43/714
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел.230-31-34
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
№ 43/714
17.01.08
За позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Кровля і ізоляція»
до дочірнього підприємства «СЕОЛ»
про стягнення 16 374,10 грн.
Суддя Пасько М.В.
Представники:
від позивача Дворніцький О.Б.- предст. за довір.,
від відповідача не з'явився
ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
Позивач звернувся до господарського суду міста Києва з позовною заявою про стягнення з дочірнього підприємства «СЕОЛ»16 374, 81 грн. заборгованості, яка виникла внаслідок неналежного виконання умов Договору №1/02 від 26.02.07р.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 21.11.07 порушено провадження у справі № 43/714 та призначено її розгляд на 20.12.07.
Належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи представник Відповідача в судове засідання не з'явився, вимог ухвали господарського суду міста Києва від 21.11.07 не виконав, у зв'язку з чим, розгляд справи було відкладено на 17.01.08.
.В судове засідання призначене на 17.01.08 представник Відповідача повторно не з»явився, вимог ухвали господарського суду міста Києва про порушення провадження не виконав.
Особи, які беруть участь у розгляді справи, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (див. Роз'яснення Президії ВАСУ від 18.09.97р. № 02-5/289 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України").
Судом у відповідності до ст. 81-1 ГПК України складено протокол, який долучено до матеріалів справи.
Справа розглядається в порядку ст. 75 ГПК України за наявними в ній матеріалами.
Розглянувши надані учасниками процесу документи, заслухавши пояснення представника Позивача, господарський суд міста Києва, -
ВСТАНОВИВ:
26.02.07 між товариством з обмеженою відповідальністю «Кровля і ізоляція»(далі Позивач) та дочірнім підприємством «СЕОЛ»(далі - Відповідач) було укладено Договір №1/02 (далі Договір).
Відповідно п.1.1. Договору Позивач зобов'язався оплатити, а Відповідач виготовити та поставити Позивачу обладнання у відповідності до технічної документації.
Згідно п.5.1. Договору Позивач протягом 3-х банківських днів с моменту підписання даного Договору має перерахувати на розрахунковий рахунок Відповідача 100% вартості Обладнання.
На виконання умов Договору Позивач перерахував передоплату у розмірі 40 178,29 грн., що підтверджується платіжним дорученням №1875 від 27.02.07, копія якого додана до матеріалів справи.
Відповідно п.3.2. Договору Відповідач зобов'язаний виконати роботу протягом 4-х місяців з моменту надходження грошей на його розрахунковий рахунок.
Відповідач свої зобов'язання належним чином не виконав, виготовив і передав позивачу офісне обладнання на загальну суму 8 695, 00 грн. і частково повернув грошові кошти в розмірі 15 983, 28 грн.
06.08.07 Позивач надіслав Відповідачу претензію з вимогою повернути залишок попередньої оплати, відповіді на яку не надійшло, заборгованість не погашено.
Відповідно до уточненого розрахунку Позивача, заборгованість Відповідача за Договором №1/02 від 26.02.07р. складає 15 500, 01 грн. основного боргу, 331, 00 грн. інфляційних нарахувань та 543, 09 грн. пені. Сплата пені передбачена п.6.3 Договору.
Згідно ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
Згідно приписів ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, а обставини, що відповідно до законодавства можуть бути підтверджені певними засобами доказування не можуть бути підтверджені іншими засобами доказування.
Відповідно до ст. 202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до ст.509 ЦК України зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 Цивільного Кодексу.
Відповідно до ст.225 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Стаття 526 ЦК України встановлює, що зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Оскільки, відповідно до ст.ст.11, 526 ЦК України зобов'язання повинні виконуватись своєчасно та належним чином, а одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається (ст. 525 ЦК України) позовні вимоги в частині стягнення основного боргу підлягають задоволенню.
Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) є порушенням цього зобов'язання.
Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Згідно ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають наслідки, передбачені договором або законом.
Дії відповідача є порушенням грошових зобов'язань, тому є підстави для застосування встановленої договором відповідальності.
П. 6.3. Договору передбачено нарахування пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми не виготовленого Обладнання за кожен день прострочки.
Таким чином позовні вимоги щодо стягнення пені в сумі 543, 09 грн. підлягають задоволенню в повному розмірі за розрахунком Позивача.
Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь період прострочення, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Позовні вимоги позивача щодо стягнення інфляційних нарахувань в сумі 331, 00 грн. підлягають задоволенню в повному обсязі за розрахунком Позивача.
Приймаючи до уваги те, що спір виник внаслідок неправильних дій Відповідача, витрати по оплаті держмита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу згідно ст. 49 ГПК України покладаються на Відповідача.
Керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 ГПК України, -
ВИРІШИВ:
Позов задовольнити.
Стягнути з дочірнього підприємства «СЕОЛ»(04201, м. Київ, вул. Полярна, 15, код ЄДРПОУ 30407856, п/р 26007300118401 в Оболонській філії АКБ «Київ», МФО 320605, або з будь якого іншого рахунку виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Кровля і ізоляція»(юридична адреса: 04073, м. Київ, вул. М.Вовчка, 18-А; код ЄДРПОУ 32914466, п/р 260000011356 в КРД (ф) АППБ «Аваль»м.Києва, МФО 322904) 15 500, 01 грн. основного боргу, 331, 00 грн. інфляційних нарахувань, 543, 09 грн. пені, 163, 75 грн. державного мита, 118, 00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Видати наказ.
Суддя М.В.Пасько
Суд | Господарський суд міста Києва |
Дата ухвалення рішення | 17.01.2008 |
Оприлюднено | 09.04.2008 |
Номер документу | 1506694 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд міста Києва
Пасько М.В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні