Постанова

від 21.12.2006 по справі 2/414

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

2/414

      КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД       

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8                                                            т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 21.12.2006                                                                                           № 2/414

 Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

 головуючого:                              Губенко Н.М.

 суддів:                                          Барицької  Т.Л.

                                        Ропій  Л.М.

 при секретарі:                              

 За участю представників:

 від позивача -Керекеша О.І. – представник (дов. №140 від 19.12.2006);

 від відповідача -Вдовенко С.М. – представник (дов. б/н від 09.02.2006)

 розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Центру художньої та технічної творчості "Печерськ"

 на рішення Господарського суду м.Києва від 13.10.2006

 у справі № 2/414 (Домнічева І.О.)

 за позовом                               Центру художньої та технічної творчості "Печерськ"

 до                                                   Спільного Українсько-Кіпрського підприємства у формі ТОВ "МІКРОПРИБОР-MICROPRYBOR"

 третя особа відповідача            

 третя особа позивача                      

 про                                                  виселення

ВСТАНОВИВ:

 Рішенням Господарського суду міста Києва від 13.10.2006 у справі №2/414 в задоволенні первісного позову Центру художньої та технічної творчості “Печерськ” відмовлено повністю та задоволено зустрічний позов Спільного українсько-кіпрського підприємства у формі Товариства з обмеженою відповідальністю “МІКРОПРИБОР-MIKROPRYBOR” в повному обсязі. За рішенням визнано право оренди за Спільним українсько-кіпрським підприємством у формі Товариства з обмеженою відповідальністю “МІКРОПРИБОР-MIKROPRYBOR” на частину нежилого приміщення площею 267,5 кв. м., розташованого за адресою: м. Київ, вул. Московська, 3; договір оренди № 1-2005-А від 29.07.2005, укладений між позивачем за первісним позовом та відповідачем, вважати продовженим до 31.03.2007; стягнуто з позивача за первісним позовом на користь відповідача 85,00 грн. державного мита та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Судове рішення мотивоване тим, що: позивачем за первісним позовом відповідно до ст. 33 ГПК України не надано місцевому господарському суду доказів, які б свідчили про направлення ним на адресу відповідача листа-повідомлення № 22 від 31.03.2006 про припинення договору оренди, а саме: фіскальний чек поштового відділення зв'язку, тощо; суд не прийняв до уваги наданий в судовому засіданні позивачем за первісним позовом акт про відмову у прийнятті листа-повідомлення відповідачем, оскільки посилання в акті на лист-повідомлення не збігається з даними, викладеними в позовній заяві; крім того, в судовому засіданні було встановлено, що відповідач за первісним позовом продовжував сплачувати орендну плату, в т.ч. плату за землю, відшкодував експлуатаційні послуги за квітень-вересень 2006 року, а позивач за первісним позовом приймав такі платежі та не повертав їх, що є фактичним наміром на продовження строку дії договору та відсутності спору між сторонами; таким чином, місцевий господарський суд прийшов до висновку, що первісний позов задоволенню не підлягає; у зв'язку із тим, що позивач за зустрічним позовом у судовому засіданні довів, що не отримував ніяких повідомлень від відповідача за зустрічним позовом протягом місяця з дня закінчення строку дії договору, а також надав докази сплати орендної плати за користування об'єктом оренди після закінчення строку дії договору, що підтверджується наданими платіжними дорученнями, керуючись ч. 4 ст. 284 ГК України, ст. 764 ЦК України та ст. 17 Закону України “Про оренду державного та комунального майна” суд прийшов до висновку, що зустрічний позов підлягає задоволенню.

Не погоджуючись з вищезазначеним рішенням, Центр художньої та технічної творчості “Печерськ” звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 13.10.2006 у справі № 2/414 повністю з підстав неповного з'ясування обставин, що мають значення для справи, неправильного застосування норм матеріального та процесуального права та прийняти нове рішення, яким задовольнити первісний позов, а у задоволенні зустрічного позову відмовити.

Підстави апеляційної скарги обґрунтовуються наступними доводами.

Заявник вважає, що місцевим господарським судом при прийнятті рішення не був врахований акт передачі листів-попереджень, а саме: лист-повідомлення № 22 від 31.03.2006 про закінчення договору оренди та лист № 107/1 від 07.04.2006,  в яких позивач за первісним позовом заперечував проти продовження строку дії договору.

На думку заявника, місцевий господарський суд, встановивши, що посилання в акті на лист-повідомлення не збігається з даними викладеними в позовній заяві, не врахував той факт, що мова йде саме про два вищевказані листи.

Заявник стверджує, що жодна із зазначених місцевим господарським судом норм законодавства не передбачає яким саме способом має бути направлено стороні заперечення щодо продовження строку дії договору оренди, а отже сторона за договором на власний розсуд обирає спосіб повідомлення іншої сторони про припинення договору оренди.

Крім того, листи-заперечення проти продовження строку дії договору, наявні в матеріалах справи, вручались комісією у складі керівника позивача за первісним позовом на чолі з відповідальними особами районної державної адміністрації керівникові відповідача, що виключає застосування норм ч. 4 ст. 284 ГК України, ст. 764 ЦК України та ст. 17 Закону України “Про оренду державного та комунального майна”, оскільки позивач за первісним позовом належним чином повідомив відповідача про відсутність наміру продовжувати  дію договору оренди.

Також, заявник посилається на лист відповідача № 38 від 02.06.2006, відповідно до якого відповідач просив укласти новий договір оренди.

У відзиві на апеляційну скаргу відповідач за первісним позовом заперечує проти доводів скарги, посилаючись на те, що позивач за первісним позовом повинен був подати належні та допустимі докази, відповідно до яких можна було б встановити факт направлення або подання відповідного листа відповідачу, зокрема, такими доказами в судовій практиці є квитанція про направлення рекомендованих листів, цінних листів, бандеролей; доказом про вручення письмового документу можна вважати наявність відповідного акту, на якому є підпис сторони, яка відмовилась від отримання документу, а у разі відмови підписати відповідний акт, інша сторона, в даному випадку позивач за первісним позовом, не позбавлений права направити цей лист шляхом поштової кореспонденції; крім того, згода на продовження строку дії договору оренди була надана позивачем за первісним позовом шляхом прийняття орендних платежів; посилання позивача за первісним позовом на лист № 38 від 02.06.2006 є безпідставним, оскільки даний лист був направлений в червні місяці, тобто після закінчення місячного терміну, протягом якого сторони можуть викласти свої заперечення або пропозиції щодо розірвання або продовження договору оренди.

Розглянувши апеляційну скаргу, перевіривши матеріали справи, заслухавши представників сторін та враховуючи доводи, викладені у відзиві на апеляційну скаргу, колегія суддів встановила наступне.

29.07.2005 між Центром художньої та технічної творчості “Печерськ” (за договором орендодавець) та Спільним українсько-кіпрським підприємством у формі Товариства з обмеженою відповідальністю “МІКРОПРИБОР-MIKROPRYBOR” (за договором орендар) був укладений договір № 1-2005-А оренди нерухомого майна (нежилих будівель, споруд, приміщень) комунальної власності територіальної громади Печерського району м. Києва, відповідно до умов якого орендодавець на підставі розпорядження Печерської районної у місті Києві державної адміністрації № 9 від 12.08.2003 (при переукладенні чи продовженні договору оренди: на підставі протоколу № 2 від 24.01.2005 комісії Печерської районної у місті Києві державної адміністрації по розподілу нежилих приміщень та наданню їх в орендне користування) передав, а орендар прийняв в орендне користування нежиле приміщення за адресою: м. Київ, вул. Московська, 3, загальною площею 267,5 кв. м. для розміщення магазину по продажу годинників “Секунда”.

Додатковою угодою від 28.02.2006 до договору оренди № 1-2005-А пункт 9.1 зазначеного договору доповнено в наступній редакції: цей договір набуває чинність з дати підписання його сторонами і діє з 01.08.2005 до 31.01.2006 або до початку капітального ремонту будинку; термін дії договору подовжено з 01.03.2006 по 31.03.2006 або до початку капітального ремонту будинку.

Відповідно до ч. 4 ст. 284 ГК України, ст. 17 Закону України “Про оренду державного та комунального майна”, у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення строку дії договору він вважається продовженим на такий самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Згідно із ст. 764 ЦК України якщо наймач продовжує користуватися майном після закінчення строку договору найму, то, за відсутності заперечень наймодавця протягом одного місяця, договір вважається поновленим на строк, який був раніше встановлений договором.

Пунктом 3.2.3 договору № 1-2005-А закріплено, що орендодавець зобов'язаний при прийнятті рішення органом, уповноваженим управляти майном, щодо не продовження договору оренди, повідомити орендаря протягом місяця з моменту закінчення терміну дії договору оренди про його не продовження, звільнення об'єкту оренди та передачу його орендодавцю по акту.

В матеріалах справи наявна ксерокопія листа № 22 від 31.03.2006, яким позивач за первісним позовом попереджав відповідача про закінчення строку дії договору оренди та пропонував в найкоротший строк отримати дозвіл Печерської районної державної адміністрації на продовження строку оренди приміщень або звільнити займані площі, зазначена ксерокопія надана позивачем за первісним позовом місцевому господарському суду з порушення вимог ч. 2 ст. 36 ГПК України, оскільки належним чином не засвідчена.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Пунктом 36 Правил надання послуг поштового зв'язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 17.08.2002 № 1155 передбачено, що про прийняття для пересилання реєстрованого поштового відправлення відправникові з додержанням вимог Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” видається розрахунковий документ, що підтверджує надання такої послуги (касовий чек); про прийняття для пересилання згрупованих поштових відправлень видається один розрахунковий документ.

Апеляційний господарський суд погоджується з висновком місцевого господарського суду, що позивачем за первісним позовом не надано доказів, які б свідчили про направлення ним на адресу відповідача листа № 22 від 31.03.2006, оскільки в матеріалах справи відсутні докази надсилання зазначеного листа, яким є фіскальний чек поштового відділення зв'язку.

Посилання позивача за первісним позовом на лист № 107/1 від 07.04.2006 та на акт передачі листів-попереджень № 107/4 від 07.04.2006, які, на думку позивача за первісним позовом, є належними доказами повідомлення відповідача про припинення строку дії договору оренди та які не були досліджені місцевим господарським судом, не можуть бути прийнятті апеляційним господарським судом до уваги, оскільки також не підтверджують факту отримання відповідачем даного листа, а акт № 107/4 складений в односторонньому порядку, зацікавленими особами та відповідачем не підписаний.

Крім того, посилання позивача за первісним позовом на лист відповідача № 38 від 02.06.2006, відповідно до якого відповідач просив укласти новий договір оренди, що на думку позивача за первісним позовом, свідчить про наявність у відповідача інформації про небажання з боку позивача за первісним позовом, як орендодавця, продовжувати строк дії договору оренди, є безпідставним, оскільки даний лист був направлений в червні місяці, тобто після закінчення місячного терміну, протягом якого сторони можуть викласти свої заперечення або пропозиції щодо розірвання або продовження договору оренди.

Таким чином, колегія суддів підтримує висновок місцевого господарського суду про відсутність належних доказів відповідно до ст. 33, 34, 36 ГПК України повідомлення відповідача за первісним позовом про відсутність наміру у позивача продовжувати строк дії договору як того вимагають норми 4 ст. 284 ГК України, ст. 764 ЦК України та ст. 17 Закону України “Про оренду державного та комунального майна”, що є підставою для відмови у задоволенні первісного позову Центру художньої та технічної творчості “Печерськ”.

Позивач за зустрічним позовом у судовому засіданні довів, що не отримував ніяких повідомлень від відповідача за зустрічним позовом протягом місяця з дня закінчення строку дії договору, а також надав докази сплати орендної плати за користування об'єктом оренди після закінчення строку дії договору, а саме: платіжне доручення № 1262 від 31.05.2006, платіжне доручення № 1109 від 26.04.2006, платіжне доручення № 1263 від 31.05.2006, платіжні доручення № 1505 та № 1506 від 13.07.2006, платіжне доручення № 1777 від 04.09.2006, а також платіжні доручення, які підтверджують сплату комунальних послуг: №  972 від 20.03.2006, № 1091 від 26.04.2006, № 1228 від 22.05.2006, № 1362 від 14.06.2006, № 1543 від 19.07.2006 та № 1728 від 17.08.2006.

Таким чином, користування спірним приміщенням та сплата всіх необхідних платежів відповідно до умов договору з боку позивача за зустрічним позовом, та прийняття таких платежів і відсутність заперечення на продовження строку дії договору з боку відповідача за зустрічним позов, свідчать про продовження договірних відносин сторін на підставі ч. 4 ст. 284 ГК України, ст. 764 ЦК України та ст. 17 Закону України “Про оренду державного та комунального майна”, а отже зустрічні позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

Враховуючи викладене, немає підстав визнати доводи Центру художньої та технічної творчості “Печерськ”, викладені в апеляційній скарзі, переконливими та такими, що спростовують висновки суду першої інстанції, а тому колегія суддів вважає, що при прийнятті рішення Господарській суд міста Києва вірно встановив фактичні обставини справи, ретельно дослідив наявні докази, дав їм належну оцінку відповідно до ст. 43 ГПК України та прийняв законне та обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права.

Керуючись ст.ст. 99,101,103,105  ГПК України, Київський апеляційний господарський суд,-

ПОСТАНОВИВ:

 1. Рішення Господарського суду м Києва від 13.10.2006 у справі №2/414 залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

2. Справу № 2/414 повернути до Господарського суду м. Києва.

 Головуючий суддя                                                                      Губенко Н.М.

 Судді                                                                                          Барицька  Т.Л.

                                                                                          Ропій  Л.М.

 25.12.06 (відправлено)