Рішення

від 14.02.2008 по справі 13/274-06

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

13/274-06

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

21036, м. Вінниця,  Хмельницьке шосе, 7  тел. 66-03-00, 66-11-31       http://vn.arbitr.gov.ua

І м е н е м     У к р а ї н и

РІШЕННЯ

14 лютого 2008 р.           Справа 13/274-06

за позовом: Відкритого акціонерного товариства "Барський завод сухого знежиреного молока" (юр. адреса: вул. Привокзальна , 1, ст. Бар, Барського району , Вінницької області, 23000; пошт. адреса: вул. Перемоги , 7/39, м. Житомир)   

до: Товариства з обмеженою відповідальністю " Поділля - молоко" (вул. Привокзальна, 1,  ст. Бар, Барського району , Вінницької області , 23000)

до третьої особи  без самостійних вимог

на стороні відповідача : Відкритого акціонерного товариства  Акціонерного банку "Укргазбанк" (вул. Червоноармійська, 39, м. Київ, 01004) в особі Вінницької філії ВАТ АБ "Укргазбанк" (вул. І. Бевза, 34, м. Вінниця , 21009)  

про визнання недійсним договору купівлі - продажу від 24.09.03 рокуз додаткам - актом приймання - передачі майна від 30.09.03 р. та додатком до нього , застосувавши правові наслідки передбачені ст. 48 ЦК України.

Головуючий суддя     Мельник І.Ю.     

Cекретар судового засідання Гнилюк О.В.

Представники

          позивача :   Руденко О.О., директор

          відповідача : Гуртовенко Р.М., за дорученням

                  3 - ої особи : Лазар А.О., за дорученням

ВСТАНОВИВ :

Заявлено позов про визнання недійсним договору купівлі –продажу майна від 24.09.03 року з додатком  - актом приймання –передачі від 30.09.03 року та додатком до нього , застосувавши правові  наслідки , передбачені ст. 48 ЦК УРСР.

Відповідач в відзиві на  позовну заяву і в засіданні суду позовні вимоги визнає а повному обсязі.

Третя особа без самостійних вимог на стороні відповідача ВАТ «АБ «Укргазбанк», м. Київ в відзиві на позовну заяву і в засіданні суду також позовні  вимоги позивача визнає в повному обсязі.

По заяві сторін і третьої особи без самостійних на предмет спору на стороні відповідача справа розглядалась без технічного запису судового процесу.

Розглянувши матеріали справи , давши їм оцінку , заслухавши  сторін і третю особу без самостійних  вимог на предмет спору на стороні відповідача  , позивач позовні вимоги підтримує , судом встановлено , що 24.09.03 року , між ВАТ «Барський завод сухого знежиреного  молока» , ст. Бар та ТОВ «Поділля  - молоко», ст. Бар було укладено договір купівлі –продажу з додатками (а.с. 12-21 т. 1) по умовам якого ВАТ «Барський завод сухого знежиреного молока»ст. Бар ,в подальшому «позивач»по справі, (за договором «продавець») - продає, а ТОВ «Поділля –молоко», ст. Бар , в подальшому «відповідач»по справі (за договором «покупець») –купує майно , яке  знаходиться в смт. Бар , Вінницької області  і зареєстроване по вул..  Привокзальній за оцінкою,  здійсненою відповідно до звіту про незалежну оцінку цілісного виробничо –технічного комплексу –Барський завод сухого знежиреного молока, складений станом на 01.09.2003 року .

Вартість майна за договором  складає 266804 грн. (п. 2.1. договору), а склад (перелік) майна  визначається в додатку до даного договору,  який є невід'ємною його частиною (п..1.1 договору).

Право власності на майно по договору переходить до покупця з моменту підписання акту приймання –передачі (п. 2.2. договору).

До переліку майна , що стало предметом купівлі –продажу від 24.09.2003 року увійшло нерухоме майно , обладнання та інші товарино -  матеріальні цінності (додаток до договору  (а.с. 15-21 т. 1.).

Акт приймання –передачі майна оформлено представниками сторін 30.09.2003 року , який ними підписаний та скріплений печатками  товариства (а.с. 14 т. 1).

Не враховуючи вищевикладеного, ВАТ «Барський завод сухого знежиреного  молока», ст. Бар 13.06.2006 року звернулось  в господарський суд Вінницької  області з позовом  до ТОВ «Поділля –молоко», ст. Бар про визнання  договору купівлі –продажу  укладеного сторонами від 24.09.03 року недійсним на підставі ст. 48,57 ЦК УРСР.

Обґрунтовуючи заявлені вимоги , позивач зазначив , що спірний договір з актом приймання –передачі майна від 30.09.03 року та додатком до нього від імені позивача було підписано Желіховським В.Й., як головою правління , який станом на 24.09.2003 року і в подальшому не був повноважним головою правління і не мав повноважень , передбачених статутом товариства.

Як стверджується позивачем, статутом товариства , затвердженим загальними зборами акціонерів (зі змінами та доповненнями від 09.04.1998 року) передбачено ,  що голова правління обирається строком на 5 –ть років, а питання  його повноважень , умов діяльності та матеріального забезпечення визначається у контракті. Желіховський В.Й. на час укладення спірного  договору купівлі –продажу від 24.09.2003 року не був вибраний повноважним органом головою правління ВАТ «Барський завод сухого знежиреного молока» ст. Бар , оскільки контракт , який визначав його повноваження з ним не укладався.

Термін його повноважень закінчився і правління товариства не вирішувало питання про укладення спірного договору.

Статутом позивача в новій редакції, затвердженій протоколом загальних зборів акціонерів № 7 від 02.03.2002 року , повноваження голови правління товариства також не могли визначатися , так як рішенням Барського районного  суду Вінницької області від 22.04.2005 року загальні збори акціонерів , на яких був затверджений статут в новій редакції по якому голові правління  було надано право  розпоряджатися майном та коштами товариства , укладати угоди на проведення операцій з нерухомістю майна , землею , передачу основних фондів в заставу на суму , що  не перевищує розмір статутного фонду  тощо визнано таким , що не відбулися.

Прийнятті на них рішення визнано незаконними і скасовано державну реєстрацію змін до цього статуту.

В Барському районному суді Вінницької області з 02.04.2001 року розглядалась справа за позовом «Укрпродмолторгу»до Желіховського В.Й. про визнання не дійсним договору купівлі –продажу акцій ВАТ «Барський завод сухого знежиреного молока», ст. Бар, а 17.04.2001 року постановою прокурора Барського району була порушена кримінальна справа по факту підробки печатки ТОВ «Укрпродмолторг»і використання  підроблених документів. Під час розслідування були встановлені факти незаконних дій Желіховського В.Й.

Таким чином , на час укладення договору купівлі –продажу від 24.09.2003 року Желіховський В.Й. достовірно знав, а керівні органи ТОВ «Поділля –молоко», ст. Бар через яких Желіховський В.Й. фактично здійснював управління ТОВ «Поділля –молоко», ст. Бар повинні були також знати про те , що він не мав права укладати спірний договір згідно заявленого предмету позову.

Судом встановлено , що Желіховським В.Й. було укладено й інші договори купівлі –продажу майна ВАТ «Барський завод сухого знежиреного  молока», ст. Бар з ТОВ «Поділля –молоко», ст. Бар, які  стали предметом судового розгляду в інших справа. Укладаючи ці договори, Желіховський  діяв через близьких  йому осіб. Цим самим, виходячи з його дій,  він переслідував мету незаконного  переведення активів з ВАТ «Барський завод сухого знежиреного молока», ст. Бар на ТОВ «Поділля –молоко», ст. Бар. Як встановлено судом , реалізація майна підприємства відбулась за  зниженою вартістю.

Даний факт підтверджується тим , що при укладенні спірного по  позову договору неповноважний голова правління Желіховський В.Й. порушив спеціальну правоздатність юридичної особи , встановлену її статутом і законодавством, оскільки продаж майна здійснюється ним всього за 266804 грн. , тоді як дійсна вартість цього майна складала біля 1000000 (одного міліонна) грн.. Дії Желіховського В.Й. не сприяли такій статутній меті товариств як  зростання прибутковості в діяльності цього товариства.

Ухвалою суду від 13.09.2006 року господарський суд Вінницької області залучив  до участі у справі в якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача  - ВАТ «АБ «Укргазбанк», посилаючись при цьому на те , що ТОВ "Поділля – молоко", ст. Бар перебуває в кредитних відносинах з ТОВ «АБ «Укргазбанк»і рішення по даній  справі може вплинути на права і обов'язки банку щодо відповідача по справі (а.с. 149-150 т. 1.).

На вимогу суду ВАТ «АБ «Укргазбанк»надав  письмові пояснення в  яких зазначив, що твердження позивача  про те , що керівні органи  ТОВ «Поділля –молоко»повинні були знати  про відсутність у голови правління ВАТ «Барський завод сухого знежиреного молока», ст. Бар Желіховського В.Й. повноважень щодо укладення спірних угод ґрунтуються на припущеннях і є недоведеними , оскільки ТОВ «Поділля –молоко» не знало і не могло знати про це , не являючись учасником судового процесу у справі , що розглядалась в Барському районному суді Вінницької області. Стверджує, що на час укладення спірного по позову договору від 24.09.2003 року , повноваження Желіховського В.Й. підтверджувались статутними документами, які на той час були дійсні і не скасовані (а.с.152т. 1.).

В відзиві на позовну заяву і в засіданні  суду третя особа без самостійних вимог на предмет спору на  стороні відповідача позовні вимоги  позивача підтримує в повному  обсязі.

Судом встановлено , що предметом розгляду даної справи є  визнання не дійсним договору , укладеного сторонами 24.09.2003 року . Отже, до підстав визнання його не дійсним слід застосувати положення ЦК УРСР від 18.07.1963 року.

За загальним правилом угода, визнана не дійсною вважається такою з моменту її укладення. Отже, при визнанні її не дійсною вона не створює для сторін прав і обов'язків на майбутнє з дня її укладення. Вона не є підставою для виникнення , зміни чи припинення  правовідносин.

Таким чином , відповідність чи не відповідність угоди  вимогам законодавства має оцінюватись господарським  судом  по законодавству, яке діяло на час укладення спірної угоди по позову.

На підставі ст. 48 ЦК УРСР недійсною є угода , яка  не відповідає вимогам Закону.

Вищий арбітражний суд України в п. 1 роз'яснення № 02-5/111 від 12.03.1999 року «Про деякі питання  практики вирішення  спорів пов'язаних з визнанням угод не дійсними»наголошував , що вирішуючи спори про визнання угод не дійсними , господарський суд повинен встановити наявність тих обставин з якими закон пов'язує визнання угод не дійсними і настання відповідних наслідків : відповідність змісту угоди вимогам закону; додержання встановленої форми угоди; правоздатність  сторін за угодою; у чому конкретно полягає неправомірність дій сторони чи інші обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

Давши оцінку матеріалам справи, судом встановлено , що по укладеному  сторонами договору від 24.09.2003 року мало місце відчуження позивачем майна на користь відповідача і за  угодою від 23.09.2003 року , яка стала предметом  судового розгляду у справі № 5/279-05 за позовом позивача по даній справі також до  відповідача по даній справі про визнання  не дійсним договору № 1 від 05.08.2003 року зі змінами та доповненнями  до угоди від 22.08.2003 року «Про  внесення змін і доповнень до договору  № 1 і № 2 від 27.08.2003 року , а також до договору купівлі –продажу майнового комплексу ВАТ «Барський завод сухого знежиреного молока»з додатками № 1,2,3 і 4 до них.

З тексту рішення господарського суду Вінницької області від 24.01.06 року у справі № 5/249-06 вбачається , що підстави визнання недійсним договору  купівлі –продажу від 23.09.2003 року у справі № 5/279-05 тотожні підставам заявлення позову по даній  справі;

- сторони по справі № 5/279-05 і по даній справі одні і тіж;

- предметом спору по даній справі і по справі № 5/279-05 ідентичні;

- підписання спірної угоди по даній справі не уповноваженою  особою –Желіховським В.Й., який  на час підписання угод не був уповноваженими головою правління ВАТ «Барський завод сухого знежиреного молока», оскільки всупереч  положенням статуту позивача від 31.07.1997 року (зі змінами та доповненнями від 09.04.1998 року) контракт , що визначав його повноваження з ним не укладався , а п'ятирічний термін його повноважень закінчився;

- правління товариства не вирішувало питання про укладення спірних угод, а спостережна рада не погоджувала відчуження майнового комплексу , який є нерухомим майном і вартість якого перевищувала розмір 2000 мінімальних заробітних плат;

- загальні збори акціонерів позивача ВАТ «Барський завод сухого знежиреного молока», ст. Бар на яких протоколом № 7 від 02.03.2002 року був затверджений статут в новій редакції і голові правління було надано право розпоряджатись майном і коштами товариства, укладати  договори , угоди , контракти на проведення операцій з нерухомими майном , землею, про передачу основних фондів в заставу на суму, що  не перевищує розмір статутного фонду тощо рішенням Барського районного суду Вінницької області від 22.04.2005 року були визнані такими , що не відбулись та  визнано незаконними  прийняті цими зборами рішення і скасовано державну реєстрацію змін  до статуту товариства,  зареєстрованими Барською райдержадміністрацією 15.03.2002 року;

- здійснення головою правління ВАТ «Барський завод сухого знежиреного молока», ст. Бар Желіховським В.Й через своїх близьких  родичів опосередковано управління товариства «Поділля –молоко», ст. Бар та укладення спірних угод з метою незаконного переведення активів з ВАТ «Барський завод сухого знежиреного молока», ст. Бар на ТОВ «Поділля –молоко», ст. Бар за заниженою вартістю, на невигідних для позивача умовах, що в свою чергу є підставою для визнання  договору купівлі –продажу від 23.09.2003 року недійсним на підставі ст. 48,57 ЦК УРСР, як укладеного  внаслідок зловмисної угоди сторін;

- укладення договору купівлі –продажу майнового комплексу від 23.09.2003 року всупереч цілям ВАТ «Барський завод сухого знежиреного молока», ст. Бар позбавило позивача здійсненню виробничо –господарської діяльності по  переробці , випуску і реалізації молочної продукції і отримання від цієї діяльності прибутку , оскільки відчуження цілісного майнового комплексу позбавило товариство можливості здійснювати його статутну діяльність та  отримувати прибуток.

Відповідно до статуту ВАТ «Барський завод сухого знежиреного молока», ст. Бар метою та основним видом діяльності товариства є виробництво і переробка молочної продукції , її реалізація з метою отримання прибутку (а.с. 24-64 т. 1.).

Як вбачається з п.1 договору купівлі –продажу від 24.09.2003 року  предметом даного договору є виробничо –технологічний комплекс ВАТ «Барський завод сухого знежиреного молока», ст. Бар.

З п.2.1 і п.2.2. договору від 24.09.2003 року вбачається , що майновий комплекс було продано по ціні 266804 грн. Згідно ж довідки позивача № 04 від 20.04.07 року балансова вартість  проданого  майна по договору купівлі –продажу від 24.09.2003 року згідно даних бухгалтерського обліку  станом на 24.09.2003 року становила 718740 грн.

Отже, реалізація майнового комплексу ВАТ «Барський завод сухого знежиреного молока», ст. Бар здійснена за значно нижчою ціною ніж його ринкова вартість.

Відповідно до п. 3.4 статуту товариства діючого в період укладення спірних договорів від 23.09.2003 року та від 24.09.2003 року , товариство здійснює володіння, користування і розпорядження своїм майном відповідно до цілей своєї діяльності.

В результаті продажу виробничо –технічного комплексу, позивач фактично втратив можливість здійснювати основний вид діяльності –виробництво і переробку молочної продукції та її реалізації на ринку з метою отримання прибутку.

Аналогічного висновку дійшов Житомирський апеляційний господарський суд при прийнятті постанови апеляційного перегляду по даній справі та під час апеляційного перегляду справи № 5/279-05 про визнання договору купівлі –продажу від 23.09.2003 року не дійсним між тими сторонами, з того ж предмету із аналогічних підстав з постановою якого погодився Вищий господарський суд України.

Таким чином , укладення спірного договору купівлі –продажу по даній справі від 24.09.2003 року суперечить цілям діяльності позивача.

Згідно ч. 1 ст. 50 ЦК УРСР (чинного на час укладення спірного договору купівлі –продажу від 24.09.2003 року) недійсною є угода, укладена юридичною особою в суперечності з встановленими цілями її діяльності.

До таких угод відповідно застосовуються наслідки, передбачені ст. 48 ЦК УРСР.

Частиною першою ст. 59 ЦК УРСР встановлено , що угода, яка визнана не дійсною, вважається недійсною з моменту її укладення.

На підставі вищезазначеного , суд вважає, що на підставі викладених і фактичних обставин, з'ясованих судом, необхідно визнати  договір купівлі –продажу частини майнового комплексу від 24.09.2003 року недійсним на підставі ч. 1 ст. 50 ЦК УРСР.

Що стосується посилання позивача на ст. 57 ЦК УРСР як на  підставу для визнання договору купівлі –продажу від 24.09.2003 року недійсними як такого , що укладений внаслідок зловмисної угоди представника однієї сторони з другою стороною, необхідно зазначити , що зловмисною угодою є умисна змова  представника однієї сторони з другою стороною,  внаслідок чого настають несприятливі наслідки для особи від  імені якої укладено цей договір.

В п. 13 роз'яснення ВАСУ № 02-5/111 від 12.03.1999 року  «Про деякі питання практики вирішення  спорів, пов'язаних з визнанням угод недійсними»роз'яснено, що у вирішенні спорів про визнання угод не дійсними на підставі ст. 57 ЦК УРСР, арбітражні суди повинні мати на увазі, що відповідні вимоги можуть бути задоволені за умови доведеності фактів обману, насильства, погрози, зловмисної угоди представника однієї сторони з другою стороною і наявність їх безпосереднього зв'язку з волевиявленням другої сторони щодо укладення угоди.

Як встановлено судом , всупереч правилам ст. 33 ГПК України , яка покладає на сторони обов'язок доказування і надання доказів в обґрунтування своїх вимог і заперечень, позивач не довів , що голова  правління ВАТ «Барський завод сухого знежиреного молока»Желіховський В.Й здійснював управління ТОВ «Поділля –молоко»- відповідача по справі , через осіб, які  знаходяться з ним в родинних зв'язках, а договір купівлі –продажу від  24.09.2003 року укладено в результаті умисної змови представників сторін цього договору.

Що ж до вимоги позивача  по цим обставинам про визнання договору купівлі –продажу від 24.09.2003 року  недійсним в зв'язку з тим , що  від імені ВАТ «Барський завод сухого знежиреного молока». Ст. Бар  його укладено не уповноваженою особою, необхідно зазначити, що згідно ст. 29 ЦК УРСР юридична особа набуває цивільні права і бере обов'язки через свої органи , що діють у межах прав , наданих їм законом або статутом. Порядок призначення або обрання органів юридичної особи визначаються їх статутом (положенням).

Як передбачено ст. 41,47 Закону України «Про господарські товариства»вищим органом акціонерного товариства є загальні збори товариства, а виконавчим органом є правління або інший орган, передбачений статутом.

Роботою правління керує голова правління , який призначається або  обирається відповідно до статуту товариства.

Суд не приймає до уваги статут ВАТ «Барський завод сухого знежиреного молока», ст. Бар, затверджений рішенням  загальних зборів акціонерів від 02.03.2002 року , оскільки рішенням Барського районного суду Вінницької області від 22.04.2005 року у справі  за позовом ТОВ «Укрпродмолторг»до Желіховського В.Й. про визнання загальних зборів акціонерів такими , що не відбулися , визнання недійсними рішення зборів акціонерів та скасування  державної реєстрації змін до установчих документів –загальних зборів акціонерів  ВАТ «Барський завод сухого знежиреного молока», ст. Бар від 02.03.2002 року (протокол № 7 ) визнано такими , що не відбулися.

Визнано також незаконними прийняті цими зборами рішення та  скасовано державну реєстрацію змін до статуту ВАТ «Барський завод сухого знежиреного молока», ст. Бар , зареєстрованих Барською райдержадміністрацією 15.03.2002 року за № 1 (а.с.22-23 т.1).

Статутом ВАТ «Барський завод сухого знежиреного молока»,ст. Бар зареєстрованим загальними зборами акціонерів 21.07.1997 року зі змінами та доповненнями, внесеними 09.04.198 року (а.с.24-49 т.1) передбачено , що виконання органом товариства , який здійснює керівництво його поточною діяльністю є правління , яке обирається строком на 5 – ть років і очолює його голова правління , який призначається загальними зборами і з яким голова спостережної ради укладає контракт, де визначаються повноваження , умови діяльності та матеріальне забезпечення голови правління (п.п.8.3.1; п. 8.3.3.; п.8.3.4; п..8.4.1. та п. 8.6.4. статуту).

Докази на підтвердження того , що на час укладення спірного договору від 24.09.03 року з Желіховським В.Й. укладався контракт в матеріалах справи відсутні і сторони в засідання їх не надали і не надіслали.

В п. 8.6.4.статуту  передбачено , що голова правління повинен погоджувати з спостережною радою проведення операцій по розпорядженню нерухомим майном , балансова вартість якого перевищує суму , еквівалентну 2000 мінімальних заробітних плат, виходячи із ставки мінімальної заробітної плати , діючої на час проведення операції.

Судом встановлено , що сторони не надали суду в засідання доказів погодження  з спостережною радою ВАТ «Барський завод сухого знежиреного молока»продажу майна по договору від 24.09.2003 року балансовою вартістю 718740 грн. (довідка позивача № 04 від 20.04.07 р.) , що  перевищує суму 370000 грн. , еквівалентну 2000мінімальних заробітних плат на 24.09.2003 року , відповідно до Закону України  від 26.12.2002 року «Про встановлення розміру мінімальної заробітної плати  на 2003 рік» яка становила 185 грн. на місяць.

На підставі викладеного , перед укладенням договору купівлі –продажу  від 24.09.2003 року спостережна рада ВАТ «Барський завод сухого знежиреного молока»повинна була б прийняти рішення щодо відчуження  по цьому договору майна.

Тому суд по вищевикладеним обставинам дійшов висновку , що укладаючи оспорюваний договір купівлі –продажу від 24.09.03 року Желіховський вийшов за межі наданих йому повноважень статутом підприємства і це є підставою для  визнання цього договору купівлі  продажу недійсним на підставі ст. 63  ЦК УРСР.

За вказаних вище підстав суд приходить до висновку, що заявлений позивачем позов підлягає задоволенню.

Відповідно до ч. 2 ст. 48 ЦК УРСР по недійсній угоді кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні все одержане по угоді.

Аналогічну норму закріплено в ч. 1 ст.216 ЦК України.

Згідно п. 17 постанови Пленуму Верховного суду України від 28.04.1978 року № 3 «Про судову практику в справах про визнання угод недійсними»зі змінами та доповненнями, визнаючи угоду недійсною, суд, якщо інше не передбачено законом , своїм рішенням зобов'язує кожну сторону повернути другій стороні все одержане за угодою, а при неможливості повернути одержане в натурі  - повернути його вартість у грошах.

Отже, при визнанні угоди недійсною, кожна сторона зобов'язана повернути другій стороні все одержане за угодою, незалежно від того чи заявлялась така вимога.

Так як відповідач по акту приймання –передачі від 30.09.2003 року  отримав від позивача майно , яке на день  розгляду справи не повернув, що стверджується поясненням керівника позивача в засіданні суду, відповідач зобов'язаний повернути це майно позивачу.

Судом  по матеріалам справи встановлено і сторонами в засіданні суду підтверджено , що відповідач до цього часу не провів оплату вартості придбаного у позивача майна по спірному договору купівлі –продажу від 24.09.2003 року на суму 266804 грн.

Тому нема необхідності зобов'язувати позивача в поверненні коштів в  сумі 266804 грн. відповідачу.

Оскільки акт приймання –передачі не є договором і не є  актом ненормативного характеру він не може бути предметом розгляду в суді.

Судові витати по справі необхідно  віднести за рахунок  відповідача згідно ст. 49 ГПК України , оскільки позов до  суду доведено з його вини.

Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 48,50 і ст. 63  ЦК УРСР, ст. ст. 44,49,82,115 та ст. 116 ГПК України, -

В И Р І Ш И В:

1.Позовні вимоги задоволити.

2. Визнати недійсним договір купівлі –продажу майна на суму 266804 грн. від 24.09.2003 року , укладеного між  ВАТ «Барський завод сухого знежиреного молока», ст. Бар та ТОВ «Поділля –молоко», ст. Бар.

3. Зобов'язати ТОВ «Поділля –молоко», ст. Бар , вул.. Привокзальна, 1, Барського району , Вінницької області , 23000, код  ЄДРПОУ 32623957 повернути ВАТ «Барський завод сухого знежиреного молока», ст. Бар, вул.. Привокзальна , 1, Барського району , Вінницької області , 23000, код ЄДРПОУ 00444412 майно, вказане в додатку до договору купівлі –продажу від 24.09.2003 року.

4. Стягнути з ТОВ «Поділля –молоко», ст. Бар , вул.. Привокзальна, 1, Барського району , Вінницької області , 23000, код  ЄДРПОУ 32623957(банківські реквізити не вказані) на користь ВАТ «Барський завод сухого знежиреного молока», ст. Бар, вул.. Привокзальна , 1, Барського району , Вінницької області , 23000, код ЄДРПОУ 00444412 (банківські реквізити не вказано) –85 грн. в рахунок повернення державного мита та 118 грн. вартості сплачених інформаційних послуг.

5. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя                                             Мельник І.Ю.

          Повний текст рішення суду оформлено і підписано відповідно до вимог ст.84 ГПК України  02 квітня 2008 р.