Постанова

від 16.07.2007 по справі 3/184

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

3/184

      КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД       

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8                                                            т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 16.07.2007                                                                                           № 3/184

 Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

 головуючого:                              Коваленка В.М.

 суддів:                                          Вербицької О.В.

                                        Гарник Л.Л.

 при секретарі:                     Котелянець О.О.  

 За участю представників:

 від позивача -Кирієнко І.Г. (довіреність від 22.02.2007р. № 08-7577/п);

 від відповідача - Старовойт О.М. (довіреність б/н від 12.04.2007р.);

 розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Приватне підприємство "Дніпрянка"

 на рішення Господарського суду м.Києва від 12.04.2007

 у справі № 3/184  

 за позовом                               Комунальне підприємство по утриманню житлового господарства Деснянського району м.Києва "Житлорембудсервіс"

 до                                                   Приватне підприємство "Дніпрянка"

 третя особа відповідача            

 третя особа позивача                      

 про                                                  стягнення 8478,60 грн.

 Рішенням господарського суду суду міста Києва від 12.04.2007р.                                                                 у справі № 3/184 позовні вимоги Комунального підприємства по утриманню житлового господарства „Житлорембудсервіс” Деснянського району м. Києва до Приватного підприємства „Дніпрянка” про стягнення 8 478,60 грн. задоволені.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, Приватне підприємство „Дніпрянка” звернулося до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржене рішення та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову. Скарга мотивована неповним з'ясуванням місцевим господарським судом обставин справи та недоведеністю обставин, які суд визнав встановленими.

Комунальне підприємство по утриманню житлового господарства „Житлорембудсервіс” Деснянського району м. Києва надало відзив на апеляційну скаргу, в якому просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржене рішення –  без змін.                                    

В судовому засіданні апеляційної інстанції представник Приватного підприємства „Дніпрянка” висловився за задоволення апеляційної скарги, представник Комунального підприємства по утриманню житлового господарства „Житлорембудсервіс” Деснянського району м. Києва - за її відхилення.

Колегія суддів, обговоривши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи та перевіривши правильність застосування господарським судом при прийнятті оскарженого рішення норм матеріального та процесуального права, дійшла висновку про те, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Комунальним підприємством по утриманню житлового господарства „Житлорембудсервіс” Деснянського району м. Києва (далі по тексту – позивач) пред'явлено позов про стягнення з Приватного підприємства „Дніпрянка” (далі по тексту – відповідач) заборгованості у розмірі 8 478,60 грн. за комунальні послуги, які надавалися відповідачу на підставі укладеного сторонами договору на оплату комунальних послуг  та утримання прибудинкової території.

Задовольняючи позов Комунального підприємства по утриманню житлового господарства „Житлорембудсервіс” Деснянського району м. Києва, місцевий господарський суд встановив, що відповідач в порушення умов укладеного сторонами договору на оплату комунальних послуг та утримання прибудинкової території  від 01.01.2006р. не вніс повністю платежі за отримані комунальні послуги.

В контексті викладеного, приймаючи до уваги те, що відповідач не спростував обставини, повідомлені позивачем, місцевий господарський суд, керуючись пунктами 1, 7 статті 193 Господарського кодексу України, статтями 525, 526, 629 Цивільного кодексу України, дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог.

Колегія суддів Київського апеляційного господарського суду з таким висновком не погоджується, вважає його такими, що не відповідає фактичним обставинам справи та здійснений без належної оцінки обставин, що мають значення для правильного вирішення спору.

Як вбачається з матеріалів справи, 01.01.2006р. сторони уклали договір на оплату комунальних послуг та утримання прибудинкової території (далі по тексту – договір),  предметом регулювання якого стали відносини сторін з приводу утримання позивачем будинку та прибудинкової території, що знаходиться за адресою: м. Київ,  вул. Братиславська, 16, офіс Приватного підприємства „Дніпрянка” (пункт 1.1) а.с. 8). Уклавши 01.01.2006р. додаток до названого договору, сторони погодили розрахунок витрат та порядок здійснення їх оплати відповідачем (а.с. 9).

Згідно наявного в матеріалах справи розрахунку позовних вимог (а.с. 6,7), позивачем ставиться питання про стягнення заборгованості по комунальним послугам за період  з листопада 2004 року по вересень 2006 року включно.

Втім, пунктом 8.1 договору визначений строк дії останнього - з 01.07.2006р.  по 31.12.2006р.

Суд першої інстанції не надав оцінку цим суперечливим даним, у зв'язку з чим дійшов помилкового висновку про те, що заявлена до стягнення заборгованість виникла внаслідок порушення відповідачем умов названого договору.

Поза увагою суду першої інстанції залишено також ту обставину, що згідно запропонованого позивачем розрахунку позовних вимог під час дії договору починаючи з липня по листопад 2006 року заборгованість у відповідача на дату звернення з позовом відсутня й натомість наявна переплата на загальну суму 406,18 грн.   

У цьому зв'язку колегія суддів Київського апеляційного господарського суду вважає за необхідне зазначити наступне.

На підставі частини 1 статті 67 Господарського кодексу України відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями, громадянами в усіх сферах господарської діяльності здійснюються на основі договорів.

Згідно положень статей 173, 174 названого кодексу господарський договір, дії суб'єктів господарювання розглядаються в якості підстав виникнення господарського зобов'язання, в силу якого зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку (стаття  175).

На таких підставах правом вимоги виконання обов'язку зобов'язаною стороною має лише управнена сторона внаслідок вчинення певної господарської дії на користь другої сторони.

У цьому зв'язку визначальним є факт існування майново-господарського зобов'язання сторін, в якості підстави виникнення якого позивачем розглядається договір на оплату комунальних послуг та утримання прибудинкової території від 01.01.2006р.

За переконанням колегії суддів, місцевий господарський суд був позбавлений законних підстав розглядати названий договір з терміном дії з 01.07.2006р. по 31.12.2006р.

в якості належного доказу під час вирішення витання про стягнення заборгованості, яка виникла у період з листопада 2004 року по червень 2006 року включно.

Крім того, позивачем не доведений факт наявності у відповідача на дату звернення з позовом заборгованості по платежам за період серпень, вересень 2006 року, оскільки наданий ним розрахунок позовних вимог свідчить про те, що борг, який виник протягом зазначеного періоду часу, був ліквідований відповідачем під час здійснення розрахунків у жовтні, листопаді 2006 року.

Зазначене обумовлює помилковість правової позиції позивача у даній справі та є визначальним при вирішенні спору. В порушення вимог статті 33 Господарського процесуального кодексу України позивачем не доведено існування правових підстав для задоволення вимог про стягнення заборгованості за період з листопада 2004 року по вересень 2006 року включно на підставі укладеного сторонами договору на оплату комунальних послуг та утримання прибудинкової території від 01.01.2006р. Надані позивачем суду першої інстанції матеріали не містять фактичних даних, виходячи з яких можна встановити наявність обставин, що на них посилається відповідач.

Згідно зі статтею 1 Господарського процесуального кодексу України позивачами  є підприємства та організації, що подали позов про захист свого порушеного   чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу.                                    Юридична заінтересованість позивача у судовому процесі зобов'язує його довести  як наявність спірних матеріальних правовідносин, так і ту суб'єктивну обставину, що його права порушені і на відповідача має бути покладено відповідальність  на передбачених законом підставах.

Доводи позивача про те, що нарахування платежів за комунальні послуги протягом 2004, 2005- го років здійснювалося на підставі укладеного сторонами договору на оплату комунальних послуг та утримання прибудинкової території від 01.01.2002р., належить залишити поза увагою, оскільки наявні матеріали справи свідчать про те, що підставою позовних вимог, заявлених Комунальним підприємством по утриманню житлового господарства „Житлорембудсервіс” Деснянського району м. Києва в господарському суді першої інстанції були лише ті правовідносини сторін, які склалися навколо обставин виконання умов єдиного наявного в матеріалах справи договору на оплату комунальних послуг та утримання прибудинкової території  від 01.01.2006р.

До такого висновку колегія суддів дійшла враховуючи те, що норми Господарського процесуального кодексу України щодо вчинення господарським судом першої інстанції певних процесуальних дій не застосовуються судом апеляційної інстанції у випадках, коли відповідною нормою Господарського процесуального кодексу України прямо передбачено, що процесуальна дія вчиняється лише до прийняття рішення судом першої інстанції, крім передбаченого статтею 24 Господарського процесуального кодексу України права залучати до участі у справі іншого відповідача.

Відповідно до частини 4 статті 22 Господарського процесуального кодексу України позивач вправі змінити підставу позову до прийняття рішення по справі.

Отже, суд апеляційної інстанції під час здійснення апеляційного перегляду судового рішення не вправі прийняти вимогу позивача про зміну підстави позову.

При таких обставинах, коли позов заявлено без надання переконливих доказів, які б свідчили про обґрунтованість і законність заявлених вимог, підстав для  його задоволення у місцевого господарського суду не було. Тому відповідно до вимог пункту 2 статті 103 Господарського процесуального кодексу України оскаржене рішення суду підлягає скасуванню з прийняттям нового рішення про відмову у задоволенні позову.

ВСТАНОВИВ:

 Апеляційну скаргу задовольнити.

Рішення господарського суду м. Києвавід 12.04.2007р. у справі № 3/184 скасувати.

Прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову Комунального підприємства по утриманню житлового господарства „Житлорембудсервіс” Деснянського району м. Києва до Приватного підприємства „Дніпрянка” про стягнення 8 478,60 грн.

Стягнути з Комунального підприємства по утриманню житлового господарства „Житлорембудсервіс” Деснянського району м. Києва (02217 м. Київ, вул. Закревського, 15, ідент. код 31776030) на користь Приватного підприємства „Дніпрянка” (02156, м. Київ, вул. Братиславська, 16, ідент. код 16308007) 51,00 грн. (п'ятдесят одна грн. 00 коп.)           витрат з оплати державного мита за розгляд апеляційної скарги.

Видачу наказу доручити господарському суду міста Києва.

Справу № 3/184 повернути до господарського суду міста Києва.

Керуючись ст.ст. 101-105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд,-

ПОСТАНОВИВ:

 Апеляційну скаргу задовольнити.

Рішення господарського суду м. Києвавід 12.04.2007р. у справі № 3/184 скасувати.

Прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову Комунального підприємства по утриманню житлового господарства „Житлорембудсервіс” Деснянського району м. Києва до Приватного підприємства „Дніпрянка” про стягнення 8 478,60 грн.

Стягнути з Комунального підприємства по утриманню житлового господарства „Житлорембудсервіс” Деснянського району м. Києва (02217 м. Київ, вул. Закревського, 15, ідент. код 31776030) на користь Приватного підприємства „Дніпрянка” (02156, м. Київ, вул. Братиславська, 16, ідент. код 16308007) 51,00 грн. (п'ятдесят одна грн. 00 коп.)           витрат з оплати державного мита за розгляд апеляційної скарги.

Видачу наказу доручити господарському суду міста Києва.

Справу № 3/184 повернути до господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого господарського суду України через суд апеляційної інстанції протягом місяця з дня набрання постановою законної сили.

 Головуючий суддя                                                                      Коваленко В.М.

 Судді                                                                                          Вербицька О.В.

                                                                                          Гарник Л.Л.

 20.07.07 (відправлено)