Постанова

від 12.04.2011 по справі 15/21/2156

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

15/21/2156

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне,  вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" квітня 2011 р.                                                           Справа № 15/21/2156  

Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючий  суддя                                                      Мельник О.В.

суддя                                                                             Тимошенко О.М. ,

 суддя                                                                             Коломис В.В.

при секретарі судового засідання Турович Н.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Рівненського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційна фірма "Нектар-ХХІ" на рішення господарського суду Хмельницької області від 25.05.10 р. у справі № 15/21/2156

за позовом (заявою) Закритого акціонерного товариства "Тепловоденергія"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційна фірма "Нектар-ХХІ"

про стягнення 11549,64 грн.

за позовом третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору, на стороні позивача - Комунального підприємства "Міськтепловоденергія"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційна фірма "Нектар-ХХІ"

про стягнення 11549,64 грн.

та за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційної фірми "Нектар-ХХІ"

до Закритого акціонерного товариства "Тепловоденергія"

про визнання договорів № 661 від 21.05.2001 року та від 01.10.2004 року недійсними, стягнення матеріальних збитків та заподіяної матеріальної шкоди на загальну суму 27000 грн.

за участю представників сторін:

позивача ЗАТ "Тепловоденергія" - Антощук О.А.,

відповідача ТОВ "Виробничо-комерційна фірма "Нектар-ХХІ" - не з'явився,

третьої особи КП "Міськтепловоденергія" - Ганущак Т.В.,

ВСТАНОВИВ :

Закрите акціонерне товариства «Тепловоденергія»звернулось з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо–комерційна фірма «Нектар ХХІ»про стягнення боргу за договором на відпуск теплової енергії у вигляді гарячої води від 01.10.2004р №661 в сумі 11453,68 грн., з якої 5451,54 грн. - основний борг,  5451,54 грн. - пеня, 100,93 грн. - 3% річних та 449,67 грн.- інфляційні.

Комунальне підприємство «Міськтепловоденергія», як третя особа звернулось до Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо–комерційна фірма «Нектар ХХІ»з самостійними вимогами, та з урахуванням їх уточнення просило суд стягнути з відповідача 11549грн. 64коп., з яких 5547, 5 грн. - боргу, 5451,54 грн. - пені, 100,93 грн. - 3% річних, 449,67 грн. - інфляційних втрат.

ТОВ «Виробничо–комерційна фірма «Нектар ХХІ»звернулось до ЗАТ «Тепловоденергія»із зустрічним позовом, в якому просило визнати договори за №№661 від 21.05.2001р. та від 01.10.2004р. недійсними; стягнути з відповідача по зустрічному позову 27000 грн., з якої 11735 грн. переплати внаслідок нарахування відповідачем оплати за теплопостачання із загальної, а не опалювальної площі до 01.10.2004р. - 55% від нарахованої суми за цей період, а також - переплати належної до оплати за тепло суми як результат завищення на 32% об'єму опалювальних приміщень з 01.10.2004р., 11015 грн., сплачених після розірвання договору №661 від 01.10.2004р. відповідачеві кошти у сумі упущену вигоду у сумі 2300,00 грн.; витрати внаслідок низької температури у приміщенні в сумі 450,00 грн. та моральну шкоду в сумі 1500,00 грн..

Рішенням господарського суду Хмельницької області від 25 травня 2010 року (суддя Муха М.Є.) в задоволенні позову ЗАТ «Тепловоденергія»до ТОВ «ВКФ «Нектар-ХХІ»про стягнення 11453,68 грн. та в задоволенні зустрічного позову ТОВ «ВКФ «Нектар-ХХІ»до ЗАТ «Тепловоденергія», про визнання договорів за №661 від 21.05.2001р. та від 01.10.2004р. недійсними, стягнення  матеріальних збитків та заподіяної матеріальної шкоди на загальну суму 27000 грн.  відмовлено. Позов третьої особи з самостійними вимогами на предмет спору Комунального підприємства «Міськтепловоденергія»до ТОВ ВКФ «Нектар-ХХІ»про стягнення 11549грн. 64коп. задоволено та стягнуто з ТОВ «ВКФ «Нектар-ХХІ»на користь КП «Міськтепловоденергія»5547,5 грн. боргу, 5451,54 грн. пені, 100,93 грн. - 3% річних, 449,67 грн. - інфляційних втрат, 115,5 грн. - витрат по оплаті державного мита, 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Своє рішення суд першої інстанції обґрунтував тим, що в період з жовтня 2008 року по квітень 2009 року відповідачу надано послуги з теплопостачання, а в період з 2009 року по січень 2010 року послугу з технічного обслуговування та поточного ремонту внутрішньобудинкових інженерних  мереж тепло - водопостачання  та  водовідведення. На час розгляду справи заборгованість відповідача по оплаті наданих послуг складає 5547,5 грн. В обґрунтування суми боргу, судом першої інстанції застосовано також положення п.5.4 договору, Закону України «Про відповідальність суб'єктів підприємницької діяльності за несвоєчасне внесення плати за спожиті комунальні послуги та утримання прибудинкових територій» та нараховано 5451,54 грн. пені, а також, відповідно до ст.625 Цивільного кодексу України 100,93 грн. 3% річних, 449,67грн. - інфляційних втрат. Задовольняючи позов третьої особи з самостійними вимогами та відмовляючи в задоволенні первісного позову, суд вказав, що рішенням 35 сесії Кам'янець - Подільської міської ради №23 від 23.09.2008 року створене комунальне підприємство «Міськтепловоденергія», якому згідно рішення 54 сесії Кам'янець-Подільської міської ради від 05.02.2010 року передані основні засоби, що були в оренді ЗАТ «Тепловоденергія», окрім того, на підставі договору про відступлення права вимоги від 18 березня 2010 року ЗАТ «Тепловоденергія»(первісний кредитор) передав комунальному підприємству «Міськтепловоденергія»(новий кредитор) своє право вимоги, яке виникло на підставі договорів за якими надавались юридичним особам та фізичним особам - підприємцям послуги з тепло-, водопостачання та водовідведення. Тому, суд першої інстанції прийшов до висновку, що право вимоги про стягнення боргу з відповідача належить саме третій особі, а не первісному позивачу. Відмовляючи в задоволенні зустрічного позову, суд першої інстанції вказав на неподання ТОВ «ВКФ «НектарХХІ»переконливих доказів невідповідності спірних договорів вимогам чинного законодавства. Окрім того, судом вказано, що договірні відносини між сторонами існували до 09.10.2009 року, тобто до моменту відключення ТОВ «ВКФ «НектарХХІ»від системи теплопостачання й до вказаного часу позивач за зустрічним позовом проводив часткові розрахунки за надані послуги. Суд не встановив, а позивач за зустрічним позовом не довів  порушень при укладені спірних угод вимог ст.203  ЦК України щодо змісту, форми укладення, волевиявлення і  спрямованості цих угод. За відсутності підстав для визнання недійсними спірних договорів, суд першої інстанції не знайшов підстав й для стягнення заявлених ТОВ «ВКФ «НектарХХІ»27000грн.

ТОВ «ВКФ «НектарХХІ»з прийнятим рішенням господарського суду не погодився та подав апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та прийняти нове рішення, яким в позові ЗАТ «Тепловоденергія»відмовити повністю, задоволити зустрічний позов до ЗАТ «Тепловоденергія».

Апеляційна скарга обґрунтована неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, недоведеністю обставин справи, які суд першої інстанції визнав встановленими, невідповідністю висновків, викладених у рішенні місцевого суду обставинам справи, що призвело до прийняття незаконного рішення. Апелянт зокрема вказує, що судом першої інстанції не досліджені обставини ненадання послуг за договором, внесення фіктивних вихідних даних до розрахунку оплати за послуги, суд прийшов до невірного висновку про те, що договір №661 діяв до 09.10.2009 року, не розглянуто в повному обсязі зустрічний позов.

Відповідач надав відзив на апеляційну скаргу, в якому просить рішення суду залишити без змін, а апеляційну скаргу  без задоволення посилаючись на те, що рішення суду є законним та обґрунтованим, оскільки винесено в повній відповідності з нормами матеріального та процесуального права, при цьому були належним чином з'ясовані та доведені всі обставини, що мають значення для справи.

Третьою особою з самостійними вимогами подано заперечення на апеляційну скаргу, в якому вказано про постановлення рішення з дотриманням вимог матеріального та процесуального права, у зв'язку з чим, на думку третьої особи, рішення суду першої інстанції слід залишити без змін, а апеляційну скаргу –без задоволення.  

Розглянувши апеляційну скаргу та відзив на неї, а також заперечення на апеляційну скаргу третьої особи, вивчивши матеріали справи, наявні в ній докази, заслухавши пояснення представників сторін та третьої особи, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення місцевим господарським судом, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції при винесенні оскаржуваного рішення норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Рівненського апеляційного господарського суду вважає, що рішення господарського суду Хмельницької області від 25.05.2010 року у даній справі  слід залишити без змін, апеляційну скаргу –без задоволення, виходячи з наступного.

Апеляційним судом встановлено, що 21.05.2001р. між Підприємством «Кам'янець-Подільськтеплокомуненерго», як постачальником, правонаступником якого є ЗАТ «Тепловоденергія»(п.1.1. статуту ЗАТ «Тепловоденергія»), та ТОВ «Виробничо-комерційна фірма «Нектар-ХХІ», як споживачем, укладено договір на відпуск теплової енергії у вигляді гарячої води №661 на опалення площі 275,2 кв.м., об'єму 1224 куб.м. з максимумом теплового навантаження 0,0218гкал/год (п.2.1.1 договору).

Згідно з п. 5.3. вказаного договору, розрахунковою одиницею для оплати за опалення для підприємств, установ, населення, що підключені до теплових мереж котельних є 1 кв.м опалювальної площі за тарифом 77,29 грн.

01.10.2004 року між ЗАТ «Тепловоденергія»(постачальник) та ТОВ «Виробничо-комерційна фірма «Нектар-ХХІ»(споживач) укладено договір на відпуск теплової енергії у вигляді гарячої води №661 на опалення площі 118 кв.м, об'єму 525 куб.м.

Згідно п.5.3 договору розрахунковою одиницею для оплати за опалення є: 1 Гкал. - 94,46 грн.

Пунктом 5.4 договору передбачено, що оплата за спожиту теплову енергію проводиться в розмірі : 30% - передоплата (розраховується від планової оплати) і вноситься не пізніше 15 числа попереднього місяця; 70% - не пізніше 10 числа наступного за розрахунковим місяця. У випадку несвоєчасної оплати за спожиту теплову енергію нараховується пеня в розмірі 1% від суми заборгованості за кожен день прострочення.

Відповідно до п. 7.1 договір вступає в силу з 01.10.2004 р. по 31.12.2005 р. і вважається щорічно продовженим, якщо за місяць до закінчення терміну дії не надійде заява однієї сторони про відмову від цього договору або про його перегляд.

Згідно з ч. 6 ст. 26 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», у разі зникнення потреби в отриманні послуги або відмови споживача від користування послугою виконавця/виробника споживач має право розірвати договір у порядку, встановленому законом.

Листом від 22.01.2007 року ТОВ «Виробничо-комерційна фірма «Нектар ХХІ»було надіслано для ЗАТ «Тепловоденергія»лист про розірвання договору.

Враховуючи те, що вказане вище повідомлення про розірвання договору не було надіслане позивачу в строк, визначений в п. 7.1. договору, апеляційний суд прийшов до висновку, що договір № 661 від 01.10.2004 року продовжував діяти до 31.12.2007 року та на підставі ч. 3 ст. 651 ЦК України з указаного часу вважається розірваним.

Проте, за змістом ст. 11, ст. 509 ЦК України, цивільні права і обов'язки виникають з договорів та інших правочинів, а також безпосередньо з актів цивільного законодавства.

Згідно з ч. 6 ст. 19 Закону України «Про теплопостачання», який є спеціальним законом, що регулює спірні правовідносини, споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію.

Окрім того, ч. 4 ст.203 ЦК України, встановлено, що  правочин має вчинятися у формі, встановленій законом.

 Відповідно до ч. 1 ст. 202, ч.1 ст.205 ЦК України   правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Правочин може вчиняться усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Згідно зі статтею 208 ЦК України, у письмовій формі належить вчиняти правочини, зокрема, між юридичними особами.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він відповідає вимогам ст. 207 ЦК України. Зокрема, відповідно до ч. 1 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах , якими обмінялися сторони.

Враховуючи факт надання послуг з теплопостачання та обслуговування й поточного ремонту внутрішньо будинкових інженерних мереж теплопостачання, водопостачання та водовідведення, надсилання позивачем відповідачу рахунків на оплату наданих послуг, їх прийняття відповідачем та часткову оплату таких послуг, згідно з приписами ст.ст.11,202,509,642 ЦК України, ст.173 ГК України, суд прийшов до висновку, що між сторонами виникли зобов'язання, які за своїм змістом фактично є укладенням договору про надання послуг.

Сторонами не заперечувалось те, що в період, за який позивачем нараховано борг, облік теплової енергії, наданої відповідачу здійснювався на підставі будинкового засобу обліку теплової енергії.

Згідно з п. 12, п. 18, п. 20 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених Постановою КМУ від 21.07.2005 року № 630, у разі встановлення будинкових засобів обліку теплової енергії споживач оплачує послуги згідно із показниками пропорційно опалювальній площі (об'єму) квартири ; розрахунковим періодом для оплати послуг є календарний місяць; плата за надані послуги вноситься споживачем відповідно до показань засобів обліку води і теплової енергії або затверджених нормативів (норм) споживання на підставі платіжного документа (розрахункової книжки, платіжної квитанції), або відповідно до умов договору на встановлення засобів обліку.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України та статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має бути виконано належним чином відповідно до Закону, умов договору та інших актів цивільного законодавства.

На виконання умов договору в жовтні та листопаді 2008 року згідно рахунків №0336/10 від 30.10.08 та №0336/11 від 30.11.08 р. ТОВ «Виробничо-комерційна фірма «Нектар-ХХІ»відпущено 2,8 Гкал по 448,36 грн. без ПДВ на суму 1502 грн.95 коп. з ПДВ.

У грудні 2008 р. та січні 2009р. згідно рахунків №0336/12 від 30.12.08 та № №0336/01 від 30.01.09 ТОВ «Виробничо-комерційна фірма «Нектар-ХХІ»відпущено теплової енергії в кількості 5,53 Гкал по тарифу 528 грн.50 коп. без ПДВ на суму 3507 грн. 13 коп. з ПДВ.

Тариф на послугу з теплопостачання затверджений рішенням виконкому Кам'янець-Подільської міської ради від 10.12.2008 року  №2495.

З лютого 2009 р. по квітень 2009 року згідно рахунків № 0036/02 від 28.02.2009, №0036/03 від 30.03.09 та №0036/04 від 30.04.09 ТОВ «Виробничо-комерційна фірма «Нектар-ХХІ»відпущено теплової енергії в кількості 5,4 Гкал по тарифу 693 грн.52 коп. без ПДВ на суму 4477 грн. 36 коп. з ПДВ.

Тариф на послугу з теплопостачання встановлений рішенням виконкому Кам'янець-Подільської міської ради від 12.02. 2009 року  №292.

З лютого 2009 року по січень 2010 року відповідачу надано послугу з технічного обслуговування   та   поточного   ремонту   внутрішньобудинкових інженерних мереж тепло-, водопостачання  та  водовідведення  на  суму (щомісячно) 23 грн.99 коп., а всього на суму 287 грн.88 коп. з ПДВ.

Статтею 18 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»передбачено порядок оформлення претензій щодо якості надання житлово-комунальних послуг.

Відповідачем не було надано суду належних та допустимих доказів, здобутих у відповідності до вказаної норми, у спростування факту надання послуг теплопостачання, обслуговування й поточного ремонту внутрішньо будинкових інженерних мереж теплопостачання, водопостачання та водовідведення.

Згідно акту обстеження системи теплопостачання приміщення відповідача від 09.10.2009 року, сторонами було констатовано факт від'єднання такого приміщення від мережі теплопостачання, тому суд першої інстанції вірно прийшов до висновку про припинення правовідносин по наданню та отриманню відповідних послуг саме з зазначеної дати (т. 1 а.с. 69).

Судом першої інстанції на підставі встановлених між сторонами правовідносин, а також досліджених розрахунку заборгованості, пені, 3% річних та інфляційних та досліджених рахунків (т. 1 а.с. 10-28), акту звіряння взаємних розрахунків (т. 1 а.с. 77) вірно встановлено наявність на час розгляду справи заборгованості  відповідача по оплаті наданих послуг в сумі 5547грн. 50 коп. та у зв'язку з цим вірно застосовано положення п.5.4 договору та ст. 1 Закону України «Про відповідальність суб'єктів підприємницької діяльності за несвоєчасне внесення плати за спожиті комунальні послуги та утримання прибудинкових територій»щодо нарахування відповідачу 5451грн. 54 коп. пені, а також на підставі ст.625 Цивільного кодексу України 100 грн. 93коп. - 3% річних, 449 грн. 67 коп. - інфляційних втрат.

Такий висновок суду першої інстанції, з яким погоджується колегія суддів апеляційного суду узгоджується також із фактичними даними, отриманими апеляційним судом із досліджених платіжних доручень відповідача по оплаті наданих послуг (т. 2 а.с.76-84).

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України, кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Рішенням 35 сесії Кам'янець - Подільської міської ради №23 від 23.09.2008 року створено комунальне підприємство «Міськтепловоденергія», якому згідно рішення 54 сесії Кам'янець-Подільської міської ради від 05.02.2010 року передані основні засоби, що були в оренді ЗАТ «Тепловоденергія».

Згідно договору про відступлення права вимоги від 18 березня 2010 року ЗАТ «Тепловоденергія»(первісний кредитор) передав КП «Міськтепловоденергія»(новий кредитор) своє право вимоги, яке виникло на підставі договорів за якими надавались юридичним особам та фізичним особам - підприємцям послуги з тепло - водопостачання та водовідведення, в тому числі право вимоги про стягнення боргу з ТОВ «ВКФ «НектарХХІ».

Отже, судом вірно встановлено, що суб'єктом, якому належить право вимоги по стягненню 5547грн. 50 коп. боргу, 5451грн. 54 коп. пені, а також 100грн. 93коп. - 3% річних, 449грн. 67коп.- інфляційних втрат є саме КП «Міськтепловоденергія», а не ЗАТ «Тепловоденергія», у зв'язку з чим останньому правомірно відмовлено в задоволенні позовних вимог.

Відповідно до ч. 1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

За змістом ч. 3 ст. 215 ЦК України, оспорюваний правочин може бути визнаний недійсним в судовому порядку за позовом однієї із сторін цього правочину або іншої заінтересованої особи, що заперечують його дійсність на підставах, встановлених законом.

Відповідно до ст. 32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору.

За змістом статті 33 ГПК України, обов'язок доказування та подання доказів розподіляється між сторонами, виходячи з того, хто посилається на юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги і заперечення.

Отже, звертаючись з вимогою про визнання договорів недійсними, ТОВ «ВКФ»Нектар ХХІ»повинне було довести суду наявність обставин недодержання в момент вчинення кожного правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 ЦК України.

Позивач за зустрічним позовом повинен був також довести й наявність упущеної вигоди в  орієнтовній сумі 2300 грн., втрати в наслідок низької температури у приміщенні 450 грн., а також заподіяну моральну шкоду  в сумі 1500 грн..

Позивачем за зустрічним позовом таких доказів суду надано не було, а тому суд першої інстанції правомірно відмовив у задоволенні зустрічного позову в цій частині.

В обґрунтування зустрічного позову та апеляційної скарги в частині стягнення боргу, ТОВ «ВКФ»Нектар ХХІ»вказує на проведення невірного розрахунку площі приміщення, щодо опалення якого було надано відповідні послуги, внаслідок чого було завищено відповідні нарахування.

Колегія суддів апеляційного господарського суду приймає до уваги те, що нарахування за послуги опалення приміщення ТОВ «ВКФ»Нектар ХХІ»проводились за встановленими тарифами, відповідно до погоджених сторонами та закріплених у договорах №№ 661 від 21.05.2001 року та від 01.10.2004 року площ таких приміщень, з урахуванням погодженого сторонами об'єму приміщень з максимальним тепловим навантаженням. Окрім того, на підставі наведених договорів та в період їх дії ТОВ «ВКФ»Нектар ХХІ»повністю, без зауважень було виконано зобов'язання по оплаті наданих послуг на підставі розрахунків, наданих теплопостачальником.  

Наданий ТОВ «ВКФ»Нектар ХХІ»план приміщень з вказівкою на їх висоту, без надання суду для дослідження первинних технічних документів на таке приміщення, на думку колегії суддів не є належним доказом у підтвердження невідповідності погоджених сторонами в спірних договорах їх площ, об'єму та, відповідно, й доведеності факту завищеного нарахування плати за надані послуги.   

Отже, апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення зустрічного позову.

Судова колегія вважає, що суд першої інстанції повно з'ясував обставини справи та дав їм правильну юридичну оцінку. Порушень чи неправильного застосування норм матеріального чи процесуального права при розгляді спору судом першої інстанції, судовою колегією не встановлено, тому мотиви, з яких подана апеляційна скарга не можуть бути підставою для скасування прийнятого у справі рішення, а наведені в ній доводи не спростовують висновків суду.

На підставі викладеного, керуючись ст.99, 101, п.1 ст.103, ст.105 Господарського процесуального кодексу України Рівненський апеляційний господарський суд,  

ПОСТАНОВИВ:

1.  Рішення господарського суду Хмельницької області від 25.05.2010 року у справі № 15/21/2156 залишити без змін, апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційна фірма "Нектар-ХХІ" –без задоволення.

2.  Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено до Вищого господарського суду України у касаційному порядку через Рівненський апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів з дня набрання постановою законної сили.

Головуючий суддя                                                                       Мельник О.В.  

Суддя                                                                                              Тимошенко О.М.  

Суддя                                                                                              Коломис В.В.