Рішення

від 04.04.2011 по справі 5/17-661-2011

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

5/17-661-2011

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"04" квітня 2011 р.Справа  № 5/17-661-2011

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРОСКОП УКРАЇНА"

до відповідача: Селянського (фермерського) господарства "ТММ"

про стягнення 3982,12 грн.

Суддя Погребна К.Ф.

Представники:

Від позивача: Родич С.В. на підставі довіреності № 3 від 08.12.2010 р.

Від відповідача: не з'явився

Суть спору: Товариство з обмеженою відповідальністю "АГРОСКОП УКРАЇНА" звернулось до господарського суду Одеської області з позовною заявою до відповідача Селянського (фермерського) господарства "ТММ" про стягнення 3982,12 грн.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 24.02.2011 р. порушено провадження по справі № 5/17-661-2011.

Згідно п. 4 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 02.06.2006р. № 01-8\1228 та п.11 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2007р. №01-8\123 до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій, тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Відповідач у судові засідання не з'явився, відзив на позов і всі документи, що підтверджують заперечення проти позову до суду не надав. При цьому про час і місце судових засідань відповідач повідомлений належним чином, а тому господарський суд визнав за можливе розглянути справу за відсутністю відповідача у судових засіданнях та в силу вимог ст.75 ГПК України за наявними у справі документами.  

На підставі ст.85 ГПК України у судовому засіданні за участю представника позивача оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Розглянув матеріали справи, оцінивши докази, що мають значення для справи, - суд встановив:

Як зазначено позивачем у позовній заяві, між Товариством з обмеженою відповідальністю "АГРОСКОП УКРАЇНА" (продавець) та Селянським (фермерським) господарством "ТММ" (покупець) був укладений договір купівлі –продажу насіння №10 НК 017/ОДНА від 20.04.2010 року.

Відповідно до п. 1.1. договору, продавець зобов'язується передати у власність покупця належні продавцю товари згідно специфікації, визначених у додатку до договору, які є невід'ємною частиною цього договору, а покупець зобов'язується прийняти товар та оплатити його згідно умов договору.

На підставі п. 2.3 договору, покупець здійснює попередню оплату за товар у розмірі 30 % вартості кожної окремої партії товару, зазначеної в додатку або замовлені покупця. Решта вартості товару виплачується покупцем, згідно нижченаведеного графіку платежів:

- До 15.07.2010 року –50 відсотків вартості партії товару отриманої покупцем;

- До 15.09.2010 року –20 відсотків партії товару отриманої покупцем.

Повний розрахунок за товар здійснюється не пізніше 15.09.2010 року.

Відповідно до п. 3.1. договору купівлі –продажу насіння №10 НК 017/ОДНА, поставка товару за даним договором може здійснюватися партіями. Замовлення на партію товару вважається прийнятим продавцем при умові здійснення попередньої оплати, якщо така передбачена. Оплата за замовленням здійснюється за конкретний товар на підставі виставленого рахунку, складеного на підставі договору. Після надходження оплати за товар покупець зобов'язаний надати довіреність на отримання відповідного товару та протягом 14-ти днів оформити документи на отримання товару. Після спливу цього строку продавець не несе відповідальності покупця.

Вартість товару відповідно до додатку №1, №2 до договору купівлі –продажу насіння №10 НК 017/ОДНА складає 857,55 євро та 406,21 євро.

Згідно вказаного договору покупець придбав у продавця насіння соняшнику на загальну суму 16171,36 грн., що підтверджується видатковою накладною №НИК –000164 від 28.04.2010 року на суму 10980,02 грн. та видатковою накладною №НИК –000241 від 12.05.2010 року на суму 5191,34 грн.

Як зазначає позивач у позовній заяві відповідач частково розрахувався за отриманий товар у розмірі 12939,69 грн.

        Таким чином з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сума заборгованості у розмірі 3231,67 грн.  

Умовами п. 6.4 договору, у разі порушення покупцем строків попередньої оплати та/або оплати за товар згідно договору покупець сплачує продавцю штраф у розмірі 20% від суми несплаченої або несвоєчасно сплаченої вартості товару. Штраф сплачується за кожне порушення строків проведення оплати, встановлених договором.

Згідно до п. 6.5 вищезазначеного договору, покупець за несвоєчасний або неповний розрахунок за придбаний товар сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла на момент сплати пені, від неоплаченої суми за кожний день прострочення до моменту повної оплати.

Відповідно до п. 6.6 договору, покупець у разі порушення виконання грошового зобов'язання, зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 8 % річних від прострочення суми.  

Проаналізувавши наявні у справі докази та надавши їм правову оцінку, суд дійшов висновку про задоволення  позову, виходячи з наступного:

Відповідно до п.1 ч.2 ст.11 ЦК України однією із підстав виникнення цивільних прав та обов'язків є договір, який в силу вимог ч.1 ст.629 ЦК України є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до вимог ч.1 ст.526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.  В силу вимог ч.1 ст.525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.  Аналогічні вимоги щодо виконання зобов'язань містяться і у ч.ч.1,7 ст.193 ГК України.

Водночас відповідно до ч.1 ст.230 Господарського кодексу України штрафними санкціями в цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання зобов'язання. Вимогами п.3 ч.1 ст.611 ЦК України також передбачено, що  одним із наслідків порушення зобов'язання є сплата неустойки (пені), а відповідно до вимог ч.2 ст.551 ЦК України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюються договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. Підстави для виникнення права на неустойку встановлені ст. 550 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ч. 1 ст. 549, п. 3 ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки –грошової суми, яку боржник повинен сплатити кредиторові у рази порушення ним зобов'язання. Згідно з ч. 3 ст. 549 ЦК України, пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожний день прострочення виконання.

При цьому,  частиною 2 ст. 231 ГК України передбачено, що у разі якщо порушено господарське зобов'язання, в якому хоча б одна сторона є суб'єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, або порушення пов'язане з виконанням державного контракту, або виконання зобов'язання фінансується за рахунок Державного бюджету України чи за рахунок державного кредиту, штрафні санкції застосовуються, якщо інше не передбачено законом чи договором, у таких розмірах: за порушення умов зобов'язання щодо якості (комплектності) товарів (робіт, послуг) стягується штраф у розмірі двадцяти відсотків вартості неякісних (некомплектних) товарів (робіт, послуг); за порушення строків виконання зобов'язання стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості товарів (робіт, послуг), з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості.

Водночас, за змістом ст.ст. 546, 547 ЦК України, виконання зобов'язання може забезпечуватися, зокрема, неустойкою якою, в силу ст. 549 ЦК України, є штраф, пеня; правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчинюється у письмовій формі. Зі змісту п. 3. Роз'яснень Вищого арбітражного суду України  від 29.04.94 р. N 02-5/293 „Про деякі питання практики застосування майнової відповідальності за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань” вбачається, що оскільки пеня як один із видів неустойки є засобом забезпечення належного виконання зобов'язання, встановлена чинним законодавством або договором майнова відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань повинна застосовуватись до несправних платників тільки по відповідних зобов'язаннях за укладеними договорами.

Відповідно до ч.2 ст.625 ЦК України,  боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого  індексу інфляції за весь час прострочення,  а також три проценти річних  від  простроченої  суми,  якщо  інший  розмір процентів не встановлений договором або законом. При цьому в силу вимог ч.1 ст.625 ЦК України, боржник не звільняється від   відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Розрахунки, які здійснені позивачем за порушення відповідачем строків оплати за договором купівлі –продажу насіння №10 НК 017/ОДНА та згідно з якими, сума штрафу –646,33 грн. та 8% річних –104,12 грн. перевірені господарським судом та встановлено їх відповідність обставинам справи щодо прострочення  відповідача, умовам договору та вимогам чинного законодавства.

З огляду на вищевикладене, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРОСКОП УКРАЇНА" є обґрунтованими і правомірними, такими, що підтверджуються наявними у справі документами, а тому задовольняються господарським судом.

Відповідно до ч. 1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Згідно ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна  довести  ті  обставини,  на  які  вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

На підставі ст.ст.44,49 ГПК України судові витрати позивача по сплаті державного мита та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача у справі.   

Керуючись ст.ст. 32, 33, 43, 49,  ст.ст. 82 –85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1.          Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРОСКОП УКРАЇНА" задовольнити.

2.          Стягнути з Селянського (фермерського) господарства "ТММ" (67666, Одеська область, Біляївський район, село Великий Дальник, вул. Степна, 64, код ЄДРПОУ 31470756, р/р 2600747997 в «Райффайзен Банк Аваль»м. Київ, МФО 380805) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРОСКОП УКРАЇНА" (03065, м. Київ, бульвар І. Лепсе, буд. 55, код ЄДРПОУ 32154038, п/р 26004301362451 в Залізничний філії ПАТ ПІБ, МФО 322153) –заборгованість у сумі 3231 (три тисячі двісті тридцять один) грн. 67 коп., штраф у розмірі 646 (шістсот сорок шість) грн. 33 коп., 8% річних 104 (сто чотири) грн. 12 коп., витрати по сплаті державного мита в сумі 102 (сто дві) грн., витрати на ІТЗ судового процесу в сумі 236 (двісті тридцять шість) грн.

Рішення суду може бути оскаржено протягом 10-денного строку з моменту складання повного тексту.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня його підписання, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи Одеським апеляційним господарським судом.

Накази видати згідно ст. 116 ГПК України.

Рішення підписано 08.04.2011 року.

Суддя                                                                                       Погребна К.Ф.