Постанова

від 03.07.2007 по справі 42/326-37/60

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

42/326-37/60

      КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД       

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8                                                            т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 03.07.2007                                                                                           № 42/326-37/60

 Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

 головуючого:                              Моторного О.А.

 суддів:                                          Кошіля В.В.

                                        Вербицької О.В.

 при секретарі:                     О.В.Вінницька  

 За участю представників:

 від позивача -                    КравчукМ.М.

від відповідача -                    ФурманД.М.

 розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Приватного підприємства "Адвокатстка компанія "Армор"

 на рішення Господарського суду міста Києва від 14.03.2007

 у справі № 42/326-37/60 (Кондратова І.Д.)

 за позовом                               Комунального підприємства "Броваритеплоенергомережа"

 до                                                   Приватного підприємства "Адвокатстка компанія "Армор"

 про                                                  стягнення боргу, неустойки, сум за прострочення виконання боржником грошового зобов"язання в розмірі 3414,46 грн.

ВСТАНОВИВ:

 Рішенням Господарського суду міста Києва від 14.03.2007 позов задоволено частково. Стягнуто з Приватного підприємства “Адвокатська компанія “Армор” на користь Комунального підприємства “Броваритеплоенергомережа” 2962,69 грн. основного боргу, 72,22грн. – інфляційні витрати, 51,73грн. – 3% річних від простроченої суми, 215,67грн. – пені, 98,65грн. державного мита 114,12 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. В іншій частині позовних вимог відмовив.

Відповідач, не погоджуючись з рішенням суду, подав апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та постановити нове рішення, яким відмовити в позові в частині задоволення у зв'язку з неповним з'ясуванням судом першої інстанції обставин, що мають значення для справи, невідповідністю висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи, а також з порушенням судом першої інстанції застосуванням норм матеріального та процесуального права.

Позивач відзив на апеляційну скаргу не надав.

Відповідно ст. 75 ГПК України, апеляційний господарський суд, вважає можливим розглянути справу за наявними матеріалами, що містять достатньо відомостей про права і взаємовідносини сторін.

Апеляційна інстанція переглядає справу відповідно до ст. 101 ГПК України апеляційний господарський суд у процесі перегляду справи за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний з доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Дослідивши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін та проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, апеляційний господарський суд прийшов до наступного.

01.09.2005 року між Комунальним підприємством “Броваритештенергомережа” який є за договором Теплогенеруюча організація та Приватним підприємством “Адвокатська компанія “Армор” який є за договором Споживач було укладено договір № 212 про надання послуг з теплопостачання. Відповідно до умов договором Теплогенеруюча організація (позивач) бере на себе зобов'язання постачати Споживачеві (відповідач) теплову енергію, а Споживач зобов'язується оплачувати одержану теплову енергію за встановленими тарифами в терміни, передбачені цим Договором (п.1.1. договору).

Позивач посилається на те, що відповідач, в порушення вимог договору за надані послуги не розрахувався за період з вересня 2005 року по квітень 2006 року включно, в зв'язку з чим у нього виникла заборгованість перед позивачем у розмірі 2 962,89 гри.

Статтею 275 ГК України передбачено, що за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Статтями 525, 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Пунктом п. 7.3 договору, споживач проводить оплату за послуги з теплопостачання на підставі платіжних вимог-доручень до 10 числа, наступного за розрахунковим місяцем.

Крім того пунктом 7.5 Договору передбачено, що незгода споживача із вказаною в рахунку сумою вартості теплової енергії не є підставою для затримання її оплати.

Суд першої інстанції посилається на те, що в матеріали справи містять докази того, що на адресу відповідача рекомендованою кореспонденцією надсилались платіжні вимоги-доручення про сплату теплової енергії.

За таких обставин суд першої інстанції посилання відповідача на те, що за весь період дії договору він крім двох актів не отримував та не підписував відповідності до п. 7.7. договору не прийняв до уваги. Тому, що вказані звірки оформляються двостороннім актом звірки. А тому проведення звірки розрахунків є правом та не є обов'язком позивача.

Відповідно до п. 7.7 договору, звірка розрахунків здійснюється сторонами на підставі відомостей про фактичну оплату вартості отриманих послуг Споживачем протягом 10 днів з моменту вимоги однієї із сторін. вказана звірка оформляється двохстороннім актом.

Як вбачається з пункту 7.8 договору, послуги з теплопостачання, надані Теплогенеруючою організацією у відповідному місяці оформляються актом про надання послуг. Теплогенеруюча організація зобов'язується направити Споживачу акт про надання послуг, а Споживач зобов'язується з протягом 5-ти днів з дня його отримання повернути Теплогенеруючій організації акт в належному оформленому вигляді (підпис та печатка).

Виходячи з вище наведеного заборгованість відповідача перед позивачем за актом про надання послуг в лютому-серпні 2005 році складає 938,94грн., а актом від 15.11.2005 про надання послуг в жовтні 2005 році складає 99,16грн.

Отже, відповідач борг за надані послуги позивачу не сплатив у строк встановлений договором який складає 1038,10грн..

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора повинен сплатити, суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлено договором або законом.

Згідно до ст. 625 ЦК України з відповідача підлягають стягненню 61,54 гри. інфляційних витрат за увесь час прострочення платежу, а також 18,09 грн. - 3% річних від простроченої суми, розмір яких визначений за обґрунтованим розрахунком. позивача

Крім того, відповідно до ст. 546 ЦК України якою передбачено, що виконання зобов'язань може забезпечуватись згідно з договором неустойкою, яку боржник повинен сплатити в разі неналежного виконання зобов'язань.

Частинами 1, 3 ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Пунктом 8.3. договору, за несплату або за несвоєчасну оплату Теплогенеруючій організації вартості спожитої теплової енергії в термін, зазначений в пункті 7.3 даного Договору, споживач сплачує на користь позивача пеню в розмірі 0,5 % від суми, простроченого платежу, але не більше подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення платежу.

Крім того, відповідно до частини 6 статті 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

За вище зазначених обставин суд апеляційної інстанції вбачає, що оскаржувальне рішення підлягає зміні в частині стягнення основного боргу, пені та трьох відсотків річних.

Таким чином, апеляційна скарга Приватного підприємства “Адвокатська компанія “Армор” підлягає частковому задоволенню, а рішення Господарського суду міста Києва від 14.03.2007 підлягає зміні в частині основного боргу та штрафних санкцій.

На підставі наведеного та керуючись ст. 101, п. 4 ст. 103, п. 1 ч. 1 ст. 104, ст. 105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд,  

ПОСТАНОВИВ:

 Апеляційну скаргу Приватного підприємства “Адвокатська компанія “Армор” задовольнити частково.

Рішення Господарського суду міста Києва від 14.03.2007 у справі № 42/326-37/60 змінити. Викласти другий абзац рішення в такій редакції: Стягнути з Приватного підприємства “Адвокатська компанія “Армор” (м. Київ, пр-т Перемоги, 5 код ЄДРПОУ 25202851) на користь Комунального підприємства “Броваритеплоенергомережа” (07400, Київська область, м. Бровари, вул. Грушевського, 3-А код ЄДРПОУ 1371949) 1038,10грн. основного боргу, 61,54грн. - інфляційних, 18,09 грн. - 3% річних, 114,56 грн. пені, 98,65грн. державного мита та 114,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. В іншій частині рішення залишити без змін.

Матеріали справи № 42/326-37/60 повернути до Господарського суду міста Києва.

 Головуючий суддя                                                                      Моторний О.А.

 Судді                                                                                          Кошіль В.В.

                                                                                          Вербицька О.В.