Постанова

від 14.04.2011 по справі 10/9/11

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

10/9/11

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

13.04.2011 р.           справа №10/9/11

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Запорощенка М.Д.

суддів Дучал Н.М., Склярук О.І.

за участю представників сторін:

від позивача:Демідченко Г.В., за  довіреністю

від відповідача:від третьої особи:

Дроздов Ю.В., за довіреністюСмирнова Ю.В., за довіреністю

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу

Управління транспорту та зв'язку Запорізької міської ради м. Запоріжжя

на рішення господарського суду

Запорізької області

від14.02.2011 р.

у справі№ 10/9/11 (суддя Алейникова Т.Г.)

за позовомЗакритого акціонерного товариства „Профтаксі” м. Запоріжжя

до

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача

Виконавчого комітету Запорізької міської ради м. Запоріжжя

Управління транспорту та зв'язку Запорізької міської Ради м. Запоріжжя

провизнання недійсним рішення Виконавчого комітету Запорізької міської ради від 19.11.2010 р. № 546 в частині підпункту 1.5 пункту 1

В С Т А Н О В И В:

Рішенням господарського суду Запорізької області від 14.02.11 по справі № 10/9/11 задоволений позов Закритого акціонерного товариства „Профтаксі” м. Запоріжжя.

Визнано недійсним п.п.1.5 п.1 рішення виконавчого комітету Запорізької міської ради, від 19.11.2010р.  № 546   „Про   розірвання  договорів   з   перевезення  пасажирів на автобусних маршрутах загального користування у місті Запоріжжі”.

Третя особа без самостійних вимог на предмет спору на боці відповідача, Управління транспорту та зв‘язку Запорізької міської ради, не погоджуючись з прийнятим рішенням,  звернулась з апеляційною скаргою, в якій просить рішення суду скасувати та прийняти нове про відмову у позові.

В обґрунтування своїх вимог посилається на порушення судом норм матеріального та процесуального права, необґрунтованість висновків щодо компетенції та повноважень органів місцевого самоврядування, невідповідність висновків суду обставинам справи.

Вважає помилковими висновки суду щодо відсутності у виконавчого комітету повноважень на прийняття рішень про розірвання господарських договорів та щодо відсутності у відповідача права розірвати договір в односторонньому порядку без письмового погодження на це позивача. Вказує на безпідставність неприйняття судом до уваги наданих відповідачем та третьою особою доказів порушення позивачем вимог чинного законодавства та умов договору.

У нинішньому  судовому засіданні представником скаржника було надано Пояснення б/н від 13.04.11р.  до апеляційної скарги  в якому зазначено , що відповідно до п. 3.1.8 договору № 32 від 25.12.06р.  Замовник має право приймати рішення про дострокове розірвання договору в односторонньому порядку за неодноразові порушення Перевізником вимог чинного законодавства та умов цього договору. До Пояснення  скаржником були надані роздруківки з комп'ютерної  бази  АІПС «Адмінпрактика»щодо порушень Правил дорожнього руху водіями ЗАТ «Профтаксі», ТОВ «Автомобільна компанія «Хортиця», ТОВ «Запорожавтомотор»та ТОВ «Альфа-Транс»зафіксовані протягом 2010року.

Позивач , Закрите акціонерне товариство „Профтаксі” м. Запоріжжя , у відзиві № 29/11 від 22.03.11р. та представник позивача в судовому засіданні не погоджується з апеляційною скаргою та просить залишити її без задоволення, а рішення суду –без змін.

При цьому посилається на безпідставність викладених в апеляційній скарзі доводів, правильне застосування судом норм матеріального та процесуального права, відсутність у відповідача правових підстав для розірвання договору № 32 „на перевезення пасажирів автомобільним транспортом на автобусних маршрутах загального користування” від 25.12.06, нескладення відповідних актів, недоведеність фактів порушень з боку позивача.

Відповідач, Виконавчий комітет Запорізької міської ради м. Запоріжжя, відзиву на апеляційну скаргу не надав. Представник відповідача  у судовому засіданні  повністю підтримав доводи та вимоги скаржника. Просить рішення суду першої інстанції скасувати.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши доводи представників сторін, що були присутні в судовому засіданні , судова колегія встановила наступне.

25.12.2006р. між позивачем та відповідачем був підписаний договір № 32 „на перевезення пасажирів автомобільним транспортом на автобусних маршрутах загального користування”, відповідно до умов якого (п.1.1 договору) відповідач надав позивачеві право на перевезення пасажирів за маршрутом загального користування № 75 “вул. Шушенська –4-й Південний мкрн.”в режимі маршрутного таксі. Строк дії договору був встановлений сторонами до 13.12.2011 (п.10 договору).

19.11.2010 відповідач прийняв Рішення № 546 „Про розірвання договорів з перевезення пасажирів на автобусних маршрутах загального користування у місті Запоріжжя”, відповідно до п.п.1.5 п.1 якого, відповідач з 01.12.2010р. розірвав вищевказаний договір № 32 з позивачем.

За даних обставин позивач звернувся до господарського суду з позовом про визнання недійсним рішення Виконавчого комітету Запорізької міської ради від 19.11.2010 р. № 546 в частині підпункту 1.5 пункту 1

Перевіривши повноту встановлених судом першої інстанції обставин справи та правильність їх юридичної оцінки, заслухавши пояснення та доводи повноважних представників сторін, що були присутні в с удовому засіданні ,  колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду дійшла висновку про необґрунтованість апеляційної скарги, та відповідність оскарженого судового акта зі справи вимогам чинного законодавства з таких підстав.

За приписами ст. 651 Цивільного Кодексу України та ст.188 Господарського Кодексу України, зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено законом або договором. Відповідач посилається на встановлення договором підстав для одностороннього розірвання та вважає, що означені підстави мали місце та надавали йому право на такі дії.

Згідно ст. 7 Закону України “Про автомобільний транспорт” на органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування покладений обов'язок укладання договору на автобусних маршрутах загального користування з перевізником та право достроково розірвати договір з автомобільним перевізником чи позбавити його дозволу в разі порушення ним умов договору чи дозволу.

За умовами п. п.3.1.8, 9.1 договору відповідач наділений правом приймати рішення про дострокове розірвання договору в односторонньому порядку за неодноразові порушення позивачем вимог чинного законодавства та умов цього договору,  п.п. 9.1.1. - 9.1.3. визначені підстави для одностороннього розірвання договору. Разом з тим,  судова колегія цілком погоджується з твердженням місцевого господарського суду в тій частині, що ні Законом України “Про автомобільний транспорт”, ані  договором № 32 від 25.12.2006 р. не визначена чітка процедура одностороннього розірвання договору, в т.ч. строку, у який перевізник має бути попереджений про  розірвання договору.

За цих обставин, суд першої інстанції дійшов цілком правомірного висновку про те, що відповідач в даному випадку був  повинен дотримуватись порядку розірвання господарських договорів, який  визначений ст. 188 Господарського кодексу України, якою, зокрема, передбачено, що сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором. Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну або розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати.

Натомість, відповідач, розглянувши інформаційну довідку про стан безпеки пасажирських перевезень у місті Запоріжжя у 2010 році та соціальної небезпеки можливих наслідків, прийняв рішення № 546 від 19.11.2010 р., яким розірвав з 01.12.2010 р. договір № 32 від 25.12.2006 р. з позивачем  без дотримання положень  як вказаного вище Господарського кодексу України, так і з порушенням норм Цивільного кодексу України, окрім іншого ст. 653 Цивільного кодексу України.

Крім цього, необхідно зазначити, що в п. 2.1.8 договору обумовлено наступне:  У разі виявлення фактів порушення з боку перевізника вимог чинного законодавства або умов цього договору, складає акт встановленої форми та отримавши письмові роз‘яснення від Перевізника приймає рішення щодо подовження договірних відносин. Не підписаний представником Перевізника акт про виявлені порушення зберігає його юридичну силу за умови наявності напису „Від підпису відмовився”, засвідченого не менш як двома представниками Замовника та за умови вручення копії акту Перевізнику. Представником Перевізника є водій автобусу або інша уповноважена Перевізником особа.

П.9.1.1 Розділу 9 договору сторони також домовились, що відповідач має право розірвати договір в односторонньому порядку до закінчення терміну його дії при неодноразовому порушенні (наявність 3-х і більше актів про порушення) вимог чинного законодавства, „Положення про організацію перевезень пасажирів на автобусних маршрутах загального користування в м.Запоріжжі” або своїх зобов‘язань згідно до цього договору.

Таким чином, посилання відповідача на факти порушення з боку позивача як на підставу для розірвання договору в односторонньому порядку можливе лише за умови фіксації таких порушень 3-ма і більше актами, складеними відповідно до порядку, встановленого сторонами у п.2.1.8 договору, в зв'язку з чим, ні відповідач , ні третя особа, як апелянт, не надали належних доказів  наявності у відповідача підстав для одностороннього роірвання договору № 32 від 25.12.2006 р.

Стосовно використання інформації ДАІ про кількість порушень законодавства про дорожній рух,  вчинених водіями ЗАТ “Профтаксі, що була викладена у вигляді довідки, в якості підстави для одностороннього розірвання договору № 32 від 25.12.2006 р., судова колегія вважає необхідним зазначити наступне.

По-перше, порушення законодавства про дорожній рух,  вчинених водіями ЗАТ “Профтаксі», рівно як і будь-яким іншим водієм  є підставою для притягнення винної фізичної особи до адміністративної відповідальності за порушення правил дорожнього руху, яка, як це правомірно визначив місцевий господарський суд, носить індивідуальний характер і застосовується тільки до водія (фізичної особи).

По-друге, відповідач не представив суду  жодного акту про порушення безпосередньо позивачем вимог законодавства, або рішень органів державної виконавчої влади про дорожній рух і його безпеку, як це передбачено умовами спірного договору та положеннями Закону України “Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності”.

По-третє, 05.11.2010 р. ВДАІ з обслуговування адміністративної території м. Запоріжжя було складено акт контрольної перевірки автомобільного перевізника, в якому було відображено, що організація роботи із забезпечення безпеки дорожнього руху та виконання вимог Закону України „Про дорожній рух” ЗАТ “Профтаксі” проводиться на задовільному рівні, недоліки в роботі, які були виявлені під час попередньої перевірки усунуті. Розділом ІІІ Акту “Організація роботи по забезпеченню безпеки дорожнього руху” встановлено, що керівництво підприємства на факти порушень ПДР водіями реагує в повному обсязі.

За таких обставин, та враховуючи відсутність доказів у підтвердження  кількості  скоєних порушень в сфері дорожнього руху  водіями саме позивача,  судова колегія не вважає належним та допустимим доказом інформаційну довідку про стан безпеки пасажирських перевезень у місті Запоріжжя у 2010 році та соціальної небезпеки можливих наслідків.

З оглядом на викладене, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про недоведеність існування порушень умов договору № 32 від 25.12.2006 р. на перевезення пасажирів автомобільним транспортом на автобусних маршрутах загального користування з боку позивача, які могли слугувати були підставою для розірвання договору відповідачем в односторонньому порядку і законно та обґрунтовано задовольнив позов і визнав недійсним підпункт 1.5 пункту 1 рішення виконавчого комітету Запорізької міської ради від 19.11.2010р.  № 546   „Про   розірвання  договорів   з   перевезення  пасажирів на автобусних маршрутах загального користування у місті Запоріжжі”.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 33,  99, 101-105 Господарського процесуального Кодексу України, суд,

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Управління транспорту та зв'язку Запорізької міської ради м. Запоріжжя на рішення господарського суду Запорізької  області від 14.02.11р. у справі № 10/9/11 –залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Запорізької  області від 14.02.11р. у справі № 10/9/11–залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено до Вищого господарського суду України у касаційному порядку через апеляційний господарський суд.

Результати розгляду апеляційної скарги оголошені в судовому засіданні.

Повний текст постанови підписаний 13.04.2011р.

Головуючий суддя                                                                             М.Д.Запорощенко

 Судді                                                                                                  Н.М.Дучал

                                                                                                             О.І.Склярук