Рішення

від 21.03.2008 по справі 10/7-164(9/207-4706)

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

10/7-164(9/207-4706)

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"21" березня 2008 р.Справа № 10/7-164(9/207-4706)

Господарський суд Тернопільської області  складі

 судді Півторака М.Є.             

Розглянув справу

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю “Зубр-2000”, м. Львів, вул. Трактористів, 44

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет позову на стороні позивача: Зборівське районне бюро технічної інвентаризації, м. Зборів, вул. Козацька, 3 Тернопільської області

До відповідача: Селянського (фермерського) господарства “Сокіл”, с. Бзовиця Зборівського району Тернопільської області (поштова адреса: ліквідатор СФГ Окряк Анатолій Володимирович, житель м. Тернопіль, вул. Липова, 17/7)

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Стахів М.М. житель с. Бзовиця Зборівського району Тернопільської області

        За участю представників:

Позивача: Іванець І.А. –представника, довіреність від 20.12.2007року;

Третьої особи: не прибув;

Відповідача: Окряк  А.В.- ліквідатора, ухвала господарського суду від 02.02.2001 року.

Третя особа: не прибув.

Суть справи:

До господарського суду Тернопільської області звернулося з позовом ТзОВ “Зубр-2000”, м. Львів до Селянського фермерського господарства “Сокіл“, с. Бзовиця Зборівського району про визнання договору купівлі-продажу від 11.10.2007року  дійсним; визнання за ТзОВ “Зубр-2000”, м. Львів право власності на нежитлові приміщення комплексу будівель та споруд (будівлі млина з зерноскладом, літери А, Б, В, Д, З), що знаходяться в с. Бзовиця Зборівського району Тернопільської області, загальною площею 1 597,9 кв. м.

         В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на порушення відповідачем вимог статті 657  Цивільного Кодексу України в частині ухилення селянського фермерського господарства “Сокіл“, с. Бзовиця Зборівського району від нотаріального посвідчення  договору, оскільки, договір купівлі –продажу нерухомого майна укладається в письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню.

         Ухвалою від 14 січня 2008 року справу № 9/207-4706 за позовом ТзОВ “Зубр-2000”, м. Львів до СФГ “Сокіл”, с. Бзовиця Зборівського району суддя Півторак М.Є, прийняв до провадження.

        19 лютого 2008 року в порядку статті 27 Господарського процесуального Кодексу України залучено до участі у справі в якості третьої особи , яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача  Зборівське районне бюро технічної інвентаризації м. Зборів.

                У відзиві на позов № 111/Б-3-10 від 18 грудня 2007 року селянське фермерське господарство “Сокіл“, с. Бзовиця Зборівського району визнає позовні вимоги повністю і вважає їх обґрунтованими та такими, що підлягають до задоволення і вказує, що відповідач визнаний арбітражним судом Тернопільської області 18.02.2000 року банкрутом та відкрито його ліквідаційну процедуру. Відповідно до реєстру майнових вимог кредиторів у справі № 111/Б-3-10 до складу вимог першої черги включено майнові вимоги ВАТ “Державний експортно-імпортний банк України“, в м. Львові –заставне майно: господарські будівлі млина та зерноскладу, що знаходяться в с. Бзовиця Зборівського району; кредитор зав свою згоду на затвердження стартової ціни реалізації цих приміщень.

               01.10.2007 року відбулися прилюдні торги з реалізації заставного майна підприємства –банкрута і переможцем аукціону стало ТзОВ “ЗУБР-2000”, м. Львів з яким 11.10.2007 року було укладено договір купівлі-продажу. Позивач у справі повністю виконав умови договору сплативши СФГ «Сокіл» 25 000 грн., а тому 12.10.2007 року актом прийому-передачі Товариству було передане придбане ним майно. Вважає, що вимога ТзОВ щодо нотаріального посвідчення договору купівлі-продажу є безпідставною, оскільки в договорі відсутня вимога щодо нотаріального посвідчення договору купівлі-продажу.

                У відзиві на позов № 66 від 20.03.2008 року Зборівське районне бюро технічної інвентаризації м. Зборів зазначає, що рішенням сесії Бзовицької сільської ради Стахіву М.М. було виділено земельну ділянку для ведення селянського фермерського господарства. Розпорядженням голови Зборівської РДА від 31.12.1997 року за № 544 було прийнято в експлуатацію будівлі господарського двору селянського-фермерського господарства “Сокіл“. На момент видачі реєстраційного посвідчення на будівлю млина з зерноскладом як закінченого будівництвом об'єкта селянське фермерське господарство не мало статусу юридичної особи, а  атому реєстраційне посвідчення було видане як власнику його засновнику.

               Просить подальший розгляд справи № 10/7-164(9/207-4706 ) проводити без участі представника Зборівського інвентар бюро.

                Представник позивача у судовому засіданні підтримав заявлені вимоги повністю.

                   Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача та відповідача ,  дослідивши представлені документи, суд встановив наступне:

              Згідно статті 1 ГПК України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи ( у тому числі іноземні ), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом свої порушених або оспорюваних і охоронюваних законом інтересів.

              Статтею 20 Господарського Кодексу України визначено, що кожен суб'єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів. Права та законні інтереси зазначених суб'єктів захищаються, зокрема, шляхом визнання наявності або відсутності прав.

              Позивач по справі –  Товариство з обмеженою відповідальністю “Зубр-2000”,  місцезнаходження якої м. Львів, вул. Трактористів, буд.. 44 , є юридичною особою, яка зареєстрована виконавчим комітетом Львівської міської ради м. Львів  13.06.2001 року і включене до ЄДРПОУ, ідентифікаційний код  31526819, що підтверджується Свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи серії АОО № 761384 ( копія Свідоцтва знаходиться в матеріалах справи ), а тому наділене правом на звернення до суду за захистом своїх прав та інтересів.

Відповідач у справі – селянське фермерське господарство “Сокіл“ , місцезнаходження якого с. Бзовиця Зборівського району Тернопільської області, ідентифікаційний код 22603561, діє на підставі Статуту, який  зареєстрований Розпорядженням голови Зборівської районної державної адміністрації № 260 від 25.07.1996 року. Пунктом 1.1. Статуту визначено, що СФГ “Сокіл“ створюється за рішенням громадянина України Стахіва Михайла Михайловича, жителя м. Львів, вул. Під дубом буд. 6 кв.15. суб'єктом права власності на майно ФГ є його Засновник ( пункт 6.5. Статуту ).

          22 березня 1998 року  загальні збори колгоспників “Мир“, с. Бзовиця Зборівського району прийняли рішення, яким припинили діяльність колгоспу “Мир“,  передали все нерухоме майно колгоспу “Мир“ на позабалансовий рахунок СФГ “Сокіл“ в рахунок погашення кредиторської заборгованості колгоспу “Мир“; дозволили СФГ “Сокіл“ в особі його директора Стахів М.М.  вільно розпоряджатися , користуватися, заставляти все майно колгоспу на весь термін оренди ( 10 років ), а також зобов'язано СФГ “Сокіл“ терміново до 01 серпня 1998 року.

                   Згідно статті 21 п. 1 Закону України “Про фермерське господарство“ фермерське господарство несе відповідальність за своїми зобов'язаннями у межах майна, яке є власністю фермерського господарства.

                  Як  встановлено у судовому засіданні 26 червня 1997 року між  Державним експортно-імпортним банком України в особі керуючого відділенням банку у місті Львові та селянським фермерським господарством “Сокіл“, с. Бзовиця в особі директора СФГ Стахіва було укладено Кредитну угоду № 76-02, згідно якої банк надає позичальнику кредит в сумі 482 000 грн. терміном погашення 26.03.1998 року; плата за кредит встановлюється в розмірі 40% річних ( пункти 1.1. та 1.2. Договору ). В якості забезпечення погашення кредиту є майно позичальника, згідно Договору застави майна від 26.06.1997 року.

                  18 липня 1997 року між сторонами було укладено Договір застави, згідно умов якого селянське фермерське господарство “Сокіл“ для забезпечення своєчасного виконання кредитної угоди № 76-02 заклало млин вальцювальний та незакінчений будівництвом зерносклад –всього вартістю 672 040 грн.

                  Окрім того судом встановлено, що  Постановою арбітражного суду Тернопільської області від 18 лютого  2000 року  у справі № 111Б-3-10 Селянське фермерське господарство “Сокіл“, с. Бзовиця Зборівського району Тернопільської області ( відповідач у справі ) відповідно до статей 22-24 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом“ визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру.  Ухвалою суду від 02.02.2001 року ліквідатором СФГ “Сокіл“ призначено Окряка А.В.  та покладено на нього обов'язки, визначені ст. 25  зазначеного Закону і до яких, зокрема, віднесено  здійснення інвентаризації та оцінку майна банкрута , реалізація майна для задоволення вимог , включених до реєстру вимог кредиторів у порядку , передбаченому цим  Законом .

                Статтею 50 п. 10 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом“ встановлено, що у разі  визнання господарським судом фермерського господарства банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури до складу ліквідаційної маси фермерського господарства включаються нерухоме майно, яке знаходиться у спільній власності членів фермерського господарства, в тому числі насадження, господарські та  інші будівлі, меліоративні та інші споруди, продуктивна і робоча худоба, птиця, сільськогосподарська та інша техніка і обладнання, транспортні засоби, інвентар та інше майно, набуті для фермерського господарства на загальні кошти його членів, а також право оренди земельної ділянки та інші майнові права, які належать фермерському господарству і мають грошову оцінку.

                В силу приписів ст. 50 п.10 Закону в ліквідаційну масу СФГ “Сокіл“ включено заставне майно: будівлі млина та зерноскладу, що знаходяться в с. Бзовиця Зборівського району.

                Спільним рішенням зборів та комітету кредиторів СФГ  “Сокіл“ від 15.08.2007 року затверджено початкову ціну та спосіб реалізації не житлових приміщень комплексу будівель та споруд ( будівлі млина з зерноскладом, літери А,Б,В,Д,З ), загальною площею 1 597,9 кв. м. Філією ВАТ “Державний експортно-імпортний банк України“, м. Львів надано погодження на затвердження стартової ціни реалізації та спосіб продажу заставного майна , що знаходиться в с. Бзовиця Зборівського району.

                 01 жовтня 2007 року ДАК “Національна мережа аукціонних центрів філія “Тернопільський аукціонний центр“ провела прилюдні торги ( аукціон ) з реалізації заставного майна, підприємства-банкрута СФГ “Сокіл“ , яке знаходиться в с. Бзовиця Зборівського району, про що складено протокол № 4.

                 Переможцем аукціону став учасник під № 2 –Товариство з обмеженою відповідальністю “ЗУБР-2000”, м. Львів, вул. Трактористів, 44.

               11 жовтня  2007 року між Селянським фермерським господарством “Сокіл“ в особі ліквідатора Окряка А.В. та Товариством з обмеженою відповідальністю “ЗУБР-2000” було укладено Договір купівлі –продажу нерухомого майна СФГ “Сокіл“, згідно умов якого “Продавець“ продав, а “Покупець“ купив належні СФГ “Сокіл“ нежитлові приміщення комплексу будівель та споруд ( будівлі млина з зерноскладом, літери А,Б,В,Д,З ) с. Бзовиця Зборівського району Тернопільської області загальною площею 1 597,9 кв. м. ( п. 1. Договору ).

               В пункті 2 Договору сторони зазначили , що вказані нежитлові приміщення належать СФГ “Сокіл“ на підставі реєстраційного посвідчення на об'єкти нерухомого майна, які належать юридичним особам, яке видано Зборівським районним бюро технічної інвентаризації 14.05.1998 року на підставі Акту державної технічної комісії про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкта, затвердженого розпорядженням голови Зборівської райдержадміністрації від 31.12.1997 року № 544.

                 Продаж не житлових приміщень комплексу будівель та споруд ( будівлі млина з зерноскладом ) загальною площею 1 597,9 кв. м. вчинено за згодою сторін та Протоколу № 4 від 01.10.2007 року проведення прилюдних торгів ( аукціону ) з реалізації заставного майна за 25000 грн. ( пункт 3 Договору ).

                 Покупець набуває право власності на вказані не житлові приміщення у зв'язку з проведенням повної сплати за придбані нежитлові приміщення комплексу будівель та споруд.

          Статтею 180 Господарського кодексу України встановлено, що зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов'язань, які погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов'язкові умови договору відповідно до законодавства.

              Дослідивши представлені позивачем документи, господарський суд вважає, що за своїм змістом і правовою природою укладений між сторонами Договір  є Договором купівлі –продажу майна, в якому сторони досягли згоди щодо умов, в тому числі в частині оплати за отриманий товар.

          За договором купівлі-продажу одна сторонам (продавець) передає або  зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується  прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму (стаття 655 ЦК України). Ціна придбаного позивачем на аукціоні об'єкту складала 25 000 грн.

Передача майна була проведена  за актом прийому-передачі, підписаного представниками сторін 12 жовтня 2007 року і який свідчить про фактичну передачу об'єкта купівлі –продажу Товариству з обмеженою відповідальністю “ЗУБР-2000”, м. Львів.

               Статтею 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До вимог господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з врахуванням особливостей, передбачених господарським кодексом України.

Статтею 202 Цивільного Кодексу України визначено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства ( п. 1 ст. 203 ЦК України ).

          У відповідності до статті 185 Господарського кодексу України  до укладення господарських договорів на біржах, оптових ярмарках, публічних торгах застосовуються загальні правила укладення договорів на основі вільного волевиявлення,  з  урахуванням нормативного –правових актів, якими регулюється діяльність відповідних бірж, ярмарків та публічних торгів.

Статтею 657 Цивільного Кодексу України визначено , що договір купівлі –продажу  земельної ділянки, єдиного майнового комплексу, житлового будинку (квартири) або іншого нерухомого майна укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню та державній реєстрації.

                А статті 209,210,638-640,655-675 Цивільного Кодексу України, п. 4 Прикінцевих та перехідних положень цього Кодексу та ст. ст. 22,23 Закону № 2171-12 встановлюють, що договір купівлі-продажу спірного об'єкта, обов'язковість якого випливає із зазначеного Закону, вважається укладеним з моменту його нотаріального посвідчення та державної реєстрації.

Разом з тим, статтею 220 Господарського кодексу України передбачено, якщо сторони домовилися щодо істотних умов договору, що підтверджується письмовими доказами, і відбулося повне або часткове виконання договору, але одна із сторін ухиляється від його нотаріального посвідчення, суд може визнати такий Договір дійсним. У цьому разі наступне нотаріальне посвідчення договору не вимагається.

19.10.2007 року позивач по справі за № 1/15-10 направив ліквідатору СФГ “Сокіл“ Окряку А.В. повідомлення про дату вчинення нотаріальної дії, згідно якого повідомив відповідача про намір вчинити нотаріальне посвідчення договору купівлі-продажу 26.10.2007 року  в Зборівській державній нотаріальній конторі м. Зборів. Повідомлення прийнято представником відповідача, про що свідчить відмітка на Повідомленні, датована 19.10.2007 року, скріплена підписом ліквідатора Окряка А.В. та відтиском печатки.

22.10.2007 року ліквідатор Окряк А.В. повідомив позивача у справі  листом № 111Б-3-10 що не прибуде  в Зборівську державну нотаріальну контору для посвідчення Договору купівлі-продажу нежитлових приміщень комплексу будівель та споруд ( будівлі млина з зерноскладом ), і зазначає, що у договорі не міститься посилка про його нотаріальне посвідчення, а також стверджує, що обов'язковому нотаріальному посвідченню підлягають договори купівлі-продажу у випадках, коли однією із сторін є фізична особа.

Отже, матеріалами справи доведено факт звернення позивача до відповідача з пропозицією щодо забезпечення явки уповноваженого представника селянського фермерського господарства “Сокіл“, с. Бзовиця  до нотаріуса для нотаріального посвідчення Договору купівлі - продажу 11.10.2007 року.  

Проте, представник відповідача не прибув для нотаріального посвідчення договору, що і є підставою звернення до суду з позовними вимогами.

                Статтею 316 Цивільного Кодексу визначено, що право власності - це врегульовані законом суспільні відносини щодо володіння, користування і розпорядження майном, яке охороняється законом.  

                В силу приписів статті 41 Конституції України,  ст. 317 ЦК України,  власник на свій розсуд  володіє, користується та розпоряджається належним йому майном.

                Згідно ст.ст. 328,329 Цивільного кодексу України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Юридична особа набуває право власності на майно, передане їй у власність, та на майно, набуте нею у власність на підставах, не заборонених законом.

          Отже, представлені позивачем документи свідчать, що Товариство з обмеженою відповідальністю “ЗУБР-2000”, м. Львів набуло право власності  на майно: будівлі млина з зерноскладом,  що знаходиться за адресою с. Бзовиця Зборівського  району на підставі договору купівлі-продажу від 11.10.2007 року, як належний власник, і інше судом не встановлено.

У відповідності з пунктом 4 частини третьої статті  129 Конституції України  та статті 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень.

При даних обставинах справи суд встановив , що позовні вимоги про визнання дійсним договору купівлі –продажу від 11.10.2007 року та визнання за ТзОВ “ЗУБР-2000”, м. Львів права власності на нежитлові приміщення комплексу будівель та споруд ( будівлі млина з зерноскладом ) підлягають до задоволення, як обґрунтовано заявлений та підтверджений документально.

                На підставі наведеного, керуючись статтею 129 Конституції України, статтями 1,2,33,44,49,82,84 Господарського процесуального Кодексу України, статтями 11,16, 202,203,209,210,655,657-640,655-675 та п. 4 Прикінцевих та перехідних положень  Цивільного Кодексу України, статтями 20,180,183,193,220 Господарського Кодексу України, ст. 50 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом“  господарський суд, -

В И Р І Ш И В:

1.Позов задовольнити.

2.Визнати дійсним з моменту укладення  Договір купівлі –продажу  нерухомого майна СФГ “Сокіл“ від 11.10.2007 року між  Селянським фермерським господарством “Сокіл“, с. Бзовиця Зборівського району Тернопільської області, ідентифікаційний код 22603561 та  Товариством з обмеженою відповідальністю “ЗУБР-2000”, м. Львів, вул. Трактористів, 44, ідентифікаційний код  31526819.

3.Визнати за Товариством з обмеженою відповідальністю “ЗУБР-2000”, м. Львів, вул. Трактористів, 44, ідентифікаційний код 31526819 право власності на не житлові приміщення комплексу будівель та споруд ( будівлі млина з зерноскладом, літери А,Б,В,Д,З ) с. Бзовиця Зборівського району Тернопільської області загальною площею 1 597,9 кв. м.

4.Рішення господарського суду набирає законної сили в десятиденний строк з дня його підписання.

               На рішення господарського суду, яке не набрало законної сили може бути подано апеляційну скаргу протягом 10 днів з дня його  підписання  через господарський суд Тернопільської області .

5.Повний текст рішення складено та підписано 26 березня 2008 року .

Суддя                                                                                          М.Є. Півторак