Постанова

від 19.03.2008 по справі 3230-2006

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

3230-2006

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 110

ПОСТАНОВА

Іменем України

19.03.2008Справа №2-4/3230-2006

За позовом Військового прокурора Євпаторійського гарнізону ( 97400, АР Крим, м. Євпаторія, вул. Пушкіна, 35) в інтересах держави в особі Міністерства України ( 03168, м. Київ, Повітрофлотський проспект, 6) та Державного підприємства Міністерства оборони України „Євпаторійський авіаційний ремонтний завод” ( 97400, АР Крим, м. Євпаторія-16)

до відповідача – Євпаторійської об'єднаної державної податкової інспекції ( 97400, АР Крим, м. Євпаторія, вул. Дм. Ульянова, 2\40)

про визнання недійсними податкових повідомлень - рішень

                                                  Суддя І.К. Бєлоглазова

при секретарі Лисюк О.Д.

П Р Е Д С Т А В Н И К И:

Від позивачів – Димченко Т.О., предст., дов. пост. в мат. справ.

Від відповідачів – Афанасьєв М.С., предст., дов. пост. в мат. справ.

З участю прокурора – Єрьоменко М.В., посв. № 245 від 11.03.2005 р.

Експерт – Жиліна А.Г., посв. № 781.

Суть спору:

Військовий прокурор Євпаторійського гарнізону, м. Євпаторія, в інтересах держави в особі Міністерства України, м. Київ, та Державного підприємства Міністерства оборони України „Євпаторійський авіаційний ремонтний завод”, м. Євпаторія, звернувся до господарського суду АР Крим з позовом про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень Євпаторійської об'єднаної державної податкової інспекції № 0000361701\0 від 21.02.2005 р., № 0000361701\1 від 11.04.2005 р. та № 0000361701\2 від 14.06.2005 р. в частині донарахування податку з доходів фізичних осіб у розмірі 33263,76 грн. та застосування штрафних санкцій у розмірі 66527,52 грн.

Позовні вимоги, з урахуванням доповнень та пояснень, мотивовані тим, що ОДПІ помилково дійшла висновку, що механізм щомісячної грошової компенсації військовослужбовцям, які отримують грошове забезпечення, визначається лише на підставі п. 4.1, 4.2.1 ст. 4, ст. 22 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» від 22.05.2003 року № 889-IV, ст. 48, п. 44 ст. 80 Закону України «Про державний бюджет України на 2004 рік», п.п. 1, 3 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями та особами рядового і начальницького складу.  Дійсно, ст. 48 Закону України «Про Державний бюджет України на 2004 рік» передбачено, що в 2004 році повна компенсація витрат, пов'язаних із справлянням податку з доходів фізичних осіб відповідно до Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» із грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями та особами рядового і начальницького складу у зв'язку з виконанням обов'язків несення служби, здійснюється за рахунок бюджетних призначень на оплату праці загального та спеціального фондів державного бюджету, в установленому Кабінетом Міністрів України порядку. Але п. 22 ст. 22 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» встановлено, що у разі якщо норми інших законів чи інших законодавчих актів, що містять правила оподаткування доходів ( прибутків) фізичних осіб, суперечать нормам цього Закону, пріоритет мають норми цього закону.

Згідно з п. 22.7 ст. 22 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» суми податку на доходи фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, особами рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ у зв'язку з виконанням обов'язків несення служби, спрямовуються виключно на виплату рівноцінної та повної компенсації втрат доходів цієї категорії громадян. На виконання пункту 22.11. ст. 22 цього Закону Кабінетом Міністрів України прийнято постанову від 15.01.2004 р. №44 «Про затвердження Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями та особами рядового і начальницького складу». Відповідно до п. 4 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями та особами рядового і начальницького складу, затвердженого Постановою Кабінету міністрів України від 15 січня 2004 року № 44 , податок з доходів фізичних осіб, утриманий з грошового забезпечення, не перераховується на єдиний казначейський рахунок державного бюджету. Відповідно до п.п. 5, 9 вказаного Порядку джерелом виплати грошової компенсації військовослужбовцям та особам рядового і начальницького складу, у тому числі військовослужбовцями та особами рядового і начальницького складу, які утримуються за рахунок не бюджетних коштів, є нарахована сума податку з доходів фізичних осіб, утриманого з грошового забезпечення, яка залишається в розпорядженні відповідних установ (організацій, підприємств) для здійснення рівноцінної та повної компенсації. Виплата грошової компенсації здійснюється за рахунок коштів, що передбачаються в кошторисах податкових агентів – установ (організацій, підприємств), які провадять виплати грошового забезпечення – для здійснення виплат грошового забезпечення.  До того ж позивач зауважує, що підприємство спецрахунки на виплату грошового забезпечення ні у казначействі, ні у банках не відкривало. Податок з доходів фізичних осіб з грошового забезпечення військовослужбовців не перераховувався.. Грошове забезпечення військовослужбовцям виплачувалося з позабюджетних коштів, отриманих у результаті виконання робіт по договорам і держконтрактам.

Відповідач проти позову заперечує з підстав, викладених у відзиві на позов, та посилається на те, що під час перевірки позивача було встановлено, що грошове забезпечення, грошові винагороди та інші виплати, виплачувалися військовослужбовцям, працюючим на ДП МО України «Євпаторійський авіаційний ремонтний завод», не за рахунок бюджетних коштів на оплату праці загального і спеціального фондів державного бюджету, а за рахунок власних коштів підприємства, отриманих у результаті його господарської діяльності. Податок з доходів фізичних осіб з цих виплат не утримувався і до бюджету не перераховувався. Перевіркою донараховано 33263,76 грн. податку з доходів фізичних осіб. За результатами перевірки на підставі акта № 47\23-1 від 18.02.2005 року, відповідно до ст. ст. 4,6, 9 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб», ст. 11, 14 Закону України «Про систему оподаткування», п.п. 17.1.9  п. 17.1 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», ДП МО України «Євпаторійський авіаційний ремонтний завод»  визначено податкове зобов'язання з податку з доходів фізичних осіб на загальну суму 100347,06 грн., де 33449,02 грн. - основний платіж, 66898,01 грн. - штрафні ( фінансові) санкції. Застосування фінансових санкцій на підставі податкового повідомлення-рішення № 000361701\0 від 21.01.2005 р. на суму 100347,06 грн. вважає законним і обґрунтованим.

Провадження у справі зупинялося у зв'язку з призначенням судової бухгалтерської експертизи.

Ухвалою від 16.01.08 р. суд поновив провадження у справі та вирішив подальший розгляд справи здійснювати за нормами Кодексу про адміністративне судочинство України.

19.03.08 р. за клопотанням відповідача на підставі наказу ДПА в АР Крим від 2.03.06 р. №92 здійснено заміну Євпаторійської об'єднаної державної податкової інспекції на її правонаступника ДПІ у м. Євпаторія.

Розглянув матеріали справи, дослідив в порядку, визначеному ст. 138 КАС України докази, зібрані у справі, заслухав, відповідно до ст. 139 КАС України пояснення представників сторін, експерта, прокурора, суд

ВСТАНОВИВ:

Євпаторійською об'єднаною державною податковою інспекцією, правонаступником якої є ДПІ у м. Євпаторія, було проведено планову документальну перевірку дотримання вимог податкового та валютного законодавства Державним підприємством Міністерства оборони  України „Євпаторійський авіаційний ремонтний завод”, код ЄДРПОУ 07587058, за період з 1.10.03 р. по 30.09.04 р. За результатами перевірки складено акт від 18.02.05 р. №47/231.

На підставі вказаного акту перевірки винесено податкове повідомлення – рішення від 21.02.05 р. №0000361701/0, яким визначено податкове зобов'язання  ДП  „Євпаторійський авіаційний ремонтний завод” за платежем податок з доходів фізичних осіб  у сумі  100347,06 грн, у т.ч. 33449,02 грн за основним платежем  та 66898,04 грн за штрафними (фінансовими) санкціями.

Позивачем зазначене повідомлення-рішення було оскаржене в адміністративному порядку до  Євпаторійської  ОДПІ та ДПА в АР Крим, рішеннями яких від 7.04.05 р №3311/10/17-1 та від 14.06 .05 р. № 1205/10/25-007 скарги залишені без задоволення.  За результатами розгляду скарг позивача винесені податкові повідомлення-рішення від 11.04.05 р. №0000361701/1 та від 14.06.05 р. №0000361701/2 про донарахування  тієї ж суми податку з доходів фізичних осіб.

Вищенаведені повідомлення – рішення оскаржують ся позивачем  у судовому порядку в частині донарахування податку з доходів фізичних осіб у сумі 33263,76 грн. та застосування штрафних санкцій у сумі 66527,52 грн., всього 99791,28 грн.

Згідно з актом перевірки (а.с.19) доход у вигляді  грошового забезпечення та грошових  винагород виплачувався військовослужбовцям, працюючим на ДП „Євпаторійський авіаційний ремонтний завод”, у порушення ст. ст.4,6,9 Закону України „Про податок з доходів фізичних осіб” не за рахунок бюджетних коштів на оплату праці загального і спеціального фонду  державного бюджету, а за рахунок доходу підприємства, отриманого в результаті його господарської діяльності. Податок з доходів фізичних осіб, одержаних військовослужбовцями у вигляді грошового забезпечення та грошових винагород, не утримувався  та в бюджет не перераховувався.

В обґрунтування своєї позиції відповідач посилається на п.1.15 ст. 1, п.п.8.1.1 ст. 8 Закону України „Про податок з доходів фізичних осіб”, якими передбачено обов'язок податкового агента нараховувати, утримувати та сплачувати податок до бюджету від імені  та за рахунок платника податку, а також нести відповідальність за порушення норм цього Закону та погашення суми цього зобов'язання або податкового боргу платника податку. ДПІ також вважає, що позивач порушив норми ст. 48, п.44 ст. 80 Закону України „Про державний бюджет України на 2004 р.”, якими встановлено, що компенсація виплат, пов'язаних  із   справлянням податку з доходів фізичних осіб із грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, отриманих військовослужбовцями, здійснюється за рахунок таких призначень на оплату праці загального та спеціальних фондів  державного бюджету України.

Але ці доводи суперечать чинному законодавству та фактичним обставинам справи.

П. 22.7 ст.22 Закону України „Про податок з доходів фізичних осіб” передбачає, що суми податку на доходи фізичних осіб,  що утримуються з грошового   забезпечення,  грошових  винагород  та  інших  виплат, одержаних військовослужбовцями,  особами рядового і начальницького складу  органів внутрішніх справ у зв'язку з виконанням обов'язків несення служби,  спрямовуються виключно на виплату рівноцінної  та повної компенсації втрат доходів цієї категорії громадян.

Податковим органом не прийнято до уваги, що Законом (п.п. „б” п. 22.11) на Кабінет Міністрів України покладено обов'язок передбачити  при  розробці  проектів державних бюджетів на наступні роки: реальний механізм  повної  компенсації витрат,  пов'язаних із справлянням  цього  податку  з  грошового  забезпечення,  грошових винагород   та  інших  виплат,  одержуваних  військовослужбовцями, особами рядового і начальницького складу органів внутрішніх  справ у зв'язку з виконанням обов'язків несення служби; фінансування заходів    із    впровадження    цього    Закону Міністерством     фінансів     України,    Державною податковою адміністрацією України,  іншими державними  органами,  визначеними цим Законом.

В свою чергу ст. 48 Закону України „Про державний бюджет України на 2004 р” встановлює, що компенсація витрат, пов'язаних із справлянням податку з доходів фізичних осіб відповідно до Закону України „Про податок з доходів фізичних осіб” із грошового забезпечення, грошових винагород та інших винагород, одержаних військовослужбовцями, здійснюється у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Кабінет Міністрів України відповідно до п.п.22.2 і 22.7 ст. 22 Закону України „Про податок з доходів фізичних осіб та ст.. 48 і п.44 ст. 80 Закону України „Про державний бюджет України на 2004 р.” постановою від 15.01.2004 р. № 44 затвердив „Порядок виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями та особами рядового і начальницького складу”.

Отже, конкретні умови та механізм компенсації сум податку передбачені цим Порядком, який затверджено саме на виконання  норм Закону України „Про порядок з доходу фізичних осіб” та Закону України „Про державний бюджет України на 2004 р”, на які посилаються обидві сторони у даній справі.

П. 4 Порядку встановлено, що податок з доходів фізичних осіб, утриманий з грошового забезпечення, не перераховується на єдиний казначейський рахунок державного бюджету.

Джерелом виплати грошової компенсації військовослужбовцям та особам рядового і начальницького складу, які утримуються за рахунок небюджетних коштів, п.5 Порядку визначає нараховану суму податку з доходів фізичних осіб, утриманого з грошового забезпечення, яка залишається розпорядженні  відповідних установ (організацій, підприємств) для здійснення рівноцінної  та повної компенсації. Виплата грошової компенсації здійснюється за рахунок коштів, що передбачаються в кошторисах податкових агентів, які провадять виплати грошового забезпечення для здійснення виплат грошового забезпечення.

З матеріалів справи вбачається та сторонами не оспорюється, що грошове забезпечення військовослужбовців на ДП „Євпаторійський авіаційний ремонтний завод” здійснювалося за рахунок позабюджетних коштів, отриманих в результаті господарської діяльності. Отже, і виплата грошової компенсації правомірно здійснювалася за рахунок цих коштів.

Згідно з висновком судового експерта №90/06 від 14.12.06 р. у період з 1.01.04 р. по 30.09.04 р. військовослужбовцям ДП „Євпаторійський авіаційний ремонтний завод” нараховувалося грошове забезпечення, нараховані суми відображалися по кредиту рах. 661 „розрахунки по заробітній платі”. З нарахованих сум утримувався податок з доходів фізичних осіб За період з 1.01.04 р.  по 30.09.04 р. загальна сума податку з доходів фізичних осіб, утримана з військовослужбовців, складає 33264,11 грн. Податок не перераховувався на єдиний казначейський рахунок державного бюджету. По кредіту рах. 661 також відображені нарахування компенсаційних сум в розмірі утриманого податку з доходів фізичних осіб. Загальна сума компенсаційних нарахувань за цей період склала 33264,11 грн.

Таким чином, порушень  Закону України „Про податок з доходів фізичних осіб” з боку Державного підприємства „Євпаторійський авіаційний ремонтний завод” судом не встановлено.

Згідно зі ст. 17 Закону України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетом та державними цільовими фондами» передумовою застосування штрафних (фінансових) санкцій  є наявність порушень вимог закону з боку платника податків.

Оскільки судом порушень з боку Державного підприємства „Євпаторійський авіаційний ремонтний завод” не встановлено, підстави для застосування штрафних  (фінансових) санкцій відповідно до п.п.17.1.9 ст. 17 цього Закону також  відсутні.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що  позовні вимоги підлягають задоволенню.

Під час судового засідання, яке відбулось 19.03.2008 р. були оголошені вступна та резолютивна частини постанови. Відповідно до ст. 163 КАС України  постанову складено 24.02.2008 року.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 94, 160-163 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1.          Позов задовольнити.

2.          Визнати нечинними податкові повідомлення - рішення Євпаторійської об'єднаної держаної податкової інспекції  №0000361701/0 від 21.02.05 р, №№0000361701/1  від 11.04.05 р., №0000361701/2 від 14.06.05 р. в частині донарахування податку з доходів фізичних осіб у розмірі 33263,76 грн. та застосування штрафних санкцій у розмірі 66 527,52 грн.

У разі неподання заяви про апеляційне оскарження постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її складання в повному обсязі відповідно до ст.160 КАС

України.

Якщо після подачі заяви про апеляційне оскарження, апеляційна скарга не подана, постанова набирає сили через 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Постанова може бути оскаржена в порядку і строки, передбачені ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України.  

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим                                        Білоглазова І.К.