36/415
КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25.12.2007 № 36/415
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Моторного О.А.
суддів:
при секретарі:
За участю представників:
від позивача - Бугай Д.В.,
від відповідача - Скопіч В.В.,
від третьої особи 1 – не з'явився, від третьої особи 2 – Лебедюк Ю.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України"
на рішення Господарського суду м.Києва від 22.10.2007
у справі № 36/415
за позовом ВАТ по газопостачанню та газифікації "Дніпрогаз"
до Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України"
треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Дочірня компанія "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України"
Міністерство палива та енергетики України
про визнання недійсним рішення
ВСТАНОВИВ:
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.10.2007 клопотання позивача про забезпечення позову задоволено. З метою забезпечення позову заборонено НАК “Нафтогаз України” та ДК “Газ України” НАК “Нафтогаз України” вчиняти будь-які дії щодо виконання рішення, оформленого протоколом № 130 засідання правління НАК “Нафтогаз України” від 02.10.2007 (п.п. 1.1), про погодження передачі державного майна, яке не підлягає приватизації та обліковується на балансі ВАТ “Дніпрогаз” і використовується для транспортування, зберігання та розподілу природного газу, відповідно до переліку, складеного за результатами інвентаризації станом на 31.12.2006, на баланс ВАТ “Дніпропетровськгаз” на умовах, визначених Міністерством палива та енергетики України, а також заборонено Міністерству палива та енергетики України приймати будь-які рішення та здійснювати будь-які дії щодо передачі державного майна, яке не підлягає приватизації та обліковується на балансі ВАТ “Дніпрогаз” і використовується для транспортування, зберігання та розподілу природного газу, на баланс ВАТ “Дніпропетровськгаз” до вирішення спору по суті.
Не погоджуючись із ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.10.2007 відповідач подав апеляційну скаргу до Київського апеляційного господарського суду, в якій просить ухвалу скасувати. Також відповідач в апеляційній скарзі посилається на те, що судом першої інстанції порушено норми процесуального права.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.11.2007 заяву НАК “Нафтогаз України” та заяву ДК “Газ України” НАК “Нафтогаз України” про скасування заходів забезпечення позову задоволено та скасовано заходи забезпечення позову, викладені в ухвалі Господарського суду міста Києва від 22.10.2007 по справі № 36/415.
Не погоджуючись із ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.11.2007 позивач подав апеляційну скаргу до Київського апеляційного господарського суду, в якій просить ухвалу скасувати. Також позивач в апеляційній скарзі посилається на те, що судом першої інстанції порушено норми процесуального права.
Позивач надав заперечення на апеляційну скаргу, в якому просить залишити апеляційну скаргу без задоволення.
Відповідач надав відзив на апеляційну скаргу, в якому просить ухвалу залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
Дослідивши доводи апеляційних скарг, перевіривши матеріали справи, заперечення та відзив на апеляційні скарги, заслухавши пояснення представників позивача, відповідача і третьої особи-2 та проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, апеляційний господарський суд прийшов до наступного.
ВАТ “Дніпрогаз” звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до НАК “Нафтогаз України” про визнання недійсним рішення, оформленого протоколом № 130 засідання правління НАК “Нафтогаз України” від 02.10.2007 (п.п. 1.1), про погодження передачі державного майна, яке не підлягає приватизації та обліковується на балансі ВАТ “Дніпрогаз” і використовується для транспортування, зберігання та розподілу природного газу, відповідно до переліку, складеного за результатами інвентаризації станом на 31.12.2006, на баланс ВАТ “Дніпропетровськгаз” на умовах, визначених Міністерством палива та енергетики України.
Крім того, позивачем було подано клопотання про забезпечення позову, в якому зазначено, що відповідно до ст. 66 ГПК України позивач просить вжити заходів до забезпечення позову, шляхом заборони НАК “Нафтогаз України” та ДК “Газ України” НАК “Нафтогаз України” вчиняти будь-які дії щодо виконання рішення, оформленого протоколом № 130 засідання правління НАК “Нафтогаз України” від 02.10.2007 (п.п. 1.1), про погодження передачі державного майна, яке не підлягає приватизації та обліковується на балансі ВАТ “Дніпрогаз” і використовується для транспортування, зберігання та розподілу природного газу, відповідно до переліку, складеного за результатами інвентаризації станом на 31.12.2006, на баланс ВАТ “Дніпропетровськгаз” на умовах, визначених Міністерством палива та енергетики України, а також заборонити Міністерству палива та енергетики України приймати будь-які рішення та здійснювати будь-які дії щодо передачі державного майна, яке не підлягає приватизації та обліковується на балансі ВАТ “Дніпрогаз” і використовується для транспортування, зберігання та розподілу природного газу, на баланс ВАТ “Дніпропетровськгаз”.
Клопотання позивача про забезпечення позову вмотивоване тим, що рішення відповідача, оформлене протоколом № 130 від 02.10.2007 щодо погодження передачі державного майна, яке не підлягає приватизації та обліковується на балансі ВАТ “Дніпрогаз” і використовується для транспортування, зберігання та розподілу природного газу, відповідно до переліку, складеного за результатами інвентаризації станом на 31.12.2006, на баланс ВАТ “Дніпропетровськгаз” на умовах, визначених Міністерством палива та енергетики України є незаконним та таким, що порушує права позивача, як законного користувача вказаним державним майном, що не підлягає приватизації.
Також, позивач у вказаному клопотанні наголошує на тому, що виконання даного рішення третіми особами призведе до незаконного позбавлення позивача права користування державним майном, що унеможливить виконання позивачем своїх зобов'язань за договором № 06/07-200 про надання послуг по транспортуванню природного газу в 2007 році від 01.02.2007 у зв'язку з тим, що зазначений договір встановлює для позивача обов'язок щодо транспортування газу для підприємств комунальної теплоенергетики, теплових електростанцій та інших груп споживачів.
Таким чином, виконання вказаного рішення призведе до припинення транспортування газу споживачам, що є незаконним порушує права інтереси споживачів. Невиконання позивачем своїх зобов'язань за договором № 06/07-200 є підставою для застосування господарських санкцій, а саме: відшкодування збитків, штрафних санкцій, оперативно-господарських санкцій.
З огляду на вищезазначене, у разі винесення судового рішення на користь позивача, виконання судового рішення буде значно утруднено в частині відновлення його порушених прав внаслідок виконання третіми особами рішення, оформленого протоколом № 130 від 02.10.2007.
Згідно ст. 66 ГПК України, господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з своєї ініціативи має право вжити заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.
За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції на час прийняття оскаржуваної ухвали Господарського суду міста Києва від 22.10.2007 про те, що клопотання позивача про забезпечення позову обґрунтованим.
01.11.2007 відповідач та третя особа-1 звернулись до Господарського суду міста Києва з заявою про скасування заходів забезпечення позову.
Вказана заява вмотивована тим, що згідно п. 10.1 договору № 04/01-822 від 28.12.2001, укладеного між ДК “Газ України” НАК “Нафтогаз України” та ВАТ по газопостачанню та газифікації “Дніпрогаз” зазначений договір припинив свою дію.
На цій підставі, відповідачем та третьою особою-1 наголошувалось на тому, що у разі задоволення позову не застосування заходів забезпечення позову, в даному випадку не може утруднити або зробити неможливим виконання рішення господарського суду.
Апеляційний господарський суд погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що обставини наведені у заяві відповідача про скасування заходів забезпечення позову є обґрунтованими та підтверджуються наявними в матеріалах справи доказами.
Враховуючи викладене, апеляційний господарський суд не знаходить підстав для задоволення апеляційної скарги Національної акціонерної компанії “Нафтогаз України” на ухвалу Господарського суду міста Києва від 22.10.2007 у справі № 36/415 та апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації “Дніпрогаз” на ухвалу Господарського суду міста Києва від 05.11.2007 у справі № 36/415.
Керуючись ст. 101, п. 1 ст. 103, ст. 105, ст. 106 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд,
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційні скарги Національної акціонерної компанії “Нафтогаз України” та Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації “Дніпрогаз” залишити без задоволення.
Ухвалу Господарського суду міста Києва від 22.10.2007 у справі № 36/415 - без змін. Ухвалу Господарського суду міста Києва від 05.11.2007 у справі № 36/415 - без змін.
Матеріали справи № 36/415 повернути до Господарського суду міста Києва.
Головуючий суддя
Судді
Суд | Київський апеляційний господарський суд |
Дата ухвалення рішення | 25.12.2007 |
Оприлюднено | 09.04.2008 |
Номер документу | 1506704 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Київський апеляційний господарський суд
Моторний О.А.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні