Ухвала

від 21.03.2011 по справі 2а-14949/10/2070

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 березня 2011 р. Справа № 2а-14949/10/2070

Колегія суддів Харківськ ого апеляційного адміністра тивного суду у складі

Головуючого судді: Бенеди к А.П.

Суддів: Калиновського В.А. , Рєзнікової С.С.

за участю секретаря судово го засідання Подобайло А.В.

Представник відповідача - Д олошко А.О. П

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміще нні Харківського апеляційно го адміністративного суду ад міністративну справу за апел яційною скаргою Державної по даткової інспекції у Комінте рнівському районі м. Харкова на постанову Харківського о кружного адміністративного суду від 20.12.2010р. по справі № 2а-1494 9/10/2070

за позовом Приватного підприємства "Промінком"

до Державної податково ї інспекції у Комінтернівськ ому районі м. Харкова

про визнання дій незако нними,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, Приватне підпр иємство "Промінком", звернувс я до Харківського окружного адміністративного суду з поз овом до Державної податкової інспекції у Комінтернівсько му районі м. Харкова, в якому просив суд: в изнати незаконними дії відпо відача - Державної податков ої інспекції у Комінтернівсь кому районі м. Харкова (надалі за текстом - ДПІ у Комінтернів ському районі м. Харкова) щодо неприйняття податкових декл арацій позивача з податку на додану вартість за квітень-с ерпень 2010 року; зобов' язати в ідповідача прийняти податко ві декларації позивача з под атку на додану вартість за кв ітень-серпень 2010 року з момент у їх подання позивачем.

Відповідач, ДПІ у Комінтерн івському районі м. Харкова пр оти позову заперечував та за значив, що податкові деклара ції позивача не визнані пода ткової звітністю через відсу тність подання електронних р еєстрів, що є порушенням вимо г ст. 4 Закону України «Про пор ядок погашення зобов' язань платників податків перед бю джетами та державними цільов ими фондами», а податкова дек ларація за серпень 2010 року вза галі не подавалась до ДПІ.

Постановою Харківського о кружного адміністративного суду від 20.12.2010 року адміністрат ивний позов Приватного підпр иємства "Промінком" задоволе но частково, а саме: визнано ді ї Державної податкової інспе кції у Комінтернівському рай оні м. Харкова по неприйняттю податкових декларацій з под атку на додану вартість Прив атного підприємства "Промінк ом" за період з квітня 2010 року п о липень 2010 року - незаконними; зобов'язано Державну податко ву інспекцію у Комінтернівсь кому районі м. Харкова прийня ти податкові декларації з по датку на додану вартість При ватного підприємства "Промін ком" за період з квітня 2010 року по липень 2010 року моментом їх п одання. В іншій частині позов них вимог відмовлено. Стягну то з Державного бюджету Укра їни на користь Приватного пі дприємства "Промінком" (61124, м. Ха рків, вул. Вишнева , 27, код ЄДРПОУ 36819272) судові витрат и зі сплати судового збору у р озмірі 1 (одна) гривень 70 копійо к.

Не погодившись з постаново ю суду першої інстанції, відп овідачем подано апеляційну скаргу, в якій він просить ск асувати оскаржувану постан ову та прийняти нову, якою в за доволенні позовних вимог від мовити.

В обґрунтування вимог а пеляційної скарги відпов ідач посилається на поруше ння судом першої інстанції, п ри прийнятті постанови, норм матеріального права, а саме: Закону України «Про державн у податкову службу в Україні », Закону України «Про погаше ння зобов'язань платників по датків перед бюджетами та де ржавними цільовими фондами» , Закону України «Про податок на додану вартість», ст.ст. 3, 259 ГК України, з обставин і обґр унтувань, викладених в апеля ційній скарзі.

В судовому засіданні суду а пеляційної інстанції предст авник відповідача, наполягаю чи на порушенні судом першої інстанції, при прийнятті пос танови, норм матеріального п рава, просив скасувати оскар жувану постанову та прийнят и нову, якою в задоволенні поз ову відмовити, з обставин і об ґрунтувань, викладених в апе ляційній скарзі.

Представник позивача в суд ове засідання не прибув, про д ату, час та місце апеляційног о розгляду був повідомлений належним чином. Надав до суду заяву про розгляд справи без його участі.

Суд апеляційної інстанції розглядає справу згідно ч.4 ст . 196 КАС України.

Колегія суддів, заслухавш и суддю-доповідача, поясненн я представника відповідача, перевіривши рішення суду та доводи апеляційної скарги, д ослідивши матеріали справи , вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з на ступних підстав.

Судом першої інстанції вст ановлено та підтверджено у с уді апеляційної інстанції, щ о ДПІ у Комінтернівському ра йоні м. Харкова складено Акт п ро результати документально ї невиїзної перевірки за пер іод квітень - серпень 2010 року від 26 жовтня 2010 року № 4700/15-409/36819272 про результати невиїзної докуме нтальної перевірки позивача з питань дотримання вимог по даткового законодавства за п еріод з 01.04.2010 року по 31.08.2010 року.

Актом перевірки встановле но, що податковим декларація м з податку на додану вартіст ь позивача за квітень-серпен ь 2010 року відповідачем присво єно статус «не визнано як под аткова декларація» відповід но до абзацу 5 пп. 4.1.2 п. 4.1 ст. 4 Закон у України «Про порядок погаш ення зобов' язань платників податків перед бюджетами та державними цільовим фондами », а саме у зв' язку з відсутні стю реєстрів податкових накл адних в електронному вигляді , що передбачено пп. 7.2.8 п. 7.2 ст. 7 За кону України «Про податок на додану вартість».

Також в акті перевірки (стор . 15) відповідач зазначає, що пра во на формування податкового кредиту у позивача у квітні-с ерпні 2010 року на суму 1662959,26 грн. та податкових зобов' язань на суму 2173350,62 грн. не виникає, оскіл ьки при цьому не дотримано об ов' язкових умов для виникне ння такого права - виникнен ня об' єкту оподаткування, щ о передбачено ст. 3, пп. 7.3.1 п. 7.3 та п п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Пр о податок на додану вартість ». У висновку акту перевірки в казано, що по деклараціях з ПД В за квітень-серпень 2010 року зм еншується сума податкових зо бов' язань на суму 2173350,62 грн. та зменшується сума податковог о кредиту на суму 1662959,26 грн..

Матеріалами справи підтве рджується, що позивач надав в ідповідачу наступні податко ві декларації з ПДВ: за квітен ь 2010 року (вх. № 24688 від 19.05.10, вх. № 40457 ві д 28.07.10), за травень 2010 року (вх. № 40452 від 28.07.10, вх. № 47383 від 02.09.10, вх. № 48662 ві д 15.09.10), за червень 2010 року (вх. № 40700 в ід 29.07.10, вх. № 47385 від 02.09.10, вх. № 48664 від 15. 09.10), за липень 2010 року (№ 47387 від 02.09.10, № 48665 від 15.09.10), доказів подання под аткової декларації з ПДВ за с ерпень 2010 року до справи не над ано.

У зв' язку з неподанн ям позивачем податкової декл арації з ПДВ за серпень 2010 року на підставі вимог ст. 11-1 Закону України «Про державну подат кову службу в Україні» відпо відачем проведено невиїзну п еревірку позивача з питань в заємовідносин з контрагента ми за період квітень-серпень 2010 року. В ході здійснених захо дів відповідачем встановлен о відсутність позивача за мі сцезнаходженням.

Суд першої інстанції , частково задовольняючи поз овні вимоги, виходив з того, що податкові декларації з ПДВ п озивача за квітень-липень 2010 р оку подані та отримані відпо відачем до початку проведенн я позапланової виїзної перев ірки та складення акту перев ірки. Вказана податкова звіт ність в момент її надходженн я до податкового органу прий нята саме як податкові декла рації. Жодних недоліків в мом ент подання позивачем подат кової звітності відповідаче м не виявлено. Відповідач має право не визнавати подану по зивачем податкову деклараці ю в якості декларації лише в т их випадках, вичерпний перел ік яких наведено у абзаці 5 пп. 4.1.2 п. 4.1 ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобов' яз ань платників податків перед бюджетами та державними ціл ьовим фондами». Невизнання в ідповідачем податкової декл арації здійснюється шляхом п рийняття відповідного рішен ня, після прийняття якого від повідач має звернутись до по зивача з письмовою пропозиці єю надати нову податкову дек ларацію з виправленими показ никами (із зазначенням підст ав неприйняття попередньої). Під час розгляду справи відп овідач не довів, що податкові декларації з ПДВ позивача за квітень-липень 2010 року не визн ані ним в якості податкових д екларацій у спосіб, визначен ий вказаною вище нормою зако ну. Відповідач не надав до суд у відповідного письмового рі шення та не надав доказів зве рнення до позивача з належни ми пропозиціями щодо подання нових декларацій. Також суд п ершої інстанції зазначив, що закон не передбачає оформле ння рішення про невизнання п одаткової декларації шляхом складення акту перевірки пл атника податків - юридичної о соби. Таким чином, суд першої і нстанції дійшов висновку про те, що дії відповідача стосо вно невизнання податкових де кларацій позивача за квітень -липень 2010 року є тими, що не узг оджуються з приписами законо давства, а відтак є неправомі рними.

При цьому, суд першої інстан ції не знайшов підстав для за доволення позовних вимог в ч астині визнання неправомірн ими дій відповідача та зобов ' язання відповідача прийня ти податкову декларацію пози вача з податку на додану варт ість за серпень 2010 року, оскіль ки позивач не надав до суду до казів подання вказаної декла рації відповідачу.

Колегія суддів погоджуєть ся з такими висновками суду п ершої інстанції, з огляду на н аступне.

Як свідчать матеріали спра ви, позивач надав відповідач у наступні податкові деклара ції з ПДВ: за квітень 2010 року (вх . № 24688 від 19.05.10, вх. № 40457 від 28.07.10), за тра вень 2010 року (вх. № 40452 від 28.07.10, вх. № 4 7383 від 02.09.10, вх. № 48662 від 15.09.10), за черве нь 2010 року (вх. № 40700 від 29.07.10, вх. № 47385 в ід 02.09.10, вх. № 48664 від 15.09.10), за липень 20 10 року (№ 47387 від 02.09.10, № 48665 від 15.09.10), док азів подання податкової декл арації з ПДВ за серпень 2010 року до справи не надано.

У зв' язку з неподанн ям позивачем податкової декл арації з ПДВ за серпень 2010 року на підставі вимог ст. 11-1 Закону України «Про державну подат кову службу в Україні» відпо відачем проведено невиїзну п еревірку позивача з питань в заємовідносин з контрагента ми за період квітень-серпень 2010 року. В ході здійснених захо дів відповідачем встановлен о відсутність позивача за мі сцезнаходженням.

Таким чином, податкові декл арації з ПДВ позивача за квіт ень-липень 2010 року подані та от римані відповідачем до почат ку проведення позапланової в иїзної перевірки та складенн я акту перевірки. Вказана под аткова звітність в момент її надходження до податкового органу прийнята саме як пода ткові декларації. Жодних нед оліків в момент подання пози вачем податкової звітності відповідачем не виявлено.

Згідно пп. 4.1.2 п. 4.1 ст. 4 Зак ону України «Про порядок пог ашення зобов' язань платник ів податків перед бюджетами та державними цільовим фонда ми», прийняття податкової де кларації є обов'язком контро люючого органу.

Податкова декларація приймається без попередньої перевірки зазначених у ній п оказників через канцелярію, чий статус визначається відп овідним нормативно-правовим актом. Відмова службової (пос адової) особи контролюючого органу прийняти податкову де кларацію з будь-яких причин а бо висування нею будь-яких пе редумов щодо такого прийнятт я (включаючи зміну показникі в такої декларації, зменшенн я або скасування від'ємного з начення об'єктів оподаткуван ня, сум бюджетних відшкодува нь, незаконного збільшення п одаткових зобов'язань тощо) з абороняється та розцінюєтьс я як перевищення службових п овноважень такою особою, що т ягне за собою її дисциплінар ну та матеріальну відповідал ьність у порядку, визначеном у законом.

Незалежно від наявно сті відмови у прийнятті пода ткової декларації платник по датків зобов'язаний погасити податкове зобов'язання, само стійно визначене ним у такій податковій декларації, прот ягом строків, установлених п унктом 5.3 статті 5 цього Закону .

Податкова звітність, отримана контролюючим орган ом від платника податків як п одаткова декларація, що запо внена ним всупереч правилам, зазначеним у затвердженому порядку її заповнення, може б ути не визнана таким контрол юючим органом як податкова д екларація, якщо в ній не зазна чено обов'язкових реквізитів , її не підписано відповідним и посадовими особами, не скрі плено печаткою платника пода тків. У цьому випадку, якщо кон тролюючий орган звертається до платника податків з письм овою пропозицією надати нову податкову декларацію з випр авленими показниками (із заз наченням підстав неприйнятт я попередньої), то такий платн ик податків має право: надати таку нову декларацію разом з і сплатою відповідного штраф у; оскаржити рішення податко вого органу в порядку апеляц ійного узгодження.

Тобто відповідач має право не визнавати подану позивач ем податкову декларацію в як ості декларації лише в тих ви падках, вичерпний перелік як их наведено у абзаці 5 пп. 4.1.2 п. 4.1 ст. 4 Закону України «Про поряд ок погашення зобов' язань пл атників податків перед бюдже тами та державними цільовим фондами». Невизнання відпові дачем податкової декларації здійснюється шляхом прийнят тя відповідного рішення, піс ля прийняття якого відповіда ч має звернутись до позивача з письмовою пропозицією над ати нову податкову деклараці ю з виправленими показниками (із зазначенням підстав непр ийняття попередньої).

Під час розгляду справи від повідач не довів, що податков і декларації з ПДВ позивача з а квітень-липень 2010 року не виз нані ним в якості податкових декларацій у спосіб, визначе ний вказаною вище нормою зак ону. Відповідач не надав до су ду відповідного письмового р ішення та не надав доказів зв ернення до позивача з належн ими пропозиціями щодо поданн я нових декларацій.

Колегія суддів зазначає, що суд першої інстанції правом ірно вказав на те, що закон не передбачає оформлення рішен ня про невизнання податкової декларації шляхом складення акту перевірки платника под атків - юридичної особи.

Таким чином, колегія суддів зазначає, що суд першої інста нції правомірно дійшов висно вку про те, що дії відповідача стосовно невизнання податко вих декларацій позивача за к вітень-липень 2010 року є такими , що не узгоджуються з приписа ми законодавства, а відтак є н еправомірними.

За викладених обстав ин висновок відповідача про наявність порушень позиваче м ст. 3, пп. 7.3.1 п. 7.3 та пп. 7.4 .1 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про п одаток на додану вартість» є безпідставним, а позивач має право на формування податко вого кредиту у квітні-липні 201 0 року на суму 1662959,26 грн. та податк ових зобов' язань на суму 2173350, 62 грн. відповідно з переліком контрагентів, наведених в до датках № 5 до податкових декла рацій з ПДВ позивача за квіте нь-липень 2010 року, а саме за інд ивідуальними податковими но мерами за квітень 2010 року: 226983220338, 033616820234, 010749505096, 002360220394, 215607626656, 339001120317, 364566720387323371020381, 35 2678604620, 314421813071, 329544813236, 312159513504, 010726020392, 137605811232, 304305720380, 3420 16911015, 211887420320, 340133918196, 329520320326, 360362320341, 336075420329, 356203226580, 320309 920301, 2188100055, 212376520318, 322354820363; за травень 2010 рок у: 033616820234, 002360220394, 001318116310, 215607626656, 323371020381, 352678604620, 2269832203 38, 314421813071, 329544813236, 325659020342, 011257021190, 010726020392, 304305720380, 211887420320 , 325429314022, 326529104178, 329520320326, 367858764178, 360362320341, 336075420329, 356203226580, 359347804651, 320309920301, 323131026572, 212376520318; за червень 2010 р оку: 360362320341, 2708411759, 002360220394, 001318116310, 215607626656, 35345920311, 23180 1605154, 314421813071, 226983220338, 212376520318, 329544813236, 304305720380, 342016911015, 2118874 20320, 310603020353, 358765020110, 326529104178, 352472220381, 349313715514, 336075420329, 323371020 381, 338146720326, 320309920301, 331215220325, 323131026572, 137605811232, 2606813199, 2188100055, 3 39001120317, 365142111238, 350804817057, 367858704178; за липень 2010 ро ку: 002360220394, 033512015015, 215607626656, 010749505096, 226983220338, 212376520318, 365142 111238, 310838005928, 304305720380, 342016911015, 211887420320, 358765020110, 211266618190, 35080481 7057, 347281926558, 361290612360, 367858704178, 351423326552, 346934826550, 360362320341, 3360754203 29, 338146720326, 320309920301, 366158405641, 331215220325, 323131026572, 2606813199, 2188100055.

Відповідачем 16.09.2010 року за № 166 12/10/28-214 на адресу позивача напра влено лист про невизнання як податкової звітності деклар ацій з ПДВ за період з квітня 2 010 року по липень 2010 року, оскіль ки декларації надано без реє стрів виданих та отриманих п одаткових накладних в електр онному вигляді, надісланий м агнітний носії читався з пом илками.

В судовому засіданні предс тавником відповідача не нада но доказів неможливості скоп іювати зазначену інформацію , зазначена обставина не підт верджена жодним документом.

Враховуючи наведене, колег ія суддів погоджується з вис новками суду першої інстанці ї про те, що, подаючи податков і декларації з ПДВ за квітень -липень 2010 року, позивачем дотр имано вимоги законодавства щ одо їх оформлення, а обов' яз ок позивача стосовно надання реєстрів податкових накладн их в електронному вигляді, що передбачено вимогами Закону України «Про податок на дода ну вартість», не впливає на сп ірні правовідносини, тому що вказані реєстри є окремим зв ітним документом. За таких об ставин, позовні вимоги в част ині зобов' язання відповіда ча прийняти податкові деклар ації позивача з податку на до дану вартість за квітень-лип ень 2010 року з моменту їх поданн я позивачем підлягають задов оленню.

Крім того, колегія суддів по годжується з висновками суду першої інстанції про те, що пі дстави для задоволення позов них вимог в частині визнання неправомірними дій відповід ача та зобов' язання відпові дача прийняти податкову декл арацію позивача з податку на додану вартість за серпень 201 0 року відсутні, оскільки пози вач не надав до суду доказів п одання вказаної декларації в ідповідачу.

Судові витрати підлягають розподілу в порядку ст. 94 КАС У країни.

Отже, колегія суддів перегл янувши рішення суду першої і нстанції, вважає, що при його п рийнятті суд дійшов вичерпни х юридичних висновків щодо в становлення обставин справи і правильно застосував до сп ірних правовідносин сторін н орми матеріального та процес уального права.

Доводи апеляційної скарги з наведених підстав висновк ів суду не спростовують.

Зважаючи на встановлені об ставини справи, колегія судд ів дійшла висновку, що постан ова Харківського окружного а дміністративного суду від 20.12 .2010 року по справі № 2а-14949/10/2070 прий нята з дотриманням норм чинн ого процесуального та матері ального права і підстав для ї ї скасування не виявлено.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 2 05, 206, 209, 254 Кодексу адміністративн ого судочинства України, кол егія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Держа вної податкової інспекції у Комінтернівському районі м. Харкова залишити без задовол ення.

Постанову Харківського ок ружного адміністративного с уду від 20.12.2010р. по справі № 2а-14949/10/2070 залишити без змін.

Ухвала набирає законної си ли з моменту її проголошення та може бути оскаржена у каса ційному порядку протягом два дцяти днів з дня складання ух вали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги бе зпосередньо до Вищого адміні стративного суду України.

Головуючий суддя (підпис) Бенедик А.П.

Судді (підпис)

(підпис) Калиновський В.А.

Рєзн ікова С.С.

ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ: Калиновський В.А.

Повний текст ухвали вигото влений 28.03.2011 р.