Рішення

від 06.03.2008 по справі 20-5/156-7/455-5/112-2/352

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД М. СЕВАСТОПОЛЯ

20-5/156-7/455-5/112-2/352

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

Іменем України

РІШЕННЯ

"06" березня 2008 р. справа № 20-5/156-7/455-5/112-2/352

За позовом відкритого акціонерного товариства “Сімферопольська макаронна фабрика”

                      (95014, м. Сімферополь, вул. Мраморна, 3/6)

до відповідача приватного підприємства “Севастопольський торгівельний дім”

                       (99012, м. Севастополь, вул. Горпищенка, 17, кв. 1)

про стягнення 12711,42 грн.

Суддя Шевчук Н.Г.

Представники сторін:

позивача –Ковальчук В.В., довіреність № 22-1/2008 від 22.01.2008;

відповідача –не з'явився.

СУТЬ СПОРУ:

Відкрите акціонерне товариство “Сімферопольська макаронна фабрика”  звернулось до суду з позовом до приватного підприємства “Севастопольський торгівельний дім” про стягнення 12711,42 грн.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує неналежним виконанням відповідачем зобов'язань щодо оплати отриманих від позивача за накладною № 17797 від 25.04.1997 (довіреність № АБП № 619842 від 25.04.1997 на ім'я Дахова В.П.) 9 тон макаронних виробів.

Відповідач у відзиві на позовну заяву проти позовних вимог заперечує, посилаючись на те, що Дахов В.П., на ім'я якого виписана довіреність на отримання товару, не є працівником приватного підприємства “Севастопольський торгівельний дім”. Довіреності серії АПБ № 619845 відповідач не має, підписи головного бухгалтера та директора на вказаній довіреності підроблені. По вказаним фактам слідчими органами були порушені кримінальні справи.

Ухвалою суду від 19.06.1998 провадження у справі № 20-5/156 було зупинено, матеріали справи направлені до Головного управління МВД України у Криму для проведення  розслідування за фактом викрадання макаронних виробів у кількості 9 тон.

02.02.2005 Залізничним районним відділом СДУ ГУМВС України у АР Крим на адресу суду повернуті матеріали справи.

14.03.2005 Слідчим управлінням ГУ МВС України у АР Крим надіслана копія постанови про зупинення попереднього слідства від 25.08.1997.

На неодноразові запити суду до головного управління МВС України у АР Крим надходили відповіді про поновлення досудового слідства, але у зв'язку з невстановленням особи, яка вчинила злочин, досудове слідство по кримінальній справі № 1373, порушеної за ознаками складу злочину, передбаченого ст. 86-1 КК України (у редакції 1960 року) зупинялось  постановами від 12.02.2005, 09.10.2006 та 01.04.2007.

Ухвалою суду від 29.01.2008 провадження у справі 20-5/156-7/455-5/112-2/352 поновлене.

У судове засідання 20.02.2008 та 06.03.2008 відповідач явку уповноважених представників в судове засідання не забезпечив, про час і місце розгляду справи повідомлений своєчасно та належним чином за адресою вказаною у позові, довідці управління статистики від 01.02.2008 та листі Нахімовської районної державної адміністрації міста Севастополя від 13.02.2008.

Відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України спір розглядається за відсутністю представника відповідача за наявними у справі матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, заслухавши пояснення представника позивача суд -

встановив:

25.04.1997 відкритого акціонерного товариства “Сімферопольська макаронна фабрика” (далі –ВАТ „Сіммакф”) поставило приватному підприємству “Севастопольський торгівельний дім”  (далі –ПП „Севастопольський торгівельний дім”) макаронні вироби по товарно-транспортній накладній № 17797 на суму 12711,42 грн., згідно довіреності серії АБП № 619842 від 25.04.1997.

Отриманий товар відповідачем оплачений не був.

11.06.1997 позивачем на адресу відповідача надіслана претензія про виконання грошових зобов'язань всього на суму 12853,06 грн., але на день прийняття рішення вказана сума відповідачем не сплачена.

14.05.1998 позивач звернувся до суду з позовною заявою до відповідача про стягнення тільки основної заборгованості за отриману від нього продукцію на суму 12 711,42 грн.

Статтями 4, 41, 42, 43 Цивільного кодексу УРСР, який діяв на час виникнення між сторонами правовідносин, передбачалось, що цивільні права і обов'язки виникають з підстав,  передбачених законодавством, а також з дій громадян і організацій, які хоч  і  не  передбачені  законом,  але  в  силу загальних  начал  і  змісту  цивільного  законодавства  породжують цивільні права і обов'язки.

Відповідно до цього цивільні права і обов'язки виникають, зокрема,  з угод,  передбачених законом,  а  також  з  угод,  хоч  і  не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Угодами визнаються дії громадян і організацій, спрямовані  на встановлення, зміну або припинення цивільних прав або обов'язків.

Угоди можуть укладатись усно або в письмовій  формі  (простій чи нотаріальній).

Угода,  для  якої  законом  не  встановлена   певна    форма, вважається також  укладеною, якщо з поведінки особи видно  її  волю укласти угоду.

Таким чином, сторонами вчинені дії, спрямовані на набуття цивільних прав та обов'язків, тобто, має місце усна угода, яка є підставою для виникнення цивільних прав і обов'язків.

Строк виконання зобов'язань сторонами не встановлений.

Згідно пункту 4 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України щодо цивільних відносин, які виникли до набрання чинності Цивільним кодексом України, положення цього кодексу застосовуються до тих прав і обов'язків, що виникли або продовжують існувати після набрання ним чинності.

Оскільки права та обов'язки між сторонами виникли до набрання чинності Цивільним кодексом України, але продовжують існувати після набрання ним чинності, то при вирішенні спору з приводу реалізації цих прав та виконання обов'язків слід керуватися нормами названого Кодексу.

Згідно положень  ст.ст. 525, 526  Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватись належним чином  відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна  його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Аналогічне положення містить і пункт 1 статті 193 Господарського кодексу України, в частині 2 якого зазначено, що до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений, то відповідно до пункту 2 статті 530 Цивільного кодексу України кредитор має право вимагати його виконання  у будь-який час. Боржник  повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Аналогічні положення містила і стаття 165 Цивільного кодексу УРСР.

Вимогою ВАТ „Сіммакф” до ПП „Севастопольський торгівельний дім” про оплату останнім вартості отриманого  товару є претензія від 11.06.1997 (арк.с. 6).

ПП „Севастопольський торгівельний дім” у встановлений законом семиденний строк свій обов'язок не виконало, на день прийняття рішення у справі відповідач отриманий товар не оплатив, сума його заборгованості становить 12711,42 грн.

Таким чином, викладене є підставою для визнання позовних вимог у сумі 12 711 грн. 42 коп. обґрунтованими, у зв'язку з чим зазначена  сума підлягає стягненню.

На підставі вищевикладеного, керуючись статтями 49, 75, 82, 84-85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України суд

В И Р І Ш И В :

1.          Позов задовольнити.

2.          Стягнути з приватного підприємства “Севастопольський торгівельний дім” (99012, м. Севастополь, вул. Горпищенка, 17, кв. 1, код в ЄДРПОУ 20737323) на користь відкритого акціонерного товариства “Сімферопольська макаронна фабрика” (95014, м. Сімферополь, вул. Мраморна, 3, кв. 6, код у ЄДРПОУ 00382349) заборгованість у сумі 12 711 грн. 42 коп. (дванадцять тисяч сімсот одинадцять грн. 42 коп.); витрати по сплаті державного мита у сумі 635 грн. 57 коп. грн. (шістсот тридцять п'ять грн. 5 коп.).               

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя                                                                                                       Н.Г.Шевчук

Рішення оформлено відповідно

до вимог статті 84 Господарського

процесуального кодексу України

і підписано 11.03.2008.