Постанова

від 12.04.2011 по справі 2а-1649/11/1470

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД



Миколаївський окружний адміністративний суд  

вул. Заводська, 11, м. Миколаїв, 54055  

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

                                                                                                                    м. Миколаїв.  

12.04.2011 р.                                                                                  справа № 2а-1649/11/1470  

Миколаївський окружний адміністративний суд у складі судді Продана Ю.І., при   секретарі судового засідання Ополинському О.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом

Миколаївського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, п

р. Леніна, 93, м. Миколаїв, 54017

до

Фермерського господарства "Таврія", вул. Космонавтів, 17,

с. Великоолексанлдрівка, Казанківський район,

Миколаївська область, 56040

про

стягнення заборгованості в сумі 423,12 грн.,

В С Т А Н О В И В:

Миколаївське обласне відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності (далі - Відділення) звернувся до суду з позовом до Фермерського господарства (далі - ФГ "Таврія") про стягнення заборгованості зі сплати фінансових (штрафних) санкцій за несвоєчасну сплату страхових внесків та пені у сумі 423,12 грн.

Позов обґрунтовано тим, що ФГ "Таврія" в порушення вимог статті 23 Закону України від 18 січня 2001 року № 2240-ІІІ "Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням" (далі - Закон                 № 2240-ІІІ, у редакції, яка діла на час виникнення спірних правовідносин), не сплатило фінансові  (штрафні) санкції за несвоєчасну сплату страхових внесків та пеню, внаслідок чого утворилась заборгованість в сумі 423,12 грн.

Позивач у позовній заяві зазначив про розгляд справи без його участі.

Представник відповідача у судове засідання не з’явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, відзиву на позов не надав, явку своїх представників в судове засідання не забезпечив, тому судом визнано за можливе розглянути справу за його у відсутності на підставі наявних у справі доказах.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини справи, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню повністю з наступних підстав.

Відповідно до преамбули Закону 2240-ІІІ, цей Закон відповідно до Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування визначає правові, організаційні та фінансові основи загальнообов'язкового державного соціального страхування громадян на випадок тимчасової втрати працездатності, у зв'язку з вагітністю та пологами, у разі смерті, а також надання послуг із санаторно-курортного лікування та оздоровлення застрахованим особам та членам їх сімей.

Згідно зі статтею 2 Закону № 2240-ІІІ, відповідач є страхувальником на загальнообов'язкове державне соціальне страхування з тимчасової втрати працездатності.

Страхувальник зобов'язаний нараховувати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески (пункт 2 частини 2 статті 27 Закону № 2240-ІІІ).

Відповідно до статті 21 Закону № 2240-ІІІ, розмір страхових внесків на загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності для роботодавців встановлюється у відсотках до сум фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, що підлягають обкладенню податком з доходів фізичних осіб.

Згідно з положеннями статті 23 Закону № 2240-ІІІ, страхувальники-роботодавці сплачують до Фонду різницю між нарахованими для роботодавців і найманих працівників страховими внесками та витратами, пов'язаними з наданням матеріального забезпечення та соціальних послуг застрахованим особам відповідно до цього Закону. Перерахування зазначених сум шляхом безготівкових розрахунків здійснюється страхувальниками-роботодавцями один раз на місяць - у день, встановлений для одержання в установах банку коштів на оплату праці за відповідний період. Днем сплати страхових внесків вважається у разі перерахування за безготівковими розрахунками - день подання до установи банку розрахункових документів на перерахування страхових внесків на рахунок Фонду.

Якщо страхувальники несвоєчасно чи не в повному обсязі сплачують страхові внески, до них застосовуються фінансові санкції, передбачені статтею 30 цього Закону (абзац сьомий  частини 1 статті 23 Закону України № 2240-ІІІ).

30 червня 2010 року Відділенням прийнято рішення № 535 про застосування та зарахування до бюджету Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, відображення у звіті (Ф4-ФСС з ТВП) сум фінансових (штрафних) санкцій, неправомірних витрат, донарахованих сум внесків та пені за порушення законодавства загальнообов’язкове державне соціальне страхування, яким відповідачу визначено та зараховано до бюджету Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності недоїмку в сумі 588,70 грн., штраф за несвоєчасну сплату страхових внесків у розмірі 294,36 грн. та пеню в сумі 128,76 грн.

Вказане рішення ФГ отримав 22 липня 2010 року (про що свідчить засвідчена копія поштового повідомлення про вручення), в установленому порядку його не оскаржив.

15 жовтня 2010 року, в рахунок погашення цієї заборгованості за рішенням від 30 червня 2010 року № 535, відповідач сплатив 588,70 грн., залишок несплаченої суми складає 423,12 грн. (294,36 + 128,76 = 423,12).

4 листопада 2010 року ФГ "Таврія" отримало претензію Відділення від 1 листопада 2010 року № 13 про погашення заборгованості у сумі 423,12 грн., проте на час звернення до суду з позовом і розгляду цієї справи судом, зазначену заборгованість добровільно так і не сплатило.

Відповідно до статті 8 Закону України № 2240-ІІІ, спори, що виникають з правовідносин за цим Законом, вирішуються органами Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності в порядку, встановленому статутом Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, та в судовому порядку.

Згідно з пунктом 4 статті 13 Закону № 2240-ІІІ, Фонд соціального страхування з тимчасової втрати працездатності здійснює контроль за правильним нарахуванням, своєчасною сплатою страхових внесків, а також забезпечує цільове використання коштів загальнообов’язкового державного соціального страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності.

Відповідно до частини 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України (далі-КАС), кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 Кодексу.

З огляду на те, що відповідачем доказів, які б спростовували доводи позивача, до суду не подано, позовні вимоги Відділення про стягнення з Управління заборгованості зі сплати фінансових (штрафних) санкцій за несвоєчасну сплату страхових внесків до Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності та пені в сумі 423,12 грн., є обґрунтованими та підлягають задоволенню повністю.

Оскільки спір вирішено на користь суб’єкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат позивача - суб’єкта владних повноважень, пов’язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) згідно з частиною 4 статті 94 КАС, стягненню з відповідача не підлягають.

Керуючись статтями 2, 7, 17, 94, 158, 161, 162, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Фермерського господарства "Таврія" (56040, Миколаївська область, Казанківський район, с. Великоолександрівка, вул. Космонавтів, 17, ЄДРПОУ 24782639) на користь Миколаївського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності (54017, м. Миколаїв, пр. Леніна, 93, ЄДРПОУ 20866865, р/р 37171001000355 у ГУДК в Миколаївській області, МФО 826013) заборгованість зі сплати фінансових (штрафних) санкцій за несвоєчасну сплату страхових внесків та пені у сумі 423 (чотириста двадцять три) грн. 12 коп.

Постанова набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня проголошення/отримання постанови, якщо протягом цього часу не буде подано апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили постанови за наслідками апеляційного провадження.

Порядок та строки апеляційного оскарження визначені ст. 186 КАС України.

Апеляційна скарга подається до Одеського апеляційного адміністративного суду через Миколаївський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Одеського апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Апеляційна скарга, подана після закінчення встановлених строків залишається без розгляду, якщо суд апеляційної інстанції за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку.

Суддя                                                                                                          Ю.І. Продан

Повний текст постанови складено та підписано 13 квітня 2011 року.