Постанова

від 17.12.2010 по справі 2а-16470/10/2670

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

2а-16470/10/2670

  ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД  міста КИЄВА01025,  м. Київ,  вул. Десятинна,  4/6, тел. 278-43-43

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

м. Київ

 17 грудня 2010 року           12:47           № 2а-16470/10/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Шарпакової В.В. при секретарі судового засідання Рубенян Г.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом  Заступника прокурора Подільського району міста Києва в інтересах      держави в особі Державної податкової інспекції у Подільському районі  міста Києва

до  Приватного підприємства "Муракамі Інвест"

про  стягнення заборгованості у розмірі 60 456, 46 грн.

На підставі частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 17 грудня 2010 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

          Заступник прокурора Подільського району міста Києва в інтересах держави в особі Державної податкової інспекції у Подільському районі міста Києва (далі по тексту - позивач) звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовною заявою до Приватного підприємства «Мураками Інвест» (далі по тексту - відповідач) про стягнення заборгованості зі сплати податку за землю у розмірі 60 456, 46 грн.

          Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 19 листопада 2010 року відкрито провадження в адміністративній справі № 2а-16470/10/2670, закінчено підготовче провадження та призначено справу до розгляду у судовому засіданні на 30 листопада 2010 року, яке відкладалось на 14 грудня 2010 року, у зв'язку з неявкою відповідача та представника прокуратури Подільського району міста Києва.

          У судовому засіданні 14 грудня 2010 року виникла необхідність відкласти розгляд справи для надання позивачем додаткових доказів. Відповідач у судове засідання не з'явився. Розгляд справи відкладено на 17 грудня 2010 року.

          У судовому засіданні 17 грудня 2010 року представник Прокуратури Подільського району міста Києва та представник Державної податкової інспекції у Подільському районі міста Києва позовні вимоги підтримали та просили суд задовольнити позов в повному обсязі.

          Відповідач у судові засідання 30 листопада 2010 року, 14 грудня 2010 року та 17 грудня 2010 року не з'явився, явку повноважного представника у судове засідання не забезпечив, заперечень проти позову не надав, хоча про дату, час та місце судового засідання був повідомленимй належним чином.   

Позовні вимоги мотивовані тим, що заборгованість виникла у зв'язку із самостійним узгодженням Приватним підприємством «Мураками Інвест»суми податкового зобов'язання з орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності за період з січня          2010 року по вересень 2010 року зазначеної у податковій декларації, поданій до Державної податкової інспекції у Подільському районі міста Києва. В результаті не сплати відповідачем суми вищевказаного зобов'язання у строк, передбачений підпунктом 5.3.1. пункту 5.3 статті 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21 грудня 2000 року № 2181- III (далі по тексту – Закон      № 2181- III), Державною податковою інспекцією у Подільському районі  міста Києва направлені перша та друга податкові вимоги. Таким чином, сума вказана в декларації орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності та пеня набули статусу податкового боргу.

Державна податкова інспекція у Подільському районі міста Києва  стверджує, що ним було вжито всіх передбачених Закону № 2181-ІІІ заходів з погашення податкового боргу відповідача, які, в свою чергу, не дали позитивного результату, а тому позивач, посилаючись на підпункт 3.1.1 пункт 3.1 статті 3 вказаного Закону, просить стягнути з відповідача податковий борг.

Розглянувши адміністративний позов та додані до нього матеріали, заслухавши пояснення представників позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

          Приватне підприємство «Муракамі Інвест» зареєстровано Подільською  районною у місті Києві державною адміністрацією 06 вересня 2006 року за № 1070108000302247 та перебуває на обліку у Державній податковій інспекції у Подільському районі міста Києві 22 квітня 2009 року № 173.

          Статтею 2 Закону України «Про плату за землю» від 03 липня 1992 року № 2535-XII (далі по тексту – Закон № 2535-XII), встановлено, що використання землі в Україні є платним. Плата за землю справляється у вигляді земельного податку або орендної плати, що визначається залежно від грошової оцінки земель. Розміри податку за земельні ділянки, грошову оцінку яких не встановлено, визначаються до її встановлення в порядку, визначеному цим Законом.

          Відповідно до статті 14 Закону № 2535-XII платники земельного податку, а також орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності (крім громадян) самостійно обчислюють суму земельного податку та орендної плати щороку за станом на 1 січня і до 1 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою центральним податковим органом, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій. 

          30 січня 2010 року (відповідно до відмітки, яка міститься на податковій декларації) Приватне підприємство «Муракамі Інвест»подало податкову декларацію орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності за 2010 рік з урахуванням плати за місяць  у сумі 11 893, 49 грн. за січень – червень 2010 року , та з урахуванням плати за місяць у сумі 11 893, 48 грн. – за липень – грудень 2010 року.

Таким чином, відповідач самостійно визначив та узгодив суму податкового зобов'язання з плати за земельні ділянки державної і комунальної власності. Однак, у встановлені Законом    № 2181-ІІІ строки, вказана в податковій декларації сума податкового зобов'язання з орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності, не була сплачена в повному обсязі.

Позивачами зазначено, що Приватне підприємство «Муракамі Інвест» сплатило частину податкового зобов'язання, а саме сплачено 10 933, 28 грн., що підтверджується доданою до матеріалів справи копією облікової карки відповідача станом на 29 листопада 2010 року.

Статтею 17 зазначеного закону, встановлено, що податкове зобов'язання по земельному податку, а також по орендній платі за землі державної та комунальної власності, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за базовий податковий (звітний) період, який дорівнює календарному місяцю, щомісячно протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Відповідно до підпункту 4.1.4 пункту 4.1. статті 4 Закону № 2181-ІІІ, податкові декларації подаються за базовий податковий (звітний) період, що дорівнює:  календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі при сплаті квартальних або піврічних авансових внесків), - протягом 40 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя).

Підпунктом 5.3.1. пункту 5.3 статті 5 вказаного Закону, платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 цього Закону для подання податкової декларації.

Відповідно до пункту 5.1 статті 5 Закону № 2181-ІІІ податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації.

У відповідності до підпункту 5.4.1. пункту 5.4. статті 5 Закону № 2181, узгоджена сума податкового зобов'язання, не сплачена платником податків у строки, визначені цією статтею, визнається сумою податкового боргу платника податків.

Пунктом 1.3 статті 1 Закону № 2181-ІІІ передбачено, що податковий борг (недоїмка) - це податкове зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов'язання.

Отже, у зв'язку з не сплатою відповідачем суми податкового зобов'язання, вказаного у податковій декларації орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності, така сума, в силу статті 5 Закону № 2181-ІІІ, набула статусу податкового боргу.

Станом на день розгляду справи, сума заборгованості у розмірі 60 456, 46 грн. Приватним підприємством «Муракамі Інвест»не сплачена.

          Пунктом 1.2. статті 1 Закону № 2181- III визначено, що податкове зобов'язання - зобов'язання платника податків сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму коштів у порядку та у строки, визначені цим Законом або іншими законами України.

Відповідно до пункту 1.3 статті 1 цього ж закону,  податковий борг (недоїмка) - податкове зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов'язання.

Відповідно до абзацу «а»підпункту 6.2.3. пункту 6.2. статті 6 Закону № 2181-ІІІ перша податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання. Перша податкова вимога містить повідомлення про факт узгодження податкового зобов'язання та виникнення права податкової застави на активи платника податків, обов'язок погасити суму податкового боргу та можливі наслідки непогашення його у строк.

Відповідно до абзацу «б»підпункту 6.2.3. пункту 6.2. статті Закону № 2181-ІІІ друга податкова вимога надсилається не раніше тридцятого календарного дня від дня направлення (вручення) першої податкової вимоги, у разі непогашення платником податків суми податкового боргу у встановлені строки. Друга податкова вимога додатково до відомостей, викладених у першій податковій вимозі, може містити повідомлення про дату та час проведення опису активів платника податків, що перебувають у податковій заставі, а також про дату та час проведення публічних торгів з їх продажу.

В матеріалах справи містяться копія корінця першої податкової вимоги № 1/849 від         06 квітня 2010 року на суму 7560, 21 грн. та копія корінця другої податкової вимоги № 2/1669 від 16 серпня 2010 року на суму 48 571, 98 грн.

Відповідно до поштових довідок зазначені податкові вимоги вручені не були, а тому розміщені на дошці податкових оголошень, до підтверджуються актами від 16 липня 2010 року № 704 та від 19 серпня 2010 року № 793 (вказані докази додані до матеріалів справи).

Так, згідно з вимогами статті 206 Земельного кодексу України використання землі в Україні є платним. Об'єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.

Статтею 5 Закону № 2535-XII встановлено, що суб'єктом плати за землю (платником) є власник земельної ділянки, земельної частки (паю) і землекористувач, у тому числі орендар.

Відповідно до статті 15 цього ж Закону платники земельного податку, а також орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності (крім громадян) самостійно обчислюють суму земельного податку та орендної плати щороку за станом на 1 січня і до           1 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою центральним податковим органом, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій. 

Статтею 17 Закону № 2535-XII встановлено, що податкове зобов'язання по земельному податку, а також по орендній платі за землі державної та комунальної власності, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за базовий податковий (звітний) період, який дорівнює календарному місяцю, щомісячно протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Згідно з статтею 25 Закону № 2535-XII за прострочення встановлених строків сплати податку (стаття 17 цього Закону) справляється пеня у розмірах, визначених законом.

Контроль за правильністю обчислення і справляння земельного податку, а також орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності здійснюється органами державної податкової служби (стаття 27 Закону № 2535-XII).

В матеріалах справи також міститься копія договору оренди земельної ділянки, укладений між Головою Подільської районної у місті Києві ради та Приватним підприємством «Муракамі Інвест»23 квітня 2009 року (далі по тексту - Договір).

Відповідно до підпункту 3.1 пункту 3 Договору, договір укладено на три роки.

Також, в матеріалах справи міститься акт прийому передачі земельної ділянки, що підтверджує фактичне користування земельної ділянки Приватним підприємством       «Муракамі Інвест».

          Преамбулою Закону № 2181 встановлено, що цей Закон є спеціальним законом з питань оподаткування, який установлює порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), включаючи збір на обов'язкове державне пенсійне страхування та внески на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків контролюючими органами, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, та визначає процедуру оскарження дій органів стягнення.

          Як вже зазначалось вище, відповідач самостійно подав до Державної податкової інспекції у Подільському районі міста Києва податкову декларацію орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності за 2010 рік, в якій самостійно визначив суму податкового зобов'язання з орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.

Не сплативши визначену у податковій декларації суму до бюджету протягом строків, встановлених Законом № 2181, відповідач самостійно узгодив цю суму.

Підпунктом 3.1.1 пункту 3.1 статті 3 Закону № 2181-ІІІ визначено, що активи платника податків можуть бути примусово стягнені в рахунок погашення його податкового боргу виключно за рішенням суду. В інших випадках платники податків самостійно визначають черговість та форми задоволення претензій кредиторів за рахунок активів, вільних від заставних зобов'язань забезпечення боргу. У разі, якщо такого платника податків визнано банкрутом, черговість задоволення претензій кредиторів визначається законодавством про банкрутство.

З урахуванням того, що узгоджена сума податкового зобов'язання в розмірі                           60 456, 46 грн. станом на дату розгляду справи набула статусу податкового боргу відповідача, беручи до уваги те, що позивачем було вжито всіх передбачених Законом № 2181 заходів з погашення податкового боргу відповідача, які, в свою чергу, не дали позитивного результату, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог щодо стягнення з відповідача заборгованості в сумі 60 456, 46 грн.

Відповідно до статті 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відповідно до частини першої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно із частиною першою статті 69 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Відповідно до статті 70 Кодексу адміністративного судочинства України належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування. Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 69, 70, 71, 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1.Позов Заступника прокурора Подільського району міста Києва в інтересах держави в особі Державної податкової інспекції у Подільському районі міста Києва задовольнити.

2.Стягнути з Приватного підприємства «Муракамі Інвест» (01103, місто Київ,  вул. Кіквідзе 13, код ЄДРПОУ – 34575413, р/р 26001000510401 в АТ «Сведбанк», МФО 300164) до державного бюджету (р/р 34129999700008, одержувач: УДК у Подільському районі міста Києва, банк одержувач: ГУ ДКУ у м. Києві, МФО 820019, код ЄДРПОУ 2607793) податковий борг у розмірі 60 456, 46 грн. (шістдесят тисяч чотириста п'ятдесят шість гривень сорок шість копійок).

Постанова набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня її складання в повному обсязі за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя                                                                                                       Шарпакова В.В.