Постанова

від 27.09.2006 по справі 21/110/06

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

21/110/06

ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ  

 ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

27 вересня 2006 р.                                                                                   № 21/110/06  

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

                                        Невдашенко Л.П. – головуючого,

Михайлюка М.В.,

Дунаєвської Н.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засідання в м. Києві касаційну скаргу Закритого акціонерного товариства “Запоріждеревоконструкція” на рішення Господарського суду Запорізької області від 05 червня 2006 року  у справі № 21/110/06 Господарського суду Запорізької області за позовом    Товариства з обмеженою відповідальністю “Транзіт-Авто”, м. Запоріжжя,          до Закритого акціонерного товариства “Запоріждеревоконструкція”, м. Запоріжжя, про примусове виконання договору,

за участю представників сторін:

скаржника (відповідача) –ЗАТ “Запоріждеревоконструкція” –Слесар О.В., (дов. від 16.06.2006 р.);

встановив:

 У квітні 2006 року позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю “Транзіт-Авто” пред'явило у господарському суді позов до відповідача - Закритого акціонерного товариства “Запоріждеревоконструкція” про примусове виконання договору.

Вказував, що на підставі положень п. 2.2. договору підряду № 11/10-04 від 18.10.2004 р. замовник зобов'язаний прийняти виконанні роботи згідно Акту приймання-передачі протягом двох робочих днів з моменту отримання останнього. 07.04.2005 р. замовник отримав Акт № 2 від 04.04.2005 р., проте не підписав його, чим порушив зобов'язання за вищевказаним договором.

Посилаючись на неналежне виконання відповідачем своїх зобов'язань позивач просить примусити відповідача виконати умови договору та підписати Акт приймання-передачі виконаних робіт № 2 від 04.04.2005 р.

Рішенням Господарського суду Запорізької області від 05.06.2006 р. (суддя Черкаський В.І.) позов задоволено.

Постановлено зобов'язати Закрите акціонерне товариство “Запоріждеревоконструкція” підписати акт № 2 здачі-приймання виконаних робіт на суму 20 413 грн.60 коп. до договору № 11/10-04 від 18.10.2004, що укладений між ТОВ “Транзіт-Авто” та ЗАТ ”Запоріждеревоконструкція”.

Стягнуто з ЗАТ ”Запоріждеревоконструкція” на користь ТОВ   “Транзіт-Авто” 85 грн. –витрат на державне мито та 118 грн. –витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Рішення суду мотивоване тим, що позивач свої зобов'язання за договором виконав про, що складено та передано відповідачу Акт здачі-приймання виконаних робіт на суму 20 413,60 грн., відповідач ухиляється від підписання вказаного Акту, а тому на підставі ст. 853 ЦК України, ст. 193 ГК України, суд вправі задовольнити вимоги позивача та зобов'язати  відповідача підписати акт № 2 від 04.04.2005 р.

У касаційній скарзі ЗАТ “Запоріждеревоконструкція” просить скасувати судове рішення у даній справі з підстав неправильного застосування судом норм матеріального права та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги ТОВ “Транзіт-Авто” залишити без задоволення.

Заслухавши доповідача, представників сторін, перевіривши правильність застосування норм матеріального та процесуального права судова колегія Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.

Відповідно до роз'яснень Пленуму Верховного Суду України, що викладені в п.1 Постанови від 29.12.1976 року № 11 “Про судове рішення”, рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають  застосуванню до даних правовідносин.

Обґрунтованим визнається рішення, в якому повністю відображені обставини, що мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими у судовому засіданні.

Рішення місцевого суду відповідає зазначеним вимогам, оскільки ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності.

Так, судом першої інстанції встановлено, що 18.10.2004 р. між сторонами укладений договір № 11/10-04 та додатки № 1-3 до нього, що за своєю правовою природою є договором підряду, що регулюється положеннями Глави 61 Цивільного кодексу України. За умовами вказаного договору позивач зобов'язався  виконати ремонтно-будівельні роботи приміщень, що знаходяться за адресою: м. Запоріжжя, вул. Доківська,1, а відповідач, як замовник  прийняти та  оплатити роботи.

Відповідно до п.2.2 Договору, відповідач (замовник) зобов'язався прийняти виконанні роботи відповідно до акту приймання-передачі протягом 2-ох днів з моменту його отримання.

Позивач дотримався умов договору та виконав роботи з ремонту кровлі (ремонт дерев'яного настилу та робота з накриття кровлі) всього на суму 20 413,60 грн., про що свідчить акт здачі-прийому № 2 від 04.04.2005 р.

Відповідач не надав заперечень стосовно обсягу та вартості робіт виконанних позивачем за договором та не підписав акт здачі-прийому на вказану суму.

Факт отримання акту № 2 від 04.04.2005 представником  відповідача –комерційним директором  Резниковим Г.Я. 14.04.2005 підтверджується постановою Запорізького апеляційного господарського суду від 16.03.2006 у справі № 26/236-7/322.

Приймаючи рішення у справі № 11/10-04  суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що в результаті належного виконання своїх обов'язків позивачем, відповідач зобов'язаний прийняти та оплатити виконанні роботи, що передбачено договором підряду № 11/10-04 від 18.10.2004 р. та додатками до нього.

Таким чином, суд першої інстанції, правомірно задовольнив позовні вимоги про примусове виконання договору через неналежне виконання відповідачем своїх обов'язків.

При цьому суд виходив з того, що відповідно до ст. 837 Цивільного Кодексу України   за   договором   підряду    одна    сторона    (підрядник) зобов'язується  на  свій  ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника),  а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Згідно ст. 853 Цивільного Кодексу України замовник зобов'язаний    прийняти    роботу,    виконану підрядником  відповідно до договору підряду,  оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник  не  зробить  такої заяви,  він втрачає право у подальшому  посилатися  на  ці  відступи  від  умов  договору  або недоліки у виконаній роботі.

Згідно ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону,  інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони  та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Згідно зі ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Висновки господарського суду першої інстанції щодо задоволення позовних вимог відповідають матеріалам справи, встановленим судом обставинам та вимогам закону.

Твердження касаційної скарги про те, що рішення Господарського суду Запорізької області від 05 червня 2006 року  у справі № 21/110/06 необгрунтоване, суперечить чинному законодавству України не заслуговують на увагу та спростовуються вищевикладеним.

З зазначених підстав слід вважати необґрунтованими і посилання скаржника на неправильне застосування судом вимог норм матеріального права.

Інші доводи, наведені у касаційній скарзі, зводяться до намагань позивача надати перевагу одних доказів над іншими, що суперечить вимогам ст. 1117 ГПК України, і тому до уваги не беруться.

Враховуючи те, що у касаційній інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи у суді першої інстанції за винятком процесуальних дій, пов'язаних із встановленням обставин справи та їх доказуванням, прийняте рішення відповідає нормам чинного законодавства та підстав для його скасування не вбачається.

На підставі наведеного та керуючись ст. ст.  1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Закритого акціонерного товариства “Запоріждеревоконструкція” залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Запорізької області від 05 червня 2006 року  у справі № 21/110/06 залишити без змін.

Головуючий:                                                               Л.П. Невдашенко

Судді:                                                                        М.В. Михайлюк

                                                                                            Н.Г. Дунаєвська