Постанова

від 28.02.2008 по справі 9а/202-4549

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

9а/202-4549

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

"28" лютого 2008 р.Справа № 9а/202-4549

 11-00 год.

 м. Тернопіль

Господарський суд Тернопільської області

у складі   судді Кропивної Л.В.             

при секретарі судового засідання  Кулагіній Т. В.

Розглянувши  справу

за адміністративним  позовом  Борщівської міжрайонної державної податкової інспекції , м. Борщів Тернопільська область           

до відповідача-1 ТзОВ "Борщів-цукор",  м. Борщів Тернопільська область   

до відповідача-2 ТзОВ "Пул-маркет", вул. Деснянська, 9, с. Хотянівка Вишгородського району Київської області        

За участю представників сторін:

позивача:  Білий В.В., довір.  від 29.12.2007 р №  7590

відповідача-1 :    Кудінова Т, І.,  довіреність  № 15 від 10.09.2007 р. ,

роз'яснивши учасникам судового процесу їх процесуальні права та обов'язки згідно ст.ст. 49, 51, 130 Кодексу  адміністративного судочинства України,  

встановив:

Позивач, Борщівська  міжрайонна  державна  податкова  інспекція ,  у листопаді 2007 р. звернувся до господарського  суду  з позовом  до  Відповідачів -  ТзОВ „Борщів -цукор”,  м. Борщів,  та ТзОВ „Пул-Маркет”,  с.Хотянівка , у якому  просить  визнати недійсним укладений   ними 01.08.2006 р.  правочин  купівлі-продажу  цукрового буряка  №  01-08-6/Б-бо,  як такий, що вчинений  без наміру настання  правових наслідків, що обумовлені ним, з наступних мотивів.  

У ході позапланової  перевірки  посадовими особами  державної податкової служби ТзОВ   „Борщів -цукор”  з питань дотримання   вимог податкового  законоадвства  при здійсненні  фінансово-господарських     та правових   операцій  з ТОВ «Люстанса ОС»та  ТзОВ „Пул-Маркет” за період  з 01.01.2006 р. по 28.02.2007 р.,  та на підставі  додатково  отриманих  матеріалів   було   встановлено  укладення 01.08.2006 р .  між  ТзОВ „Пул-Маркет” та   ТзОВ „ Борщів -цукор” договору  купівлі-продажу  цукрового буряка №  01-08-6/Б-бо.    

Податковим органом     на підставі  актів   прийому –передачі   цукрового  буряка  № 6 від   02.10.2006 р.,  №  7 від  09.10.2006 р.,    № 8 від  23.10.2006 р. , № 10 від  19.10.2006 р. та № 14 від  02.11.2006  р.     також було  встановлено  , що   на виконання   цього  договору,   на протязі  жовтня –листопада 2006 р.  ТзОВ „Пул-Маркет” реалізувало    покупцю - ТзОВ   „Борщів -цукор”   46 210,6 т цукрового  буряка на загальну суму  9 242 120 грн., у тому числі   1 540353,33 грн. ПДВ.  

На підставі  отриманих від  ТзОВ „Пул-Маркет” податкових накладних    покупець   сформував податковий кредит з податку на додану вартість на суму   1 540353,33 грн., який задекларований у  податкових деклараціях з цього  податку  за відповідні  звітні періоди.

Спираючись  на   протоколи допиту директора ТзОВ „Пул-Маркет”     Латюка   Богдана Івановича  , допитаного  підчас    розслідування  слідчим управлінням  УМВС України  у  Тернопільській  області   кримінальної справи , порушеної за фактом  фіктивного підприємництва  службовими особами  ТОВ «Люстанса ОС»та  ТзОВ „Пул-Маркет”  ,   висновок  судово-почеркознавчої експертизи  ,  проведеної   експертом  НДЕКЦ при УМВСУ  в Тернопільській   області,   стосовно документів , якими  підтверджуються стосунки між   Відповідачами  ,    Позивач  вказує, що з 28 березня 2006 р., тобто на моменту  укладення договору  та  його  підписання ,     Латюк   Б.І. не   був директором   ТзОВ „Пул-Маркет”  , відтак,   не був уповноваженим   представником     цього  Товариства , а тому не міг  підписувати   договір,  виписувати податкові накладні    та первинні облікові документи.

Крім того,  на думку Позивача,  відсутність   первинної транспортної документації    виключає   можливість     виконання  договору продавцем   цукрового  буряку ,  ТзОВ „Пул-Маркет”,    у частині     доставки  (транспортування  ) товару  покупцю, яким є  ТзОВ   „Борщів -цукор” .

Невиконання   покупцем  зобов'язань    у частині  оплати  повної  вартості    цукрового  буряку,  на думку Позивача,  незнаходження ТзОВ „Пул-Маркет”за   юридичною адресою , неповідомлення ним  контролюючих органів  про  зміну  свого місця знаходження  ,    також підтверджує факт   фіктивності   укладеного  договору.   

Таким чином,   вважає Позивач,   оспорюваний правочин укладений з порушенням  вимог  ч. 3 та 5 мст. 203 ЦК України, оскільки  відсутнє волевиявлення  Латюка  Б.І. ,як  директора  ТзОВ „Пул-Маркет”,  на укладення  правочину з   ТзОВ   „Борщів -цукор”,а діх осіб, які  виконували   вимоги правочину  від імені  „Пул-Маркет”,  не були спрямовані  на реальне настання  правових наслідків, що обумовлені ним.

Відповідач  -  ТзОВ „Борщів -цукор” не погоджується з доводами  позову ,   вважає  вимоги  недоведеними,  вказує, що  докази, зокрема,   протокол допиту Латюка  Б.І.,  висновок   почеркознавчої експертизи ,  були  отримані Позивачем   з порушенням   закону ,  а тому  не можуть  бути враховані судом при розгляді    справи в порядку   адміністративного  провадження,  оскільки оцінку  цих  доказів має право здійснювати  лише суд, повноважний виносити  вирок   у справі підчас  проведення  судового  слідства.   

Спростовуючи доводи  Податкової інспекції стосовно  укладення договору неуповноваженою на те особою ,   ТзОВ „Борщів -цукор” посилається на  факти ,встановлені  рішенням  від  06.11.2007 р.  господарського    суду  Київської області ,   яким  розглянуто  позов   ТзОВ „Борщів -цукор”  до  ТзОВ „Пул-Маркет”.  Предметом позову     позивачем   визначена  недійсність договору  купівлі-продажу  цукрового буряка №  01-08-6/Б-бо з підстав , зазначених у ч. 2 ст. 203 ЦК України.  Господарським  судом   Київської області  відмовлено у позові   за недоведеністю тієї обставини, що  Латюк  Б.І не мав повноважень   на укладення договору.

На доведення   того, що договір    купівлі-продажу   виконано    ТзОВ „Борщів -цукор” його представником     надано  суду  копії виписок  банку про проведення   оплати на користь ТзОВ „Пул-Маркет”,  а також   копія угоди про  зарахування зустрічних однорідних вимог від 11 вересня 2007 р. та акт звірки  взаєморозрахунків  між ними станом на  08.10.2007р.  

У ході розгляду справи  суд закрив    провадження  відносно  ТзОВ „Пул-Маркет”, оскільки      Товариство було  визнано банкрутом, ліквідовано  як юридичну особу та зареєстровано   її   припинення  із внесенням державним реєстратором Вишгородської районної державної адміністрації Київської області  Мируцьким  Р.С.   запису про проведення  державної реєстрації припинення  юридичної особи - ТзОВ „Пул-Маркет”   .     

Розглянувши матеріали справи,  оцінивши  подані сторонами  докази,  заслухавши  думку представників  сторін, які взяли участь у адміністративному процесі,  суд дійшов  до висновку,  що  позовні  вимоги  не підлягають   до задоволення, з огляду на таке.   

У відповідності до ч. 1 ст. 234 ЦК України фіктивним є правочин, який вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися цим правочином.

З наведеного випливає, що фіктивним можна визнати   правочин тільки за умови, що обидві сторони діяли без наміру створити цивільно-правові наслідки. Якщо ж одна сторона діяла без наміру створити юридичні наслідки, а інша сторона такий намір мала,  правочин не може бути визнаний недійсним .

Саме по собі невиконання, або  неналежне  виконання   правочину сторонами не означає, що укладено фіктивний правочин. Позивач, який вимагає визнання правочину недійсним, повинен довести відсутність у учасників правочину наміру створити юридичні наслідки на момент вчинення  правочину.

Між тим,  продавцем  та покупцем   були  складені   акти прийому-передачі  цукрового  буряка  № 6 від   02.10.2006 р.,  №  7 від  09.10.2006 р.,    № 8 від  23.10.2006 р. , № 10 від  19.10.2006 р. та № 14 від  02.11.2006  р.  ;   ТзОВ „Борщів -цукор” 06.04.2007 р.    та   25.05.2007 р.  на рахунок  ТзОВ „Пул-Маркет” здійснило  оплату  850 000 грн.  у безготівкову порядку  шляхом перерахування  грошових коштів,  призначення яких , згідно копії виписок  банку ,   вказано „за цукровий буряк  згідно  договору №  01-08-6/Б-бо від  01.08.2008 р.”,   а  11 вересня 2007 р.  провело  остаточні    розрахунки    за товар    шляхом    зарахування зустрічних однорідних вимог  з  ТзОВ „Пул-Маркет”   на суму  8 392 120 грн.

Вказана обставина  свідчить  про недоведеність   тверджень, що сторони  договору купівлі-продажу не мали  наміру створити цивільно-правові наслідки

Доводи  Податкової інспекції  про фіктивність  укладеного   договору  від 01.08.2006 р з тих мотивів  ,   що за адресою, яка вказана  в установчих документах  , станом  на  04 липня 2007 р.  ТзОВ „Пул-Маркет”   не знаходиться,  судом  до уваги не приймаються,  оскільки     за  приписами  Цивільного Кодексу України   неповідомлення  податкового  органу   юридичною  особою  про зміну  свого місця знаходження не  є вимогою , необхідною для чинності правочину .

Відповідно до частини  1 статті 72 КАС України обставини,  встановлені  судовим рішенням  в адміністративній, цивільній  або господарській   справі, що набрало  законної сили,  не доказуються  при розгляді  інших справ, у яких беруть участь  ті  самі  особи  або   особа,    щодо якої  встановлено   ці обставини.

Рішенням  господарського  суду  Київської області  у справі №  18/536-07  у відмовлено  у  задоволенні позову  ТзОВ „Борщів -цукор” про визнання недійсним   договору купівлі-продажу   як укладеного   ТзОВ „Пул-Маркет”     без належного обсягу цивільної  дієздатності. Цим судом     встановлено, що  у момент підписання договору  директором  ТзОВ „Пул-Маркет”      був  Мосійчук В.Я.,  відповідно  до наказу   якого  за   № 02/08 від  01.08.2006 р.    Латюк Б.І.    був призначений  на посаду  заступника  директора  за сумісництвом  з правом   підписання  комерційних  договорів.

Отже , встановлені  господарським    судом  Київської області   обставини,    в силу   ч. 1 ст. 72 КАС України ,  не  підлягають доказуванню.  

Відповідно до ч. 1 ст.  69 КАС України   доказами   в   адміністративному  судочинстві  є  будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Відповідно до частин 1 та 4 ст. 79 КАС України  належними  є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування. Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Висновок  судово-почеркознавчої  експертизи, проведеної  експертом  НДЕКЦ при УМВСУ  в Тернопільській   області, поданий     Позивачем ,  а також протокол допиту   свідка   по кримінальній справі  Латюка Богдана Івановича,  судом  до уваги не приймаються  і не вважаються  допустимим  доказом у даній справі, адже        ця експертиза   призначалася   не судом ,  а слідчим  у кримінальній справі,  тому її висновок ,  як і  покази  свідка,    про  що  вказано   у пункті 19  Постанови   Пленуму  Верховного суду України „ „Про застосування  Конституції  при здійсненні правосуддя”,   можуть  бути  враховані лише    в якості  доказів у кримінальній  справі  і  лише  судом, повноважним виносити вирок  у справі  підчас  проведення судового  слідства  .

Цивільне право, яке в силу  свого  характеру  та спрямованості на врегулювання  відносин, що складаються  у сфері   приватного  права,  не застосовуються до податкових правовідносин, які є різновидом  публічно-правових відносин.

Сплата податків  є публічно- правовим зобов'язанням,  яке  підлягає   виконанню особисто  платником  податків  відповідно до законів  про оподаткування , тому   встановлена   частиною 1 статті 203 ЦК України  вимога до чинності право чину , згідно  із якою   зміст  правочину  не може  суперечити цьому  Кодексу та іншим актам   цивільного законодавства ,     не підлягає розширеному тлумаченню та   віднесенням  до цивільного законодавства   правових актів,  які покликані  врегульовувати    відносини   публічно-правового  характеру  .

Відповідно до  частини 4 статті  70 КАС України  обставини,  які за законом повинні  бути підтверджені  певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися    ніякими  іншими засобами  доказування, крім випадків, коли щодо  таких обставин не виникає спору.

Тому   доводи  Податкової інспекції , які ґрунтуються    на положеннях нормативно-правових  актів  ,  які  прийняті  у сфері   публічно-правових відносин  і    регламентують   порядок   оформлення  та  заповнення  податкових накладних,   суд не вважає    переконливими   при    вирішенні  спору щодо  чинності   правочину, оскільки  доводи   сторони у даному випадку  мають  ґрунтуватися на положеннях актів цивільного законодавства, визначення яких надано  у ст.. 4   ЦК України.    

Таким чином,  оцінені судом   докази   дають суду підстави  вважати, що    Позивач  не довів  належними    та допустимими  доказами відсутність у учасників правочину наміру створити юридичні наслідки на момент вчинення  правочину.  Навпаки,  як видно з матеріалів справи ,   вчинений   правочин   носив реальний характер , був  спрямований   на отримання    прибутку , отже  мав  реальний економічний зміст, тому   у задоволенні позову слід відмовити.

Судові витрати не підлягають  стягненню.

З огляду на наведене,   керуючись ст. 22 Закону України „Про судоустрій України”,  ст. 4, 6, 7, 18,  71, ст. 94, 162, 163, 167 КАС України  та п.6 розділу УП Прикінцеві та перехідні положення Кодексу адміністративного судочинства України , суд

                                            ПОСТАНОВИВ :

1. Відмовити   у задоволенні позову   Борщівській      міжрайонній   державній  податковій  інспекції    до  ТОВ „Борщів –цукор”   про  визнання недійсним  правочину,   укладеного  ним   01.08.2006 р .  з   ТзОВ „Пул-Маркет”   щодо  купівлі-продажу  цукрового буряка  за  №  01-08-6/Б-бо.    

На постанову суду сторони мають право подати заяву про апеляційне її оскарження протягом десяти днів з дня складення постанови в повному обсязі до адміністративного суду апеляційної інстанції, а протягом 20 днів після подання заяви подати апеляційну скаргу.

Суддя                                                            Л.В. Кропивна