу України на підставі договорів купівлі-продажу від 06.07.2001 р., зареєстрованих за № 24875-24870 під розміщення об`єктів для зберігання пального, пожежних водоймищ та очисних споруд.

На підставі зазначеного рішення № 81 від 21.08.2001 р. виконавчого комітету Дударківської сільської ради  ЗАТ «Спільне українсько-голандське підприємство «Кребо»було видано державний акт на право постійного користування землею серії І-КВ № 000108 від 25.10.2001 р., який зареєстровано в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за  № 405.  

Відповідно до ч. 4 ст. 19 Земельного кодексу України від 18 грудня 1990 року  N 561-XII, в редакції чинній на час прийняття оскаржуваного рішення (далі –ЗК України), Обласні Ради народних депутатів надають земельні ділянки:

із земель усіх категорій за межами населених пунктів для будівництва шляхів, ліній електропередачі та зв'язку, трубопроводів, осушувальних і зрошувальних каналів та інших лінійних споруд;

в усіх інших випадках, крім передбачених частинами першою, другою, третьою і п'ятою цієї статті.

Згідно з ч. 1 ст. 19 зазначеного кодексу сільські, селищні Ради народних депутатів надають земельні ділянки у користування для всіх потреб із земель сіл, селищ, а також за їх межами для будівництва шкіл, лікарень, підприємств торгівлі та інших об'єктів, пов'язаних з обслуговуванням населення (сфера послуг), сільськогосподарського використання, ведення селянського (фермерського) господарства, особистого підсобного господарства, індивідуального житлового, дачного і гаражного будівництва, індивідуального і колективного садівництва, городництва, сінокосіння і випасання худоби, традиційних народних промислів.

Міська Рада народних депутатів надає земельні ділянки (крім ріллі і земельних ділянок, зайнятих багаторічними насадженнями) для будь-яких потреб у межах міста (ч. 2 ст. 19 ЗК України).

Районні, міські, в адміністративному підпорядкуванні яких є район, Ради народних депутатів надають земельні ділянки за межами населених пунктів: із земель запасу для сільськогосподарського використання; із земель лісового і водного фонду у випадках, передбачених статтями 77 і 79 цього Кодексу; для ведення селянського (фермерського) господарства, у разі відмови в наданні земельної ділянки сільською, селищною Радою народних депутатів (ч. 3 ст. 19 ЗК України).

Відповідно до ч.5 ст. 19 ЗК України Верховна Рада України надає земельні ділянки у разі, коли для вилучення цих земель установлено особливий порядок (стаття 32).

Згідно з ч. 5 ст. 31 ЗК України вилучення земель на території області за межами населених пунктів провадиться за рішенням обласної Ради народних депутатів у разі їх надання:

для будівництва шляхів, ліній електропередачі та зв'язку, трубопроводів, осушувальних і зрошувальних каналів та інших лінійних споруд, крім випадків, передбачених статтею 33 цього Кодексу;

для будівництва промислових підприємств, інших несільськогосподарських потреб, а також в усіх інших випадках, крім передбачених частинами другою і четвертою цієї статті та статтями 32 і 33 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 31 ЗК України вилучення земель провадиться за рішенням сільської, селищної Ради народних депутатів:

із земель сіл і селищ для усіх потреб, за винятком випадків, передбачених статтею 33 цього Кодексу; за межами сіл і селищ у разі передачі їх у власність або надання у користування для будівництва шкіл, лікарень, підприємств торгівлі та інших об'єктів, пов'язаних з обслуговуванням населення (сфера послуг), сільськогосподарського використання, ведення селянського (фермерського) господарства, особистого підсобного господарства, індивідуального житлового, дачного і гаражного будівництва, індивідуального і колективного садівництва, городництва, традиційних народних промислів, крім випадків, передбачених частинами четвертою і п'ятою цієї статті та статтею 33 цього Кодексу.

Згідно з ч. 4 ст. 31 ЗК України вилучення земель на території району за межами населених пунктів для надання їх у тимчасове користування для сільськогосподарського використання в порядку, передбаченому статтями 77 і 79 цього Кодексу, а також для передачі у власність або надання у користування для ведення селянського (фермерського) господарства провадиться за рішенням районної, міської, в адміністративному підпорядкуванні якої є район, Ради народних депутатів.

Статтею 32 ЗК України встановлений особливий порядок вилучення земель для державних і громадських потреб Верховною радою України, а статтею 33 ЗК України передбачена недопустимість вилучення особливо цінних продуктивних земель, а також земель, зайнятих природними та історико-культурними об'єктами.

Таким чином, вилучення земельної ділянки площею 0,358 га, яка знаходиться за межами населеного пункту, із користування ДМА «Бориспіль»та передача її у користування ЗАТ «Спільне українсько-голандське підприємство «Кребо»під розміщення об`єктів для зберігання пального, пожежних водоймищ та очисних споруд, мало бути проведено за рішенням Київської обласної ради, тоді як оскаржуване рішення прийнято виконкомом Дударківської сільської ради Бориспільського району Київської області.

Щодо посилання відповідача 2 у відзиві на позовну заяву на те, що прокуратурою не надано документарного підтвердження того, що надана ЗАТ «СП «Кребо»земельна ділянка знаходиться за межами населеного пункту, отже посилання на п. 5 ст. 31 ЗК України є безпідставним, а крім того, в даний час земельна ділянка знаходиться в межах населеного пункту, то воно не береться судом до уваги з огляду на наступне.

В матеріалах технічної документації по складанню державного акта на право постійного користування землею ЗАТ «СП «Кребо», на підставі якої приймалося оскаржуване рішення, містяться пояснювальна записка директора земельно-кадастового бюро, крім того, в матеріалах справи містяться акт від 18.10.2001 р. польового обстеження земельних ділянок, що передаються ЗАТ «СП «Кребо», підписаний Дударківським сільським головою, начальником районного відділу земельних ресурсів, директором земельно-кадастрового бюро та посадовими особами ДМА «Бориспіль»та ЗАТ «СП «Кребо», акт перенесення в натуру меж земельних ділянок, переданих ЗАТ «СП «Кребо», підписаний також начальником Бориспільського районного відділу земельних ресурсів, директором земельно-кадастрового бюро та посадовою особою  ЗАТ «СП «Кребо», з яких вбачається, що земельна ділянка площею 0,358 га не знаходиться в жодному населеному пункті, а знаходиться в південній частині адміністративних меж Дударківської сільської ради Бориспільського району Київської області.

Відповідно до ч. 6 ст. 19 ЗК України надання у користування земельної ділянки, що перебуває у власності або користуванні, іншому громадянину, підприємству, установі, організації провадиться лише після вилучення (викупу) цієї ділянки в порядку, передбаченому статтями 31 і 32 цього Кодексу.

Згідно з ч. 7 ст. 19 ЗК України надання земельних ділянок здійснюється за проектами відведення цих ділянок.

Відповідно до ч. 8 ст. 19 ЗК України розробку проектів відведення земельних ділянок, перенесення їх меж у натуру (на місцевість) і виготовлення документів, що посвідчують право користування землею, здійснюють державні та інші землевпорядні організації.

Як вбачається з матеріалів справи, оскаржуване рішення виконавчого комітету Дударківської сільської ради Бориспільського району Київської області було прийняте за відсутністю проекту відведення земельної ділянки.

Заперечуючи проти позову, відповідач 2 у відзиві на позовну заяву посилається на те, що в даному випадку розробка проекту відведення земельної ділянки могла не проводитись згідно з Порядком розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок (Постанова Кабінету Міністрів № 677), при цьому порядок надання земельних ділянок у користування, визначений статтею 19 Земельного кодексу, був дотриманий.  При цьому, відповідачем 2 заявлено клопотання про витребування у Дударківської сільської ради затвердженого проекту відведення земельної ділянки, наданої у постійне користування ЗАТ «СП «Кребо»на підставі рішення виконкому Дударківської сільради № 81 від 21.08.2001 р. Оскільки відповідачем 2 не надано суду доказів того, що ним подано до сільської ради погоджений з землекористувачем проект відведення земельної ділянки, з рішення виконкому Дударківської сільради № 81 від 21.08.2001 р. вбачається, що воно прийняте за результатами розгляду технічної документації по складанню Державного акта на право постійного користування земельними ділянками, а не на підставі затвердженого проекту відведення земельної ділянки, доказів затвердження проекту радою технічна документація не містить та відповідачем 2 суду не надано, тому клопотання відповідача 2 про витребування у Дударківської сільської ради затвердженого проекту відведення земельної ділянки судом не задоволено.   

Посилання відповідача 2 на п. 2 Порядку розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок, відповідно до якого проект відведення земельної ділянки не розробляється у разі, коли земельна ділянка, межі якої визначено в натурі (на місцевості), надається у користування або безоплатно передається у власність без зміни її цільового призначення, не береться судом до уваги, оскільки зазначений Порядок, затверджений постановою Кабінету Міністрів України N 677 від 26 травня 2004 р., а оскаржуване рішення прийняте 21.08.2001 р.  

Крім того, зазначаючи про те, що при вилученні земельної ділянки з землекористування ДП МА «Бориспіль»та надання її у користування ЗАТ «СП «Кребо», межі її були визначені в натурі, а цільове призначення земельної ділянки не було змінено,    відповідач 2 посилається на Акт польового обстеження цієї земельної ділянки від 18.10.2001 р. Проте, зазначений акт польового обстеження земельних ділянок, що передаються у користування ЗАТ «СП «Кребо»складено 18.10.2001 р., тобто після прийняття оскаржуваного рішення. Крім того, з акта перенесення в натуру меж земельних ділянок, переданих ЗАТ «СП «Кребо», підписаного  начальником Бориспільського районного відділу земельних ресурсів, директором земельно-кадастрового бюро та посадовою особою  ЗАТ «СП «Кребо», вбачається, що межі земельної ділянки площею 0,358 га були перенесені в натуру для надання в користування відповідачу 2.

Отже, посилання відповідача 2 на те, що відсутність проекту відведення земельної ділянки при прийнятті оскаржуваного рішення не є порушенням вимог Земельного кодексу України від 1991 р., є помилковим.

Як вбачається з оскаржуваного рішення № 81 від 21.08.2001 р., воно прийняте за результатами розгляду технічної документації по складанню Державного акта на право постійного користування земельними ділянками, передану ЗАТ «СП «Кребо»під розміщення об`єктів для зберігання пального, пожежних водоймищ та очисних споруд загальною площею 0,358 га господарських дворів згідно ст. 30 Земельного кодексу України на підставі договорів купівлі-продажу від 06.07.2001 р., зареєстрованих за № 24875-24870.

Згідно з ст. 30 ЗК України при переході права власності на будівлю і споруду разом з цими об'єктами переходить у розмірах, передбачених статтею 67 цього Кодексу, і право власності або право користування земельною ділянкою без зміни її цільового призначення і, якщо інше не передбачено у договорі відчуження - будівлі та споруди.

Як вбачається з матеріалів справи, 06.07.2001 р. між ЗАТ «СП «Кребо»та ДМА  «Бориспіль»укладено біржові контракти за № № 24870, 24871, 24872, 24873, 24874, 24875, згідно з якими  ДМА «Бориспіль» продав, а  ЗАТ «СП «Кребо»придбало 25 резервуарів РГС-60.

Доказів укладення 06.07.2001 р. між  ЗАТ «СП «Кребо»та ДМА «Бориспіль»договорів купівлі-продажу об`єктів нерухомого майна матеріали справи не містять.

Згідно з ч. 1 ст. 181 ЦК України до нерухомих речей (нерухоме майно, нерухомість) належать земельні ділянки, а також об`єкти, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про іпотеку»нерухоме майно (нерухомість) - це земельні ділянки, а також об`єкти, розташовані на земельній ділянці і невід`ємно пов`язані з нею, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення.

Відповідно до вимог п.п. 1.6, 1.7, 2.1, 4.1 та Додатку 11 «Інструкції про порядок державної реєстрації права власності на об`єкти нерухомого майна, що перебувають у власності юридичних та фізичних осіб», затвердженої наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України від 09.06.1998 р. № 121 (чинної на момент прийняття оспорюваного рішення) об`єкти нерухомого майна на підставі правовстановлюючих документів підлягають державній реєстрації, що засвідчується відповідними свідоцтвами про право власності на нерухоме майно.  

В матеріалах технічної документації по складанню державного акта на право постійного користування землею ЗАТ «СП «Кребо»під розміщення об`єктів для зберігання пального, пожежних водоймищ та очисних споруд, розробленого земельно-кадасмтровим бюро Бориспільського району, відсутні відомості щодо реєстрації права власності ЗАТ «СП «Кребо»на зазначені у біржових контрактах об`єкти, а містяться виключно документи бухгалтерського обліку у вигляді актів прийому основних засобів від 30.11.1998 р. та 18.10.1996 р.

Оскільки оскаржуване рішення прийняте з посиланням на ст. 30 ЗК України, а об`єктів нерухомості, право власності на які б перейшло від ДМА «Бориспіль»до ЗАТ «СП «Кребо», на ній не знаходилось, то підстави для надання земельної ділянки площею 0,358 га в постійне користування  ЗАТ «СП «Кребо»були відсутні.

Таким чином, приймаючи оскаржуване рішення № 81 від 21.08.2001 р. відповідач 3 діяв без відповідної компетенції на розпорядження даною землею, без розроблення у встановленому порядку проекту землеустрою та на підставі документів, які не засвідчують право власності відповідача 2 на об`єкти нерухомого майна, що знаходились на земельній ділянці, отже відповідач 3 діяв поза межами повноважень та  не на підставах, що передбачені законами України, а відтак рішення № 81 від 21.08.2001 не відповідає вимогам  законодавства.

Відповідачем 2 подано заяву про застосування позовної давності, в якій він просить суд застосувати позовну давність та у зв`язку з її пропуском відмовити в задоволенні позову.

Як вбачається з позовної заяви, вона подана в інтересах держави Бориспільським міжрайонним прокурором 08.04.2010 р. Про наявність оскаржуваного рішення прокуратура дізналась в ході перевірки, проведеної внаслідок отримання листа від 19.11.2009 р. № 095199/1000 Державної інспекції з контролю за використанням та охороною земель у Київській області, в якому остання повідомила прокуратуру про виявлені в результаті перевірки порушення вимог земельного законодавства при наданні ЗАТ «СП «Кребо»у постійне користування земельних ділянок. Таким чином, прокурором не пропущений встановлений статтею 257 ЦК України строк позовної давності для звернення до суду за захистом інтересів держави.

  Відповідно до статті 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Способи захисту цивільних прав та інтересів судом передбачені у статті 16 ЦК України. Одним із таких способів, як указано у пункті 10 частини 1 названої вище статті, є визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Цією нормою також встановлено, що суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 393 Цивільного кодексу України правовий акт органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, який не відповідає законові і порушує права власника, за позовом власника майна визнається судом незаконним та скасовується.

Оскільки станом на час прийняття оскаржуваного рішення особою, що мала повноваження щодо розпорядження земельною ділянкою була Київська обласна рада, яка є позивачем у справі, то положення статті 393 Цивільного кодексу України підлягають застосуванню до спірних правовідносин.

Підставами для скасування, визнання незаконним або недійсним акта державного та іншого органу є невідповідність його вимогам законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт. Обов'язковою умовою для визнання незаконним або недійсним акта є також порушення у зв'язку з прийняттям відповідного рішення прав та охоронюваних законом інтересів позивача у справі.

Таким чином, позовні вимоги про визнання незаконним та скасування рішення виконавчого комітету Дударківської сільської ради Бориспільського району Київської області № 81 від 21.08.2001р. є обґрунтованими, доведеними, а отже такими, що підлягають задоволенню.

Постановою Кабінету Міністрів України від 22.11.2010 р. № 1068 ліквідовано Державну інспекцію з контролю за використанням та охороною земель та її територіальних органів.

Відповідно до ч. 5 ст. 111 ЦК України юридична особа є ліквідованою з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення.

Як вбачається з свідоцтва серії А01 № 249915 про державну реєстрацію юридичної особи - Державної інспекції з контролю за використанням та охороною земель у Київській області, 07.12.2010 р. було проведено державну реєстрацію припинення юридичної особи,  про що державним реєстратором  зроблено запис № 10721110024020592.

Таким чином, провадження у справі в частині позовних вимог прокурора в інтересах держави в особі Державної інспекції з контролю за використанням та охороною земель у Київській області (позивач3) підлягає припиненню на підставі п. 6 ч. 1 ст. 80 ГПК України.

Відповідно до ч. 3 ст. 49 ГПК України держане мито від сплати якого позивач у встановленому порядку звільнений, стягується з відповідача в доход бюджету пропорційно розміру задоволених  вимог, якщо відповідач не звільнений від сплати державного мита.

Отже, оскільки відповідач 1 та відповідач 3 звільнені від сплати державного мита, то судові витрати відповідно до ст. 49 ГПК України стягуються з відповідача 2 в доход бюджету.

Враховуючи викладене та керуючись ст. 124 Конституції України, ст. ст. 2, 33,  ст. 49, п. 6 ч. 1 ст. 80,  ст. ст. 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов прокурора в інтересах держави в особі Київської обласної ради та Державного комітету України із земельних ресурсів про визнання незаконним та скасування рішення виконавчого комітету Дударківської сільської ради Бориспільського району Київської області № 81 від 21.08.2001р. задовольнити.

2. Визнати незаконним та скасувати рішення виконавчого комітету Дударківської сільської ради Бориспільського району Київської області «Про вилучення земельних ділянок із користування ДМА «Бориспіль»та передачі її у користування ЗАТ «Спільне українсько-голандське підприємство «Кребо»під розміщення об`єктів для зберігання пального, пожежних водоймищ та очисних споруд» № 81 від 21.08.2001 р.

        3. В частині позовних вимог прокурора в інтересах держави в особі Державної інспекції з контролю за використанням та охороною земель у Київській області  провадження у справі припинити.

4. Стягнути з Закритого акціонерного товариства «Спільне Українсько-голандське підприємство «Кребо»(39622, Полтавська область, м. Кременчук, Автозаводський район, проспект 50 років жовтня, будинок 37а, код 22540949) в доход Державного бюджету України 85,00 грн. державного мита.

5. Стягнути з Закритого акціонерного товариства «Спільне Українсько-голандське підприємство «Кребо»(39622, Полтавська область, м. Кременчук, Автозаводський район, проспект 50 років жовтня, будинок 37а, код 22540949) в доход Державного бюджету України 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

           Суддя                                                                                Рябцева О.О.

Рішення підписане 14.04.2011 р.