15971-2007
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ
Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 101
РІШЕННЯ
Іменем України
18.12.2007Справа №2-7/15971-2007
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма «Кодо» (98612, м. Ялта, вул. Місхорська, 4, корп. 1, к. 46, ідентифікаційний код 24025298)
До відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Ялтабакалія» (м. Ялта, Південнобережне шосе, 42, ідентифікаційний код 19191646)
Про стягнення 486 476,00 грн.
Суддя Дворний І. І.
представники:
Від позивача – Лазарєв С. О., предст., дов. від 19.10.2007 р.
Від відповідача - Антонов Л. Е., предст., дов. у справі.
Суть справи: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фірма «Кодо» звернулося до Господарського суду АР Крим з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Ялтабакалія» про стягнення 486 476,00 грн.
Позовні вимоги мотивовані тим, що в ході виконання укладеного між сторонами договору оренди від 07.11.2001 р. позивачем був виконаний капітальний ремонт орендованих приміщень. Проте, рішенням ГС АР Крим від 28.04.2006 р. у справі №2-26/2742-2006 був задоволений позов ТОВ «Ялтабакалія» до ТОВ «Фірма «Кодо», визнаний недійсним зазначений договір оренди, частково задоволений зустрічний позов ТОВ «Фірма «Кодо» про компенсацію невід'ємних поліпшень у сумі 509 698,80 грн. Постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 01.06.2006 р., залишеним без змін постановою Вищого господарського суду України від 12.10.2006 р., рішення суду першої інстанції було змінено, в задоволенні зустрічного позову було відмовлено у зв'язку з недотриманням вимог Закону України «Про оренду державного та комунального майна». Позивач зазначив, що в процесі розгляду господарської суду №2-26/2742-2006 була проведена судово-будівельна експертиза, висновком якої встановлено, що вартість капітального ремонту, здійсненого ТОВ «Фірма «Кодо», складає 486 476,00 грн. З урахуванням викладеного, позивач просить стягнути з ТОВ «Ялтабакалія» зазначену суму грошових коштів на підставі статті 1212 Цивільного кодексу України як безпідставно отримане майно.
Відповідач проти позову заперечував з мотивів, викладених у відзиві на позовну заяву.
Оскільки матеріали справи в достатній мірі характеризують взаємовідносини сторін, підстав для відкладення розгляду справи судом не вбачається.
Розгляд справи відкладався у порядку статті 77 Господарського процесуального кодексу України.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази, заслухавши пояснення представників сторін, суд
ВСТАНОВИВ :
07.11.2001 р. між Колективним підприємством «Ялтабакалія» (Орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фірма «Кодо» (Орендар) був укладений договір оренди нежилого приміщення, п. 1.1 якого передбачено, що Орендодавець передає, а Орендар приймає в оренду нежиле приміщення – тарний склад площею 220,00 кв. м. за адресою: м. Ялта, вул. Південнобережне шосе, 42, у стані, що дозволяє його нормальну експлуатацію.
Відповідно до п. 1.2 Договору орендоване приміщення буде використовуватися для організації холодильної камери для подальшого зберігання, переробки та реалізації м'ясомолочної продукції та напоїв (соків, мінеральної води тощо).
П. 2.4.1 Договору передбачено, що Орендар має право за згодою Орендодавця за рахунок власних коштів здійснювати реконструкцію, технічне переоснащення, поліпшення орендованого майна.
З матеріалів справи вбачається, що рішенням ГС АР Крим від 28.04.2006 р. у справі №2-26/2742-2006 був задоволений позов ТОВ «Ялтабакалія», визнаний недійсним та припинений на майбутнє укладений між сторонами договір оренди від 07.11.2001 р. Рішенням був частково задоволений зустрічний позов ТОВ «Фірма «Кодо» та стягнуто з ТОВ «Ялтабакалія» вартість здійснених невід'ємних поліпшень орендованого майна у розмірі 486 476,00 грн.
Постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 01.06.2006 р., залишеною без змін постановою Вищого господарського суду України від 12.10.2006 р., вищенаведене рішення суду першої інстанції було змінено та відмовлено в задоволенні зустрічного позову. В іншій частині позову рішення було залишено без змін. Підставою для відмови в задоволенні зустрічного позову, зокрема, стала відсутність згоди ТОВ «Ялтабакалія» на здійснення ТОВ «Фірма «Кодо» поліпшень орендованого майна.
Відповідно до статті 35 Господарського процесуального кодексу України факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори) під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.
З висновку судово-технічної експертизи №576, проведеної при розгляді господарської справи №2-26/2742-2006, вбачається, що вартість невід'ємних поліпшень тарного складу, здійснених ТОВ «Фірма «Кодо» в рамках договору оренди від 07.11.2001 р., на дату дослідження складає 486 476,00 грн.
Згідно зі статтею 1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.
Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.
Положення цієї глави застосовуються також до вимог про:
1) повернення виконаного за недійсним правочином;
2) витребування майна власником із чужого незаконного володіння;
3) повернення виконаного однією із сторін у зобов'язанні;
4) відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи
Набувач зобов'язаний повернути потерпілому безпідставно набуте майно в натурі. У разі неможливості повернути в натурі потерпілому безпідставно набуте майно відшкодовується його вартість, яка визначається на момент розгляду судом справи про повернення майна (ст. 1213 Цивільного кодексу України).
Відповідно до ч. 1 ст. 216 Цивільного кодексу України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.
Таким чином, приймаючи до уваги те, що договір оренди від 07.11.2001 р. був визнаний у судовому порядку недійсним, а також приймаючи до уваги неможливість повернення в натурі невід'ємних поліпшень, суд вважає правомірними вимоги позивача про стягнення з ТОВ «Ялтабакалія» їх вартості, як безпідставно набутого майна.
Відповідач не надав суду доказів повернення вартості здійснених позивачем невід'ємних поліпшень орендованого майна, у той час як згідно з приписами статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести суду ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень, способом, пер5едбаченим чинним законодавством України для доведення такого роду фактів.
За таких обставин, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма «Кодо» є обґрунтованими, підтверджуються матеріалами справи, а тому підлягають задоволенню в повному обсязі.
Державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу підлягають стягненню з відповідача відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.
З урахуванням викладеного, керуючись ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд
ВИРІШИВ:
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Ялтабакалія» (м. Ялта, Південнобережне шосе, 42, ідентифікаційний код 19191646) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма «Кодо» (98612, м. Ялта, вул. Місхорська, 4, корп. 1, к. 46, ідентифікаційний код 24025298) безпідставно набуті грошові кошти у розмірі 486 476,00 грн., 4864,76 грн. державного мита та 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
3. Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.
Суддя Господарського суду
Автономної Республіки Крим Дворний І.І.
Суд | Господарський суд Автономної Республіки Крим |
Дата ухвалення рішення | 18.12.2007 |
Оприлюднено | 09.04.2008 |
Номер документу | 1506701 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Автономної Республіки Крим
Дворний І.І.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні