2а-18705/10/2670
ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6, тел. 278-43-43
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
м. Київ
01 березня 2011 року 09:37 № 2а-18705/10/2670
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Шарпакової В.В. при секретарі судового засідання Висоцькій Ю.М. розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовом Першого заступника Прокурора Шевченківського району міста Києва в інтересах держави в особі Управління Пенсійного фонду України в Шевченківському районі міста Києва
до Приватного підприємства "Денюр"
про стягнення заборгованості зі сплати страхових внесків у розмірі 19 324,64грн.
На підставі частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 01 березня 2011 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови.
ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
Перший заступник Прокурора Шевченківського району міста Києва в інтересах держави в особі Управління Пенсійного фонду України в Шевченківському районі міста Києва (далі по тексту - позивач) звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовною заявою до Приватного підприємства «Денюр» (далі по тексту - відповідач) про стягнення заборгованості у розмірі 19 324, 64 грн.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 23 грудня 2010 року відкрито провадження в адміністративній справі № 2а-18705/10/2670, закінчено підготовче провадження та призначено справу до розгляду у судовому засіданні на 26 січня 2011 року.
Судові засіданні 26 січня 2011 року та 11 лютого 2011 року відкладались у зв'язку з неявкою відповідача та необхідністю отримання додаткових доказів по справі.
У судовому засіданні 01 березня 2011 року представник прокуратури Шевченківського району міста Києва підтримав позовні вимоги та просив суд задовольнити їх в повному обсязі.
Представником Управління Пенсійного фонду України в Шевченківському районі міста Києва надано суду документи на виконання вимог ухвали Окружного адміністративного суду міста Києва від 23 грудня 2010 року та підтримано позов у повному обсязі.
Відповідач у судові засідання 26 січня 2011 року, 11 лютого 2011 року та 01 березня 2011 року не з'явився, явку повноважного представника у судові засідання не забезпечив, заперечень проти позовної заяви не надав, хоча про дату, час та місце судових засідань був повідомлений належним чином відповідно до статті 35 Кодексу адміністративного судочинства України.
Позовні вимоги мотивовані тим, що Приватне підприємство «Денюр» має заборгованість по сплаті внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування у розмірі 19 324, 64 грн.
Розглянувши адміністративний позов та додані до нього матеріали, заслухавши пояснення представників позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -
ВСАНОВИВ:
Приватне підприємство «Денюр» є юридичною особою (ідентифікаційний код 32735283) та знаходиться за адресою: 04107, місто Київ, вул. Нагірна, буд. 8/32, кв. 11 (відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб –підприємців станом на 28 січня 2011 року, яка додана до матеріалів справи).
Статтею 14 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-IV (далі по тексту - Закон № 1058-IV) визначено, що страхувальниками є роботодавці: підприємства, установи і організації, створені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, об'єднання громадян, профспілки, політичні партії (у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ, організацій, об'єднань громадян, профспілок, політичних партій, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами), фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності та інші особи (включаючи юридичних та фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок, придбали спеціальний торговий патент), які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, або за договорами цивільно-правового характеру, - для осіб, зазначених у пунктах 1, 10, 15 статті 11 цього Закону.
Пунктом 2.1.1 статті 2 Інструкції «Про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України»від 19.12.2003 № 21-1 (далі по тексту - Інструкція № 21-1), також встановлено, що страхувальниками є роботодавці: підприємства, установи й організації, створені відповідно до законодавства України, незалежно від форм власності, виду діяльності та господарювання, об'єднання громадян, профспілки, політичні партії (у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ, організацій, об'єднань громадян, профспілок, політичних партій, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами), фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності та інші особи (включаючи юридичних та фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування - фіксований податок, єдиний податок та фіксований сільськогосподарський податок), які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, або за договорами цивільно-правового характеру.
Частиною 1 статті 15 Закону № 1058-ІV зазначено, що платниками страхових внесків до солідарної системи є страхувальники, зазначені в статті 14 цього Закону, і застраховані особи, зазначені в частині першій статті 12 цього Закону.
Відповідно до вищевказаного, Приватне підприємство «Денюр»є платником страхових внесків та відноситься до платників страхових внесків до солідарної системи.
Згідно з частиною 3 статті 20 Закону № 1058-ІV обчислення страхових внесків територіальними органами Пенсійного фонду у випадках, передбачених цим Законом, здійснюється на підставі складених актів перевірки правильності нарахування та сплати страхових внесків, звітності, що подається страхувальником, бухгалтерських та інших документів, що підтверджують суму заробітної плати (доходу), на які відповідно до цього Закону нараховуються страхові внески.
Статтею 5 Інструкції № 21-1 встановлено, що обчислення страхових внесків зазначеною категорією платників здійснюється щомісячно за ставками, визначеними пунктами 4.1, 4.2 цієї Інструкції, на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) заробітної плати (доходу), виходячи з розміру страхового внеску, що діє на день нарахування виплат (доходу).
Пунктом 4.1 статті 4 Інструкції № 21-1 вказано, що для платників, зазначених у підпунктах 2.1.1 та 2.1.2 пункту 2.1 цієї Інструкції, - 33,2 відсотка суми фактичних витрат на оплату праці (грошового забезпечення) працівників, що включають витрати на виплату основної і додаткової заробітної плати та інших заохочувальних та компенсаційних виплат, у тому числі в натуральній формі, які визначаються згідно з нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до Закону України «Про оплату праці», що підлягають обкладенню податком на доходи фізичних осіб, а також на суми оплати перших п'яти днів тимчасової непрацездатності, яка здійснюється за рахунок коштів роботодавця та допомоги у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю.
Як вбачається з розрахунку сум страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування за травень –листопад 2006 року, січень –квітень 2007 року та грудень 2009 року, доданих до матеріалів справи, відповідач самостійно визначив суму страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, які підлягають сплаті.
Статтею 20 Закону № 1058-ІV встановлено, що плата страхових внесків здійснюється виключно в грошовій формі шляхом внесення відповідних сум страхових внесків до солідарної системи на банківські рахунки виконавчих органів Пенсійного фонду, а сум страхових внесків до накопичувальної системи пенсійного страхування - на банківський рахунок Накопичувального фонду або на банківський рахунок обраного застрахованою особою недержавного пенсійного фонду. При цьому, зазначено, що страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду. Базовим звітним періодом є - календарний місяць.
Приватне підприємство «Денюр»самостійно та у строки, які вказані статтею 20 Закону № 1058-ІV, не сплатило суми страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування за травень –листопад 2006 року, січень –квітень 2007 року та грудень 2009 року, що підтверджується доданими до матеріалів справи документами, а саме:
- розрахунками сум страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, що підлягають сплаті відповідачем за травень –листопад 2006 року, січень –квітень 2007 року та грудень 2009 року;
- корінцем вимоги № Ю-1767/918 від 07 травня 2010 року на суму 19 324, 64 грн.;
- копією рішення № 811 від 07 серпня 2006 про застосування фінансових санкцій та нарахування пені;
- копією рішення № 413 від 17 квітня 2006 року про застосування фінансових санкцій та нарахування пені;
Частиною 3 статті 106 Закону № 1058-ІV вказано, що територіальні органи Пенсійного фонду за формою і у строки, визначені правлінням Пенсійного фонду, надсилають страхувальникам, які мають недоїмку, вимогу про її сплату. Вимога про сплату недоїмки є виконавчим документом.
В матеріалах справи міститься копія корінця вимоги № Ю-1767/918 від 07 травня 2010 року на суму 19 324, 64 грн. та доказ направлення відповідачу копії вказаної вимоги.
Згідно статті 106 Закону № 1058-ІV протягом десяти робочих днів із дня одержання вимоги про сплату недоїмки страхувальник зобов'язаний сплатити суми недоїмки та суми фінансових санкцій.
Відповідно до частини 2 статті 106 Закону № 1058-ІV суми страхових внесків своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальниками у строки, визначені статтею 20 цього Закону, в тому числі обчислені територіальними органами Пенсійного фонду у випадках, передбачених частиною третьою статті 20 цього Закону, вважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків (далі - недоїмка) і стягуються з нарахуванням пені та застосуванням фінансових санкцій.
Відповідно до матеріалів адміністративної справи Приватне підприємство «Денюр»має заборгованість у розмірі 19 324, 64 грн., яка складається із простроченої заборгованості по внесках на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування розмірі 4 324 грн. 80 коп., фінансової санкції в розмірі 10 222 грн. 15 коп. та пені у розмірі 4 781 грн. 16 коп.
Відповідно до статті 24 Закону № 1058-ІV страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок. Тобто без сплати таких внесків особі (найманим працівникам) не зараховується стаж для призначення пенсії.
Частиною 3 статті 106 Закону № 1058-ІV визначено право органу Пенсійного фонду також звернутися до суду чи господарського суду з позовом про стягнення недоїмки. У разі звернення органу Пенсійного фонду з позовом про стягнення недоїмки до господарського суду передбачені законодавством заходи досудового врегулювання спорів не застосовуються.
Беручи до уваги те, що суми страхових внесків та штрафні санкції до Управління Пенсійного фонду України в Шевченківському районі міста Києва відповідач у встановлені законодавством строки не сплатив (доказів сплати не надав) та те, що наявність у нього вказаної заборгованості підтверджується доданими до матеріалів справи документами, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.
Відповідно до статті 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
У відповідності до частини першої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Згідно із частиною першою статті 69 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.
Відповідно до статті 70 Кодексу адміністративного судочинства України належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування. Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.
Враховуючи викладене, керуючись статтями 69, 70, 71, 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
1. Позов Першого заступника Прокурора Шевченківського району міста Києва в інтересах держави в особі Управління Пенсійного фонду України в Шевченківському районі міста Києва задовольнити.
2. Стягнути з Приватного підприємства «Денюр» (04107, місто Київ, вул. Нагірна 8/32, кв. 11, код ЄДРПОУ 32735283, р/р 2600901468001 Київ ПКФ АБ «Укргазбанк», МФО 300294) на користь Управління Пенсійного фонду України в Шевченківському районі міста Києва (01054, місто Київ, вул. Воровського, 29, код ЄДРПОУ 26087323, Р/р 256093122614, 256083132614 в Головному управлінні Ощадбанку по місту Києву та Київській області, МФО 322669) заборгованість у розмірі 19 324, 64 грн. (дев'ятнадцять тисяч триста двадцять чотири гривні шістдесят чотири копійки).
Постанова набирає законної сили в строки та порядку, встановленому статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Шарпакова В.В.
Суд | Окружний адміністративний суд міста Києва |
Дата ухвалення рішення | 01.03.2011 |
Оприлюднено | 26.04.2011 |
Номер документу | 15012850 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Окружний адміністративний суд міста Києва
Шарпакова В.В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні