Постанова

від 14.03.2008 по справі п-13/7-3/264

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

П-13/7-3/264

ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ  

 ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

 14 березня 2008 р.                                                                                    № П-13/7-3/264  

        Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого суддіДобролюбової Т.В.

суддівГоголь Т.Г., Швеця В.О.

розглянувши матеріали касаційних скарг

на рішеннята

1.Спільного українсько-польського підприємства “Лост, ЛТД” (надалі –СУПП "Лост,ЛТД")2.Товариства з обмеженою відповідальністю фірма “Орсік” ЛТД (надалі –ТОВ фірма "Орсік" ЛТД) 3.Фонду комунальної власності територіальної громади міста Івано-Франківська

Господарського суду Івано-Франківської області від 26.04.07

постановуЛьвівського апеляційного господарського суду від 26.09.07

у справі№ П-13/7-3/264

за позовомПрокурора міста Івано-Франківська в інтересах держави в особі Івано-Франківської міської ради, Фонду комунальної власності територіальної громади міста Івано-Франківська (надалі –Фонд)

доОрендного підприємства “Івано-Франківська фабрика по виготовленню та ремонту меблів “Побутмеблі” (надалі –ОП"Побутмеблі")

про

усунення перешкод у здійсненні права комунальної власності шляхом виселення та стягнення збитків  

за зустрічним позовом

до

проОрендного підприємства “Івано-Франківська фабрика по виготовленню та ремонту меблів “Побутмеблі”

1.Івано-Франківської міської ради2.Виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради3.Фонду комунальної власності територіальної громади міста Івано-Франківськавизнання права на приватизацію цілісного майнового комплексу на вул. Побутовій, 4 шляхом його викупу та зобов'язання Фонду укласти з позивачем договір купівлі-продажу вказаного майна

В судовому засіданні взяли участь представники:

від прокуратури за первісним позовом:Савицька Н.О.- прокурор ГПУ посвідчення;

від відповідача за первісним позовом: Малєєва О.В. –за дов. від 04.03.08;

від скаржника-1: Останюк Н.О. –за дов. від 03.03.08.

Представники позивача -1, 2  за первісним позовом,  Виконавчого комітету за зустрічним позовом та скаржника 2 у судове засідання не з'явилися, належно повідомлені про час і місце розгляду касаційної скарги.

            У судовому засіданні призначеному на 06.03.08 оголошувалась перерва до 13.03.08 і до 14.03.08.

Заступником прокурора міста Івано-Франківська в інтересах держави в особі Івано-Франківської міської ради у січні 2006 року заявлений позов  до Орендного підприємства “Івано-Франківська фабрика по виготовленню і ремонту меблів “Побутмеблі” про зобов'язання усунути перешкоди у здійсненні Івано-Франківською міською радою права комунальної власності територіальної громади міста Івано-Франківська, виселення відповідача із займаних ним нежитлових приміщень, розташованих у місті Івано-Франківську на вул. Побутовій, 4. Крім того, позивач просив стягнути з ОП "Побутмеблі" 294 395,44 грн- збитків, завданих порушенням права комунальної власності територіальної громади міста Івано-Франківська через неправомірне використання спірного майна.

Рішенням господарського суду Івано–Франківської області від 23.02.06, ухваленим суддею Шкіндер П.А., позов задоволено частково.

Львівський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: Городечної М.І.- головуючого, Юркевича М.В., Кузя В.Л. постановою від 14.06.06, перевірене рішення господарського суду залишив без змін.

Вищий  господарський  суд  України у складі колегії суддів: Добролюбової Т.В. –головуючого, Гоголь Т.Г., Продаєвич Л.В., постановою від 02.11.06, рішення та постанову у справі скасував. Матеріали справи направив для нового розгляду до суду першої інстанції. Постанова суду вмотивована  порушенням апеляційною інстанцію норм процесуального права, оскільки постанова у справі підписана не тим суддею, який розглядав спір.

Під час нового розгляду, заступник прокурора міста Івано-Франківська змінив позовні вимоги, просив зобов'язати відповідача за первісним позовом усунути перешкоди у здійсненні  права комунальної власності на цілісний майновий комплекс на вул. Побутовій, 4 в місті Івано-Франківську шляхом повернення власникові об'єкту оренди. Водночас, прокурор просив, стягнути з відповідача 255 338,55 грн - збитків у вигляді недоотриманої орендної плати за період з 01.03.2000 до 28.02.2007. Обґрунтовуючи свої вимоги прокурор зазначав, що з 01.03.93 до 01.03.2000 спірне майно орендувалося відповідачем за договором оренди майна від 01.03.93 №01-11/03, який в установленому порядку продовжено не було. Прокурор вважав, що відповідач користується спірним майном, не маючи на це правових підстав, тому відповідно до приписів статті 48 Закону України “Про власність”, статті 785 Цивільного кодексу України власник вправі вимагати усунення будь-яких порушень його права  власності, повернення орендованого майна  та відшкодування завданих збитків.

Орендне підприємство “Івано-Франківська фабрика по виготовленню та ремонту меблів “Побутмеблі” заявило зустрічну позовну вимогу до Івано-Франківської міської ради, Виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради, Фонду комунальної власності територіальної громади міста Івано-Франківська про визнання за ним права на  приватизацію цілісного майнового комплексу на вул. Побутовій, 4 шляхом його викупу з зобов'язанням Фонду комунальної власності територіальної громади міста Івано-Франківська укласти з ОП «Побутмеблі»договір купівлі –продажу вказаного майна в запропонованій редакції. Обґрунтовуючи свої вимоги позивач посилався на те, що на підставі договору оренди від 01.03.1993 № 01-11/03 Івано-Франківський міськвиконком передав йому в оренду основні фонди на суму 2936,5тис.крб, обігові кошти на суму 72,0 тис.крб, з правом викупу майна. Вказаний договір сторони доповнили розділом про умови викупу орендованого майна. Разом з цим, позивач зазначав про наявність рішення Івано-Франківської міської ради від 18.04.1994 та від 04.04.1995,  якими спірне майно  включено до переліку об'єктів, що підлягають приватизації шляхом викупу ОП "Побутмеблі". Позивач за зустрічним позовом наголошував на тому, що відповідачі відмовляються від підписання договору.

Рішенням господарського суду Івано–Франківської області від 26.04.07, ухваленим суддею Фрич М.М., провадження у справі за позовом заступника прокурора міста  Івано-Франківська  про усунення перешкод у здійсненні  права комунальної власності на цілісний майновий комплекс на вул. Побутовій, 4 в місті Івано-Франківську шляхом повернення власникові об'єкту оренди - припинено на підставі частини 2 статті 80 Господарського процесуального кодексу України через відсутність предмету спору. Суд дійшов висновку, що спір між тими ж сторонами, про той самий предмет і з тих же підстав вирішений господарським судом Івано –Франківської області ( справа №5/94), рішенням якого відмовлено Виконавчому комітету Івано –Франківської міської ради у задоволенні позову до ОП "Побутмеблі" про усунення перешкод у здійсненні права власності спірного майна. При цьому, суд виходив з того, що Виконавчий комітет міської ради виступав, як орган, уповноважений міською радою здійснювати повноваження власника комунального майна в орендних відносинах, тому сторони у справі №5/94 та у справі № П-13/7-3/264 є тими самими.  В частині стягнення 255338,55 грн збитків, судом першої інстанції відмовлено, з огляду на те, що відповідно до приписів статті 203 Цивільного кодексу УРСР, статті 22 Цивільного кодексу України збитками є невиконання зобов‘язання боржником, проте, рішенням у справі №5/94 ОП «Побутмеблі»не зобов'язувалося до  повернення орендованого майна. Зустрічний позов задоволено шляхом визнання за ОП “Побутмеблі” права на приватизацію цілісного майнового комплексу на вул. Побутовій, 4 в місті Івано-Франківську шляхом викупу, зобов'язано Фонд комунальної власності територіальної громади міста Івано-Франківська укласти з ОП “Побутмеблі” договір купівлі-продажу  майна в  редакції вказаній в резолютивній частині рішення. Вмотивовуючи рішення в цій частині суд виходив з того, що позивач за зустрічним позовом набув право на викуп об‘єкта оренди, оскільки така можливість передбачена умовами договору оренди та статтею 28 Закону України «Про оренду державних підприємств та організацій». Водночас, суд визнав, що запропонований ОП «Побутмеблі»проект договору купівлі - продажу відповідає вимогам чинного законодавства.

Львівський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: Новосад Д.- головуючого, Михалюка О., Мельника Г., постановою від 26.09.07, перевірене рішення господарського суду залишив без змін з тих же підстав, а апеляційні скарги Івано –Франківської міської ради,  Фонду комунальної власності територіальної громади міста Івано-Франківська та апеляційне подання Заступника прокурора міста Івано-Франківська - без задоволення.

Фонд комунальної власності територіальної громади міста Івано-Франківська звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить судові рішення у справі скасувати, а матеріали справи –направити на новий розгляд до суду першої інстанції. Обґрунтовуючи вимоги касаційної скарги, скаржник вказує на помилковість висновку судів про наявність спору між тими ж сторонами, оскільки виконавчий комітет, виступаючи орендодавцем об‘єктів комунальної власності має право вимагати усунення перешкод у користуванні спірним майном, а право вимагати усунення перешкод у здійсненні права власності належить власникові майна –Івано –Франківській міській раді.  Крім того, заявник наголошує на тому, що в матеріалах справи відсутні докази делегування Міськрадою права на здійснення функцій власника комунального майна в певному обсязі виконавчому комітету або Фонду комунальної власності територіальної громади міста Івано-Франківська.  Скаржник вважає хибним і висновок судів про право ОП «Побутмеблі»на викуп  орендованого майна, через неповну відповідність додатку про викуп,  приписам статті 3 Декрету КМУ «Про приватизацію цілісних майнових комплексів державних підприємств та їх структурних підрозділів, зданих в оренду». На думку заявника, умови договору купівлі –продажу в редакції  судового рішення не містять реквізитів сторін, тому  суперечать приписам статей 22, 23 Закону України «Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)". Разом з цим, скаржник вказує на порушення судом апеляційної інстанції приписів статті 84 Господарського процесуального кодексу України щодо змісту судового рішення, оскільки суд не надав оцінки всім доводам Фонду.

Спільне українсько –польське підприємство «Лост, ЛТД» звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить судові рішення у справі скасувати, а матеріали справи –направити на новий розгляд до суду першої інстанції. Обґрунтовуючи вимоги касаційної скарги скаржник вказує на те, що судами попередніх інстанцій помилково не прийнято до уваги судові рішення у справах №3/162 та № 9/87, якими зобов‘язано Виконком Івано-Франківської міської ради укласти з СУПП «Лост, ЛТД»договір оренди нежитлових приміщень на вул. Побутовій ,4 з правом викупу об‘єкта оренди. При цьому, заявник вважає, що на підставі оскаржуваних судових рішень у нього виникло право на приватизацію спірного нежитлового майна, тому прийняті у справі рішення зачіпають його  права та обов‘язки.  Решта доводів скарги стосується рішення по суті.

Товариство з обмеженою відповідальністю фірма «Орсік»ЛТД  звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить рішення у справі скасувати, а матеріали справи –направити на новий розгляд до суду першої інстанції. Обґрунтовуючи вимоги касаційної скарги заявник вказує на те, що з 28.02.06 він є законним орендарем частини нежитлових приміщень на вул. Побутова, 4, тому ухвалені у справі рішення стосуються його прав і обов'язків. Решта доводів касаційної скарги торкаються рішення судів по суті.

Вищий  Господарський  суд  України  заслухавши  доповідь  судді  Добролюбової Т.В. і пояснення присутніх у судових засіданнях представників сторін, переглянувши  матеріали  справи та доводи  касаційних  скарг, перевіривши  правильність застосування господарськими судами приписів чинного   законодавства,  відзначає  наступне.

Господарськими судами попередніх інстанцій встановлено та підтверджено матеріалами справи, що 01. 03.1993 Орендне підприємство “Івано-Франківська фабрика по виготовленню та ремонту меблів “Побутмеблі”   - орендар, уклало з Виконавчим комітетом Івано-Франківської міської ради –орендодавцем, договір про оренду майна №01-11/03. За умовами цього договору в оренду переданий цілісний майновий комплекс, розташований на вул. Побутовій, 4 в місті Івано-Франківську. Пунктом 3.4 сторони узгодили строк дії договору оренди з 01.03.1993 до 01.03.1994, а потім строк було продовжено до 01.03.2000. Як вбачається з матеріалів справи, предметом первісного позову є вимога  Заступника прокурора міста Івано-Франківська заявлена в інтересах держави в особі Івано-Франківської міської ради, Фонду комунальної власності територіальної громади міста Івано-Франківська про зобов'язання Орендного підприємства “Івано-Франківська фабрика по виготовленню та ремонту меблів “Побутмеблі”  усунути перешкоди у здійсненні  права комунальної власності на цілісний майновий комплекс, що знаходиться  на вул. Побутовій, 4 в місті Івано-Франківську шляхом повернення цього об'єкту власникові. Водночас, прокурор просив стягнути з відповідача 255338,55 грн - збитків у вигляді недоотриманої орендної плати за період з 01.03.2000 до 28.02.2007. Припиняючи провадження у справі в частині вимог первісного позову щодо зобов'язання ОП"Побутмеблі" усунути перешкоди у здійсненні  права комунальної власності шляхом повернення об'єкта оренди, суд першої інстанції, з чим погодився і суд апеляційної інстанції, виходив з фактів установлених рішенням господарського суду Івано-Франківської області у справі №5/94. Однак, колегія суддів визнає, що господарські суди, всупереч положенням статті 35 Господарського процесуального кодексу України надали преюдиціального значення фактам, встановленим у  вказаній справі. Для господарського суду є обов'язковими факти, встановлені рішенням господарського суду під час розгляду однієї справи, і не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони. Отже, тотожність суб'єктного складу спору є обов'язковою умовою преюдиціальності фактів. Відповідно до приписів статті 21 Господарського процесуального кодексу України сторонами в судовому процесі –позивачами і відповідачами –можуть бути підприємства, установи, організації, інші юридичні особи, зазначені у статті 1 цього Кодексу.  Як вбачається з тексту рішення господарського суду Івано –Франківської області у справі № 5/94 Виконком Івано-Франківської міської Ради звернувся з позовом до Орендного підприємства “Івано-Франківська фабрика по виготовленню та ремонту меблів “Побутмеблі”  про усунення перешкод у здійсненні права власності щодо майна фабрики, котре орендувалось відповідачем і після закінчення строку дії договору міськвиконкому не повернуто. Однак, Івано-Франківська міська рада, Фонд комунальної власності територіальної громади міста Івано-Франківська не були сторонами у справі №5/94. При цьому, Івано –Франківська міська рада  та Виконавчий комітет Івано - Франківської міської ради є самостійними юридичними особами, тому висновок судів про те, що спір між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав вже вирішений господарським судом у справі №5/94 є помилковим.  Згідно зі статтею 11110 Господарського процесуального кодексу України підставою для скасування рішення  місцевого чи постанови апеляційного господарського суду є порушення або неправильне застосування, зокрема,  норм процесуального права. Відповідно до частини 1 статті 43 Господарського процесуального кодексу України оцінка господарським судом доказів повинна ґрунтуватися на всебічному повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності. Цих вимог судами попередніх інстанцій дотримано не було, що виключає висновок про правильність застосування норм  права при вирішенні спору стосовно стягнення з відповідача 255338,55 грн збитків у вигляді недоотриманої орендної плати, оскільки  ця вимога  є похідною від вимоги щодо повернення орендованого майна. Наведене є  підставою для скасування судових рішень в  частині припинення провадження у справі та відмови у стягненні орендної плати за первісним позовом з направленням матеріалів справи, в цій частині, для нового розгляду до господарського суду першої інстанції. При новому розгляді справи судові необхідно врахувати викладене, всебічно і повно перевірити доводи, на яких ґрунтуються вимоги та заперечення сторін, і в залежності від встановлених обставин вирішити спір у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин.

Господарськими судами також установлено, що предметом зустрічного позову є  вимога Орендного підприємства “Івано-Франківська фабрика по виготовленню та ремонту меблів “Побутмеблі” до Івано-Франківської міської ради, Виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради, Фонду комунальної власності територіальної громади міста Івано-Франківська про визнання за ним права на  приватизацію цілісного майнового комплексу на вул. Побутовій, 4 шляхом його викупу та зобов'язання Фонду комунальної власності територіальної громади міста Івано-Франківська укласти з ОП «Побутмеблі»договір купівлі –продажу вказаного майна в запропонованій редакції. Суди попередніх інстанцій дійшли вірного висновку про право позивача, за зустрічним позовом,  на викуп спірного майна та про відсутність правових підстав у відповідачів на відмову від підписання  з ОП "Побутмеблі" договору купівлі –продажу вказаного об'єкта нерухомості. До відносин приватизації застосовується законодавство, чинне на момент виникнення цих відносин.  Відчуження майна, що є у комунальній власності, регулюється положеннями Закону України "Про приватизацію державного майна", Законом України “ Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)”, іншими законами з питань приватизації і здійснюється органами місцевого самоврядування. Відповідно до приписів пункту 5 статті 60 Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні” органи місцевого самоврядування від імені та в інтересах територіальних громад відповідно до закону здійснюють функції щодо володіння, користування та розпорядження об'єктами права комунальної власності, в тому числі виконують усі майнові операції, передають об'єкти права комунальної власності у постійне або тимчасове користування юридичним та фізичним особам, здають їх в оренду, продають і купують, використовують як заставу, вирішують питання їхнього відчуження. Приписами статті 3 Закону України “ Про приватизацію невеликих державних підприємств” унормовано, що приватизація об'єктів малої приватизації здійснюється, зокрема, шляхом викупу. Господарськими судами установлено, що пунктом 4.5 договору №01-11/03 сторони передбачили можливість викупу майна відповідно до вимог чинного законодавства, зі змінами внесеними додатком до цього договору (розділ V “Умови викупу").  Суди установили, що зміни до договору оренди, внесені після відновлення дії норми закону, яка передбачає можливість викупу орендованого майна, а саме, статті 28 Закону України "Про оренду майна державних підприємств та організацій". З огляду на те, що судами попередніх інстанцій надано оцінку умовам договору оренди разом з умовами викупу майна та визнано їх такими, що відповідають вимогам законодавства, колегія суддів погоджується з висновком судів про  право  ОП "Побутмеблі" на викуп спірного майна.  Суди дійшли вірного висновку і про те, що рішення Івано –Франківської  міської ради від 02.02.98 та від 10.10.02 не впливають на право викупу орендованого майна ОП "Побутмеблі", котре виникло з договору оренди №01-11/03. Спростовано судами і довід Фонду про добровільну відмову ОП "Побутмеблі" від приватизації спірного комплексу. Викладене унеможливлює висновок про відсутність у ОП "Побутмеблі" права на приватизацію орендованого майна.  Стосовно доводів Фонду про те, що умови договору купівлі –продажу в редакції, викладеній в судовому рішенні, не містять реквізитів сторін,  колегія суддів зазначає наступне. Як вбачається з матеріалів справи, судами попередніх інстанцій було досліджено та установлено, що умови проекту договору купівлі –продажу відповідають вимогам чинного законодавства. Відсутність реквізитів сторін у резолютивній частині рішення не може бути підставою для скасування судових рішень, оскільки договір купівлі –продажу укладається в судовому порядку, тому продавцем і покупцем за договором є сторони у справі з вказаними  реквізитами. Посилання Фонду на ненадання апеляційним судом оцінки його доводам спростовується змістом судового рішення. Зокрема розглянутий довід скаржника про невідповідність експертної оцінки вимогам закону через не затвердження звіту про оцінку майна органом місцевого самоврядування та керівником органу приватизації і визнаний судом неспроможним з наступних підстав. Частиною 1 статті 12 Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)”  унормовано, що ціна продажу об'єкта, що підлягає приватизації шляхом викупу, визначається шляхом проведення незалежної оцінки, експертним шляхом. Судами установлено, що відповідно до висновку  експерно- консалтингової фірми «ЕКА-Захід»від 28.03.07 ринкова вартість спірного цілісного майнового комплексу становить 1 541 094,00 грн.  Водночас, матеріалами справи підтверджується, що відповідачі за зустрічним позовом альтернативної оцінки не надавали суду, тому слід погодитися з оцінкою судів попередніх інстанцій про відповідність експертної оцінки вимогам законодавства. У відповідності зі статтею 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками процесу. Статтею 32 названого Кодексу передбачено, що доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Судами попередніх інстанцій установлено, що рішенням Івано- Франківської міської ради від 04.04.95 підприємство включено в перелік об'єктів, що підлягають приватизації шляхом викупу, а рішенням сесії Івано-Франківської міськради від 18.04.97 (додаток №2) затверджено спосіб приватизації ОП "Побутмеблі" –шляхом викупу. Судами установлено право ОП "Побутмеблі" на приватизацію шляхом викупу, яке виникло і на підставі чинного договору оренди майна від 01.03.93 №01-11/03, згідно його додатку про доповнення умов договору розділом V, в якому визначені умови викупу орендованого майна –порядок викупу, визначення ціни орендованого майна комісією з оцінки об'єкту приватизації відповідно до існуючої методики, тощо. Суди установили, що Фонд комунальної власності територіальної громади міста Івано –Франківська без законних підстав ухилився від підписання спірного договору купівлі –продажу. При цьому, колегія суддів зазначає, що згідно з частиною 2  статті 1117 Господарського процесуального кодексу України  касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти їх.

          Стосовно касаційних скарг Спільного українсько –польського підприємства «Лост, ЛТД»  та Товариства з обмеженою відповідальністю фірма «Орсік»ЛТД , які заявлені в порядку приписів статті 107 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів зазначає наступне. Названою статтею унормовано  право касаційного оскарження особою, яку не було залучено до участі у справі, коли суд прийняв рішення, що стосується  її прав та обов'язків. Отже, обов'язковою умовою задоволення касаційної скарги особи, яку не було залучено до участі у справі, шляхом скасування судових рішень та направлення справи на новий розгляд є порушення прийнятими рішеннями прав та обов'язків такої особи.  Спільне підприємство«Лост, ЛТД»обґрунтовуючи необхідність залучення його до участі у справі, вказує на те, що з грудня 1994 року є орендарем частини спірних нежитлових приміщень та має право на викуп орендованого комунального майна, щодо якого здійснено за згодою орендодавця невідокремлювані поліпшення вартістю не менше 25% залишкової вартості майна. Вмотивовуючи необхідність залучення до участі у справі ТОВ фірма "Орсік" ЛТД, наголошувало на тому, що з 28.02.06 є орендарем частини  нежитлових приміщень, що знаходяться на вул. Побутовій,4, тому вважає, що прийняті у справі рішення  порушують його право на володіння та користування цим майном. Колегія суддів визнає такі доводи скаржників безпідставними, оскільки укладення між Фондом та  ОП «Побутмеблі»договору купівлі - продажу орендованого скаржниками приміщення, внаслідок виконання оскаржуваного рішення не порушує і не обмежує  право СУПП «Лост, ЛТД»та ТОВ фірма "Орсік" ЛТД , як орендарів, на користування цими приміщеннями, оскільки  згідно вимог пункту 2 частини 1 статті 23 Закону України «Про оренду державного та комунального майна»в разі переходу права власності до інших осіб договір оренди зберігає чинність для нового власника. Отже, у разі переходу до позивача за зустрічним позовом,  права власності на об'єкт оренди, укладені зі скаржниками договори оренди, зберігатимуть чинність і для нового власника. Посилання  СУПП «Лост, ЛТД»на здійснення ним за власні кошти поліпшень орендованого майна та одержання у зв'язку з цим на підставі  Закону України "Про державну програму приватизації" права на викуп орендованого майна, визнаються також безпідставними, оскільки обов'язковою умовою для набуття орендарем права на викуп об'єкта оренди є прийняття компетентним органом  рішення про його приватизацію способом викупу орендарем (скаржником) з включенням до відповідного переліку, як визначено частиною 1 статті 7, частиною 1 статті 11 Закону України “Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)”. Однак, скаржником такого рішення не надано. Водночас, колегія враховує і те, що договір з правом викупу укладений ОП "Побутмеблі" раніше угод, які наведені скаржниками. Відтак, відсутні підстави вважати, що оскаржувані СУПП «Лост, ЛТД»та ТОВ  фірма «Орсік»ЛТД  рішення та постанова у справі стосуються їх прав та обов‘язків.  Доводи скаржників щодо наявності підстав для перегляду рішення та постанови у справі по суті колегією суддів не переглядаються, оскільки,  касаційна інстанція  розглядає подані скарги в межах доводів порушення судовими рішеннями їх прав та обов'язків.

  З урахуванням викладеного, касаційна скарга Фонду комунальної власності територіальної громади міста Івано-Франківська підлягає задоволенню в частині скасування рішення за первісним позовом. Решта скарги Фонду не підлягає задоволенню. Касаційні скарги Спільного українсько-польського підприємства “Лост, ЛТД” та Товариства з обмеженою відповідальністю “Орсік” ЛТД залишаються без задоволення.

   На підставі  викладеного та керуючись статтями  1115, 1117,  1119, 11110, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

                                                  ПОСТАНОВИВ:

Постанову Львівського апеляційного господарського суду від 26.09.07 у справі №П-13/7-3/264 і рішення Господарського суду Івано- Франківської області від 26.04.07 скасувати в частині припинення провадження та відмови у стягненні збитків за первісним позовом (абзац I та  II резолютивної частини рішення від 26.04.07) і скеруванням справи до Господарського суду Івано-Франківської області для нового розгляду первісного позову.

В частині задоволення зустрічного позову переглянуті рішення і постанову у справі залишити без змін.

Касаційні скарги  Спільного українсько-польського підприємства “Лост, ЛТД” та Товариства з обмеженою відповідальністю “Орсік” ЛТД залишити без задоволення.

            Касаційну скаргу Фонду комунальної власності територіальної громади міста Івано-Франківська задовольнити частково.

Головуючий     суддя                                                              Т. Добролюбова

                     С у д д і                                                                Т.Гоголь

                                                                                                   В. Швец