Рішення

від 18.04.2011 по справі 2/5007/27/11

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

2/5007/27/11

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Від "18" квітня 2011 р.                                                     Справа № 2/5007/27/11

Господарський суд Житомирської області у складі:

Головуючого - судді Тимошенка О.М.

при секретарі Кудряшовій М.І.

за участю представників сторін

від позивача Ратинська Т.В. (довіреність від 14.04.11)

від відповідача не з'явився

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Сімілар" (м.Житомир)  

до Дубищанського споживчого товариства (смт. Чуднів)

про стягнення 1216,32 грн.

Позивачем пред'явлено позов про стягнення на його користь з відповідача 1216,32грн., з яких: 1000,00грн. борг за отриманий товар, 92,63грн. пеня, 105,76грн. інфляційні, 17,93грн. 3% річних.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав з підстав викладених у позовній заяві.

Відповідач свого представника в судове засідання не направив, про причину неявки суд не повідомив, про день розгляду справи був повідомлений належним чином. Таким чином, відповідач не скористався своїм правом наданим йому ст.22 ГПК України, бути присутнім у судовому засіданні та надати свої заперечення по суті позову.

Справа розглядається за наявними в ній матеріалами, відповідно до ст.75 ГПК України.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

23 липня 2010 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Сімілар" (продавець) та Дубищанським споживчим товариством (покупець) був укладений договір купівлі- продажу №90 на виконання умов якого позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 1899,72грн., що підтверджується видатковими накладними №Т-00046061, №Т-00046062 від 23.07.10 та довіреністю на отримання товару серії ЯЖЮ №676396, яка видана відповідачем 23.07.10 на ім'я Павлюк Л.М. (а.с.7-13).

За пунктом 5.1 договору, покупець проводить оплату кожної партії товару на умовах відстрочки платежу на 21 календарний день з моменту отримання товару покупцем.

Відповідно до ст.530 ЦК України, якщо  у  зобов'язанні  встановлений  строк  (термін)  його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Таким чином, відповідач зобов'язався розрахуватися у строк до 13 серпня 2010 року.

Але відповідач всупереч умовам договору оплату з позивачем за отриманий товар провів частково, що підтверджується банківськими виписками ( а.с. 16 -17), тому на день звернення з позовом до суду  сума боргу  становила  1000,00 грн., що також підтверджується підписаним сторонами та скріпленим печатками актом звірки розрахунків (а.с.14).

12.10.10р. позивач надіслав відповідачу претензію за № 592 про сплату заборгованості, яку відповідач залишив без відповіді та задоволення ( а.с. 15).

Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку (ст. 509 ЦК України).

Згідно ст.655 ЦК України,  за  договором  купівлі-продажу  одна  сторона  (продавець) передає або зобов'язується  передати  майно  (товар)  у  власність другій стороні (покупцеві),  а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Таким чином, суд вважає позовні вимоги позивача в частині стягнення основного боргу в сумі 1000,00грн. обгрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

За несвоєчасне  виконання  грошових зобов'язань, позивач на підставі  п.4.4  договору просить стягнути з відповідача пеню, що згідно розрахунку позивача становить 92,63 грн.(а.с.6).

За пунктом 4.4 договору, у разі порушення покупцем термінів розрахунку за поставлений товар покупець виплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день прострочення платежу.

Суд, перевіривши розрахунок пені, який образхований з урахуванням часткової проплати, вважає його правильним та таким, що підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. ст.625 ч.2 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з врахуванням  встановленого індексу інфляції за весь час прострочення та три проценти річних від простроченої суми, розмір яких згідно розрахунку  позивача становить: 105,76грн. інфляційних та 17,93 грн. 3% річних . Суд, перевіривши наданий позивачем розрахунок інфляційних і 3% річних приходить до висновку, що він складений правильно і тому задовільняє позов у цій частині (а.с.6).

Відповідно до ст.525,526 ЦК України зобов'язання  має виконуватись належним чином , відповідно до умов договору та вимог цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства. Одностороння відмова від зобов'язання  або одностороння  зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до вимог ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідач позов щодо підстав та предмету не оспорив, доказів сплати боргу не надав, у  судове засідання не з'явився.

Враховуючи  викладене, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги обгрунтовані, заявлені у відповідності до вимог чинного законодавства, підтверджуються матеріалами справи і підлягають задоволенню.

Витрати , пов'язані з оплатою державного мита та за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 49, 82 – 85 ГПК України, Господарський суд

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити.

2.Стягнути з Дубищанського споживчого товариства (13200,смт. Чуднів, вул.50-річчя Жовтня,7; код 31469080) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Сімілар" (10025,м.Житомир, прюАкадеміка Тутковського,12, кв.135; код 31231839) - 1000,00грн. боргу, 92,63грн. пені, 105,76грн. інфляційні, 17,93грн. 3% річних, 102,00грн. витрат на оплату державного мита, 236,00грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів з дня його оголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя                                                                     Тимошенко О.М.  

Віддрукувати:

1- в справу

2- відповідачу (рек. з повідомленням)