Рішення

від 12.04.2011 по справі 7/017-11

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

7/017-11

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

 01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16                                                   тел. 235-24-26

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"12" квітня 2011 р.                                                                  Справа № 7/017-11

  Господарський суд Київської області у складі судді Антонової В.М., розглянувши справу

за позовом          Приватного підприємства «Торговий дім ПОЛЯКОВ», м. Черкаси,

до                    Приватного підприємства «Вік-торг», м. Бровари Київська область,

про                    стягнення 18 544,17 грн.

Представники сторін у судове засідання не з'явились

секретар судового засідання: Мельничук Л.В.

Обставини справи:

28.01.2011 року Приватне підприємство «Торговий Дім ПОЛЯКОВ»(далі - позивач) звернулось до господарського суду Київської області з позовною заявою №23 від 25.01.2011 року (вх. №292 від 28.01.2011 року) до Приватного підприємства «Вік-торг»(далі-відповідач) про стягнення 18 544,17грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем зобов'язань за договором поставки №935 від 01.01.2009 року, зокрема щодо проведення оплати за поставлений товар, в результаті чого просить суд стягнути з відповідача борг у сумі 18 544,17грн.

Ухвалою господарського суду Київської області від 28.01.2011 року було порушено провадження у справі №7/017-11 та призначено її розгляд на 17.02.2011 року.

У зв'язку з неявкою у судове засідання 17.02.2011 року представників сторін, які  у відповідності з ч. 1 ст. 64 ГПК України належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, розгляд справи відкладався на 17.03.2011 року.

Представники відповідача в судове засідання 17.03.2011 року повторно не з'явились, про причини неявки відповідач суд не повідомив, вимог ухвал суду не виконав.

У судовому засіданні 17.03.2011 року представник позивача подав заяву вих. №116 від 16.03.2011 року про зменшення позовних вимог, в якій позивач, враховуючи часткову оплату відповідачем суми заборгованості (на підтвердження чого надає копію банківської виписки), просить суд стягнути з відповідача 10 129,54грн. Подана заява прийнята судом до розгляду.

Ухвалою господарського суду Київської області від 17.03.2011 року, враховуючи повторну неявку у судове засідання представників відповідача, розгляд справи було відкладено на 12.04.2011 року та на підставі ч. 3 ст. 69 ГПК України та клопотання позивача продовжено строк вирішення спору у справі на п'ятнадцять днів з 30.03.2011 року по 13.04.2011 року.

До початку судового засідання 12.04.2011 року через загальний відділ господарського суду від позивача надійшла заява з додатками вих. №142 від 11.04.2011 року (вх. № 4952 від 12.04.2011 року) про зменшення позовних вимог, в якій позивач, у зв'язку з частковою оплатою відповідачем суми заборгованості (на підтвердження чого надає копію банківської виписки), просить стягнути з відповідача 7 000,00грн. Подана заява прийнята судом до розгляду. Таким чином, на розгляд суду передані позовні вимоги (остаточно сформовані в заяві вих. №142 від 11.04.2011 року (вх. № 4952 від 12.04.2011 року) про зменшення позовних вимог) про стягнення з відповідача на користь позивача 7000,00грн.

У судове засідання 12.04.2011 року представники сторін не з'явились.

Через загальний відділ господарського суду від позивача надійшло клопотання №143 від 11.04.2011 року (вх. №4953 від 12.04.2011 року), в якому позивач просить провести розгляд справи без участі його представників.

Представник відповідача, який у відповідності з ч. 1 ст. 64 ГПК України належним чином повідомлений про дату, час та місце судового засідання, у судове засідання втретє не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, вимог ухвали суду не виконав, відзиву на позовну заяву не надав.

На підставі ст. 75 ГПК України, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності відзиву на позовну заяву та без участі відповідача за наявними в ній матеріалами, так як його нез'явлення не перешкоджає вирішенню спору.

У судовому засіданні 12.04.2011 року господарським судом на підставі ст. 85 ГПК України було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши та оцінивши наявні докази в їх сукупності, суд встановив:

01.01.2009 року між Приватним підприємством «Торговий Дім ПОЛЯКОВ»(постачальник за договором, позивач у справі) та Приватним підприємством «Вік-торг»(покупець за договором, відповідач у справі) було укладено договір поставки № 935 (далі - договір), відповідно до п. 1.1. якого постачальник зобов'язується передати у власність покупця, продукти харчування та інші товари, а покупець зобов'язується прийняти і оплатити його на умовах даного договору відповідно до виписаних накладних.

Згідно п. 1.2. договору загальна сума товару, що передається покупцю, ціна одиниці, асортимент, кількість товару, дата відвантаження визначені у накладній, яка є невід'ємною частиною даного договору. Доставка товару здійснюється за рахунок постачальника у зазначені у заявці терміни.

Пунктом 3.1. договору визначено, що замовлення на придбання товару здійснюється покупцем шляхом подачі заявки через торгівельного представника постачальника.

Прийом товару за кількістю та якістю здійснюється відповідно до накладної постачальника за участю експедитора постачальника. Датою одержання товару вважається дата зазначена у накладній. При отриманні товару покупець засвідчує факт прийняття товару, його якість та кількість. Після прийняття товару –товар поверненню та обміну не підлягає. (п. 3.3. договору).

У відповідності до п. 3.5. договору при прийомі товару оформляється накладна, що підписується представниками сторін. Накладна засвідчує: факт поставки товару, його якість та кількість.

Сторонами, п. п. 4.1. -  4.2. договору, погоджено, що ціна на товар є вільною та  встановлюється постачальником. Ціна товару визначається у національній валюті України –гривні. Покупець здійснює розрахунки за отриману кожну поставку товару, окремо, шляхом перерахування 100% вартості отриманого товару на поточний рахунок постачальника, на протязі двадцяти одного календарних днів з моменту отримання товару, або шляхом внесення 100% вартості отриманого товару готівкою в касу постачальника на протязі двадцяти одного календарних днів з моменту отримання товару.

Даний договір, відповідно до п. 6.1. договору, вважається укладеним і набирає чинність з моменту його підписання сторонами і діє до 31.12.2009 року, а в частині зобов'язань до повного їх виконання. В разі, якщо жодна із сторін не пізніше ніж через 15 календарних днів до закінчення його дії не повідомила письмово іншу сторону про розірвання договору, він вважається щорічно пролонгованим на той же строк та на тих же умовах.

Оскільки жодною із сторін не надано суду доказів звернення з повідомленням про розірвання договору в порядку положень п. 6.1. договору, господарський суд вважає, що договір поставки №935 від 01.01.2009 року був продовжений сторонами і є чинним на момент розгляду спору у господарському суді.

Як встановлено господарським судом, на виконання умов договору постачальник (позивач у справі) згідно видаткових накладних №КК-0039109 від 12.11.2010 року на суму 7 657,02грн., №КК-0044496 від 19.11.2010 року на суму 2 488,31грн., №КК-0044506 від 19.11.2010 року на суму 926,32грн., №КК-0045032 від 19.11.2010 року на суму 7 472,52грн. передав, а покупець (відповідач у справі), в особі уповноважених представників, прийняв товар на загальну суму 18 544,17грн. (з ПДВ).

Судом встановлено, що вищезазначені видаткові накладні оформлені відповідно до вимог Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»та Положення «Про документальне забезпечення записів бухгалтерського обліку»затвердженого наказом Міністерства Фінансів України від 24 травня 1995 року № 88 щодо зазначення обов'язкових в них реквізитів, а саме: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ; назву документа(форми); дату і місце складення документа; зміст та обсяг господарської операції; одиницю виміру господарської операції (у натуральному та\або вартісному виразі); посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий чи електронний підпис або інші данні, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Отже, вказані товари, згідно  вищенаведених накладних, були отримані відповідачем, що підтверджується підписами уповноважених представників відповідача на накладних, підписи яких посвідченні печаткою товариства.

Відповідач отримав вищезазначений товар без будь-яких зауважень щодо його якості, кількості, асортименту чи інших умов поставки.

Таким чином, вищенаведені обставини свідчать про те, що у відповідача згідно умов договору виник обов'язок протягом 21 календарного дня оплатити вартість отриманого товару, тобто по накладній №КК-0039109 від 12.11.2010 року до 03.12.2010 року (12.11.2010 року, дата поставки,+21календарних дні) та по накладних №КК-0044496, №КК-0044506, №КК-0045032 від 19.11.2010 року до 10.12.2010 року (19.11.2010 року, дата поставки, +21 календарних дні) відповідно.

Однак, в порушення умов договору, відповідач у визначений строк вартість поставленого товару, згідно накладних №КК-0039109 від 12.11.2010 року, №КК-0044496 від 19.11.2010 року, №КК-0044506 від 19.11.2010 року, №КК-0045032 від 19.11.2010 року не оплатив, що стало підставою для звернення позивача з позовом до суду.

З поданих позивачем банківських виписок та заяв про зменшення розміру позовних вимог, господарський суд встановив, що відповідачем частково сплачено заборгованість за поставлений товар на загальну суму 11 544,17грн. Таким чином станом на 12.04.2011 року сума боргу відповідача перед позивачем становить 7 000,00грн. (18 544,17грн. загальна вартість поставленого товару - 11 544,17грн. оплачені грошові кошти).

Згідно п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом.

У відповідності до ст. 509 Цивільного кодексу України, ст. 173 Господарського кодексу України, в силу господарського зобов'язання, яке виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання, один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Зі змісту укладеного між сторонами договору вбачається, що за своєю правовою природою вказаний договір є договором поставки.

В силу вимог ст. 712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товари у власність покупця для виконання його підприємницької діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар та сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч. 2 ст. 712 ЦК України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

До обов'язків покупця ч. 1 ст. 692 ЦК України відносить обов'язок оплати товару після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Частиною 1 ст. 530 ЦК України передбачено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Приписами статті 33 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

На час розгляду спору у господарському суді відповідачем не заперечно факт отримання по вищезазначеним накладним товару від позивача та не надано доказів сплати повної вартості отриманого товару.

За таких обставин, суд вважає позовні вимоги про стягнення з відповідача заборгованості за поставлений товар в сумі 7 000,00грн (з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог вих. №142 від 11.04.2011 року) обґрунтованими, доведеними та такими, що підлягають задоволенню.  

Відповідно до абз. 2. п. 4.2. Роз'яснення Вищого господарського суду України від 04.03.1998 року №02-5/78 «Про деякі питання практики застосування розділу VІ Господарського процесуального кодексу України»якщо позивач завищив ціну позову, або у процесі розгляду спору зменшив позовні вимоги, або господарський суд відмовив у стягненні певних сум, державне мито у цій частині не повертається.

Згідно абз. 4 п. 9 вищезазначеного Роз'яснення Вищого господарського суду України Розподіл між сторонами сум, що підлягають сплаті за проведення експертизи (аудиту), послуги перекладача, а також інших судових витрат проводиться за правилами розподілу державного мита.

Судові витрати відповідно до ст. 49 ГПК України покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст.  44, 49, ст. ст.  82-85 ГПК України, господарський суд,-

вирішив:

1.          Позов задовольнити повністю.

2.             Стягнути з Приватного підприємства «Вік-торг»(07400, Київська область, м. Бровари, вул. Олімпійська, буд. 2А, кв. 178, код ЄДРПОУ 31786122) на користь Приватного підприємства «Торговий Дім ПОЛЯКОВ»(18005, м. Черкаси, вул. Чехова, 41, код ЄДРПОУ 32268131) 7 000 (сім тисяч) грн. 00 коп. основного боргу, 102 (сто дві) грн. 00 коп. державного мита і 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

          3.    Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду Київської області набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення і підписання та може бути оскаржено в апеляційному або касаційному порядку.

Повне рішення складено 18.04.2011 року

   Суддя                                                                                         Антонова В.М.