Рішення

від 12.04.2011 по справі 5026/668/2011

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

5026/668/2011

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

 12 квітня 2011 року                                                  Справа № 18/5026/668/2011

Господарський суд Черкаської області у складі головуючого судді –Васяновича А.В.,

секретар судового засідання –Гень С.Г.,

за участю представників сторін:

від позивача – Комаренко І.М. - представник за довіреністю,

від відповідача –представник не з'явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом     товариства з обмеженою відповідальністю “Авант Трейд”,

                       м. Горлівка, Донецької області

до                    товариства з обмеженою відповідальністю виробничо -

                       комерційне підприємство “Рімекс”, м. Черкаси

про                  стягнення 13 421 грн. 04 коп.,-

    ВСТАНОВИВ:

До господарського суду Черкаської області з позовом звернулося товариство з обмеженою відповідальністю “Авант Трейд” до товариства з обмеженою відповідальністю виробничо - комерційне підприємство “Рімекс” про стягнення заборгованості в розмірі 13 791 грн. 25 коп., у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем умов договору поставки № 677 від 03 березня 2010 року.

Відповідно до ст. 55 ГПК України ціну позову вказує позивач. У випадках неправильного зазначення ціни позову вона визначається суддею.

Як вбачається зі змісту позовної заяви позивач просив суд стягнути з відповідача 11 000 грн. 00 коп. основного боргу, 720 грн. 89 коп. пені,  930 грн. 15 коп. 20% річних та 770 грн. 00 коп. штрафу.

Отже, враховуючи вищенаведене, а також загальну суму позовних вимог ціна позову становить 13 421 грн. 04 коп.

Ухвалою господарського суду Черкаської області від 31 березня 2011 року порушено провадження у справі та було призначено розгляд справи на 12 квітня 2011 року.

Представник позивача в судовому засіданні повідомив, що сума основного боргу становить 9 000 грн. 00 коп., оскільки відповідачем було сплачено 2 000 грн. 00 коп., в решті позовні вимоги підтримав та просив суд позов задовольнити з урахуванням здійснених відповідачем проплат.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, відзиву на позовну заяву суду не надав.

Ухвалою господарського суду Черкаської області від 31 березня 2011 року було зобов'язано відповідача надати суду відзив на позовну заяву з посиланням на мотиви повного або часткового відхилення вимог позивача, а також докази, що обґрунтовують відхилення позовних вимог.   

Оскільки відповідач не був позбавлений права надати суду необхідні докази та свої доводи і міркування щодо предмету спору шляхом письмових пояснень та заперечень, про час та місце проведення судового засідання повідомлений належним чином, та оскільки явка представників сторін в судове засідання обов'язковою не визнавалась, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами в порядку ст. 75 ГПК України.

В судовому засіданні, яке відбулося 12 квітня 2011 року згідно ст. 85 ГПК України було оголошено вступну та резолютивну частини судового рішення зі справи №18/5026/668/2011.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача та дослідивши докази, суд вважає, що позовні вимоги слід задовольнити частково виходячи з наступного:

Як вбачається з матеріалів справи та було встановлено господарським судом під час розгляду справи, 03 березня 2010 року між товариством з обмеженою відповідальністю “Авант Трейд” (постачальник) та товариством з обмеженою відповідальністю виробничо - комерційне підприємство “Рімекс” (покупець) було укладено договір поставки за №677.

Відповідно до п. 1.1. вищевказаного договору постачальник зобов'язався передати у власність покупця алкогольні напої (товар), а покупець зобов'язався прийняти і оплатити товар в порядку, визначеному умовами цього договору.

Позивач свої зобов'язання за договором поставки виконав повністю та поставив відповідачу товар на загальну суму 14 965 грн. 14 коп., що підтверджується копіями видаткових накладних:

-          №320146 від 28 серпня 2010 року на суму 5 993 грн. 58 коп.;

          -    №320396 від 01 вересня 2010 року на суму 5 839 грн. 86 коп.;

          -    №321057 від 04 вересня 2010 року на суму 1 084 грн. 32 коп.;

-          №321182 від 07 вересня 2010 року на суму 2 047 грн. 38 коп., а також відповідними товарно - транспортними накладними та податковими накладними, що знаходяться в матеріалах справи.

Товар було прийнято відповідачем, що підтверджується підписом уповноваженої особи та відтиском печатки підприємства у вищенаведених видаткових накладних.

Відповідач в свою чергу зобов'язання по оплаті поставленого товару виконав частково, сплативши позивачу кошти в розмірі 3 965 грн. 14 коп., що підтверджується копіями платіжних доручень (а.с.16 - 21).

Таким чином, позивач просив суд стягнути з відповідача 11 000 грн. 00 коп. заборгованості за поставлений товар згідно договору поставки №677 від 03 березня 2010 року.

Статтею 530 Цивільного кодексу України визначено, що якщо у зобов‘язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Зобов‘язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Якщо строк (термін) виконання боржником обов‘язку не встановлений або визначений моментом пред‘явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов‘язок у семиденний строк від дня пред‘явлення вимоги, якщо обов‘язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Згідно п. 6.1. договору поставки розрахунки за товар здійснюються  покупцем протягом 21 календарного дня з дня отриманння товару, шляхом перерахування грошових коштів на рахунок постачальника або в інших узгодженими сторонами порядку та формі, що не суперечить чинному законодавству України, або за домовленістю сторін - шляхом попередньої оплати.

Отже, з урахуванням п. 6.1. договору поставки відповідач повинен був повністю розрахуватись з позивачем за поставлений товар:

-          за накладною №320146 від 28 серпня 2010 року до 18 вересня 2010 року;

-          за накладною №320396 від 01 вересня 2010 року до 22 вересня 2010 року;

          -    за накладною   №321057   від 04 вересня 2010 року до   25 вересня 2010

               року;

          -    за накладною   №321182   від   07 вересня 2010 року до 28 вересня 2010

              року.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства. Одностороння відмова від зобов'язання не допускається, якщо інше не передбачено договором або законом.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Згідно зі ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідачем всупереч ст. ст. 33, 34 ГПК України не було доведено факту своєчасного здійснення, на підставі умов договору, розрахунку з позивачем за поставлений товар в повному обсязі, а також не було спростовано доводи та обґрунтування позивача.

Статтею 610 Цивільного кодексу України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

З матеріалів справи вбачається, що 12 березня та 16 березня 2011 року відповідачем було також сплачено позивачу борг в розмірі 2 000 грн. 00 коп., що підтверджується банківськими виписками.  

Відповідно до п. 1-1 ч. 1 ст. 80 ГПК України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Враховуючи вищевказане, суд вважає за необхідне припинити провадження у справі в частині стягнення з відповідача боргу в сумі 2 000 грн. 00 коп. на підставі п. 1-1 ч.1 ст. 80 ГПК України.

Решта суми боргу в розмірі 9 000 грн. 00 коп. за поставлений товар підлягає стягненню з відповідача у судовому порядку.

Пунктом 7.1. договору поставки передбачено, що у випадку порушення покупцем строків оплати вартості одержаного від постачальника товару, покупець зобов'язаний сплатити постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми боргу за кожен день порушення строків оплати.

У випадку порушення покупцем строків оплати отриманої від постачальника продукції, покупець зобов'язаний сплатити постачальнику 20 % річних від суми боргу за користування чужими коштами (п. 9.2. договору).

Позивачем заявлено також вимогу про стягнення з відповідача 720 грн. 89 коп. пені та 930 грн. 15 коп. 20% річних нарахованих за період з 20 вересня 2010 року по 23 лютого 2011 року на суму боргу 2 028 грн. 44 коп., за період з 22 вересня 2010 року по 23 лютого 2011 року на суму боргу 5 839 грн. 86 коп., за період з 25 вересня 2010 року по 23 лютого 2011 року на суму боргу 1 084 грн. 32 коп. та за період з 28 вересня 2010 року по 23 лютого 2011 року на суму боргу 2 047 грн. 38 коп.

Згідно ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Отже, суд вважає правомірним нарахування позивачем 20% річних, оскільки сторони дійшли згоди щодо зміни процентної ставки, передбаченої ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України та встановили її у розмірі 20%.

Слід вказати, що пеня та 20% річних нараховані позивачем в меншому розмірі, оскільки позивачем невірно визначено періоди прострочення боргу та його розмір, проте позивач самостійно визначив період та суму пені і річних,  а тому позов в цій частині підлягає задоволенню.

Відповідно до п. 7.1. договору поставки у випадку порушення покупцем строків оплати вартості одержаного від постачальника товару більше ніж на 30 календарних днів, покупець сплачує постачальнику штраф в розмірі сім відсотків від суми боргу.

Оскільки відповідач свого обов'язку щодо оплати поставленого товару у визначений сторонами строк не виконав та термін прострочення складає понад 30 календарних днів, позивачем також заявлено вимогу про стягнення з відповідача штрафу в розмірі 7% від суми боргу, що складає  770 грн. 00 коп.

При розгляді позову в цій частині судом враховано наступне:

          Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.  

        Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

          Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

          Штраф як і пеня є формами одного і того ж виду забезпечення виконання зобов'язання –неустойки.

          Умови договору поставки передбачають цивільно-правову (господарсько-правову) відповідальність за порушення умов договору у вигляді сплати пені та штрафу.

          Суд вважає, що заявлені вимоги про одночасне стягнення з відповідача штрафу та пені свідчить про намагання позивача застосувати до відповідача подвійну цивільно-правову відповідальність одного і того ж виду за одне і теж порушення договірного зобов'язання (прострочення виконання грошового зобов'язання), що суперечить вимогам ч. 1 ст. 61 Конституції України та ч. 3 ст. 509 Цивільного кодексу України, згідно яких ніхто не може бути двічі притягнений до юридичної відповідальності одного виду за одне і теж правопорушення, а зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

 При цьому судом враховано відповідні висновки, що викладені в постановах Вищого господарського суду України (постанова від 29 жовтня 2009 року № 8/80-09, постанова від 04 березня 2010 року № 17/121), а також в постанові Київського апеляційного господарського суду від 01 лютого 2011 року зі справи господарського суду Черкаської області №06/1964.

З огляду на зазначене суд вважає за необхідне в позові в частині стягнення з відповідача 770 грн. 00 коп. штрафу відмовити.

Судові витрати підлягають розподілу між сторонами відповідно до вимог ст. 49 ГПК України.

Оскільки борг в розмірі 2 000 грн. 00 коп. відповідачем було сплачено позивачу 12 та 16 березня 2011 року, тобто до порушення провадження у справі, то державне мито в цій частині та в частині відмови решти позовних вимог слід покласти на позивача.

          На підставі викладеного, та керуючись ст. 49, п. 1-1 ч.1 ст. 80, ст. ст. 82 - 85 ГПК України суд,-

ВИРІШИВ:

1.          Позов задовольнити частково.

2.          Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю виробничо - комерційне підприємство “Рімекс”, вул. Орджонікідзе, 2, м. Черкаси, ідентифікаційний код 21350359 на користь товариства з обмеженою відповідальністю “Авант Трейд”,  вул. Озерянівська, 2, м. Горлівка, Донецької області, ідентифікаційний код 36899012 –9 000 грн. 00 коп. –основного боргу, 930 грн. 15 коп. 20% річних, 720 грн. 89 коп. пені, 106 грн. 51 коп. витрат на сплату державного мита та 187 грн. 29 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

       Видати відповідний наказ після набрання рішення законної сили.

3.          Провадження у справі в частині позовних вимог про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю виробничо - комерційне підприємство “Рімекс” (вул. Орджонікідзе, 2, м. Черкаси, ідентифікаційний код 21350359) на користь товариства з обмеженою відповідальністю “Авант Трейд” (вул. Озерянівська, 2, м. Горлівка, Донецької області, ідентифікаційний код 36899012) - 2 000 грн. 00 коп. боргу - припинити.

             4.   В решті вимог –в позові відмовити.

Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного господарського суду в порядку та строки передбачені розділом ХІІ ГПК України.

Суддя                                                                                         А.В.Васянович

Повний текст судового рішення підписано 14 квітня 2011 року.