Постанова

від 21.04.2011 по справі 2а-1670/2905/11

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

          

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 квітня 2011 року

м. Полтава

Справа № 2а-1670/2905/11

Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді – Слободянюк Н.І.,

за участю секретаря  – Курганська Л.О.,  

представників позивача - Фелоненко Г.М., Батюта З.Ю. ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Державної податкової інспекції у м. Полтаві до Товариства з обмеженою відповідальністю малого підприємства "Продмашбуд" про стягнення податкового боргу, -

В С Т А Н О В И В:

07 квітня 2011 року  Державна податкова інспекція у м. Полтаві /далі по тексту - позивач/ звернулася до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю малого підприємства "Продмашбуд"/далі по тексту - відповідач/  про стягнення податкового боргу у сумі 6275,10 грн.

Обґрунтовуючи заявлену позовну вимогу, позивач зазначив, що відповідачем подано до контролюючого органу розрахунок суми податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів на 2009 рік, однак, зазначена у ньому сума податкового зобов’язання за ІV квартал 2009 року відповідачем  у повному обсязі не погашена.

Також відповідачем у повному обсязі не оплачено податкове повідомлення-рішення ДПІ у м. Полтаві від 04.02.2010 № 0016931502/0  про визначення ТОВ МП "Продмашбуд" податкового зобов’язання з податку на додану вартість на загальну суму 6480,00 грн (у тому числі основний платіж –4320,00 грн, штрафна санкція –2160,00 грн) за порушення норми пункту 9.8 статті 9 Закону України “Про податок на додану вартість”.

Крім цього, до спірної суми боргу включено позивачем нараховану відповідачу пеню з податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів у загальній сумі 0,54 грн.

У судовому засіданні представники позивача підтримали доводи і вимоги заявленого позову.

Повістка про виклик направлялася відповідачу на адресу, зазначену у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців. Поштове повідомлення, що направлене судом, повернулося до суду з відміткою відділення зв'язку "адресат не значиться".

Частиною 11 статті 35 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.

За таких обставин суд доходить висновку, що спір підлягає вирішенню на підставі наявних у справі письмових доказів, оскільки вони повно та всебічно висвітлюють обставини спірних правовідносин, а недобросовісна правова поведінка відповідача не може бути перешкодою для відправлення правосуддя.

Згідно матеріалів справи Товариство з обмеженою відповідальністю мале підприємство "Продмашбуд" /ідентифікаційний код 21056105/ зареєстроване юридичною особою виконкомом Київської районної ради м. Полтави /а.с. 4/.

Як платник податків, зборів (обов'язкових платежів) товариство перебуває на обліку у ДПІ у м. Полтаві, що підтверджується наявною у матеріалах справи копією довідки про взяття на облік платника податків /а.с. 8/.

Відповідачем подано до ДПІ у м. Полтаві розрахунок суми податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів на 2009 рік за № 21403. Згідно цього ж розрахунку загальна сума податку в 343,00 грн на 2009 рік підлягала сплаті до 15.04.2009 у сумі 86,00 грн, до 15.07.2009 у сумі 86,00 грн, до 15.10.2009 у сумі 86,00 грн, до 15.01.2010 у сумі 86,00 грн.

Згідно облікових карток особового рахунку  за платежем “12020100” за відповідачем обліковується борг по сплаті податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів за ІV квартал 2009 року у сумі 76,81 грн по строку сплати  14.01.2010.

Відповідно до статті 9 Закону України “Про систему оподаткування”, діючого у 2010 році, платники податків і зборів (обов'язкових платежів) зобов'язані, зокрема, сплачувати належні суми податків і зборів (обов'язкових платежів) у встановлені законами терміни /частина 1/; обов'язок юридичної особи щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів) припиняється із сплатою податку, збору (обов'язкового платежу) або його скасуванням або списанням податкової заборгованості відповідно до Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" /частина 3/.

Пунктом 10 частини 1 статті 14 вказаного Закону передбачено, що податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів належить до загальнодержавних податків та зборів /обов’язкових платежів/.

Контроль за правильністю обчислення і справляння цього податку здійснюється органами державної податкової служби / Закон України “Про податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів ”/.

Частиною 1 статті 5 Закону України “Про податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів ” в редакції Закону, що діяла впродовж 2009 та 2010 роках, встановлено, що податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів сплачується юридичними особами - щоквартально рівними частинами до 15 числа місяця, що настає за звітним кварталом.

Водночас спеціальним законом з питань оподаткування, який установлює порядок погашення зобов’язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів /обов’язкових платежів/, включаючи збір на обов’язкове державне пенсійне страхування та внески на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків контролюючими органами, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, та визначає процедуру оскарження дій органів стягнення є відповідно до преамбули цього Закону - Закон України “Про порядок погашення зобов‘язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”, що діяв до 01.01.2011.

Відтак, з набранням чинності зазначеним Законом 01 квітня 2001 року уніфіковано зокрема порядок та строки подання податкових декларацій (розрахунків), строки сплати сум податкових зобов’язань, підстави та розмір відповідальності за порушення податкового законодавства, що означає, що застосування пункту 5.3 статті 5 цього Закону та частини 1 статті 5 Закону України «Про податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів», якою встановлений інший строк сплати податку, повинно здійснюватися згідно правила співвідношення спеціального та загального законів.

З огляду на це, податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів сплачується платником податку у строк, встановлений підпунктом 5.3.1 пункту 5.3 статті 5 Закону України “Про порядок погашення зобов‘язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”, а саме: протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 цього Закону для подання податкової декларації /розрахунку/.

Відповідно до абзаців 1-5 підпункту 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 зазначеного Закону податкові декларації /розрахунки/ подаються за базовий податковий (звітний) період, що дорівнює: а) календарному місяцю (у тому числі при сплаті місячних авансових внесків), - протягом 20 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця; б) календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі при сплаті квартальних або піврічних авансових внесків), - протягом 40 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя); в) календарному року, крім випадків, передбачених підпунктом "г" підпункту 4.1.4 цього пункту, - протягом 60 календарних днів за останнім календарним днем звітного (податкового) року; г) календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб (прибуткового податку з громадян), - до 1 квітня року, наступного за звітним.

При цьому для цілей підпункту 4.1.4 цього пункту під терміном "базовий податковий період" слід розуміти перший податковий період звітного року, визначений відповідним законом з питань оподаткування, зокрема календарний квартал для цілей оподаткування прибутку підприємств /абзац 6 підпункту 4.1.4 /.

За змістом частини 1 статті 5 Закону України «Про податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів»базовим податковим періодом звітного року, станом на 1 січня якого обчислюється податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, в розумінні цього Закону є квартал, а відтак строк сплати податкового зобов‘язання з зазначеного платежу обчислюється, виходячи з базового податкового періоду –квартал.

Матеріалами справи підтверджується, що при правильному розумінні податковим органом базового податкового періоду, контролюючий орган, однак, граничний строк сплати податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів ототожнював з 15-им числом місяця, що настає за звітним кварталом, як це встановлено частиною 1 статті 5 Закону України «Про податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів».

Разом з тим, неправильне визначення контролюючим органом граничного строку сплати податкового зобов‘язання з податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів не має вирішального значення у цій справі про стягнення несплаченої у встановлений строк суми податку, оскільки останнім днем сплати податкового зобов’язання з зазначеного податку за ІV квартал 2009 року було 19.02.2010, а вимога про стягнення суми податку заявлена позивачем 07.04.2011.

На дату судового розгляду справи відповідач свій податковий обов’язок зі сплати податку у сумі 76,81 грн не виконав.

Статтею 16 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" (діючим на момент виникнення правовідносин з приводу нарахування пені) передбачено, що після закінчення встановлених строків погашення узгодженого податкового зобов'язання на суму податкового боргу нараховується пеня /підпункт 16.1.1 пункту 16.1/; нарахування пені розпочинається від першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати податкового зобов'язання, визначеного у податковому повідомленні згідно з нормами цього Закону, та закінчується у день прийняття банком, обслуговуючим платника податків, платіжного доручення на сплату суми податкового боргу /підпункт “б”підпункту 16.1.2 пункту 16.1 та підпункт 16.3.1 пункту 16.3/; пеня нараховується на суму податкового боргу (включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності) із розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на день виникнення такого податкового боргу або на день його (його частини) погашення, залежно від того, яка з величин таких ставок є більшою, за кожний календарний день прострочення у його сплаті і зазначений розмір пені діє щодо всіх видів податків і зборів (обов'язкових платежів), крім пені щодо порушення строків розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності, що встановлюється окремим законодавством /пункт 16.4 зазначеної статті/.

На підставі цих норм відповідачу нарахована пеня  з податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів у сумі 0,54 грн.

Згідно акта перевірки з питання збільшення суми податкових зобов'язань при визнанні умовного продажу товарних залишків та основних фондів після анулювання реєстрації ПДВ ТОВМП "Продмашбуд" від 26.01.2010 № 304/15-2/21056105 ТОВМП "Продмашбуд" допущено порушення вимоги пункту 9.8 статті 9 Закону України “Про податок на додану вартість” внаслідок непроведення збільшення суми податкових зобов'язань при визначенні умовного продажу залишків та основних фондів після анулювання реєстрації ПДВ.

За вказане порушення податковим повідомленням-рішенням від 04.02.2010 № 0016931502/0 відповідачу визначено податкове зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 6480,00 грн (у тому числі основний платіж –4320,00 грн, штрафна санкція –2160,00 грн).

Як свідчать матеріали справи, спору між сторонами щодо підстав визначення податкового зобов'язання та його суми згідно зазначеного податкового повідомлення-рішення немає.

Крім того, відповідно до статті 138 Кодексу адміністративного судочинства України предметом доказування є обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги чи заперечення або які мають інше значення для вирішення спору та які належить встановити при ухваленні судового рішення у справі.

Для вирішення цього спору значення мають обставини виконання відповідачем свого зобов’язання по сплаті податкового зобов’язання з податку на додану вартість у встановлений законодавством строк та на дату вирішення спору судом, а також  наявності у позивача права вимоги на стягнення вказаного виду платежу у судовому порядку.

Оплата податкового повідомлення-рішення від 04.02.2010 № 0016931502/0  мала здійснюватись за правилом абзацу 3 підпункту 5.3.1 пункту 5.3 статті 5 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", відповідно до якого у разі визначення податкового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах "а" - "в" підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4, платник податків зобов'язаний погасити нараховану суму податкового зобов'язання протягом десяти календарних днів від дня отримання податкового повідомлення, крім випадків коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру апеляційного узгодження.

За визначенням пункту 1.20 статті 1 цього Закону апеляційне узгодження - узгодження податкового зобов'язання у порядку і строки, які визначені цим Законом за процедурами адміністративного або судового оскарження.

У матеріалах справи відсутні докази здійснення відповідачем передбаченої підпунктом 5.2.2 пункту 5.2 статті 5 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" процедури адміністративного оскарження податкового повідомлення–рішення від 04.02.2010 № 0016931502/0, а також його оскарження до суду.

Отже, суд не знаходить правових підстав та фактичних даних для висновку про те, що вказане податкове повідомлення-рішення ДПІ у м. Полтаві порушує права та охоронювані законом інтереси товариства з обмеженою відповідальністю малого підприємства "Продмашбуд" у сфері публічно-правових відносин і тому не створює для нього обов'язку виконати його владні приписи у частині сплати податкового зобов’язання.

Згідно з підпунктом 5.4.1 пункту 5.4 статті 5 Закону України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”узгоджена сума податкового зобов’язання, не сплачена платником податків у строки, визначені Законом, визнається сумою податкового боргу платника податків.

Докази оплати чи погашення відповідачем в інший спосіб спірної суми боргу у матеріалах справи відсутні. Натомість, наявні у матеріалах справи облікові картки особового рахунку   свідчать про наявність у відповідача податкового боргу у загальній сумі 6275,10 грн /з податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів у сумі - 77,35 грн та з податку на додану вартість у сумі 6197,75 грн /.

Право податкових органів на звернення до суду з позовом про стягнення боргу перед бюджетом і державними цільовими фондами передбачене пунктом 11 статті 10 Закону України "Про державну податкову службу в Україні". Аналогічна за змістом норма міститься і у підпункті 20.1.28 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України.

Положенням статті 41 Конституції України запроваджено припис щодо непорушності права власності. Звідси, вирішення питання про примусове відчуження будь-яких активів, що охоплюється вимогою про стягнення, згідно зі статтею 124 Конституції України належить до юрисдикції судових органів і підлягає вирішенню безвідносно до інших дій, які були вчинені суб'єктом права з метою відновлення свого порушеного права і інтересу на отримання належних йому платежів в позасудовому порядку.

Отже, позов належить задовольнити.

На підставі викладеного, керуючись статтями 160-162 Кодексу адміністративного судочинства України, -  

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Державної податкової інспекції у м. Полтаві до Товариства з обмеженою відповідальністю малого підприємства " Продмашбуд " про стягнення податкового боргу у сумі 6275,10 грн задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю малого підприємства " Продмашбуд "  (вул. М.Бірюзова, 27, м. Полтава, ідентифікаційний код 21056105) до бюджету:

- на р/р 33218807700002, код бюджетної класифікації платежу 12020100, одержувач: УДК у м. Полтаві, ЗКПО 34698804, банк одержувача: ГУДКУ у Полтавській області, МФО 831019 суму податкового боргу з податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів у розмірі 77,35 грн /сімдесят сім гривень тридцять п'ять копійок/ ;

- на р/р 31117029700002, код бюджетної класифікації платежу 14010100, одержувач УДК  у місті Полтаві, ЗКПО 34698804, банк одержувача ГУДКУ у Полтавській області, МФО 831019 суму податкового боргу з податку на додану вартість у розмірі 6 197,75 грн /шість тисяч сто дев'яносто сім гривень сімдесят п'ять  копійок/.          

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10 - денний строк з дня її проголошення, а у разі складання постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України чи прийняття постанови у письмовому провадженні - протягом десяти днів з дня отримання копії постанови апеляційної скарги з одночасною подачею її копії до суду апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили після закінчення встановленого строку на апеляційне оскарження. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови  виготовлено 21 квітня 2011 року.

          Суддя                                                                                Н.І. Слободянюк