Постанова

від 21.02.2011 по справі 2а-19012/10/2670

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

2а-19012/10/2670

  ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД  міста КИЄВА01025,  м. Київ,  вул. Десятинна,  4/6, тел. 278-43-43

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

м. Київ

 21 лютого 2011 року           16:55           № 2а-19012/10/2670

Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Шарпакова В.В. при секретарі судового засідання Висоцькій Ю.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом  Управління Пенсійного фонду України в Голосіївському районі м. Києва

до  Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Київдніпробуд"

про  стягнення заборгованості у розмірі 39393,58 грн

На підставі частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 21 лютого 2011 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Управління Пенсійного фонду України в Голосіївському районі міста Києва (далі по тексту - позивач) звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Київдніпробуд» (далі по тексту - відповідач) про стягнення заборгованості по внескам на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування у розмірі 39 393, 58 грн.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 27 грудня 2010 року відкрито провадження в адміністративній справі № 2а-19012/10/2670, закінчено підготовче провадження та призначено справу до розгляду у судовому засіданні на 08 лютого 2011 року, яке відкладалось на 21 лютого 2011 року, у зв'язку з неявкою відповідача.

У судовому засіданні 21 лютого 2011 року представник позивача підтримав позовні вимоги в повному обсязі та просив суд задовольнити позов у повному обсязі.

Відповідач у судові засіданні 08 лютого 2011 року та 21 лютого 2011 року не з'явився, явку повноважного представника у судове засідання не забезпечив, заперечень проти позову не надав, хоча про дату, час та місце судових засідань був повідомлений відповідно до статті 35 Кодексу адміністративного судочинства України.  

Позовні вимоги мотивовані тим, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Київдніпробуд» має заборгованість по сплаті внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування за листопад – грудень 2008 року, за          2009 рік та за січень –вересень 2010 року у розмірі 39 393, 58 грн.

Розглянувши адміністративний позов та додані до нього матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

          Товариство з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Київдніпробуд» є юридичної особою, ідентифікаційний код 32910896 (відповідно до Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 27 січня 2011 року).

Статтею 14 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 року №1058-IV (далі по тексту - Закон №1058-IV) визначено, що страхувальниками є роботодавці: підприємства, установи і організації, створені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, об'єднання громадян, профспілки, політичні партії (у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ, організацій, об'єднань громадян, профспілок, політичних партій, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами), фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності та інші особи (включаючи юридичних та фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок, придбали спеціальний торговий патент), які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, або за договорами цивільно-правового характеру, - для осіб, зазначених у пунктах 1, 10, 15 статті 11 цього Закону.           

Пунктом 2.1.1 статті 2 Інструкції «Про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України» від 19.12.2003 року №21-1 (далі по тексту Інструкція №21-1), також встановлено, що страхувальниками є роботодавці: підприємства, установи й організації, створені відповідно до законодавства України, незалежно від форм власності, виду діяльності та господарювання, об'єднання громадян, профспілки, політичні партії (у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ, організацій, об'єднань громадян, профспілок, політичних партій, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами), фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності та інші особи (включаючи юридичних та фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування - фіксований податок, єдиний податок та фіксований сільськогосподарський податок), які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, або за договорами цивільно-правового характеру.

Частиною 1 статті 15 Закону № 1058-ІV зазначено, що платниками страхових  внесків до солідарної системи є страхувальники, зазначені в статті 14 цього Закону, і застраховані особи, зазначені в частині першій статті 12 цього Закону.

Відповідно до вищевказаного, Товариство з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Київдніпробуд» є платником страхових внесків та відноситься до платників страхових внесків до солідарної системи.

Згідно частини 3 статті 20 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»обчислення страхових внесків територіальними органами Пенсійного фонду у випадках, передбачених цим Законом, здійснюється на підставі складених актів перевірки правильності нарахування та сплати страхових внесків, звітності, що подається страхувальником, бухгалтерських та інших документів, що підтверджують суму заробітної плати (доходу), на які відповідно до цього Закону нараховуються страхові внески.

Статтею 5 Інструкції №21-1 встановлено, що обчислення страхових внесків зазначеною категорією платників здійснюється щомісячно за ставками, визначеними пунктами 4.1, 4.2 цієї Інструкції, на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) заробітної плати (доходу), виходячи з розміру страхового внеску, що діє на день нарахування виплат (доходу).

Пунктом 4.1 статті 4 Інструкції №21-1 вказано, що  для платників, зазначених у підпунктах 2.1.1 та 2.1.2 пункту 2.1 цієї Інструкції, - 33,2 відсотка суми фактичних витрат на оплату праці (грошового забезпечення) працівників, що включають витрати на виплату основної і додаткової заробітної плати та інших заохочувальних та компенсаційних виплат, у тому числі в натуральній формі, які визначаються згідно з нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до Закону України "Про оплату праці", що підлягають обкладенню податком на доходи фізичних осіб, а також на суми оплати перших п'яти днів тимчасової непрацездатності, яка здійснюється за рахунок коштів роботодавця та допомоги у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю.

Для підприємств, установ та організацій, де працюють інваліди, збір на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування визначається окремо за ставкою 4 відсотки від об'єкта оподаткування для працюючих інвалідів. Відповідно до пункту 4 статті 4 Закону України «Про збір на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від                            26 червня 1997 року № 400/97 ВР (далі по тексту –Закон № 400/97 ВР) із заробітної плати працівників підприємства проводиться утримання у розмірі 0,5 відсотків від об'єкта оподаткування, із заробітної плати або з частини заробітної плати, що не перевищує розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та 2 відсотки від об'єкта оподаткування з частини заробітної плати в розмірі понад прожитковий мінімум для працездатних осіб. Страхові внески нараховуються незалежно від джерел їх фінансування, форми, порядку, місця виплати та використання, а також незалежно від того, чи були зазначені суми фактично виплачені після їх нарахування до сплати.

Статтею 20 Закону № 1058-ІV встановлено, що плата страхових внесків здійснюється виключно в грошовій формі шляхом внесення відповідних сум страхових внесків до солідарної системи на банківські рахунки виконавчих органів Пенсійного фонду, а сум страхових внесків до накопичувальної системи пенсійного страхування - на банківський рахунок Накопичувального фонду або на банківський рахунок обраного застрахованою особою недержавного пенсійного фонду. При цьому, зазначено, що страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду. Базовим звітним періодом є - календарний місяць.

Відповідно до картки особового рахунку відповідача, доданої до матеріалів справи, узгоджених вимог борг становить 39 393, 58 грн., якій складається:

- вимога № 128 від 29 жовтня 2010 року до Товариство з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Київдніпробуд» на суму 1372,80 грн.;

          - вимога № 128 від 01 вересня 2010 року до Товариство з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Київдніпробуд» на суму 1531, 20 грн.;

          - вимога № 128 від 02 серпня 2010 року до Товариство з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Київдніпробуд» на суму 1531, 20 грн.;

          - вимога № 128 від 01 липня 2010 року до Товариство з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Київдніпробуд» на суму 1531, 20 грн.;

          - вимога № 128 від 01 червня 2010 року до Товариство з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Київдніпробуд» на суму 1531, 20 грн.;

          - вимога № 128 від 05 травня 2010 року до Товариство з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Київдніпробуд» на суму 1848, 00 грн.;

          - вимога № 128 від 01 квітня 2010 року до Товариство з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Київдніпробуд» на суму 3713, 60 грн.;

          - вимога № 128 від 01 лютого 2010 року до Товариство з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Київдніпробуд» на суму 3294, 72 грн.;

          - вимога № 128 від 04 січня 2010 року до Товариство з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Київдніпробуд» на суму 1853, 28 грн.;

          - вимога № 419 від 01 грудня 2009 року до Товариство з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Київдніпробуд» на суму 1464, 32 грн.;

          - вимога № 419 від 01 жовтня 2009 року до Товариство з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Київдніпробуд» на суму 1458, 16 грн.;

          - вимога № 419 від 01 вересня 2009 року до Товариство з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Київдніпробуд» на суму 1464, 32 грн.;

          - вимога № 419 від 03 серпня 2009 року до Товариство з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Київдніпробуд» на суму 1576, 96 грн.;

          - вимога № 419 від 01 липня 2009 року до Товариство з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Київдніпробуд» на суму 1464, 32 грн.;

          - вимога № 419 від 01 червня 2009 року до Товариство з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Київдніпробуд» на суму 1180, 96 грн.;

          - вимога № 419 від 05 травня 2009 року до Товариство з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Київдніпробуд» на суму 1073, 60 грн.;

          - вимога № 419 від 01 квітня 2009 року до Товариство з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Київдніпробуд» на суму 6871, 92 грн.;

          - вимога № 419 від 02 лютого 2009 року до Товариство з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Київдніпробуд» на суму 5068, 80 грн.

Частиною 3 статті 106 Закону 1058-ІV вказано, що територіальні органи Пенсійного фонду за формою і у строки, визначені правлінням Пенсійного фонду, надсилають страхувальникам, які мають недоїмку, вимогу про її сплату. Вимога про сплату недоїмки є виконавчим документом.

В матеріалах справи містяться копії вимог про сплату боргу за 2009-2010 роки та докази отримання відповідачем копій вказаних вимог.

Згідно статті 106 Закону 1058-ІV протягом десяти робочих днів із дня одержання вимоги про сплату недоїмки страхувальник зобов'язаний сплатити суми недоїмки та суми фінансових санкцій.

Відповідно до статті 106 Закону № 1058-ІV у разі виявлення своєчасно не сплачених сум страхових внесків страхувальники зобов'язані самостійно обчислити ці внески і сплатити їх з нарахуванням пені в порядку і розмірах, визначених цією статтею.

Суми страхових внесків своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальниками у строки, визначені статтею 20 цього Закону, в тому числі обчислені територіальними органами Пенсійного фонду у випадках, передбачених частиною третьою статті 20 цього Закону, вважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків (далі - недоїмка) і стягуються з нарахуванням пені та застосуванням фінансових санкцій.

Територіальні органи Пенсійного фонду за формою і у строки, визначені правлінням Пенсійного фонду, надсилають страхувальникам, які мають недоїмку, вимогу про її сплату.

Протягом десяти робочих днів із дня одержання вимоги про сплату недоїмки страхувальник зобов'язаний сплатити суми недоїмки та суми фінансових санкцій.

Узгодження вимоги територіального органу Пенсійного фонду про сплату недоїмки здійснюється на підставі заяви страхувальника, яка розглядається територіальним органом Пенсійного фонду протягом трьох робочих днів після її отримання, та поданих страхувальником документів, що свідчать про неправильність обчислення сум недоїмки, зазначених у вимозі.

У разі узгодження страхувальником вимоги про сплату недоїмки з територіальним органом Пенсійного фонду цей орган зобов'язаний у строк, визначений для розгляду заяви страхувальника про узгодження вимоги, надіслати йому узгоджену вимогу про сплату недоїмки, а страхувальник зобов'язаний сплатити узгоджену суму недоїмки протягом десяти робочих днів після отримання узгодженої вимоги.

У разі якщо страхувальник, який одержав вимогу територіального органу Пенсійного фонду про сплату недоїмки і протягом десяти робочих днів після її отримання не сплатив зазначену у вимозі суму недоїмки разом з застосованою до нього фінансовою санкцією, включеної до вимоги, або не узгодив вимогу з відповідним органом Пенсійного фонду, або не оскаржив вимогу в судовому порядку, а також у разі якщо страхувальник узгодив вимогу, але не сплатив узгоджену суму недоїмки протягом десяти робочих днів після отримання узгодженої вимоги, відповідний орган Пенсійного фонду звертається в установленому законом порядку і подає вимогу про сплату недоїмки до відповідного підрозділу державної виконавчої служби. У зазначених випадках орган Пенсійного фонду також має право звернутися до суду чи господарського суду з позовом про стягнення недоїмки. У разі звернення органу Пенсійного фонду з позовом про стягнення недоїмки до господарського суду передбачені законодавством заходи досудового врегулювання спорів не застосовуються.

Суму страхових внесків до Управління Пенсійного фонду України у Голосіївському районі міста Києва у розмірі 39 393, 58 грн. відповідач у встановлені законодавством строки не сплатив (доказів сплати не надав), наявність у нього вказаної заборгованості підтверджується доданим до матеріалів справи документами, тому суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до статті 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відповідно до частини першої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно із частиною першою статті 69 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Відповідно до статті 70 Кодексу адміністративного судочинства України належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування. Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 69, 70, 71, 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1.Позов  Управління Пенсійного фонду України в Голосіївському районі м. Києва  задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Київдніпробуд" (03150, місто Київ, вул. Горького. 97, код ЄДРПОУ 32910896) на корись Управління Пенсійного фонду України в Голосіївському районі м. Києва (03150, місто Київ, вул. Горького, 70, р/р № 256093012601 МФО 322669 в Головному управлінні Ощадбанку м. Києва та Київській обл., ЗКПО 22869454) заборгованості у розмірі 39393,58 грн. (тридцять дев'ять тисяч триста дев'яносто три гривні п'ятдесят вісім копійок).

Постанова набирає законної сили в строки та порядку, встановленому статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

          Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя                                                                                                           Шарпакова В.В.