Постанова

від 24.11.2010 по справі 2а-13503/10/2670

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

2а-13503/10/2670

  ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД  міста КИЄВА01025,  м. Київ,  вул. Десятинна,  4/6, тел. 278-43-43

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

м. Київ

 24 листопада 2010 року           17:42           № 2а-13503/10/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Шарпакової В.В. при секретарі судового засідання Кармазіні А.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом  Державної податкової інспекції у Дніпровському районі міста Києва

до  Товариства з обмеженою відповідальністю "Плюс Ультра"

про  стягнення податкової заборгованості у розмірі 16 585, 71 грн.

На підставі частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 24 листопада 2010 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

          Державна інспекція у Дніпровському районі міста Києва (далі по тексту - позивач) звернулась до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Плюс Ультра» (далі по тексту - відповідач) про стягнення заборгованості за рахунок активів боржника у розмірі 16 585, 71 грн.

          Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 27 вересня 2010 року відкрито провадження в адміністративній справі № 2а-13503/10/2670, закінчено підготовче провадження та призначено справу до розгляду на 12 жовтня 2010 року, розгляд справи було відкладено на 22 жовтня 2010 року, у зв'язку з неявкою відповідача.

          У судовому засіданні 22 жовтня 2010 року відповідачем заявлено клопотання про відкладення розгляду справи для ознайомлення із матеріалами справи. Розгляд справи відкладено на 08 листопада 2010 року та зобов'язано сторін повести взаєморозрахунок.

          05 листопада 2010 року (відповідно до відмітки служби діловодства суду) відповідачем подані письмові заперечення про позову.

          Судове засідання 08 листопада 2010 відкладено на 16 листопада 2010 року для надання позивачем додаткових документів та пояснень.

          У судове засідання 16 листопада 2010 року відповідач не з'явився, позивач надав заяву про уточнення позовних вимог та зазначив, що сума заборгованості становить 16 271, 00 грн. Розгляд справи відкладений на 24 листопада 2010 року.

          У судовому засіданні 24 листопада 2010 року з'явився інспектор Державної податкової служби у Дніпровському районі міста Києва та надав пояснення по справі. Позивач підтримав позовні вимоги в повному обсязі та просив суд задовольнити позов. Відповідач заперечував проти позову та просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

          Позовні вимоги мотивовані тим, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Плюс Ультра» має податковий борг у розмірі 16 271, 00 грн.

          Письмові заперечення обґрунтовані тим, що заборгованість відповідно до повідомлень – рішень № 0004491510/0 від 16 лютого 2009 року на суму 170,00 грн., № 0007931510/0 від           25 березня 2009 року на суму 10,00 грн., № 0026811520/0 від 11 листопада 2009 року на суму     170,00 грн. та податок на додану вартість згідно податкової декларації № 271506 від                    18 грудня 2009 року в сумі 33,00 грн. сплачені в повному обсязі.

Розглянувши адміністративний позов та додані до нього матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Плюс Ультра» зареєстроване                                  17 січня 2002 року Дніпровською районною у місті Києві державною адміністрацією та перебуває на обліку в Державній податковій інспекції у Дніпровському районі міста Києва, як платник податків з        17 січня 2002 року, згідно з доданою до матеріалів справи довідкою про взяття на облік платника податків.

Статтею 2 Закону України «Про державну податкову службу України» від                           04 грудня 1990 року № 509 - XII визначено, що завданнями органів державної податкової служби є, зокрема, здійснення контролю за додержанням податкового законодавства, правильністю  обчислення,  повнотою і своєчасністю сплати до бюджетів, державних цільових фондів податків і зборів (обов'язкових платежів), а також неподаткових доходів, установлених законодавством (далі - податки, інші платежі).

10 лютого 2009 року Державною податковою інспекцією у Дніпровському районі міста Києва проведена невиїзна документальна перевірка своєчасності подання податкової звітності. В ході перевірки встановлено порушення підпункту 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»від 21 грудня 2000 року № 2181-III (далі по тексту – Закон № 2181-III) , а саме не подання декларації з податку на прибуток за 11 місяців 2008 року.

В результаті перевірки складено акт № 931-15/31838311 від 10 лютого 2009 року про результати невиїзної документальної перевірки своєчасності подання податкової звітності (копія акту міститься в матеріалах справи).

На підставі вищевказаного акту позивачем винесене податкове – повідомлення рішення № 0004491510/0 від 16 лютого 2009 року, яке отримано відповідачем 16 лютого 2009 року (копії вказаних документів додані до матеріалів справи).

18 березня 2009 року позивачем була проведена камеральна перевірка податкової звітності з податку на прибуток. В ході перевірки встановлено завищення податкового зобов'язання з податку на прибуток, а саме, відповідно до декларації № 228994 від 09 лютого 2009 року з податку на прибуток за 12 місяців 2008 року (копія податкового розрахунку комунального податку міститься в матеріалах справи) в частині заповнення рядків декларації наростаючим підсумком в 15 рядку включена сума 10 грн., як сума податку нарахованого за попередній податковий період поточного року, тоді як узгоджене податкове зобов'язання за       11 місяців 2008 року дорівнює 0 грн.

В результаті перевірки складено акт від 18 березня 2010 року № 1900-15/31838311 про результати камеральної перевірки податкової звітності з податку па прибуток (в матеріалах справи міститься копія акту перевірки).

На підставі вищевказаного акту перевірки винесено податкове повідомлення - рішення    № 0007931510/0 від 25 березня 2009 року, яке отримане відповідачем 25 березня 2009 року. (копія повідомлення –рішення додана до матеріалів справи).

Державною податковою інспекцією у Дніпровському районі міста Києва надіслано на адресу відповідача запрошення № 5421/10/15-ш від 03 березня 2009 року для проведення невиїзної документальної перевірки декларації з ПДВ за листопад 2009 року та для підписання акту.

24 березня 2010 року позивачем була проведена камеральна перевірка податкової декларації з податку на додану вартість, за результатами якої був складений акт від                     24 березня 2010 року № 2101-15/31838311 про результати документальної невиїзної (камеральної) перевірки податкової декларації з податку на додану вартість, яким встановлено, що підприємство          ТОВ «Плюс Ультра», 26.11.2009 року анульовано як платник ПДВ, в поданій податковій декларації за листопад 2009 року відповідачем не визначено умовний продаж ПДВ на основні фонди та нематеріальні активи, стосовно яких був нарахований податковий кредит у минулих періодах на суму ПДВ на основні фонди та нематеріальні активи на загальну суму 67796,00 грн. та суму ПДВ 13559,20 грн. в результаті чого винесено податкове повідомлення-рішення              № 0014231520/0 від 11 травня 2010 року, яким донараховано суму податкового зобов'язання в розмірі 16 271, 00 грн.

Відповідно до пункту 9.8 статті 9 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03 квітня 1997 року № 168/97-ВР (далі по тексту – Закон № 168/97-ВР) платник податку, в обліку якого на день анулювання реєстрації знаходяться товарні залишки або основні фонди, стосовно яких був нарахований податковий кредит у минулих або поточному податкових періодах, зобов'язаний визнати умовний продаж таких товарів за звичайними цінами та відповідно збільшити суму своїх податкових зобов'язань за наслідками податкового періоду, протягом якого відбувається таке анулювання.

Корінець податкового повідомлення – рішення №0014231520/0 від 11 травня 2010 року було направлене відповідачу, але відповідно до акту від 04 червня 2010 року про встановлення факту невручення податкового повідомлення – рішення платнику податків, вказане податкове повідомлення –рішення повернулось до Державної податкової інспекції у Дніпровському районі міста Києва, з поміткою на конверті, що за зазначеною адресою платник податків не знаходиться.

В матеріалах справи міститься акт № 6698-15/31838311 від 05 листопада 2009 року про порушення податкового законодавства, яким встановлене несвоєчасне подання декларації з податку на прибуток.

Відповідно до підпункту 17.1.1 пункту 17.1 статті 17 Закону № 2181-III платник податків, що не подає податкову декларацію у строки, визначені законодавством, сплачує штраф у розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за кожне таке неподання або її затримку.

В результаті чого винесене податкове повідомлення-рішення №0026811520/0, яким донараховано суму податкового зобов'язання в розмірі 170,00 грн., яке отримано відповідачем.  

          Таким чином, загальна сума заборгованості становила 16 585, 71 грн.

          Відповідачем надані письмові заперечення, в яких вказано, що заборгованість відповідно до повідомлень – рішень № 0004491510/0 від 16 лютого 2009 року на суму 170,00 грн.,                  № 0007931510/0 від 25 березня 2009 року на суму 10,00 грн., № 0026811520/0 від 11 листопада 2009 року на суму 170,00 грн. та податок на додану вартість згідно податкової декларації            № 271506 від 18 грудня 2009 року в сумі 33,00 грн. сплачені в повному обсязі. На підтвердження надані копію квитанції № 108 від 02 листопада 2010 року.

          У судовому засіданні 16 листопада 2010 року позивач надав заяву про уточнення позовних вимог та зазначив, що у зв'язку з частковим погашенням суми податкового боргу, заборгованість складає 16 271, 00 грн.

          Таким чином, сума заборгованості на момент розгляду справи становить 16 271, 00 грн.

Закону України № 2181-III є спеціальним законом з питань оподаткування, який установлює порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), включаючи збір на обов'язкове державне пенсійне страхування та внески на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків контролюючими органами, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, та визначає процедуру оскарження дій органів стягнення.

Відповідно до пункту 1.2 статті 1 Закону № 2181-III податкове зобов'язання - зобов'язання платника податків сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму коштів у порядку та у строки, визначені цим Законом або іншими законами України.

Пунктом 5.1 статті 5 Закону № 2181-III встановлено, що податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації. Зазначене податкове зобов'язання не може бути оскаржене платником податків в адміністративному або судовому порядку.

Відповідно до підпункту 5.3.1. пункту 5.3 статті 5 Закону № 2181-III платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 цього Закону для подання податкової декларації.

Згідно підпункту 5.4.1 статті 5 Закону № 2181-III узгоджена сума податкового зобов'язання, не сплачена платником податків у строки, визначені цією статтею, визнається сумою податкового боргу платника податків.

У разі визначення податкового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах "а" - "в" підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4, платник податків зобов'язаний погасити нараховану суму податкового зобов'язання протягом десяти календарних днів від дня отримання податкового повідомлення, крім випадків коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру апеляційного узгодження.

Відповідно до підпункту 5.2.1 пункту 5.1 статті 5 Закону № 2181-III податкове зобов'язання платника податків, нараховане контролюючим органом відповідно до пунктів 4.2 та 4.3 статті 4 цього Закону, вважається узгодженим у день отримання платником податків податкового повідомлення, за винятком випадків, визначених підпунктом 5.2.2 цього пункту.

Відповідно до підпункту 6.2.1 пункту 6.2 статті 6 Закону № 2181-III у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання в установлені строки, податковий орган надсилає такому платнику податків податкові вимоги.

Відповідно до підпункту 6.2.3 пункту 6.2. статті 6 Закон № 889-IV податкові вимоги надсилаються:

а) перша податкова вимога - не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання. Перша податкова вимога містить повідомлення про факт узгодження податкового зобов'язання та виникнення права податкової застави на активи платника податків. обов'язок погасити суму податкового боргу та можливі наслідки непогашення його у строк;

б) друга податкова вимога - не раніше тридцятого календарного дня від дня направлення (вручення) першої податкової вимоги, у разі непогашення платником податків суми податкового боргу у встановлені строки. Друга податкова вимога додатково до відомостей, викладених у першій податковій вимозі, може містити повідомлення про дату та час проведення опису активів платника податків, що перебувають у податковій заставі, а також про дату та час проведення публічних торгів з їх продажу.

В матеріалах справи містяться копії першої податкової вимоги від 27 лютого 2009 року    № 1/721 на суму 159,90 грн. Проте, лист з першою податковою вимогою повернувся до позивача, в зв'язку з закінченням терміну зберігання, про що свідчить печатка на поштовому конверті (копії зазначених документів додані до матеріалів справи).

На підставі зазначеного, 04 серпня 2009 року працівниками Державної податкової інспекції у Дніпровському районі міста Києва складено акт № 31 від 04 серпня 2009 року про розміщення податкової вимоги на дошці податкових оголошень.

Друга податкова вимога № 2/2472 від 03 вересня 2009 року на суму 172,13 грн. також повернулась до позивача, в зв'язку з закінченням терміну зберігання, про що свідчить печатка на поштовому конверті (копії зазначених документів додані до матеріалів справи).

На підставі чого, складено акт № 54/1 від 24 грудня 2009 року про розміщення податкової вимоги на дошці податкових оголошень.

Відповідно до пункту 1.3 статті 1 цього ж закону,  податковий борг (недоїмка) - податкове зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов'язання.

Відповідно до абзацу «а»підпункту 6.2.3. пункту 6.2. статті 6 Закону № 2181 перша податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання. Перша податкова вимога містить повідомлення про факт узгодження податкового зобов'язання та виникнення права податкової застави на активи платника податків, обов'язок погасити суму податкового боргу та можливі наслідки непогашення його у строк.

Відповідно до абзацу «б»підпункту 6.2.3. пункту 6.2. статті 6 Закону № 2181 друга податкова вимога надсилається не раніше тридцятого календарного дня від дня направлення (вручення) першої податкової вимоги, у разі непогашення платником податків суми податкового боргу у встановлені строки. Друга податкова вимога додатково до відомостей, викладених у першій податковій вимозі, може містити повідомлення про дату та час проведення опису активів платника податків, що перебувають у податковій заставі, а також про дату та час проведення публічних торгів з їх продажу.

Відповідно до підпункту 10.1.1 пункту 10.1 статті 10 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" у разі коли інші, передбачені цим Законом, заходи з погашення податкового боргу не дали позитивного результату, податковий орган здійснює за платника податків та на користь держави заходи щодо залучення додаткових джерел погашення суми податкового боргу шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а за їх недостатності - шляхом продажу інших активів такого платника податків.

Відповідно до  підпункту 3.1.1. пункту 3.1 статті 3 Закону № 2181 встановлено, що підставою для примусового стягнення активів платників податків в рахунок погашення його податкового боргу є виключно рішення суду.

Як вказано у пункті 1.7 статті 1 Закону № 2181-III активи платника податків - кошти, матеріальні та нематеріальні цінності, що належать юридичній або фізичній особі за правом власності або повного господарського відання. Згідно підпункту 3.1.1 пункту 3.1 статті 3 Закону № 2181-III активи платника податків можуть бути примусово стягнені в рахунок погашення його податкового боргу виключно за рішенням суду. В інших випадках платники податків самостійно визначають черговість  та форми задоволення претензій кредиторів за рахунок активів, вільних від заставних зобов'язань забезпечення боргу.

Відповідно до зазначених норм та користуючись правом передбаченим пункту 11 статті 10 Закону України “Про державну податкову службу в Україні” позивач звернувся до суду з позовом про стягнення  з активів відповідача заборгованості перед бюджетом.

Письмові заперечення відповідача в частині не визнання податкового повідомлення –рішення № 0026811520/0 від 15 травня 2010 року, у зв'язку з тим, що на момент проведення камеральної перевірки від 24 березня 2010 року основні фонди та інші активи, зазначені в декларації були списані, що підтверджується Актами про списання № 1/11/09 від 10 листопада 2009 року та № 2/11/09 від 25 листопада 2009 року (акти додаються), є необгрунтовними. Так як, податкове повідомлення № 0026811520/0 від 15 травня 2010 року на суму 16 271, 00 грн. не оскаржувалась відповідачем та набула статусу податкового боргу.

З урахуванням того, що узгоджена сума податкового зобов'язання в розмірі                  16 271, 00 грн. станом на дату розгляду справи набула статусу податкового боргу товариства, беручи до уваги те, що позивачем було вжито всіх передбачених Законом України "Про погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами і державними цільовими фондами" заходів з погашення податкового боргу відповідача, які, в свою чергу, не дали позитивного результату, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог щодо стягнення з відповідача заборгованості в сумі 16 271, 00 грн. у відповідності до підпункту  3.1.1 пункту 3.1 статті 3 Закону України "Про  порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" в розмірі 16 271, 00 грн.

За викладених обставин, Окружний адміністративний суд м. Києва вважає позовні вимоги обґрунтованими та доведеними відповідними доказами, а позовну заяву такою, що підлягає задоволенню.

Відповідно до стаття 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відповідно до частини першої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно із частиною першою статті 69 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Відповідно до статті 70 Кодексу адміністративного судочинства України належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування. Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 69, 70, 71, 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов Державної податкової інспекції у Дніпровському районі міста Києва задовольнити.

          2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Плюс Ультра» (02002, місто Київ, вул. Марії Раскової, буд. 19, код ЄДРПОУ 31838311) до Державного бюджету на користь Державної податкової інспекції у Дніпровському районі міста Києва (0294, місто Київ, б-р Верховної Ради, б. 24-Б, рахунок: УДК у Дніпровському районі м. Києва, ідентифікаційний код 26077906, Банк одержувач ГУ УДК у м. Києві, МФО 820019, р/р 54122999700005) за рахунок активів боржника. суму податкової заборгованості на загальну суму 16 271, 00 грн. (шістнадцять тисяч двісті сімдесят одну гривну).

Постанова набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня її складання в повному обсязі за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя                                                                                                    Шарпакова В.В.