Постанова

від 14.04.2011 по справі 20/278

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

20/278

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

12.04.2011 р.           справа №20/278

Донецький апеляційний господарський суд  у складі колегії суддів:

Головуючого:Діброви Г.І.

суддівБойченка К.І., Чернота Л.Ф.

при секретарі:                             Клименко К.О.

за участю представників сторін:

від позивача :не з»явився

від відповідача:

не з»явився

розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргуПриватного підприємства "Стройоптресурси-2007",                   м. Алчевськ Луганської області

на рішення господарського суду

Донецької області

від13.01.2011 року

у справі№ 20/278 (суддя Донець О.Є.)

за позовомПриватного підприємства "Стройоптресурси-2007",                   м. Алчевськ Луганської області

до відповідача

Товариства з обмеженою відповідальністю "Донстройиндустрия", м. Донецьк

простягнення 42066 грн. 47 коп.

ВСТАНОВИВ:

У 2010 році Приватне підприємство "Стройоптресурси-2007", м. Алчевськ Луганської області звернулося до господарського суду Донецької області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Донстройиндустрия", м. Донецьк про стягнення 42066 грн.                                     47 коп.

Рішенням господарського суду Донецької області від 13.01.11 р. у задоволенні позовних вимог Приватного підприємства "Стройоптресурси-2007", м. Алчевськ Луганської області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Донстройиндустрия", м. Донецьк про стягнення  42066 грн. 47 коп. було відмовлено повністю.

            Позивач, Приватне підприємство "Стройоптресурси-2007", м. Алчевськ Луганської області, з прийнятим рішенням не згоден, вважає його прийнятим з порушенням норм матеріального  права України. Тому він звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить Донецький апеляційний господарський суд скасувати рішення господарського суду Донецької області від 13.01.2011р. та задовольнити позовну заяву в повному обсязі.  

Відповідач до судового засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином. Про причину неявки суд не повідомив, своїм процесуальним правом, передбаченим статтею 22 Господарського процесуального кодексу України, не скористався, ніяких клопотань з цього приводу судовій колегії не надав, явка сторін ухвалою суду від 16.02.11р. не була визнана обов'язковою, неявка  без поважних причин у судове засідання представників сторін не тягне за собою перенесення розгляду справи на інші строки, тому справу розглянуто за наявними в ній матеріалами, а повний текст постанови направляється сторонам по справі в установленому порядку.

Позивач до судового засідання суду апеляційної інстанції також не з»явився, але надав через канцелярію клопотання про розгляд апеляційної скарги без участі його представника.

Судова колегія Донецького апеляційного господарського суду вважає за необхідне розглянути апеляційну скаргу, оскільки для з'ясування фактичних обставин справи достатньо матеріалів, що знаходяться в матеріалах справи № 20/278.

Колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду у відповідності до ст.101 Господарського процесуального кодексу України, на підставі встановлених фактичних обставин, переглядає матеріали господарської справи та викладені в скаргах доводи щодо застосування судом при розгляді справи норм матеріального та процесуального права, що мають значення для справи. У процесі розгляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі доказами повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення суду частково не відповідає  вимогам чинного законодавства України і підлягає частковому скасуванню з прийняттям нового рішення про часткове задоволення позовних вимог, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, 03.09.10 року між Приватним підприємством „Стройоптресурси-2007” (Замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю „Донстройіндустрія” (Постачальник) було укладено договір № 03/09-1, згідно умов якого Постачальник зобов'язався поставити Замовнику, а Замовник прийняти та сплатити вартість вугілля у відповідності з заявками-специфікаціями (Додатками), які є невід'ємною частиною Договору.

Пунктом п. 2.1 Договору сторони передбачили, що постачання продукції згідно з умовами Договору здійснюється залізничним транспортом, за реквізитами та в кількості, які передбачені Додатком № 2 засобами Постачальника.

Згідно п. 3.3 Договору, Замовник оплачує 100% залізничного тарифу на підставі виставленого Постачальником рахунку протягом 5 (п'яти) банківських днів з моменту отримання підтвердження про готовність відвантаження та отримання рахунку-фактури.

У відповідності п. 3.4 Договору, вартість продукції Замовник сплачує Постачальнику таким чином: 50% вартості вугілля по факту письмового підтвердження номеру вагону та дати відвантаження; інші 50% вартості вугілля по факту надання оригіналу залізничної накладної.

Пунктом 4.1 Договору, постачання продукції за Договором здійснюється протягом двох днів з моменту надходження 100% передплати за залізничний тариф на розрахунковий рахунок Постачальника.

Відповідно до п.п. 4.3, 4.4 Договору, у разі затримки оплати вартості продукції по п.3.4 Замовник сплачує Постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який нараховується пеня, від суми заборгованості за кожну добу затримки. У разі порушення термінів по п.4.1 Постачальник сплачує Замовнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який нараховується пеня, від суми договору за кожну добу затримки.

Згідно п. 4.6 Договору, у випадку непостачання або неповного постачання продукції Постачальник протягом 10 календарних днів після закінчення терміну постачання сплачує штраф у розмірі 10% від вартості непоставленої продукції.

Позивач на виконання умов укладеного договору, згідно рахунку-фактури № СФ-0000012 від 03.09.10 р. станом на 06.09.10 р. сплатило ТОВ „Донстройіндустрія” за вугілля марки АМ  13-25 суму у розмірі 35000 грн. 00 коп.

Відповідач обумовлений договором товар на адресу позивача не відправив, на вимогу позивача суми попередньої оплати не повернув, у зв'язку із чим позивач 29.09.10 р. направив на адресу відповідача претензію № 48 від 27.09.10 р. з вимогою про повернення сплаченої суми, а також суми пені та штрафу. Відповідач залишив претензію позивача без відповіді та виконання.

Враховуючи наведене, позивач звернувся до господарського суду Донецької області із позовом про стягнення з відповідача 42066 грн. 47 коп., з яких сума попередньої оплати у розмірі 35000 грн. 00 коп., сума пені у розмірі 906 грн. 50 коп. та сума штрафу у розмірі  6159 грн. 97 коп.

Дослідивши фактичні обставини справи, оцінивши докази на їх підтвердження, надавши правову кваліфікацію відносинам сторін і виходячи з фактів, встановлених у процесі розгляду справи, правових норм, які підлягають застосуванню, та матеріалів справи, судова колегія дійшла висновку, що:

  Статтею 193 Господарського кодексу України передбачено, що, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних  вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

          Згідно приписів ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

          У відповідності до норм ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

          Згідно ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

  Нормами  ст. 693 Цивільного кодексу України передбачено, якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю  оплатити  товар  до  його передання продавцем (попередня оплата),  покупець повинен здійснити оплату в строк,  встановлений договором  купівлі-продажу,  а  якщо  такий  строк не встановлений договором,  - у строк,  визначений відповідно до статті 530  цього Кодексу. Якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Суд першої інстанції помилково повністю відмовив позивачу у задоволенні його позовних вимог, посилаючись на те, що ним не доведено порушення його прав відповідачем, оскільки він не в повному обсязі здійснив оплату залізничного тарифу і у відповідача не настав обов»язок відвантаження вугільної продукції. Зокрема, в рішенні суду зазначено, що позивач просив стягнути суму грошових коштів, посилаючись на оплату ним вугілля та залізничного тарифу.

  Відповідач виставив позивачу рахунок-фактуру № СФ-0000012 від 03.09.10 р. на сплату вугілля марки АМ 13-25 у кількості 70 тон на суму у розмірі 61599 грн. 72 коп.

          Позивач на часткове виконання умов укладеного договору № 03/09-1 від 03.09.10 р. сплатив відповідачу суму у розмірі 35000 грн. 00 коп. Факт оплати підтверджено наявними в матеріалах справи банківськими виписками від 03.09.10 р. на суму у розмірі 17000 грн. 00 коп.  з призначенням платежу –за вугілля, рахунок № 12 від 03.09.10 р. та від 06.09.10 р. на суму у розмірі 18000 грн. 00 коп. з призначенням платежу –за вугілля, рахунок № 12 від 03.09.10 р. Таким чином, позивач здійснив часткову попередню оплату саме за умовами договору, який визначено позивачем в якості підстави позову.

Позивач 29.09.10 р. направив на адресу відповідача претензію № 48 від 27.09.10 р. з вимогою про повернення сплаченої суми, а також суми пені та штрафу, яку він залишив без задоволення та відповіді.

 Суд першої інстанції не звернув уваги на те, що відповідачем не зроблено ніяких дій по поверненню отриманих коштів в зв»язку з неоплатою позивачем залізничного тарифу та неможливістю здійснення постачання вугільної продукції при таких умовах. Зважаючи на те, що строк дії договору закінчився і позивач відмовився від постачання йому вугільної продукції, існують підстави для задоволення позовних вимог позивача про стягнення з відповідача отриманої ним попередньої оплати в розмірі 35000 грн. за нормами ст. 693 Цивільного кодексу України.

          Отже господарським судом помилково відмовлено позивачу у задоволенні його позовних вимог в частині стягнення з відповідача суми попередньої оплати у розмірі 35000 грн.  з посиланням на відсутність порушеного права позивача.

          Таким чином, судова колегія вважає, що позовні вимоги про стягнення з відповідача суми попередньої оплати у розмірі  35000 грн. 00 коп. є обґрунтованими та доведеними належним чином, у зв»язку з чим позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню в повному обсязі.

          В частині відмови  суду першої інстанції у задоволенні позовних вимог про стягнення з відповідача пені у розмірі 906 грн. 50 коп. та штрафу у розмірі 6159 грн. 97 коп., судова колегія вважає висновок суду вірним та обґрунтованим, виходячи з наступного:

          Згідно п. 3.4 договору, вартість продукції замовник сплачує постачальнику таким чином: 50% вартості вугілля по факту письмового підтвердження номеру вагону та дати відвантаження, інші 50% вартості вугілля по факту надання оригіналу залізничної накладної.

          Пунктом 4.1 договору сторони передбачили, що постачання продукції по цьому договору здійснюється протягом двох днів з моменту надходження 100% передплати за залізничний тариф на розрахунковий рахунок постачальника.

          Згідно п. 4.4 договору, у разі порушення термінів по п. 4.1 постачальник сплачує замовнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який нараховується пеня від суми договору за кожну добу затримки.

          У відповідності до  п. 4.6 договору, у випадку непостачання або неповного постачання продукції постачальник протягом 10-ти календарних днів після закінчення терміну постачання сплачує штраф у розмірі 10% від вартості непоставленої продукції.

Позивач не довів суду належними засобами доказування факт здійснення ним 100%-ої передплати за залізничний тариф, тільки після чого виникає у відповідача строк виконання ним його договірного зобов»язання з поставки. Тому відсутні ознаки порушення відповідачем  п. 4.1 договору, у випадку чого передбачена сплата останнім позивачу пені та штрафу, і нарахування цих штрафних санкцій позивачем при відсутності ознак вини відповідача є неправомірним. Таким чином, рішення суду в цій частині є вірним та правомірним.

Враховуючи вищевикладене, судова колегія вважає, що висновки, викладені в рішенні місцевого господарського суду, частково не відповідають обставинам справи та судом  частково порушені і неправильно застосовані норми матеріального і процесуального права України, тому рішення господарського суду Донецької області від 13.01.2011 р. у справі № 20/278 підлягає частковому скасуванню, апеляційна скарга –частковому задоволенню,  а позовні вимоги про стягнення з відповідача 42066 грн. 47 коп. слід задовольнити частково в розмірі 35000 грн.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судових витрат по справі покладаються на обидві сторони пропорційно задоволеним позовним вимогам.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 36, 49, 99, 101, 103, 104, 105, 117 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд, -

                                                        П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Приватного підприємства "Стройоптресурси-2007", м. Алчевськ Луганської області на рішення господарського суду Донецької області від 13.01.2011 року у справі № 20/278 –задовольнити частково.

Рішення господарського суду Донецької області від 13.01.2011 року у справі № 20/278 –частково скасувати.

Задовольнити частково позовні вимоги Приватного підприємства "Стройоптресурси-2007",                м. Алчевськ Луганської області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Донстройиндустрия", м. Донецьк про стягнення 42066 грн.  47 коп.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Донстройиндустрия", 83017,                 м. Донецьк, вул. Овнатаняна, 4, ЗКПО 34777660 на користь Приватного підприємства "Стройоптресурси-2007", 94214, Луганська область, м. Алчевськ, вул. Гмирі, 22 «А»/62, ЗКПО 35038279 суму попередньої оплати у розмірі 35000 грн. 00 коп., витрати по сплаті державного мита за подання позовної заяви у розмірі 350 грн. 00 коп., витрати з інформаційно-технічного забезпечення судового процесу у розмірі 196 грн. 35 коп. та витрати по сплаті державного мита за подання апеляційної скарги у розмірі 175 грн. 00 коп.

В іншій частині рішення господарського суду Донецької області від 13.01.2011 року у справі № 20/278 –залишити без змін.

Доручити господарському суду Донецької області видати наказ.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, надсилається сторонам по справі в триденний строк та може бути оскаржена  до Вищого господарського суду України через Донецький апеляційний господарський суд у двадцятиденний строк.

Головуючий                                                                                             Г.І.Діброва

Судді                                                                                                    К.І. Бойченко

                                                                                                    Л.Ф. Чернота          

Надр. 5 прим:

1 –у справу;

2 –позивачу;

3–відповідачу;

4 - ДАГС;

5 –ГС Дон. обл.;

Ложка Н.Л.