7/390
КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28.11.2006 № 7/390
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Брайка А.І.
суддів: Бившевої Л.І.
Розваляєвої Т.С.
при секретарі: Омельчук Н.І.
За участю представників:
від позивача – Кальченко С. У.,
від відповідача – Моренко Ю. І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Управління освіти Дніпровської районної в м.Києві державної адміністрації
на рішення Господарського суду м.Києва від 29.08.2006
у справі № 7/390 (Якименко М.М.)
за позовом Міжгалузеве виробничо-комерційне підприємство "Україна"
до Управління освіти Дніпровської районної в м.Києві державної адміністрації
про стягнення 273443,47 грн.
ВСТАНОВИВ:
Рішенням Господарського суду міста Києва від 29.08.2006р. у справі № 7/390 позовні вимоги задоволені повністю.
Відповідач, не погоджуючись з вказаним рішенням, звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить його скасувати. В обґрунтування своїх вимог апелянт зазначив, що судом порушено норми процесуального та неправильно застосовано норми матеріального права; ані договори, ані акти приймання виконаних робіт, на які посилається позивач, не підписані уповноваженим на те представником відповідача; на підставі ч. 2 ст. 207 та ч. 2 ст. 215 ЦК України спірні договори на виконання підрядних робіт є недійсними; позовні вимоги про стягнення з відповідача 273 443 грн. 47 коп. не підлягають задоволенню внаслідок їх безпідставності та необгрунтованості; відповідно до акту звірки взаємних розрахунків станом на 01.01.2005р. у відповідача відсутня будь-яка заборгованість перед позивачем.
В запереченнях на апеляційну скаргу позивач просив спірне рішення місцевого господарського суду залишити без змін, з огляду на те, що факт виконання позивачем підрядних робіт за укладеними договорами підтверджується, зокрема, актами приймання виконаних робіт, підписаних фахівцями відповідача та скріплених гербовою печаткою останнього; акт звірки розрахунків, на якій посилається відповідач, не є первинним документом в розумінні Закону України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні”, а отже не може вважатись належним доказом відсутності заборгованості; на підставі ч. 2 ст. 625 ЦК України відповідач повинен сплатити на користь позивача суму основного боргу з врахуванням індексу інфляції та 3% річних.
Апеляційним господарським судом встановлено, що 15.01.2004р. між Управлінням освіти Дніпровської районної у м. Києві державної адміністрації (замовник) та Міжгалузевим виробничо-комерційним підприємством “Україна” (підрядник) укладено договір № 10 на технічне обслуговування індивідуального модульного теплового пункту системи опалення і гарячого водопостачання, відповідно до п. п. 1., 2.1., 3.1. якого замовник доручає, а підрядник приймає на себе виконання робіт по технічному обслуговуванню індивідуальних модульних теплових пунктів системи опалення і гарячого водопостачання дошкільних навчальних закладів; вартість доручених підряднику робіт за даним договором підряду визначається згідно із затвердженою калькуляцією в сумі 295 грн. 20 коп., в т. ч. ПДВ, за обслуговування одного модуля (МІТП) протягом одного місяця; кількість обслуговуючих МІТП визначає замовник згідно із письмовим підтвердженням; термін дії договору до 31.12.2004р.
15.01.2004р. між Управлінням освіти Дніпровської районної у м. Києві державної адміністрації (замовник) та Міжгалузевим виробничо-комерційним підприємством “Україна” (підрядник) укладено договір № 11, відповідно до п. п. 1., 2.1. якого замовник доручає, а підрядник приймає на себе виконання робіт по технічному обслуговуванню індивідуальних модульних теплових пунктів системи опалення і гарячого водопостачання середніх шкіл; вартість доручених підряднику робіт за даним договором підряду визначається згідно із затвердженою калькуляцією в сумі 295 грн. 20 коп., в т.ч. ПДВ, за обслуговування одного модуля (МІТП) протягом одного місяця; кількість обслуговуючих МІТП визначає замовник згідно із письмовим підтвердженням; термін дії договору до 31.12.2004р.
В травні 2004 року між Управлінням освіти Дніпровської районної у м. Києві державної адміністрації (замовник) та Міжгалузевим виробничо-комерційним підприємством “Україна” (підрядник) укладено договір № 98 підряду на проведення ремонтних робіт, відповідно до п. п. 1., 2.2., 4.1., 4.2. якого замовник доручає, а підрядник приймає на себе виконання робіт по ремонту асбоцементної покрівлі ДНЗ № 700, вул. Рогозівська, 4; вартість ремонтних робіт визначається відповідно до “Правил визначення вартості будівництва” ДБН 1.1.-1-2000 з додатком № 3; перед початком робіт замовник перераховує підряднику кошти в розмірі 50% кошторисної вартості робіт для придбання матеріалів терміном на 1 місяць; остаточні розрахунки за виконані підрядником роботи виконуються щомісячно по представленим актам по формі № КБ-2в, підписаних та скріплених печаткою замовника; кінцевий термін проведення розрахунків за фактично виконані роботи 31.12.2004р.
14.07.2004р. між Управлінням освіти Дніпровської районної у м. Києві державної адміністрації (замовник) та Міжгалузевим виробничо-комерційним підприємством “Україна” (підрядник) укладено договір № 152-1 підряду на проведення ремонтних робіт, відповідно до п. п. 1., 2.2., 4.1., 4.2. якого замовник доручає, а підрядник приймає на себе виконання робіт по ремонту огорожі стадіону “Дніпровець”, вул. Алма-Атинська, 60; вартість ремонтних робіт визначається відповідно до “Правил визначення вартості будівництва” ДБН 1.1.-1-2000 з додатком № 3; перед початком робіт замовник перераховує підряднику кошти в розмірі 50% кошторисної вартості робіт для придбання матеріалів терміном на 1 місяць; остаточні розрахунки за виконані підрядником роботи виконуються щомісячно по представленим актам по формі № КБ-2в, підписаних та скріплених печаткою замовника; кінцевий термін проведення розрахунків за фактично виконані роботи 31.12.2004р.
23.06.2006р. Колективне підприємство “Міжгалузеве виробничо-комерційне підприємство “Україна”” звернулось з позовом до Управління освіти Дніпровської районної у м. Києві державної адміністрації про стягнення 263 378 грн. 82 коп. основного боргу з врахуванням індексу інфляції та 10 064 грн. 65 коп. 3% річних. В обґрунтування своїх вимог посилався на ст. ст. 526, 527, 625 ЦК України, зазначивши при цьому, що між позивачем та відповідачем були укладені договори № 10 від 15.01.2004р., № 11 від 15.01.2004р., № 98 від травня 2004р., № 152-1 від 14.07.2004р.; на виконання вказаних договорів позивач виконав належним чином і в передбачені строки підрядні роботи; відповідач в порушення своїх зобов'язань за спірними договорами не розрахувався з позивачем за виконані останнім роботи, в результаті чого сума боргу відповідача з врахуванням індексу інфляції становить 263 378 грн. 82 коп.
Відповідач відзиву н позовну заяву не надав.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 29.08.2006р. у справі № 7/390 позовні вимоги задоволені повністю. При цьому рішення суду вмотивовано доведенням позивачем належними та допустимими доказами виконання ним дійсного зобов'язання за договорами підряду та ст. ст. 526, 610 ЦК України щодо загальних умов виконання зобов'язання та недопустимості односторонньої відмови від нього.
Апеляційний господарський суд, заслухавши представників сторін, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення місцевого господарського суду - частковому скасуванню в зв'язку з недоведеністю обставин, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими, неправильним застосуванням норм матеріального права з прийняттям нового рішення про часткове задоволення позовних вимог.
Згідно із ч. 1 ст. 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.
Таким чином договори № 10 від 15.01.2004р., № 11 від 15.01.2004р., № 98 від травня 2004 року, № 152-1 від 14.07.2004р. за своєю юридичною природою є договорами підряду.
Звертаючись з позовом до суду, позивач зазначає про неналежне виконання відповідачем зобов'язань за вказаними договорами, та просить суд стягнути з відповідача:
- 98 006 грн. 40 коп. заборгованості за договором № 10 від 15.01.2004р.;
- 68 486 грн. 40 коп. заборгованості за договором № 11 від 15.01.2004р.;
- 16 264 грн. 80 коп. заборгованості за договором № 98 від травня 2004р.;
- 40 456 грн. 80 коп. заборгованості за договором № 152-1 від 14.07.2004р.
Разом з тим позовні вимоги про стягнення з відповідача 98 006 грн. 40 коп. та 68 486 грн. 40 коп. за договорами № 10 від 15.01.2004р. та № 11 від 15.01.2004р., відповідно, не підлягають задоволенню, враховуючи наступне.
Так, порядок розрахунків сторін за виконані підрядні роботи передбачений розділом 4 вказаних договорів, відповідно до п. 4.1. якого за послуги ремонту модульних пунктів оплата проводиться згідно із актами приймання виконаних робіт за формою КБ-2в, які підписуються сторонами не пізніше останнього робочого дня поточного місяця.
Із змісту наведеного пункту спірних договорів вбачається, що конкретні строки проведення замовником оплати за виконані позивачем підрядні роботи договорами № 10 від 15.01.2004р. та № 11 від 15.01.2004р. не обумовлені.
Відповідно до ч. 2 ст. 530 ЦК України якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Проте в матеріалах справи відсутні, а позивачем не надані докази звернення до відповідача із вимогою оплатити заборгованість за договорами № 10 від 15.01.2004р. та № 11 від 15.01.2004р.
За вказаних обставин апеляційний господарський суд вважає, що строк оплати відповідачем заборгованості за вказаними господарськими договорами не настав, а отже підстави для задоволення позовних вимог в частині стягнення з відповідача 98 006 грн. 40 коп. та 68 486 грн. 40 коп. заборгованості за договорами № 10 від 15.01.2004р. та № 11 від 15.01.2004р., відповідно, відсутні.
Необґрунтованими є і позовні вимоги про стягнення з відповідача 40456 грн. 80 коп. заборгованості за договором № 152-1 від 14.07.2004р.
Так загальна вартість виконаних позивачем підрядних робіт за договором № 152-1 від 14.07.2004р. становить 84 604 грн. 80 коп., що підтверджується актом № М11-46/152-1 приймання виконаних підрядних робіт за листопад 2004 року, копія якого наявна в матеріалах справи (а. с. 49-50).
Разом з тим з наданих позивачем суду апеляційної інстанції виписок з банківського рахунку вбачається, що на виконання умов договору № 152-1 від 14.07.2004р. відповідач перерахував позивачеві кошти, в розмірі 84 604 грн. 80 коп., з яких: 35 000 грн. 00 коп. 23.07.2004р. та 49 604 грн. 80 коп. 28.12.2004р.
Таким чином твердження позивача про неналежне виконання відповідачем умов договору № 152-1 від 14.07.2004р. є хибним та спростовується матеріалами справи, що, в свою чергу, свідчить про відсутність підстав для задоволення позову в цій частині.
Позовні вимоги про стягнення збитків від інфляції та 3% річних є похідними від позовних вимог про стягнення основного боргу. Отже, оскільки в стягненні основної заборгованості за договорами № 10 від 15.01.2004р., № 11 від 15.01.2004р., № 152-1 від 14.07.2004р. відмовлено, то і вимоги про стягнення інфляційних збитків та річних в цій частині також не підлягають задоволенню.
Стосовно позовних вимог про стягнення з відповідача 16 264 грн. 80 коп. заборгованості за договором № 98 від травня 2004р. апеляційний господарський суд вважає необхідним зазначити таке.
Як вбачається з наявного в матеріалах справи акту № М07-39/098 приймання виконаних підрядних робіт за липень 2004 року, загальна вартість виконаних позивачем за вказаним договором робіт становить 16 264 грн. 80 коп.
Відповідно до п. 4.2. договору № 98 від травня 2004р. остаточні розрахунки за виконані підрядником роботи виконуються щомісячно по представленим актам по формі № КБ-2в, підписаних та скріплених печаткою замовника; кінцевий термін проведення розрахунків за фактично виконані роботи 31.12.2004р.
Однак в матеріалах справи відсутні докази проведення відповідачем розрахунків за виконанні на підставі договору № 98 від травня 2004 року підрядні роботи.
Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно із ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
На підставі викладеного апеляційний господарський суд вважає, що позовні вимоги про стягнення з відповідача 16 264 грн. 80 коп. основного боргу за договором № 98 від травня 2004р. обґрунтовані та підлягають задоволенню.
Крім того, частиною 2 ст. 625 ЦК України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Разом з тим апеляційний господарський суд не вбачає підстав для стягнення з відповідача заборгованості за договором № 98 від травня 2004 року з врахуванням встановленого індексу інфляції та 3% річних.
Так, відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 54 ГПК України позовна заява повинна містити виклад обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги; зазначення доказів, що підтверджують позов; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються; законодавство, на підставі якого подається позов.
В порушення наведеної норми позивачем ані в позовній заяві, ані на вимогу суду апеляційної інстанції не надано обґрунтованого розрахунку позовних вимог про стягнення збитків від інфляції та 3% річних окремо по кожному із чотирьох господарських договорів, що є предметом розгляду по даній справі.
Місцевий господарський суд, постановляючи спірне рішення, на вказані вище обставини справи уваги не звернув, належної юридичної оцінки їм не дав, а тому дійшов хибного висновку про необхідність повного задоволення позову.
Керуючись ст.ст. 101-105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд,-
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу задовольнити частково.
Рішення Господарського сулуміста Києва від 29.08.2006р. у справі № 7/390 скасувати частково.
Прийняти нове рішення.
Позов задовольнити частково.
Стягнути з Управління освіти Дніпровської районної у м. Києві державної адміністрації (ідентифікаційний код 26063920; 02105 м. Київ, проспект Миру, 6-А) на користь Колективного підприємства “Міжгалузеве виробничо-комерційне підприємство “Україна”” (ідентифікаційний код 13669974; 02094 м. Київ, проспект Гагаріна, 14-А) 16 264 грн. 80 коп. основного боргу, 162 грн. 65 коп. витрат на оплату державного мита за подання позовної заяви та 07 грн. 02 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
В решті позову відмовити.
Стягнути з Колективного підприємства “Міжгалузеве виробничо-комерційне підприємство “Україна”” (ідентифікаційний код 13669974; 02094 м. Київ, проспект Гагаріна, 14-А) на користь Управління освіти Дніпровської районної у м. Києві державної адміністрації (ідентифікаційний код 26063920; 02105 м. Київ, проспект Миру, 6-А) 1 285 грн. 89 коп. витрат на оплату державного мита за подання апеляційної скарги.
Накази на виконання даної постанови доручити видати Господарському суду міста Києва.
Головуючий суддя Брайко А.І.
Судді Бившева Л.І.
Розваляєва Т.С.
29.11.06 (відправлено)
Суд | Київський апеляційний господарський суд |
Дата ухвалення рішення | 28.11.2006 |
Оприлюднено | 09.04.2008 |
Номер документу | 1504555 |
Судочинство | Господарське |
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні