Постанова

від 18.04.2011 по справі 16/13-11

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

16/13-11

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.04.2011 року                                    Справа №  16/13-11

      Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого  Головка В.Г. (доповідач)

суддів: Логвиненка А.О., Стрелець Т.Г.

при секретарі: Ревковій Г.О.

за участю представників сторін:

від позивача: Полянчук В.М., директор, Леонтенко В.В., довіреність від 04.11.2010

від відповідача: Чапала Ю.О., довіреність від 16.11.2010

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали апеляційної скарги приватного підприємства "Агромед" на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 15.02.2011р. у справі №16/13-11

за позовом приватного підприємства "Агромед", м. Кривий Ріг Дніпропетровської області

до закритого акціонерного товариства "Криворіжаглобуд", м. Кривий Ріг Дніпропетровської області

про  стягнення 12 000грн.

         ВСТАНОВИВ:

        Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 15.02.2011р. у справі №16/13-11 (суддя Загинайко Т.В.) в задоволені позову приватного підприємства "Агромед" до  закритого акціонерного товариства "Криворіжаглобуд" про  стягнення 12000грн. відмовлено.

       Не погодившись з зазначеним рішенням господарського суду, позивач звернувся до Дніпропетровського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просив рішення суду скасувати, посилаючись на наступне:

-          суд не прийняв до уваги надані докази: копію рахунку від 31.07.2008р., копію акту від 09.07.2008р. , копію платіжного доручення від 15.08.2008р. на оплату штрафних санкцій у сумі 12000грн., виписку з банку від 15.08.2008р. про фактичне перерахування ПП „Агромед” на користь  закритого акціонерного товариства „Укрекскавація” штрафу у розмірі 12000грн.;

-          в матеріалах справи містились документальні докази, які свідчили про наявність відносин між сторонами спору, умовам відповідальності позивача перед замовником, докази фактичного скоєння господарського правопорушення працівниками, докази фактичного завдання позивачу шкоди, яка полягала у сплаті штрафних санкцій застосованих до позивача, внаслідок допущеного правопорушення з боку відповідача, тощо.

        Відповідач у відзиві на апеляційну скаргу просив рішення суду залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

        Вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги та відзиву на неї, судова колегія дійшла до висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

       Із матеріалів справи вбачається, що 23.04.2008р. між позивачем - приватним підприємством «Агромед», як замовником, та відповідачем - закритим акціонерним товариством «Криворіжаглобуд»(виконавцем) було укладено договір №155-08 з надання послуг будівельних машин та механізмів, за умовами якого в порядку та на умовах, визначених даним Договором, виконавець приймає на себе зобов'язання надати замовнику послуги будівельних машин та механізмів, в т.ч. використання КРАЗів в кількості  5 шт., на перевезення ґрунту в кількості 30 000куб.м (а.с.11-12).

       На виконання договору №155-08 від 23.04.2008р. виконавцем  були надані послуги будівельних машин та механізмів на загальну суму 148 920 грн., що підтверджується актами здачі-приймання виконаних робіт та встановлено рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 21.10.2010р. у справі №10/318-10, яке залишено без змін постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 07.12.2010р. (а.с.67-71, 106-109).

       На час укладення цього договору діяв договір  №1-а/тр на перевезення вантажів, укладений 10.01.2007р. між приватним підприємством «Агромед»(перевізником) та закритим акціонерним товариством «Укрекскавація»(замовником),  за умовами якого перевізник зобов'язується виділити автосамоскиди марки КРАЗ, КАМАЗ для перевезення ґрунту та інших нерудних матеріалів на об'єктах ЗАТ «Укрекскавація»у м. Кривому Розі; замовник зобов'язується сплатити встановлену плату за послуги по перевезенню вантажу відповідно до умов цього Договору.

       В подальшому 11.02.2008р. між закритим акціонерним товариством „Укрекскавація”, як підрядником, та відкритим акціонерним товариством „Північний гірничо-збагачувальний комбінат”, як замовником, було укладено Договір підряду №474, за умовами якого підрядник зобов'язався здійснити своїми силами та засобами послуги по розчищенню від шламів ставка оборотного водопостачання, і здати замовнику у встановлений строк визначений договором об'єкт у відповідності з проектно-кошторисною документацією, а замовник зобов'язується передати підряднику у встановленому договором порядку затверджену проектно-кошторисну документацію, необхідну для виконання робіт по розчищенню від шламів ставка оборотного водопостачання, а також прийняти від підрядника по акту виконаних робіт об'єкт ремонту і оплатити виконані роботи згідно умов договору.

      12.02.2008р. між позивачем та  закритим акціонерним товариством «Укрекскавація»було укладено додаткову угоду до Договору на перевезення вантажів, якою доповнили розділи 2 та 5  Договору на перевезення вантажів, а саме розділ 2 пунктом 2.3, в якому погодили, що у разі виникнення необхідності, перевізник може залучити до виконання робіт, передбачених цим договором, інших осіб; у такому випадку відповідальність за виконання умов цього договору, у тому числі відповідальність за його порушення, повністю покладається на перевізника; розділ 5 доповнили пунктом 5.7, в якому було погоджено, що у випадку порушення працівниками перевізника (або залучених до виконання перевезень інших осіб) порушень, які передбачені «Переліком видів порушень і матеріальної відповідальності Підрядника»(Додаток №3 до Договору підряду №474 ), перевізник зобов'язується сплатити замовнику штраф у розмірі, зазначеному у Додатку №3.

       Позивачем у даній справі 15.08.2008р. перераховано ЗАТ «Укрекскавація»штраф в сумі 12000грн., що підтверджується платіжним дорученням №127 (а.с.19).

       Це стало підставою для звернення до суду з позовом про стягнення з відповідача збитків в сумі 12000грн., спричинених нібито працівниками відповідача відповідно до акту від 09.07.2008р. (а.с.18).

       Відповідно до ч.1 ст.193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

       До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

       За статтями 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається.

       Відповідач, як виконавець, взяті на себе зобов'язання згідно умов Договору з надання послуг будівельних машин та механізмів від 23.04.2008р. виконав належним чином, що підтверджується підписаний сторонами Акт № 11-0000048 здачі-прийомки виконаних робітна суму 43 044грн. 00коп., де зазначено про відсутність взаємних претензій сторін.

       Відповідно до ст.611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, відшкодування збитків та моральної шкоди.

       Особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом (ч.1 ст.614 ЦК України).

       За приписами статті 22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

        Для застосування такої міри відповідальності, як відшкодування збитків, потрібна наявність повного складу цивільного правопорушення, як - то: протиправна поведінка, дія чи бездіяльність особи; шкідливий результат такої поведінки (збитки); причинний зв'язок між протиправною поведінкою та збитками; вина правопорушника.

        За відсутності хоча б одного з вищезазначених елементів цивільна відповідальність не настає.

       Суд вірно дійшов до висновку, що акт від 09.07.2008р., на який посилається позивач як на підставу своїх вимог, не може бути прийнята судом, як належний доказ вини відповідача, оскільки акт складений без участі представника відповідача, не має доказів щодо повноважень особи, які підписували акт, а також те, що згідно Додатку №3  до Договору підряду №474 передбачено штраф за вивезення, винесення цінностей без матеріального пропуску технологічних виробів, проте, складений акт від 09.07.2008р. не свідчить про вчинення такого господарського правопорушення.

       Відповідно до ч.1 ст.33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

       Враховуючи, що позивач не надав допустимих доказів протиправної поведінки відповідача в спричиненні збитків, суд правомірно відмовив в задоволенні позовних вимог.

        Доводи апеляційної скарги, виходячи з вищенаведеного, не можуть бути прийняті до уваги, оскільки не впливають на вирішення даної справи по суті.

        За таких обставин підстав для скасування рішення суду відповідно до ст.104 Господарського процесуального кодексу України не вбачається.

       Керуючись ст.99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд

        ПОСТАНОВИВ:

        Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 15.02.2011 року по справі №16/13-11 залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

        Постанова може бути оскаржена в касаційному порядку.

  Головуючий                                                                          В.Г.Головко

  Судді                                                                                       А.О.Логвиненко

                                                                                                   Т.Г.Стрелець