Рішення

від 21.04.2011 по справі 5004/630/11

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

5004/630/11

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20" квітня 2011 р.                                   Справа № 5004/630/11

за позовом відкритого акціонерного товариства «Волиньобленерго»в особі Іваничівської філії

до сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Агро-Сервіс», с.Біличі, Іваничівського району

про стягнення 1423,44 грн.

                                                                                                                  Суддя  Якушева І.О.   

                                                                            при секретарі Пономаренко О.О.

за участю представників:

від позивача: н/з

від відповідача: н/з

Суть спору:  позивач в позовній заяві просить стягнути з відповідача 1423,44 грн., з них: 1162,25 грн. заборгованості за передану на підставі договору № 523-0051-000 від 19.01.2010р. електроенергію за період березень –квітень 2010р., 182,31 грн. пені за період квітень 2010р. –березень 2011р., 66,25 грн. збитків, завданих інфляцією, за період серпень 2010р. –лютий 2011р., 12,63 грн. процентів річних за період за період квітень 2010р. –березень 2011р.

Представник позивача в судове засідання не з'явився.

Відповідач в судове засідання також не з'явився, відзиву на позов не подав, суми позову не оспорив.

Проаналізувавши подані позивачем на обґрунтування позовних вимог докази, беручи до уваги те, що сторони були належним чином повідомлені про дату розгляду справи, проте не з'явилися в судове засідання, відповідач не подав заперечень на позов, господарський суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності представників сторін, за наявними в ній матеріалами.

Факт належного повідомлення сторін про судовий розгляд підтверджується повідомленнями  №№ 4532800003357, 4530000162209.

Відповідно до ст.75 ГПК України у разі неподачі відзиву на позовну заяву справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, господарський суд

в с т а н о в и в:

19.01.2010 року між ВАТ “Волиньобленерго” в особі Іваничівської філії і  сільськогосподарським ТзОВ «Агро-Сервіс»було укладено договір № 523-0051-000 про постачання електроенергії, згідно з умовами якого постачальник постачає електричну енергію споживачу, а споживач оплачує постачальнику вартість використаної електричної енергії та здійснює інші платежі відповідно до умов даного договору.

На виконання умов цього договору позивач за період березень –квітень 2010р. передав відповідачу електричної енергії на загальну суму 1162,25 грн., що підтверджується особовим рахунком, рахунками на оплату.

Відповідно до п.п.8.1, 8.5. договору № 523-0051-000 від 19.01.2010р. оплата електроенергії та інших платежів здійснюється споживачем самостійно шляхом перерахування коштів на відповідні розрахункові рахунки постачальника електроенергії в терміни, визначені додатком №2 «Порядок розрахунків».

Остаточний розрахунок за всіма платежами – протягом 3-ох операційних (банківських) днів з дня отримання рахунків.

Відповідач, у строки, встановлені договором № 523-0051-000 від 19.01.2010р., вартості спожитої за спірний період електроенергії не оплатив.

Заборгованість на момент розгляду справи складає 1162,25 грн. Доказів, які б спростовували цю заборгованість або доказів її оплати відповідач суду не подав.

У відповідності із ст.ст.173, 193 Господарського кодексу України за господарським зобов'язанням один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору          Відповідно до ст.ст.526, 599 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно із ст.655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Оскільки відповідач не виконав належним чином взятих за договором № 523-0051-000 від 19.01.2010р.  зобов'язань, не оплатив вартості спожитої ним електричної енергії, позовна вимога про стягнення з нього 1162,25 грн. заборгованості обґрунтована і підлягає до задоволення.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.

Оскільки відповідач не оплатив вартості спожитої ним за спірний період електричної енергії у строки, встановлені договором № 523-0051-000 від 19.01.2010р., з нього  за прострочку платежу відповідно до ст.625 Цивільного кодексу України  слід стягнути 66,25 грн. збитків, завданих інфляцією, за період серпень 2010р. –лютий 2011р., 12,63 грн. процентів річних за період за період квітень 2010р. –березень 2011р.

Вимоги в частині стягнення пені за прострочку оплати споживання електроенергії не підлягають до задоволення.

          Відповідно до п.6 ст.232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

          Із розрахунку заборгованості вбачається, що за березень, квітень 2010р. позивач проводив нарахування відповідачу за спожиту електроенергію, відповідач оплати вартості електроенергії, спожитої ним у березні, квітні 2010р. не проводив.

          Отже, станом на кінець кожного цього місяця за відповідачем утворювалась заборгованість.  

          Проте розрахунок пені виконано позивачем не від нарахування за місяць, а  від сумарної (кінцевої) суми заборгованості, при цьому позивачем не враховано вимог п.6 ст.232  Господарського кодексу України, яка підлягає обов'язковому застосуванню у спірних правовідносинах.

Оскільки спір до розгляду судом доведено з вини відповідача, відповідно до ст. ст. 44,49 Господарського процесуального кодексу України на нього слід покласти судові витрати по справі пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст.526, 546, 549, 599, 610, 611, 612, 625, 655 Цивільного кодексу України, ст.ст.173, 193, п. 6. ст. 232 Господарського кодексу України, ст.ст. 44, 49, 82 –85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

в и р і ш и в:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Агро-Сервіс»(Іваничівський район, с.Біличі, вул. Молодіжна, 16, код ЄДРПОУ 32220330) на користь відкритого акціонерного товариства „Волиньобленерго” в особі Іваничівської філії (смт. Іваничі, вул. Колгоспна, 1, код ЗКПО 00131512) 1162 грн. 25 коп. заборгованості, 66 грн. 25 коп. збитків, завданих інфляцією, 12 грн. 63 коп. процентів річних, а всього 1241 грн. 13 коп.; 88 грн. 93 коп. витрат, пов'язаних з оплатою державного мита, 205 грн. 77 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. В позові про стягнення 182 грн. 31 коп. пені відмовити.

           Суддя                                                    І. О. Якушева

Повний текст рішення

складено та підписано

21.04.11